Судова влада: як вийти з кризи? АПУ провела ХІІ Судовий форум

Минулого тижня, 16 листопада, Асоціація правників України спільно з Програмою USAID «Справедливість для всіх» провела один із наймасштабніших та найвпливовіших заходів року на юридичному ринку країни — ХІІ Судовий форум «Судова влада: як вийти з кризи?».

Учасники заходу мали змогу обговорити найважливіші питання, пов'язані із правосуддям та судовою владою. Спікерами та гостями форуму були представники Верховного Суду та інших рівнів судової системи, очільники вищих державних органів, прокурори, провідні адвокати, експерти, дипломати, науковці та громадські діячі.

Захід розпочався з вітальних слів Станіслава Кравченка, Голови Верховного Суду, та Миколи Стеценка, Президента Асоціації правників України, керуючого партнера AVELLUM.

Станіслав Кравченко подякував АПУ за експертну допомогу в розв’язанні проблем системи правосуддя та надання таких майданчиків для дискусій, як Судовий форум.

Голова ВС торкнувся теми викликів, які постали нині перед судовою владою, та назвав одним із першочергових питань кадрові проблеми в судах.

Микола Стеценко висловив сподівання, що ХІІ Судовий форум стане майданчиком для плідних дискусій та що на заході з'являться нові ідеї та рішення, які допоможуть у подоланні викликів у судовій системі.

Першою панеллю форуму стала Q&A-сесія «Судова система: реагування на кризу та пошук шляхів вирішення». Її модерувала Анна Огренчук, програмна координаторка форуму, керуюча партнерка LCF Law Group. У фокусі сесії були такі питання:

Необхідні кроки для виходу з кризи судової системи
Завдання України щодо реформування судової системи на шляху до європейської та євроатлантичної інтеграції
Удосконалення процедури добору суддів — крок до реформи Конституційного Суду України
Нові концепції реформування системи судів: пошук відповідей на ключові питання
Оголошені конкурси на зайняття вакантних посад суддів: виклики та необхідні подальші кроки для вирішення питання кадрового голоду

Анна Огренчук наголосила, що нещодавня рекомендація Єврокомісії розпочати переговори з Україною про вступ до Європейського Союзу покладає велику відповідальність, зокрема, на правників. За її словами, юристам потрібно докласти зусиль, аби побудувати незалежну судову систему й незалежну адвокатуру, щоб правосуддя зрештою відповідало стандартам Ради Європи.

Роман Ігнатов, Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України — голова Першої палати, акцентував на тому, що завдання ВККСУ — здійснити добір високопрофесійних та доброчесних суддів. Він також зазначив, що перед Комісією, зокрема, стоїть завдання завершити розпочаті процедури кваліфікаційного оцінювання щодо близько 2000 суддів та завершити розпочаті конкурси на посади суддів першої та апеляційної інстанцій.

За словами Голови ВККСУ, актуальним залишається питання конкурсу до судів адміністративної юрисдикції. Зокрема, йдеться про Київський окружний адмінсуд, котрий зараз завантажений справами з ліквідованого Окружного адмінсуду міста Києва.

Роман Ігнатов також нагадав, що 15 грудня 2023 року розпочинається прийом документів від кандидатів на посади суддів апеляційних судів. При цьому він наголосив, що брак кадрів в апеляційній інстанції — велика проблема.

Серед досягнень ВККСУ пан Ігнатов назвав налагодження контактів з міжнародними партнерами — зокрема, було підписано низку меморандумів — та оновлення нормативно-правових актів Комісії: ухвалення нового регламенту тощо.

Дмитро Лук'янов, заступник Голови Вищої ради правосуддя, зазначив, що 1 листопада 2023 року ВРП нарешті поновила здійснення всіх закріплених за нею функцій. Зокрема, зараз на розгляді Ради перебувають 13 000 скарг на суддів, які з низки причин накопичилися за останні роки, щодня відбувається їх розподіл. Також пан Лук'янов розповів про запуск служби дисциплінарних інспекторів ВРП.

Станіслав Кравченко, Голова Верховного Суду, зазначив, що некомплект суддів ВС зараз становить 25%. Серед іншого, він зауважив, що нині відсутній механізм забезпечення єдності практики, зокрема за кримінальною юрисдикцією, і тут потрібна допомога законодавців.

Денис Маслов, народний депутат України, Голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, розповів про актуальні законодавчі ініціативи, спрямовані на реформування судової системи на шляху до європейської та євроатлантичної інтеграції. Зокрема, він наголосив на двох ключових моментах — ухваленні закону про внесення змін щодо процедури добору на посаду судді та важливості юридичної освіти. За словами пана Маслова, остання є й буде одним із пріоритетів очолюваного ним Комітету.

Олександр Ільков, Генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, зазначив, що до березня 2024 року Україна повинна виконати всі додаткові євроінтеграційні рекомендації, а після цього Єврокомісія має затвердити вже офіційно початок переговорів про вступ нашої країни до ЄС. Він додав, що переговори України з ЄС про вступ міститимуть у собі ключовий кластер (так звані fundamentals), у якому, зокрема, передбачене питання судової реформи.

Михайло Жернаков, співзасновник, голова правління Фундації DEJURE, наголосив, що через рік влада у США в результаті президентських виборів може змінитися і Вашингтон, як наслідок, може припинити надавати допомогу Україні. Він закликав усіх стейкхолдерів об’єднатися та зробити за цей рік усе необхідне, щоб не допустити кризи судової влади.

За словами пана Жернакова, у звіті Єврокомісії щодо України видно прогрес із боку нашої держави, однак іще багато чого потрібно зробити, зокрема щодо добору суддів, кваліфікаційного оцінювання за участю Громадської ради доброчесності, а також розв'язання різноманітних проблем в адвокатурі.

Також під час сесії учасники дискусії торкнулися проблеми браку суддів у судах першої інстанції та пов’язаного із цим питання відрядження суддів.

Наступною подією Судового форуму стала панельна дискусія «Санкційні справи та майнові спори за участю держави: досвід та виклики».

Дискусія була поділена на дві підпанелі. Перша підпанель була присвячена санкційним справам. Її модератором виступив Володимир Ващенко, партнер-співзасновник, керівник практики Dispute Resolution VB PARTNERS.

Інна Богатих, директорка Департаменту санкційної політики Міністерства юстиції України, розкрила тему особливостей розгляду та стандарту доказування в санкційних справах. Зокрема, вона розповіла про складності цієї категорії справ, а саме:

відсутність повних ідентифікаційних даних підсанкційної особи, що може мати наслідком неможливість ідентифікації чи верифікації її активів або суттєво ускладнює цей процес;
як правило, складна корпоративна структура з використанням офшорних компаній, трастів і номінальних власників;
складність із розкриттям інформації з банківських структур;
унікальність санкційних справ у частині підстав для застосування та їх доказування.

Андрій Никифоров, суддя-спікер Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (ВАКС), зробив огляд судової практики оскарження застосованих санкцій. За його словами, ВАКС ухвалив 30 рішень у санкційних справах, з яких 9 було оскаржено в Апеляційній палаті суду. За результатами розгляду палатою, 5 із цих 9 рішень було скасовано (частково задоволено апеляційні скарги), 3 — залишено без змін, щодо одного у відкритті провадження було відмовлено.

Олеся Шевчук, заступниця директора юридичного департаменту Фонду державного майна України, у своєму виступі висвітлила питання управління стягнутим в дохід держави майном.

Володимир Єніч, партнер AVER LEX, виступив із доповіддю «10 проблем процедури стягнення активів у дохід держави». За його словами, цими проблемами є:

1. Нечітка нормативна визначеність опосередкованого контролю над активом.

2. Подібність підстав санкційного стягнення до складу злочину за ст. 110-2 КК України (фінансування дій, вчинених із метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України).

3. Скорочені строки судового розгляду.

4. Управління активами в період судового розгляду.

5. Застосування судом ст. 283-1 КАС як єдиної спеціальної норми.

6. Складність забезпечення режиму дотримання державної таємниці та таємниці слідства.

7. Специфіка стандарту доказування в процесі стягнення активів.

8. Статус матеріалів кримінального провадження в адміністративному процесі щодо стягнення активів у дохід держави.

9. Обмеженість прав відповідачів і третіх осіб після набрання законної сили рішенням про стягнення.

10. Стадія управління та реалізації активу.

Темою другої дискусійної підпанелі були майнові спори за участю держави та компенсація збитків. Обговорення модерував Євген Ріяко, керуючий партнер RIYAKO & PARTNERS.

Учасники дискусії обговорили такі питання:

спори щодо примусового відчуження майна;
спори щодо повернення земель у державну та комунальну власність;
відшкодування збитків цивільному населенню внаслідок війни.

Ганна Тищенко, директорка Департаменту міжнародного співробітництва та представництва Міністерства юстиції України, повідомила, що зараз міністерство сконцентрувалося на конкретних кроках задля отримання заморожених російських активів за кордоном. За її словами, Мін’юст працює над створенням міжнародного компенсаційного механізму, котрий складатиметься із трьох елементів:

1) міжнародний реєстр збитків;

2) міжнародна компенсаційна комісія;

3) компенсаційний фонд, до якого стікатимуться всі кошти та з якого можна буде надалі виплачувати компенсації.

Олена Фонова, суддя Господарського суду Луганської області, розповіла про примусове відчуження або вилучення майна в умовах воєнного стану. Так, видами відчуження майна під час воєнного стану є:

примусове відчуження майна;
вилучення майна;
примусове відчуження або вилучення рухомого майна, що використовується чи може використовуватися для забезпечення діяльності підприємств оборонно-промислового комплексу України;
військово-транспортний обов’язок;
обов’язок громадян надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, ЗСУ, іншим військовим формуванням, оперативно-рятувальній службі цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їхньої вартості;
передача майна для потреб ЗСУ, Національної гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, МВС, Національної поліції, ДСНС, Управління державної охорони тощо.

Ірина Кобець, партнерка, керівниця судової практики LCF Law Group, ознайомила аудиторію із трендами в галузі майнових спорів за участю держави. Так, НАБУ, САП і ДБР стали новими учасниками приватноправових процесів. Якщо подивитися на це з процесуальної точки зору, то залучення третьої особи не оскаржується, а можливість виключення цієї особи зі складу учасників не передбачена. При цьому правоохоронний орган як третя особа має весь обсяг процесуальних прав, зокрема право надання доказів, оскарження судових рішень.

Третя сесія ХІІ Судового форуму була присвячена тенденціям розвитку судової практики за ключовими напрямками. Модератором сесії був Юліан Хорунжий, старший партнер Ario Law Firm.

Назарій Адамчук, партнер ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та партнери», виступив із доповіддю «Захист права власності в умовах війни: законодавство та судова практика».

Олена Кібенко, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зробила огляд актуальної судової практики в корпоративних спорах.

Олена Волянська, партнерка LCF Law Group, ознайомила присутніх з актуальною судовою практикою у справах про банкрутство. За її словами, актуальними питаннями судової практики в цій категорії справ є:

фраудаторність та недійсність правочинів;
субсидіарна й солідарна відповідальність;
дотримання процесуальних строків;
концентрація судових спорів за участі боржника у справі про банкрутство;
оплата винагороди арбітражного керуючого;
зловживання учасників справ про банкрутство.

Андрій Авторгов, приватний виконавець, висвітлив актуальні питання виконання судових рішень в умовах правового режиму воєнного стану. Він зазначив, що після початку повномасштабної війни були ухвалені такі закони в галузі виконання рішень:

№2129-IX від 15 березня 2022 року «Про внесення змін до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», згідно з яким:

фізособи можуть витрачати кошти з рахунків, на які накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тисяч гривень (норма втратила чинність);
юрособи-боржники можуть витрачати кошти з рахунків, на які накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти мінімальних розмірів зарплати на місяць на одного працівника такої юрособи, а також для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соцстрахування;
припиняється звернення стягнення на заробітну плату (норма втратила чинність у частині заробітної плати), пенсію, стипендію та інший дохід боржника (окрім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни РФ).

2) №3048-IX від 11 квітня 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану».

У фокусі четвертої сесії XII Судового форуму була тема правосуддя у справах, пов’язаних з війною. Дискусію модерувала Вікторія Коновалова, Голова Відділення АПУ в Донецькій області, адвокатка.

Першим питанням, запропонованим до обговорення, були виклики, з якими стикаються судді, прокурори й адвокати обвинувачених під час розгляду справ про воєнні злочини.

Станіслав Петренко, начальник організаційно-методичного відділу Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора, повідомив, що станом на зараз в Україні зареєстровано понад 100 000 злочинів, пов’язаних зі збройним конфліктом, переважна більшість із них — воєнні злочини. Він наголосив, що значну частину проваджень у цій категорії справ розглядають за заочною процедурою. Також пан Петренко звернув увагу на складність формування єдиної практики у справах про воєнні злочини.

Михайло Одарюк, заступник голови Ірпінського міського суду Київської області, розповів про те, що його суд зараз потерпає від навантаження, спричиненого кількістю справ, які пов’язані з війною.

Серед проблемних питань пан Одарюк назвав питання з’ясування, чи живий ще той чи інший російський окупант, котрого звинувачують у злочині, та належного повідомлення обвинуваченого про судовий розгляд справи.

Окрему увагу Михайло Одарюк приділив захисту обвинувачених у воєнних злочинах — зазвичай їхні інтереси представляють адвокати за лінією безоплатної правової допомоги, що своєю чергою впливає на якість захисту. Спікер навів приклад, коли обвинувачення просило для підсудного російського військового 10 років ув’язнення, а захисник жодних заперечень не висловив — лише попросив скоротити строк до 9,5 року. За словами пана Одарюка, Верховний Суд та ЄСПЛ у своїх практиках наголошують, що захист обвинувачених за процедурою in absentia повинен здійснюватися на високому рівні.

Уляна Пашинна, юридична радниця Програми USAID «Справедливість для всіх», зазначила, що половина адвокатів, які мали досвід у справах про воєнні злочини, стикалися з негативною реакцією суспільства на захист ними обвинувачених російських загарбників: громадяни сприймають таку діяльність захисника як державну зраду, асоціюючи адвоката з клієнтом.

Другим питанням дискусії були поточний стан, проблематика й перспективи виконання судових рішень у справах про стягнення винагороди та інших гарантованих військовослужбовцям виплат. Погляд судді на це питання презентував Володимир Аліменко, заступник голови Шостого апеляційного адміністративного суду, погляд захисника — Катерина Аніщенко, адвокатка RIYAKO&PARTNERS.

Завершила XII Судовий форум HARDtalk-дискусія «Відповідальність правників як складова судової реформи». Модераторкою обговорення виступила Ксенія Прохур, радниця практики вирішення спорів Baker McKenzie. У дискусії взяли участь:

Роман Маселко, член Вищої ради правосуддя;
Віра Михайленко, Голова Вищого антикорупційного суду;
Сергій Матвіїв, керуючий партнер АО «Матвіїв і Партнери»;
Андрій Савчук, партнер MORIS.

У фокусі дискусії були такі питання:

Корупційні скандали в судовій системі: шляхи подолання та попередження.
Процесуальна та дисциплінарна відповідальність адвокатів. Пошук межі дозволеного. Погляд суду та адвокатури.
Практика розгляду дисциплінарних скарг щодо суддів. Роль адвокатури та підхід ВРП.

Ось деякі тези виступів учасників обговорення:

Віра Михайленко:

Образливо, коли через недоброчесних суддів тінь падає на всю судову владу.
Часто-густо в судових процесах адвокати буквально змагаються із судом та демонструють неповагу до нього, тому варто не забувати про етичний та репутаційний компоненти адвокатської діяльності.
Судді ВАКС за час роботи цього суду 94 рази зверталися зі скаргами до кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури. У 13 випадках адвокатів було притягнуто до відповідальності.

Роман Маселко:

Потрібно набрати доброчесних суддів і забезпечити їхню доброчесність.
Для судді важливо не лише бути доброчесним, а й «створювати навколо себе атмосферу доброчесності».
Обов’язково має бути забезпечена невідворотність покарання.

Сергій Матвіїв:

Адвокатура також відіграє значну роль у забезпеченні доброчесності правосуддя.
Суду бракує інструментарію для припинення «процесуального хуліганства» з боку адвокатів.

Андрій Савчук:

В українському суспільстві панує хибна думка про тотальну корумпованість судів.
Якісна робота ВРП та ВККС є ключовою для забезпечення доброчесності суддів.
Якщо адвокат є свідком грубого порушення з боку судді, він не має морального права мовчати, він повинен подати відповідну скаргу до ВРП — і навпаки, суддя повинен подати скаргу, якщо є грубі порушення з боку адвоката. Ця любов має бути взаємною, саме любов у прямому сенсі цього слова — любов до нашої професії та справедливої судової системи.