4 грудня 2022 року набрав чинності Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час, спрямований на уточнення підстав для бронювання військовозобов’язаних. Для реалізації положень Закону 27 січня Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час», якою затверджений Порядок бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану та Порядок та критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Олена Ялієва, Радниця Pragma Consulting Group — партнера GR Комітету Асоціації правників України, підготувала огляд основних положень Постанови КМУ від 27 січня 2023 року №76.

Категорії військовозобов'язаних, що можуть бути заброньовані відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

Одним із проблемних моментів, з яким стикались військовозобов'язані та їх роботодавці за необхідності їх забронювати, було те, що відповідно до попередньої редакції Закону бронюванню підлягали лише військовозобов’язані, що працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів та виконання мобілізаційних завдань (замовлень). Законом України №2732-ІХ від 4 листопада 2022 року було розширено перелік підприємств, установ та організацій, працівники яких можуть бути заброньовані — крім зазначених вище, до нього були включені також підприємства, установи і організації, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, та підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (критерії та порядок, за якими здійснюється визначення таких підприємств, установ і організацій, визначаються Кабінетом Міністрів України).

Такий підхід дозволив ширшому колу підприємств, зокрема й великим бізнесам, бронювати критично необхідних співробітників. Проте для практичної реалізації зазначеного положення Кабінету Міністрів України було необхідно оновити порядок бронювання військовозобов'язаних, а також прийняти критерії та порядок визначення підприємств, установ та організацій — і відповідні документи були затверджені Постановою КМУ від 27 січня 2023 року №76.

Порядок визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період

Постановою КМУ від 27 січня 2023 року №76 затверджені такі критерії для визначення підприємств, установ і організацій критично важливими для функціонування економіки:

• загальна сума податків та інших зборів (крім митних платежів) протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн євро (підтверджується довідкою компетентного органу);
• сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за звітний податковий рік перевищує еквівалент 32 млн євро;
• підприємство має стратегічне значення для економіки і безпеки держави відповідно до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 р. №83;
• підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади (критерії встановлюють відповідні органи державної влади, обласні державні адміністрації, військові, військово-цивільні адміністрації (у разі їх утворення));
• відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (підтверджується довідкою компетентного органу або витягом з інформаційної системи органів ДПС);
• розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб-працівників на підприємстві за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 р. (відповідно до даних Держстату), що підтверджується довідкою, наданою підприємством;
• підприємство є резидентом Дія Сіті.

Для підприємств, що працюють у визначених Порядком сферах (паливно-енергетичний комплекс; державні та комунальні заклади освіти та науки, охорони здоров’я, фізичної культури і спорту, соціального захисту, або надає населенню безоплатні послуги, необхідні для забезпечення життєдіяльності населення, на постійній основі; ефірні телеканали, що залучені до системи оповіщення та які здебільшого транслюють інформаційні або інформаційно-аналітичні програми), вимагається відповідність щонайменше двом із зазначених вище критеріїв. Для інших підприємств вимагається відповідність щонайменше трьом критеріям.

Окрім того, напряму визнаються критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період спеціалізовані установи ООН, закордонні дипломатичні установи в Україні, представництва донорських установ, виконавці проєктів міжнародної технічної допомоги, представництва міжнародних організацій, міжнародні та українські неурядові організації, які реалізують гуманітарні проєкти за кошти міжнародних партнерів, згідно з переліком, затвердженим МЗС або Секретаріатом Кабінету Міністрів України.

Визначення підприємства критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення проводиться галузевими органами державної влади, обласними державними адміністраціями, а також військовими/військово-цивільними адміністраціями (у разі їх утворення). Для цього підприємству необхідно звернутися до відповідного органу із пакетом документів, що підтверджує відповідність критеріям, на основі яких такий орган приймає рішення про відповідність або невідповідність підприємства критеріям та надсилає відповідне рішення до органів, що відповідальні за бронювання військовозобов’язаних — Міністерства економіки України та Генерального штабу Збройних сил України (СБУ, Служби зовнішньої розвідки).

При цьому підприємство повинне підтверджувати статус критично важливого підприємства не рідше ніж раз на один рік.

Порядок бронювання військовозобов'язаних

Постановою КМУ від 27 січня 2023 року №76 також був затверджений новий Порядок бронювання військовозобов’язаних, серед основних новел якого:

• погодження списків осіб, які пропонуються до бронювання, здійснюється Генеральним штабом Збройних сил України (СБУ, Службою зовнішньої розвідки), а не Міністерством оборони України; бронювання й надалі здійснюється на підставі рішення Міністерства економіки України;
• заброньованим надається відстрочка строком, який не може перевищувати строку мобілізації — для військовозобов’язаних, що працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі, коли це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів, та шести місяців — для інших категорій військовозобов’язаних;
• при формуванні списків, що пропонуються для бронювання державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами та установами, можуть враховуватися критерії бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та на воєнний час згідно з додатком 6 до Порядку бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2015 р. №45;
• кількість військовозобов’язаних, що підлягають бронюванню, не може становити понад 50% усіх військовозобов’язаних (крім підприємств паливно-енергетичного комплексу, спеціалізованих установ ООН, закордонних дипломатичних установ в Україні, представництв донорських установ, виконавців проєктів міжнародної технічної допомоги, представництва міжнародних організацій, міжнародних та українських неурядових організацій, які реалізують гуманітарні проєкти за кошти міжнародних партнерів, до яких обмеження не застосовується);
• переліки військовозобов’язаних, що пропонуються до бронювання, подаються до відповідного галузевого центрального органу виконавчої влади, або обласної державної адміністрації (військової або військово-цивільної адміністрації), який перевіряє повноту поданого списку, наданого до нього обґрунтування, дотримання вимог щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, та подають його на погодження Генеральному штабу Збройних Сил (СБУ, Службі зовнішньої розвідки); після погодження такі списки передаються Мінекономіки;
• з метою оформлення військовозобов’язаним відстрочок Мінекономіки надсилає рішення про бронювання військовозобов’язаних органам державної влади, іншим державним органам, якими подано списки, а також Генеральному штабу Збройних Сил (СБУ, Службі зовнішньої розвідки); надалі Генеральний штаб доводить інформацію до Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки;
• документом, що підтверджує бронювання, є витяг із рішення Мінекономіки, завірений підписом (та печаткою, за наявності) відповідної установи;
• органи, підприємства, організації та установи подають щоквартальний звіт про чисельність військовозобов’язаних, які заброньовані;
• анулювання відстрочки відбувається в разі закінчення строку її дії, втрати підприємством статусу, що дав підставу для бронювання співробітників, ліквідації підприємства або звільнення працівника.