Практика Верховного Суду в питаннях застосування норм кримінального процесуального права

30 листопада 2022 відбувся вебінар із суддею Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду - Світланою Яковлєвою. На заході підіймалися актуальні питання застосування норм кримінального процесуального права.

Ділимося з вами найбільш поширеними запитаннями, що виникають при кримінальному провадженні та відповідями на них:

  • Особливості застосування ст.615 КПК України (строки досудового розслідування)

У разі введення воєнного стану та якщо відсутня технічна можливість доступу до Єдиного реєстру досудових розслідувань - рішення про початок досудового розслідування приймає дізнавач, слідчий, прокурор, про що виноситься відповідна постанова, яка повинна містити відомості, передбачені частиною п’ятою статті 214 цього Кодексу (п.1 ч.1 ст.615 КПК України (надалі по тексту – КПК)). 

Якщо відсутня об’єктивна можливість подальшого проведення, закінчення досудового розслідування та звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності - строк досудового розслідування у кримінальному провадженні зупиняється на підставі вмотивованої постанови прокурора з викладом відповідних обставин та підлягає поновленню, якщо підстави для зупинення перестали існувати. (п.3 ч.1 ст.615 КПК).

  • Чи буде відповідати критерію допустимості електронний файл,  який не містить ЕЦП,  в розумінні ст. 99 КПК та ст. 7 Закону України «Про електронний документообіг»

Все залежить від того, який саме електронний файл подається до суду. Якщо це процесуальний документ від учасника процесу, то він має містити визначені законом реквізити, в тому числі і електронний підпис автора або підпис, прирівняний до власноручного підпису.

Якщо електронний файл надається як доказ, що має значення для кримінального провадження, то оцінку допустимості такого доказу має давати суд в кожному конкретному випадку.

  • Обчислення строків досудового розслідування при об‘єднанні та виділенні кримінальних проваджень

Питання об`єднання і виділення матеріалів досудового розслідування, відповідно до ст. 217 КПК України, відноситься до компетенції органу досудового розслідування.

Згідно частини третьої вказаної статті, у разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень.

Днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали, а у провадженні, в якому об`єднані матеріали кількох досудових розслідувань, - день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше. ( ч. 7 ст. 217 КПК).

Загальний строк досудового розслідування при об’єднанні кримінальних проваджень у порядку, передбаченому ст. 217 КПК, визначається:

1) у провадженнях, які розслідувалися в один проміжок часу, - шляхом поглинання меншого строку більшим;

2) у провадженнях, які розслідувалися в різні проміжки часу, - шляхом додавання строків досудового розслідування по кожному із таких проваджень, які не пересікаються, в межах строків досудового розслідування злочину, який передбачає найбільш тривалий строк досудового розслідування з урахуванням можливості його продовження, передбаченої частиною другою цієї статті (ч. 6 ст. 219 КПК).

Обрахований відповідно до частини 4 статті 219 КПК загальний строк досудового розслідування в об’єднаному кримінальному провадженні визначається прокурором, про що виноситься відповідна постанова. У разі необхідності одночасно з обрахуванням загального строку в об’єднаному кримінальному провадженні може бути вирішено питання його продовження (частина 7 статті 219 КПК).

  • Оскарження підозри у злочинах,  відомості про які внесені в ЄДР до 15.03.2018?

Відповідно до п.10 ч.1 ст. 303 КПК  на досудовому провадженні може бути оскаржені повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Такі зміни були внесені до КПК згідно із Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017.  Закон прямо передбачає, що зміни до КПК не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яких відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.

Таким чином оскарження підозри у кримінальних провадженнях, розпочатих до 15.03.2018 року, законом не передбачено.

  • При спеціальному досудовому розслідуванні  строк слідства зупиняється з моменту опублікування повідомлення в Урядовому кур'єрі та на сайту ОГП? А якщо публікацій немає?

Відповідно до положень ст. 2971 КПК, спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими КПК, з урахуванням положень глави 241  КПК. 

Підстави та порядок зупинення досудового розслідування регулюються главою 23 КПК.

Наявність ухвали слідчого судді про здійснення спеціального досудового розслідування не означає  зупинення строку досудового розслідування. Натомість, у разі відмови слідчого судді  у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування,  досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру (ст. 280 КПК).

Щодо повідомлень у засобах масової інформації та на сайті Офісу Генерального прокурора, то законом передбачена така публікацію щодо:

  • відомостей про підозрюваних, стосовно яких слідчим суддею постановлено ухвалу про здійснення спеціального досудового розслідування ( ч. 6 ст. 297-4 КПК).
  • повісток про виклик підозрюваного, повідомлення про підозру,  у разі здійснення спеціального досудового розслідування  (ч. 1 ст. 297-5).
  • повісток про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування у зв'язку з прийняттям уповноваженим органом рішення про передачу підозрюваного для обміну як військовополоненого (ч. 1 ст. 297-5).

З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом.

Відсутність такого повідомлення може мати наслідком визнання порушення права підозрюваного на захист, що вирішується судом в кожному окремому кримінальному провадженні.

  • Правові підстави оскаржити письмове повідомлення про підозру після повернення обвинувального акту прокурору

Оскарження підозри можливе лише на стадії досудового розслідування, яке закінчується зверненням з обвинувальним актом до суду.

Повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам закону, не тотожне відновленню стадії досудового розслідування, отже не дає правових підстав для оскарження повідомлення про підозру.

  • Чи враховується час ознайомлення прокурора з матеріалами сторони захисту в порядку 290 КПК в строки досудового розслідування?

Відповідно до ч. 6 ст. 290 КПК сторона захисту за запитом прокурора зобов’язана надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до житла чи іншого володіння, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем сторони захисту, якщо сторона захисту має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.

Отже законодавець визначає рівні підходи сторін для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, а отже строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК, не включається у строки, досудового розслідування.

Разом з тим формальна наявність у матеріалах кримінального провадження запиту прокурора про надання доказів сторони захисту, прийнятого в порядку ч. 6 ст. 290 КПК, не зумовлює зупинення перебігу строку досудового розслідування у разі відсутності доказів його направлення чи вручення стороні захисту. (Постанова ВС від 21.09.2021 у справі № 756/6018/20).

  • Як визначити строк досудового розслідування у разі скасуванням постанови про закриття кримінального провадження?

З моменту скасування постанови про закриття кримінального провадження перебіг строку досудового розслідування продовжується. Період з часу ухвалення постанови про закриття кримінального провадження до її скасування не враховується у строки досудового розслідування.

  • Які дії суду у разі,  якщо апеляція помилково,  з порушенням ч.9 ст. 615 КПК,  визначила підсудність? Учасники констатують порушення

Відповідно до ст. 34 КПК якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності, воно передається на розгляд іншого суду.

Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого. Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням апеляційного суду або за клопотанням сторін чи потерпілого.

Оскільки апеляційний суд прийняв рішення про визначення підсудності і таке рішення не підлягає оскарженню, суд має розглядати таке кримінальне провадження.

Разом з тим, закон не забороняє суду за власною ініціативою або за клопотанням учасників провадження повторно звернутися до суду апеляційної інстанції (або до Верховного суду) в порядку ст. 34 КПК для вирішення питання про передачу кримінального провадження на розгляд іншого суду.

  • Який граничний строк досудового розслідування кримінальних проступків,  коли жодній особі не було повідомлено про підозру?

Положеннями  ч. 1 ст. 284 КПК передбачено, що слідчий, дізнавач, прокурор зобов’язані закрити кримінальне провадження у разі, коли строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.

Відповідно до ст. 219 КПК строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня повідомлення особі про підозру становить:

1) дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину;

2) вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Отже, якщо жодній особі не було повідомлено про підозру, гранічний строк досудового розслідування проступків визначається положеннями ст. 219 КПК і становить 12 місяців.

  •  Звернення до суду з обвинувальним актом, який складено наступного дня після закінчення наданого стороні захисту строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування є підставою для закриття кримінального провадження?

Ні, це питання вирішується в кожному конкретному випадку, з урахуванням строків досудового розслідування.

КПК не визначає кінцевий  термін, в який має бути складений обвинувальний акт та направлений до суду. Єдиним критерієм для направлення прокурором обвинувального акту до суду є строк досудового розслідування. Тобто звернення до суду з обвинувальним актом має відбутися до моменту закінчення строків досудового розслідування.

Тому, якщо на момент виконання вимог ст. 290 КПК  строки досудового розслідування не закінчилися,  і складання обвинувального акту та направлення його до суду відбулося  наступного дня після закінчення наданого стороні захисту строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування в межах строку досудового розслідування, підстави для закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК відсутні.

Якщо на момент виконання ст. 290 КПК закінчилися строки досудового розслідування,  то звернення до суду з обвинувальним актом, який складено наступного дня після закінчення наданого стороні захисту строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, є підставою для закриття кримінального провадження.

Відеозапис зустрічі можна переглянути за лінком.

АПУ щоденно працює над тим, щоб в цей нелегкий для кожного час, кожен зацікавлений отримав доступ до якісного контенту. Закликаємо вас зробити посильний ДОНАТ, щоб підтримати інституційну діяльність АПУ та й надалі мати можливість брати учать у заходах асоціації.

Слідкуйте за анонсами наших нових заходів, долучатися до них. Попереду ще багато цікавого.

У вас є цікава ідея заходу?