18 червня Асоціація правників України провела VIII Конференцію з IT права — щорічну подію, під час якої експерти обговорюють найактуальніші теми на перетині права й технологій. Захід відкрив Микола Стеценко, Президент АПУ: «У світі, де технології розвиваються швидше, ніж законодавство встигає реагувати, роль правників у сфері ІТ стає надзвичайно важливою. Саме такі заходи, як наш сьогоднішній, дають простір для обговорення нових регуляторних підходів, кращих практик, кейсів і рішень, які вже зараз формують цифрове майбутнє».

Штучний інтелект і віртуальні активи: юридичні виклики нової епохи

Чимало запитань — ще більше викликів. Такою виявилась перша сесія, присвячена темам, які вже сьогодні змінюють щоденну практику юристів: штучний інтелект і віртуальні активи. Модераторка панелі Вероніка Мильцева, членкиня Комітету АПУ з ІТ, медіа та захисту персональних даних, PhD, задала тон дискусії, зауваживши, що обидві теми — штучний інтелект і віртуальні активи — далеко не нові, однак виклики, пов’язані з обізнаністю користувачів і технічними аспектами їх застосування, залишаються надзвичайно актуальними.

Про ризики та обережність у використанні ШІ у корпоративному середовищі розповіла Олена Андрієнко, заступниця директора з правових питань Publicis Groupe Ukraine, експертка Експертного комітету з питань штучного інтелекту при Міністерстві цифрової трансформації України. Її досвід роботи з бізнесом показує: компанії вагаються, як використовувати нові інструменти, щоб не порушити закон, і саме юристи допомагають знайти розумний баланс.

Також, за словами Олега Дубна, Україна вже сформувала стратегічне бачення розвитку ШІ через підхід «знизу-вгору» (bottom-up), що включає Білу книгу, регуляторну пісочницю, добровільні кодекси поведінки та публікацію рекомендацій. Одним із амбітних орієнтирів є увійти до трійки лідерів за рівнем впровадження AI-рішень у публічному секторі до 2030 року. Міністерство цифрової трансформації, окрім підготовки нормативної бази, ініціювало дослідження AI-екосистеми в Україні, а також долучилося до розробки Конвенції Ради Європи щодо ШІ та методології HUDERIA.

Серед практичних кроків — створення словника термінів зі штучного інтелекту для української мови, початок розробки рекомендацій для правників, освітян, медіа та розробників ШІ-систем. Білу книгу вже презентовано як основу для майбутнього національного аналогу AI Act, що сприятиме розвитку відповідального штучного інтелекту в Україні.

Практичний вимір змін у юридичній професії окреслив Петро Білик, партнер практики АІ Юскутум, член експертного комітету по розвитку АІ. Його приклади з практики свідчать: дедалі частіше клієнти приходять із рішенням й ідеями, сформованими штучним інтелектом, а роль юриста змінюється з «творця» на «рецензента» й критичного, стратегічного радника.

Не менш корисним і практичним був виступ Станіслава Бориса, керуючого партнера АО «Відар», заступника Голови Комітету АПУ з кримінального та кримінально-процесуального права. Він поділився власним досвідом використання ШІ у кримінальних провадженнях, зокрема як інструменту для здійснення аналітики, пошуку релевантної інформації, роботи з текстом. Водночас наголосив, що ШІ не може бути заміною для професійної юридичної оцінки — кожен результат потребує ретельної перевірки.

Окрему увагу спікер приділив проблематиці цифрових доказів. За його словами, криптовалюта дедалі частіше фігурує в українських судових рішеннях, однак суддям часто не вистачає технічної обізнаності, аби правильно тлумачити цифрові механізми. Як наслідок — виникають рішення, які є складними або навіть неможливими до виконання. Він підкреслив, що правнича спільнота має активно долучатися до роботи із законодавцями, щоби нормативне регулювання було адаптованим до реалій цифрової епохи та ефективно працювало в судовій практиці.

Осмислити трансформацію правничої професії закликав Андрій Гаркуша, Head of Legal at JatApp, PhD, Attorney at law, автор багатьох статей з питань ШІ. Він нагадав, що виклики етики, конфіденційності та авторського права існували задовго до появи ШІ, а сьогодні лише набули нової форми. На його думку, майбутнє — за юристами, які вміють критично працювати з даними, а не лише їх створювати.

Дмитро Ніколаєвський, головний юрист Проєктного офісу з розвитку цифрової економіки Міністерства цифрової трансформації України, окреслив найближчі технологічні горизонти — від персональних AI-агентів, які взаємодіють із користувачем, до повноцінної автономної взаємодії між агентами без участі людини. У цьому контексті ключовими залишаються питання відповідальності за дії ШІ, а також правового статусу рішень, які він приймає.

Говорячи про регулювання віртуальних активів, спікер згадав про законопроєкт №10225-д, який передбачає зміни до Податкового кодексу України та має врегулювати обіг віртуальних активів. Проте документ ще перебуває на розгляді парламентського комітету. Дмитро Ніколаєвський наголосив, що на сьогодні в Україні немає зареєстрованих постачальників таких послуг і ринок лише формується. Тому важливо створити умови для поетапного розвитку, аби не перевантажити стартапи надмірними вимогами комплаєнсу, як це часто буває в країнах ЄС. Україні потрібен перехідний період, який дозволить поступово адаптуватися до європейських стандартів, зберігши при цьому конкурентоздатність екосистеми.

Наприкінці дискусії модераторка Вероніка Мильцева підсумувала, що, попри активне впровадження технологій і велику кількість кейсів, дві ключові правові дилеми залишаються відкритими. Перша — це відповідальність: хто має її нести за дії систем штучного інтелекту? І друга — інтелектуальна власність: хто є автором продукту, створеного за участю ШІ, і як захистити авторські права в нових реаліях? Саме ці питання, за її словами, потребують подальшого глибокого аналізу й правового осмислення.

Дія.Сіті і виклики

Про механізми бронювання працівників ІТ-сектору та особливості й переваги резидентства в Дія.Сіті спілкувалися під час другої сесії конференції під модеруванням Євгенії Гаркуші, PhD, Head of Legal компанії AltexSoft, першої заступниці Голови Комітету АПУ з ІТ, медіа та захисту персональних даних.

У фокусі обговорення — реальні кейси резидентства, правові ризики нових форматів співпраці, стабільність податкового режиму, процедура бронювання фахівців під час воєнного стану та виклики, з якими стикаються компанії у взаємодії з державою.

На алгоритмах бронювання працівників ІТ-сектору в умовах воєнного стану зосередила свій виступ Анна Бєлолипецьких, керуюча партнерка юридичної фірми BELPART. Вона детально розібрала процес подання заявки на бронювання — від підготовки пакету документів до погодження з Мінцифри та Міністерством оборони.

Спікерка підкреслила, що успішне проходження процедури залежить не лише від формальної відповідності компанії статусу резидента Дія.Сіті, а й від правильності оформлення документів, дотримання вимог і наявності обґрунтування критичної важливості фахівців. Також вона поділилася корисними посиланнями на нормативну базу та актуальні онлайн-ресурси, які допомагають у підготовці заявок.

Анна Бєлолипецьких акцентувала, що сам факт резидентства в Дія.Сіті не гарантує автоматичного бронювання — рішення приймається індивідуально, відповідно до встановлених критеріїв і потреб держави. Водночас вона зазначила, що чітке дотримання алгоритму й супровід фахового юриста суттєво підвищують шанси на позитивний результат.

Ірина Поліщак, засновниця та керуюча АБ «Ірини Поліщак», зосередилася на комплексному аналізі можливостей, викликів і реального досвіду резидентства в Дія.Сіті. У своєму виступі вона охарактеризувала цей правовий режим як спробу побудувати в Україні конкурентне ІТ-середовище з прозорими податковими умовами, адаптованими під сучасні цифрові моделі ведення бізнесу.

Спікерка докладно розглянула переваги, зокрема значне зниження податкового навантаження (5% ПДФО, ЄСВ із мінімальної зарплати, військовий збір — 1,5%), впровадження гіг-контрактів і можливість застосування елементів англійського права в угодах. Серед іншого вона акцентувала на привабливості Дія.Сіті для інвесторів завдяки зрозумілим правилам гри та підвищеній репутаційній прозорості.

Окрему увагу пані Ірина приділила викликам. Серед них — невизначеність судової практики щодо гіг-контрактів, ризики перекваліфікації цих договорів у трудові, складності із бронюванням спеціалістів, а також загальна нестабільність законодавства і податкові нюанси, які потребують ретельного юридичного супроводу. Вона також згадала про труднощі в комунікації з міжнародними партнерами, які не завжди розуміють специфіку українського регулювання.

На завершення спікерка поділилась прикладами з практики та відзначила, що при правильному підході резидентство в Дія.Сіті дійсно може стати інструментом легалізації бізнесу, зменшення витрат і підвищення капіталізації компаній.

Практичним досвідом участі компанії в режимі Дія.City та викликами, з якими стикаються ІТ-компанії під час бронювання працівників, поділилася Вероніка Збризька, членкиня Ради Комітету АПУ, заступниця керівника юридичного департаменту Sport Labs Group (meta.ua). Вона наголосила, що статус критично важливого підприємства, необхідний для бронювання, доводиться щорічно підтверджувати, що створює постійну адміністративну напругу. Крім того, компанії мають справу з нестабільними вимогами та відсутністю злагодженої роботи між державними реєстрами, що ускладнює процес.

Пані Вероніка розповіла, як її компанія крок за кроком проходила шлях резидента Дія.City — від підготовки пакету документів до підтвердження відповідності вимогам і подання на статус критично важливого підприємства. Вона детально описала труднощі, які виникали під час бронювання співробітників: зміни квот, технічні збої в реєстрах, нові вимоги до працівників, які раніше не передбачалися. Зокрема, компанія стикалася з ситуацією, коли заброньовану особу неможливо було внести в квоту через зміну норм.

Незважаючи на всі ці перешкоди, вона підкреслила, що участь у Дія.City дає суттєві переваги. Цей правовий режим підтримує формалізацію трудових відносин, створює прозоре середовище для ІТ-бізнесу, сприяє репутаційній стабільності та показує, як ефективно може функціонувати українська ІТ-індустрія навіть у складних умовах.

Структурування і оподаткування: практичний погляд зсередини ІТ-бізнесу

Заключна сесія першого дня конференції була присвячена структурним і податковим аспектам функціонування ІТ-компаній. Модератор панелі, Віталій Лабадін, старший юрист INTEGRITES, зазначив, що учасники обговорення — це представники юридичних департаментів компаній, які не лише теоретично знайомі з темою, а безпосередньо впроваджують ці рішення на практиці. У фокусі дискусії — вибір ефективних моделей корпоративного структурування, податкові виклики, компас юрисдикцій для операційних та холдингових компаній, вплив податкової прозорості на трансформацію бізнесу та роль юридичної функції в масштабуванні проєктів.

Олександр Голод, Head of Legal у Headway Inc., поділився практичними орієнтирами щодо вибору юрисдикцій для створення операційних і холдингових компаній у сфері ІТ. Він наголосив, що перш ніж переходити до юридичних деталей, компанія має визначитися зі стратегічною метою: чи планується IPO, продаж бізнесу стратегічному інвестору, або ж стабільне функціонування як cash-cow.

У частині структурування холдингів спікер виокремив кілька ключових критеріїв: корпоративне оподаткування, податки на рівні акціонерів, гнучкість корпоративного управління, легкість ведення бізнесу, а також репутаційність юрисдикції. Як приклад, для IPO-дружніх структур він навів юрисдикції Кайманових островів, Нідерландів і штату Делавер у США — із відповідною оцінкою податкових та управлінських особливостей.

Говорячи про операційні компанії, Олександр зосередився на ролі економічної присутності в країні реєстрації, податкових режимах (особливо IP Box), зв’язках із іншими компаніями групи, доступності ринку праці та професійної спільноти. На прикладі Кіпру, Польщі та України він показав, як відрізняються умови оподаткування прибутку, роялті та дивідендів, і як ці фактори впливають на вибір юрисдикції.

У підсумку спікер підкреслив, що вибір структури має будуватися на стратегічних цілях бізнесу, із обов’язковим урахуванням змін у міжнародному податковому середовищі, зокрема ризиків, пов’язаних з юрисдикціями з «чорного» чи «сірого» списку FATF.

Під час свого виступу Тарас Литовченко, Chief Legal and Compliance Officer у Trinetix, звернув увагу на низку нюансів структурування ІТ-бізнесу, які не завжди є очевидними на старті, але можуть суттєво вплинути на ефективність і сталість побудованої структури. Зокрема, він акцентував на виборі організаційно-правової форми. Для більшості малих і середніх компаній це, як правило, LLC (компанія з обмеженою відповідальністю) — проста і зручна у адмініструванні форма, зрозуміла контрагентам, банкам і партнерам. Водночас для структур із більш складною акціонерною моделлю або планами щодо IPO варто розглядати корпоративні форми, що забезпечують більшу гнучкість у розподілі акцій та управлінні.

Окремо спікер зупинився на впливі юрисдикції клієнта на структуру компанії. В ІТ-сервісному бізнесі доволі часто замовник сам визначає, де має бути зареєстрована юридична особа. Наприклад, великі клієнти у США або Північній Європі (зокрема, у Швеції чи Данії) надають перевагу співпраці виключно з локальними компаніями. Це спрощує контрактування, банківське обслуговування та вирішення податкових питань.

Ще один критичний аспект — організація роботи віддалених команд. Робота співробітників з інших країн може створити ризик виникнення постійного представництва у відповідній юрисдикції. Це, у свою чергу, призводить до необхідності реєстрації компанії, сплати податків, а іноді — і визнання трудових відносин із місцевими спеціалістами. На думку спікера, для сервісного бізнесу доцільно структурувати команди так, щоб уникнути концентрації критичної маси персоналу в окремих країнах, що потенційно дозволяє мінімізувати юридичні ризики та втрати.

Юлія Ракович, Head of Tax у Intellias, розкрила вплив міжнародних стандартів податкової прозорості на реструктуризацію ІТ-бізнесу. У центрі уваги — те, як трансформації у вимогах до звітності змінюють підходи до планування, реалізації угод і структурування компаній, зокрема у сфері M&A.

Спікерка наголосила: податкова прозорість у вузькому розумінні — це обмін інформацією між податковими органами різних країн, зокрема в межах ініціативи OECD, яка повноцінно запрацювала в Україні з другої половини 2023 року. У ширшому сенсі — це вимога розкривати фінансові та операційні показники, що дозволяють податковим органам оцінити, наскільки діяльність компанії відповідає її економічній сутності.

Реструктуризація, за словами Юлії, у багатьох випадках не фіксується у звітності — хоча й супроводжується змінами у функціях, активах і ризиках між пов’язаними компаніями. Це особливо актуально для ІТ-компаній, які після угод про злиття або поглинання змінюють операційну модель, але можуть недооцінювати вплив таких змін на податкову позицію. Наслідки можуть з’явитися навіть через роки, коли податкові органи — зазвичай у межах трансфертного ціноутворення — починають ставити питання, керуючись давністю до 10 років.

Юлія також звернула увагу на звітність великих компаній за принципом Country-by-Country Reporting. Вона дозволяє аналізувати відповідність маржі до обсягу активів, персоналу і функціонального навантаження в юрисдикції. Менші компанії, хоч і не підлягають таким вимогам напряму, також відчувають тиск: податкові органи аналізують звітність, відстежують тренди і можуть ініціювати перевірки, якщо бачать невідповідність у динаміці доходів чи ефективності.

У підсумку, податкова прозорість уже стала ключовим чинником, який впливає на реструктуризаційні рішення ІТ-компаній, ігнорування якого може мати стратегічні наслідки.

Євгенія Ярмолюк, Legal Director у N-iX, наголосила на ролі юридичної функції як драйвера масштабування ІТ-бізнесу. За її словами, юристи мають мислити категоріями бізнесу, бути партнерами в прийнятті рішень і випереджати ризики, а не лише реагувати на запити.

На прикладах із власного досвіду спікерка окреслила низку стратегічних помилок, з якими стикаються компанії при виході на нові ринки: екстраполяція українських практик на інші юрисдикції, відсутність міждепартаментної координації, переоцінка швидкості запуску. Вона підкреслила, що реєстрація компанії — це лише початок: важливо враховувати налаштування банкінгу, HR-політик, трудових договорів та юридичних нюансів локального ринку.

Юридична функція, за її словами, має допомагати бізнесу рухатися швидше й безпечніше, а не гальмувати процеси через формалізм.

VIII Конференція з IT права об’єднала фахівців правничої професії, які щодня працюють з інноваційними продуктами та цифровими викликами. Упродовж дня юристи з приватної практики, інхаус-команд та держсектору поділилися практикою, актуальними кейсами й міркуваннями про майбутнє правового регулювання в ІТ. Від штучного інтелекту до структурування бізнесу — дискусії показали: право має бути не наздоганяючим, а випереджувальним інструментом розвитку цифрової економіки.

Дякуємо спікерам і модераторам за корисні виступи, а також партнеру сесії INTEGRITES за підтримку в проведенні VIII Конференції з IT права.