Два місяці тому розпочала роботу Громадська антикорупційна рада при Міністерстві оборони України. До її складу увійшли три члени Асоціації правників України, а один із них, Євген Грушовець, член Ради Комітету АПУ з кримінального та кримінально-процесуального права, партнер Ario Law Firm, очолив цей консультативно-дорадчий орган. Про те, на чому зараз зосереджена Антикоррада у своїй роботі та як зробити сферу закупівель Міноборони прозорішою та відкритішою для суспільства, пан Грушовець розповів в інтерв’ю «Українській правді».

Як зазначив правник, Громадська антикорупційна рада прагне зробити оборонне відомство більш відкритим для громадськості.

«Зараз Міноборони нагадує ніби таку зашторену з усіх боків кімнату, в якій сидить якийсь сивий і волохатий звір. Наша задача — трішки ці штори відкрити, щоб пішло туди більше сонця і ми побачили, що цей звір насправді білий і пухнастий», — каже Євген Грушовець.

За його словами, Антикоррада планує делегувати своїх представників до центру, який ухвалює рішення про придбання озброєння та військової техніки. «Щоб ми могли реагувати, якщо побачимо, що якийсь постачальник пропонує Міноборони снаряд за 100 євро, а інший постачальник пропонує за 50. А там одні й ті самі строки, один і той самий завод», — пояснює пан Грушовець.

Він наголосив, що члени Антикорради не є підлеглими Міноборони, а є звичайними громадянами, котрі «мають свою позицію і право її висловлювати».

«Звісно, ми не зможемо проконтролювати кожну закупівлю, якість продукції, але ми точно хотіли б системно щось змінити. Не так, щоб у ручному режимі щось змінювалося, а щоб були зміни системні. І вони вже йдуть. Наприклад, деякі торги уже відбуваються на «Прозорро», уже є Громадська антикорупційна рада, уже у ЗМІ ставлять багато запитань. Тому я думаю, що ми рухаємося в правильному напрямку. Питання, скільки нам ще йти і як швидко будуть зміни», — зазначив голова Антикорради.

Євген Грушовець також прокоментував нещодавній скандал навколо державних компаній — імпортерів зброї, котрі минулого року уклали з Міноборони багатомільярдні контракти на постачання боєприпасів і військової техніки, отримали гроші за стовідсотковою передоплатою, але протягом року так нічого не придбали й не передали. За словами правника, у цій ситуації оборонне відомство має лише два варіанти — звертатися або до суду з позовом про стягнення коштів, або до правоохоронних органів із заявою про злочин щодо заволодіння коштами.

«Якщо ми дізнаємося, що був умисел на виведення грошей і не було задачі на отримання речей чи матеріалів, звісно — це злочин. По-іншому це назвати не можна. І не повинно бути жодних компромісів з людьми, які в період війни, знаючи, що вони не зможуть поставити товар, брали кошти і нічого не зробили», — наголосив Євген Грушовець.

Повну версію інтерв’ю читайте за цим посиланням.