Олена Кібенко, членкиня Правління АПУ, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, 23 вересня взяла участь у круглому столі «Привабливість суддівської кар'єри: європейський та український виміри». Захід організували Вища рада правосуддя, Вища кваліфікаційна комісія суддів України та Проєкт ЄС «Право-Justice».

Учасниками круглого столу були народні депутати України, представники Верховного Суду, ВРП, ВККСУ, Ради суддів України, Державної судової адміністрації України, Національної школи суддів України, Громадської ради доброчесності, а також міжнародні партнери України з Європейської мережі рад правосуддя та експерти Проєкту ЄС «Право-Justice».

Головною темою дискусії стали питання привабливості суддівської кар’єри в українському та європейському вимірах, наявні виклики та можливості для їх подолання.

Виступ Олени Кібенко був присвячений особливостям переходу в суддівську кар’єру з інших правничих професій, а також пов’язаним із цим вимогам і перешкодам. Пані Кібенко поділилася власним досвідом, адже до того, як стати суддею ВС, вона багато років працювала в юридичному бізнесі та викладала в закладах вищої освіти.

Серед недоліків, які супроводжують перехід у суддівську кар’єру з інших правничих професій, членкиня Правління АПУ назвала велику тривалість конкурсів на посади суддів. За словами Олени Кібенко, її конкурс тривав близько року — і це було досить швидко, порівняно з деякими нинішніми конкурсними процедурами, але водночас це був рік невизначеності, яка негативно впливала і на її юридичний бізнес, і на наукову кар’єру. Тому, на думку судді, тривалість конкурсів потрібно скоротити.

Позитивним моментом Олена Кібенко назвала той факт, що в конкурсі до Верховного Суду вперше мали змогу брати участь не лише власне судді, а й представники інших правничих професій — адвокати й науковці. Водночас вона констатувала, що «злиття» цих професій у ВС наразі не відбулося та є певні взаємні критичні оцінки між кар’єрними суддями й суддями не із «системи», але конфліктом це назвати не можна.

Іншим недоліком пані Кібенко назвала складність переходу в суддівську професію, коли людина повинна буквально «зректися всього свого життя й залишатися у суддівстві», а це означає постійну залученість в роботу без можливості зробити тривалу паузу. Як протилежний приклад членкиня Правління АПУ навела типову для бізнесу практику, коли після завершення якогось складного проєкту людина може відпочивати й відновлюватися три-чотири місяці.

«На рівні апеляції та касації є судді, які у професії 30-40 років, тобто мають такий величезний стаж. Багато хто із них зараз іде у відставку, але замість того вони могли б рік побути у відпустці — навіть без збереження зарплати — або попрацювати в якомусь міністерстві чи якійсь організації два роки, а потім повернутися та з новими силами продовжувати [роботу на посаді судді]», — зазначила Олена Кібенко.

Іще однією проблемою, яка зараз відштовхує багатьох людей від участі в конкурсах, зокрема на посади суддів, є публічна критика кандидатів у неприйнятній манері. Пані Кібенко наголосила, що критика й дослідження бекграунду претендентів обов’язково мають бути, але це потрібно робити з повагою до людини. Натомість журналісти й активісти часто, наприклад, висмикують якісь фрази із загального контексту та поширюють їх із метою висміяти кандидата й поставити його в незручне становище, підкреслила суддя. Замість цього, додала вона, варто акцентувати на успіхах і здобутках людини.

Також Олена Кібенко зауважила, що в Україні суддя змушений «ізолюватися» в суддівському середовищі й уникати спілкування з представниками інших професій за межами роботи, аби не створювати підстави для відводів у суді. Це, на думку членкині Правління АПУ, негативно впливає і на культуру спілкування судді, і на самого суддю — він «перестає отримувати інформацію з навколишнього середовища».

«За всієї цієї вимоги ізольованості, суддя не повинен випадати із суспільства, бо це випадіння призводить до негативних наслідків», — підкреслила пані Кібенко.

Як приклади можливостей, що дають змогу суддям легально комунікувати з несуддями, вона навела заходи Української школи політичних студій, Аспен Інституту та інших програм, різноманітні форуми тощо.

Окрім того, пані Кібенко вважає проблемою той факт, що позасудова активність судді, як-от публічні виступи, читання лекцій, участь у конференціях, написання статей тощо, не оцінюється та не враховується в суддівському навантаженні, тоді як ці речі формують довіру до професії.

Повне відео круглого столу можна переглянути за посиланням.

Також під час круглого столу представники Європейської мережі рад правосуддя презентували Звіт групи тематичного діалогу щодо привабливості суддівської кар’єри, перекладений українською мовою за сприяння Проєкту ЄС «Право-Justice». Документ доступний за посиланням.

Теги: діяльність АПУ, люди АПУ