З початку війни законодавець намагався дещо лібералізувати податкове законодавство, створюючи менш обтяжливі умови для ведення бізнесу в країні. Разом з тим, Законом України 2260-IX від 12.05.2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (надалі – «Закон №2260»), було вирішено частково повернути звичне адміністрування податків.

Андрій Реун, партнер юридичної групи LCF, керівник практики податкового права, член Ради Комітету АПУ з податкового та митного права та Ігор Бєліцький, адвокат, юрист юридичної групи LCF, член Комітету АПУ з податкового та митного права у матеріалі для «ЛІГА:ЗАКОН» розповіли про нові податкові зміни.

• Поновлення перебігу строків, в тому числі для сплати податків

Однією із перших змін до податкового законодавства з початку повномасштабного вторгнення стало зупинення усіх строків, передбачених в ПК України, на період воєнного стану. Зокрема, платники податків отримали можливість відкласти подачу звітності та сплату податків до моменту скасування воєнного стану.

Законом №2260 вирішено перебіг частини строків поновити. Так, платники податків після набрання чинності Законом №2260, повинні будуть дотримуватись строків реєстрації податкових накладних, подання звітності та сплати податків.

При цьому, питання дотримання строків стає актуальним не лише для майбутніх періодів, але і для минулих, оскільки відновлення перебігу строків означає необхідність виконання невиконаних обов’язків у строк, який залишався до його зупинення.

Очевидно, що таке поновлення строків могло стати для багатьох платників несподіванкою, тому законодавець передбачив звільнення від відповідальності за недотримання строків в разі, якщо податкові накладні будуть зареєстровані до 15 липня 2022 року, звітність подана до 20 липня 2022 року, а податки будуть сплачені до 31 липня 2022 року. Якщо ж платник податків не має можливості виконати свої обов’язки і зможе це довести, виконання відповідних обов’язків без притягнення до відповідальності, буде можливе протягом 6 місяців після закінчення воєнного стану.

Логічним продовженням повернення платникам податків їх обов’язків було б дотримання принципу пропорційності, та повернення окремих обов’язків контролюючим органам, шляхом поновлення перебігу строків для їх виконання. Однак, законодавець обмежився поновленням строків для проведення податкових перевірок та оскарження їх результатів, лише повернувши можливість контролю за виконанням податкового обов’язку платниками.

• Повернення податкових перевірок.

Після накладення мораторію на всі податкові перевірки до закінчення воєнного стану, законодавець поступово додавав виключення, на які такий мораторій не поширює свою дію.

В крайній редакції пункту 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України податківці могли завітати на будь-яку фактичну перевірку, або провести камеральну перевірку в процедурі бюджетного відшкодування або декларації платника єдиного податку четверної групи.

З набуттям чинності Законом №2260, податківці зможуть проводити уже будь-які камеральні перевірки. Враховуючи поновлення перебігу строків для реєстрації податкових накладних, подання звітності та сплати податкових зобов’язань, без роботи працівники контролюючих органів не залишаться.

Водночас, слід зважати, що камеральна перевірка проводиться на підставі наявних у контролюючого органу документів, серед яких не буде підтверджень відсутності можливості своєчасно виконати податковий обов’язок. Це означає, що як мінімум акти перевірок із зафіксованими порушеннями отримають всі платники, незалежно від того, мали вони можливість виконати податковий обов’язок, чи ні. Ті платники, які можливості виконати податковий обов’язок не мали, повинні будуть знайти можливість оскаржити результати перевірки.

Крім камеральних перевірок повертаються також документальні позапланові, хоча і не всі. Так, контролюючі органи зможуть за відповідною  процедурою перевірити платників, які заявили бюджетне відшкодування, проводять реорганізацію, або ж якщо податковому органу стало відомо про порушення строків розрахунків за експортно-імпортними операціями.

Слід зауважити, що пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України перебіг строків розрахунків за експортно-імпортними операціями зупинено, що унеможливлює як проведення перевірки так і притягнення до відповідальності за його порушення. Однак, контролюючі органи, очевидно, будуть мати іншу думку з цього питання.

В цілому ж, документальні перевірки будуть проводитись, якщо є безпечні доступ до приміщень, документів та можливість провести інвентаризацію. У випадках, коли перевірка була розпочата, однак не може бути завершена через небезпеку, то її проведення зупинятиметься. Цілком логічна норма, враховуючи сучасні виклики перед країною. Разом з тим, залишаються відкритими питання, хто і на підставі яких критеріїв буде визначати відповідний рівень небезпеки.LIGA360Бажаєш оперативно отримувати документи щодо воєнного стану? З цим допоможе LIGA360. Законодавчі зміни, правова картина дня, аналітика, консультації - усе у зручних модуляхЗамовити

• Реєстрація податкових накладних.

З набуттям чинності Законом №2260 до податківців повернеться контроль за формуванням податкового кредиту платниками податків.

Платники податків не могли зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, але не через прямі законодавчі заборони, а через відсутність доступу до оновленої форми накладної в Електронному кабінеті. Відображення даних про податковий кредит здійснюється на підставі перинних документів платників податків.

З одного боку платникам обіцяють відкрити доступ до форми, з іншої – Законом №2260 поновлюється перебіг строків для реєстрації накладних. Платники, у яких є можливість зареєструвати накладні за попередні періоди, повинні будуть здійснити відповідні дії до 15 липня 2022 року та провести у відповідність задекларований податковий кредит. Якщо відповідна можливість відсутня – то виконати відповідний обов’язок потрібно буде протягом 6 місяців після закінчення воєнного стану.

На перший погляд – якщо платник веде діяльність та формує податковий кредит, проблем з поновленням необхідності реєстрації податкових накладних не повинно виникнути. Разом з тим, не слід забувати про повернення системи зупинення реєстрації податкових накладних, як інструменту контролю за формуванням показників податкового кредиту.

Блокування реєстрації податкових накладних в мирний час не було для платників найприємнішою частиною адміністрування податків. В умовах же воєнного стану, строки для розгляду пояснень та додаткових документів зупинені, що, в разі зупинення реєстрації, може позбавити платника податків податкового кредиту, та як наслідок – обігових коштів, як мінімум до кінця воєнного стану.

Подібна проблема омине лише осіб, які здійснюють операції з продукцією, що підпадає під визначення груп 1 - 24 УКТЗЕД (крім підакцизних товарів), та які являються малими чи мікропідприємствами з основним видом діяльності пов'язаним із сільським господарством та харчовою промисловістю, для яких передбачено безумовну реєстрацію накладних на період воєнного стану.

• Звільнення від відповідальності.

Платники податків могли розраховувати на відстрочку виконання своїх податкових обов’язків без притягнення до відповідальності за несвоєчасність його виконання в разі безпосередньої участі в у воєнних діях або відсутності можливості виконати свій податковий обов’язок, у зв’язку із форс-мажорними обставинами та у зв’язку із зупиненням строків.

Закон №2260 поновлює перебіг строків виконання податкового обов’язку, та змінює порядок звільнення від відповідальності осіб, у яких відсутня можливість виконати свій податковий обов’язок.

Якщо у платника податків протягом усього воєнного стану буде відсутня можливість виконати податковий обов’язок, то для уникнення штрафів необхідно буде виконати його протягом шести місяців після закінчення воєнного стану.

У випадку, якщо можливість виконувати податковий обов’язок у платника відновиться, то для уникнення відповідальності виконати його необхідно буде протягом 60 днів з початку наступного місяця після поновлення можливості.

Ті платники, у яких була можливість виконати податковий обов’язок, однак досі цього не зробили, звільнятимуться від відповідальності, якщо зареєструють податкові накладні до 15 липня 2022 року, податкову звітність подадуть до 20 липня 2022 року, а до 31 липня 2022 року сплатять належні податкові зобов’язання.

Відкритим залишається питання, що податківці будуть вважати «відсутністю можливості», та яким чином її можна буде документально підтвердити. Законом №2260 передбачено, що Міністерство фінансів повинне затвердити порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, та перелік необхідних для цього документів. Маємо надію, що Міністерство фінансів зважено поставиться до формування відповідного переліку, врахувавши реальні проблеми платників не лише із своєчасним виконанням податкового обов’язку, але і можливістю їх документального підтвердження.

Законодавець також вирішив звільнити від відповідальності платників податків, які оберуть спрощену систему оподаткування за ставкою 2%, за період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу на сплату єдиного податку, якщо вони протягом наступних 60 днів такий податковий обов’язок виконають.

Платники, які, виявивши заниження податкових зобов’язань за період воєнного стану, звільнятимуться від «самоштрафів» та пені при поданні уточнюючих податкових декларацій до 25 липня 2022 року.

• Бюджетне відшкодування

Для того, щоб Закон №2260 не виглядав лише як «закручування гайок» для платників податків, законодавець вирішив відновити процедуру бюджетного відшкодування, хоча паралельно заборонив відносити до суми відшкодування сформований податковий кредит при здійсненні операцій з придбання товарів, які у подальшому були знищені внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного стану.

З одного боку, дійсно передбачено, що з 21 липня 2022 року відновлюють свою дію пункти 200.10-200.12 статті 200 ПК України. Паралельне відновлення камеральних та документальних перевірок в процедурі бюджетного відшкодування також можуть свідчити про відновлення відповідної процедури.

Однак, залишаються зупиненими строки, наприклад для внесення узгодженої суми бюджетного відшкодування до реєстру та виплати цієї суми казначейством. Очевидно, зацікавленість державних органів у доведенні процедури бюджетного відшкодування до її логічного кінця, особливо в умовах воєнного стану та зупинення строків, буде досить низькою, що ставить під сумнів ефективність відновлення відповідної процедури.

Держава, безперечно, потребує податкових надходжень в цей непростий період, однак необхідно віднайти баланс між бажанням поповнити бюджет саме зараз та стимулюванням відновлення економіки, яка переживає не найкращий період. Водночас, повернення обмежень платникам податків в поєднанні із технічними прогалинами в самих нормах – додатковий вантаж на шальці терезів не з боку відновлення економіки.