5 вересня 2025 року в місті Чернівці Асоціація правників України провела IV Форум з митного права та міжнародної торгівлі. Подія вперше проходила в цьому регіоні й стала справжнім професійним майданчиком для обговорення актуальних викликів та новацій у сфері митного регулювання та міжнародної торгівлі.

Форум відкрила Марія Поляк, Голова Відділення АПУ в Чернівецькій області, керуюча партнерка АО «Поляк і партнери». У своїй промові вона акцентувала на важливості тематики, яка сьогодні особливо актуальна для прикордонних регіонів.

«Я вірю, що плідна дискусія між експертами, юристами, представниками бізнесу та державного сектору допоможе нам сформулювати цікаві рішення, які вплинуть на наше правове суспільство», — зазначила Марія Поляк, вітаючи учасників.

Програма Форуму охопила найгостріші питання: від адаптації митного законодавства до стандартів ЄС, митних спорів та практики ЄСПЛ до компромісних механізмів і судової практики Верховного Суду.

Ірина Брилянт, членкиня Правління АПУ, керуюча партнерка Bryliant Law Group, у своєму вітальному слові підкреслила значущість Форуму для АПУ загалом та регіону зокрема: «Чернівці — особливе місто. Кожен раз, коли приїжджаю сюди, відчуваю його автентичність. Як членкиня Правління, яка відповідає за регіональний розвиток, я неодноразово порушувала питання, чому тут не відбуваються заходи АПУ. І ось, нарешті, ця подія відбувається — і вона дійсно назріла».

Пані Ірина також акцентувала на органічності теми митного права для Чернівців, де працює багато профільних фахівців, а також підкреслила цінність Асоціації правників України як унікальної спільноти, що об’єднує суддів, адвокатів, прокурорів, юристів, нотаріусів і приватних виконавців з усієї країни.

Українське митне право на шляху до ЄС: виклики гармонізації та нові горизонти

Перша сесія Форуму була присвячена темі «Гармонізація сфери митного врегулювання. Рух України в ЄС: торгівельний вимір». Її модерували Олег Кириєвський, керуючий партнер АО «ФИРСТ ЧЕЙР ЛІГАЛ», та Олена Панахид, членкиня Ради Відділення АПУ у Львівській області, старша юристка, експертка з питань преференційного походження АО «ФИРСТ ЧЕЙР ЛІГАЛ».

У вступному слові Олег Кириєвський наголосив, що процес вступу України до Європейського Союзу передбачає не лише виконання Угоди про асоціацію, а й поступову гармонізацію законодавства відповідно до повного корпусу норм ЄС.

«Ми пройшли скринінг і зараз на етапі відкриття кластеру, що дає оптимістичний горизонт — орієнтовно 2030 рік як можливе вікно вступу до ЄС», — зазначив експерт, додавши, що справжня трансформація українського митного законодавства тільки починається.

За словами пана Олега, Угода про асоціацію охоплює лише частину європейського митного законодавства. Водночас, у 2017 році до неї було додано вимогу щодо впровадження положень модернізованого митного кодексу ЄС. «З того часу Європейський Союз уже перейшов до Union Customs Code, що потребує адаптації планів України до нових стандартів», — зауважив він.

Серед актуальних викликів, які сьогодні постають перед митною системою, Олег Кириєвський виділив теми, що потребують глибокого експертного обговорення: тимчасове ввезення, переробка товарів, функціонування митних складів, пряме і непряме представництво.

Програма АЕО: партнерство, довіра та європейські стандарти

Тему авторизованих економічних операторів (АЕО) та особливостей їх сертифікації в Україні розкрив Андрій Теплий, заступник директора департаменту авторизації, надання адміністративних послуг та контролю Державної митної служби України.

За словами спікера, програма АЕО в Україні діє вже кілька років, однак потребує ширшого інформування та залучення бізнесу: «І досі є підприємства, які не знайомі навіть з базовими поняттями міжнародної економічної інтеграції. А тим часом український бізнес має всі підстави претендувати на авторизований статус, відповідно до європейських стандартів».

Андрій Теплий пояснив, що авторизованими можуть бути різні учасники міжнародного ланцюга постачання — виробники, імпортери, експортери, митні представники, склади, перевізники. В Україні вже діють критерії, ідентичні до європейських, а підприємства можуть отримати два типи авторизації: на застосування спрощень (національного рівня) або на підтвердження надійності та безпеки (для міжнародного визнання).

«Після укладення відповідних угод українські підприємства з таким статусом автоматично визнаватимуться в Європейському Союзі», — додав експерт.

Разом з тим він підкреслив, що програма АЕО — це не лише сертифікат, а постійна взаємодія з митницею, що вимагає відкритості та відповідального підходу з боку бізнесу. Йдеться не лише про відповідність формальним критеріям. Це й готовність підприємства до прозорої співпраці: відкритість складської та транспортної документації, доброчесний кадровий склад, інформування митниці про порушення — замість їх приховування.

Серед переваг участі в програмі пан Андрій виокремив зростання довіри з боку міжнародних партнерів і конкурентні переваги для бізнесу. Водночас експерт окреслив і виклики: зокрема, складність проходження процедури та необхідність значних внутрішніх змін на підприємстві. Особливо це стосується заповнення анкети самооцінки, яка вимагає глибокого розуміння внутрішніх процесів.

«Анкета — це не про формальне заповнення. Це перевірка того, наскільки процеси на підприємстві реально відповідають митним вимогам. А щоб відповідати — потрібно спершу ці процеси впровадити. Це вимагає ресурсів і часу», — зауважив спікер.

Серед бар’єрів він також згадав побоювання бізнесу щодо доступу митниці до фінансової документації та нестачу кваліфікованих фахівців — як у державі, так і в бізнесі.

Авторизація АЕО в регіоні: досвід Чернівецької митниці

Про впровадження програми авторизованих економічних операторів на регіональному рівні розповів Андрій Безкубський, заступник начальника Чернівецької митниці. Він зазначив, що у Чернівецькій області статус АЕО вже мають кілька підприємств — серед них «Інновейшн Міндос», «Партнер Брок», «Дюлер Буковина» та «Інтержуз Буковина». «Коли приїжджаєш на оцінку відповідності, здається, ніби потрапив у маленьку Європу», — прокоментував спікер.

За його словами, процедура авторизації справді є викликом, особливо для компаній без досвіду глибокої взаємодії з податковим законодавством. Водночас ті підприємства, що пройшли її, вже відчувають переваги у вигляді спрощень та підвищення довіри.

Пан Андрій підкреслив, що митниця прагне відкритого діалогу з бізнесом і активно руйнує стереотип про себе як виключно бюрократичну інституцію. «Ми пояснюємо, що таке авторизація, як до неї готуватись і чому вона справді має сенс», — додав спікер. Він також закликав підприємства слідкувати за оновленнями митного законодавства, зокрема на офіційних сторінках регіональних митниць.

Постмитний контроль: довіра замість санкцій

До обговорення теми постмитного аудиту долучилася Нінель Сідлецька, начальниця управління проведення митного аудиту Чернівецької митниці. Вона наголосила на важливості оцінки відповідності як базового етапу для отримання спрощень та статусу авторизованого економічного оператора. «Комісія перевіряє, наскільки фактична діяльність підприємства відповідає заявленій у документах», — пояснила експертка, акцентуючи на важливості формування довірчих відносин між бізнесом і митницею.

Окрему увагу Нінель Сідлецька приділила новаціям у Митному кодексі України — зокрема, статті 344-1, яка вперше виділяє інструменти постмитного контролю в окрему норму. Ідеться про доперевірочний аналіз та документальні перевірки. «Доперевірочний аналіз — це механізм довіри: якщо підприємство надає документи, що спростовують сумніви, або самостійно виправляє порушення, жодних санкцій не застосовується», — зазначила спікерка.

У разі ігнорування запиту чи відмови в добровільному коригуванні, митниця розпочинає документальну перевірку, яка проводиться у форматі виїзного або невиїзного аудиту. Наразі, за словами Нінель Сідлецької, діє мораторій на перевірки підприємств зі статусом АЕО — це ще один сигнал високої довіри, яку держава надає таким компаніям.

Гармонізація, цифровізація і стійкий розвиток: український вектор змін

Юридична радниця проєкту GIZ EasTnT, доцентка НаУКМА Наталія Козачук у своєму виступі акцентувала на зв’язку між гармонізацією законодавства, цифровою трансформацією митниці та просуванням України до сталого розвитку. Вона представила діяльність GIZ, спрямовану на підтримку адаптації українського законодавства до acquis ЄС — зокрема за напрямами транспорту, митниці та європейських транспортних мереж.

Пані Козачук детально окреслила три ключові етапи гармонізації: приведення законодавства у відповідність до норм ЄС, імплементація через практичні інструменти (зокрема NCTS та АЕО), а також впровадження цифрових політик, напрацьованих у межах форуму DTLF. Прикладом цифрової інтеграції є регламент eFTI, який з 2027 року стане обов’язковим у ЄС. В Україні вже впроваджується пілотна ініціатива eTTN — електронної товарно-транспортної накладної для автотранспорту.

«Бізнес зацікавлений у таких рішеннях, бо розуміє, скільки ресурсів і часу це економить. Але важливо не лише знати правила, а й вміти їх правильно застосовувати та впливати на формування політик. Це і є справжня інтеграція до ЄС», — наголосила експертка.

Оновлення у сфері правил походження товарів: впровадження нової редакції Конвенції Пан-Євро-Мед

У межах сесії Володимир Сторожук, начальник управління митно-тарифного регулювання Департаменту контролю та адміністрування митних платежів Державної митної служби України, зосередив увагу на практичних наслідках впровадження оновленої редакції Конвенції Пан-Євро-Мед, яка набула чинності з 1 січня 2025 року.

Одним з ключових досягнень стало законодавче врегулювання перехідного періоду для сертифікатів EUR.1, виданих за попередніми правилами. Відповідне рішення №2 було ратифіковано 23 травня, що дозволило безперешкодно використовувати старі сертифікати і зняло ризики відмов у тарифних преференціях.

Серед головних новацій оновленої редакції:

• Подовження терміну дії сертифікатів EUR.1 з 4 до 10 місяців;

• Спрощення правил переробки, зокрема обмеження застосування правила drawback (повернення мит) лише до товарів легкої промисловості;

• Можливість підтвердження походження у випадках багатоступеневого виробництва в різних країнах-учасницях Конвенції;

• Запровадження декларації постачальника як нового механізму підтвердження часткової переробки;

• Зміна підходу до дроблення партій товару – тепер відповідальність за видачу окремих сертифікатів покладається на країну експорту.

Окрему увагу спікер приділив механізму кумуляції походження. З 16 червня, згідно з офіційною матрицею ЄС, Україна може використовувати механізм діагональної кумуляції у торгівлі з ЄС, Північною Македонією та Молдовою. Також триває процес укладення угод з ЄАВТ та Чорногорією.

Володимир Сторожук підкреслив, що нові положення Конвенції Пан-Євро-Мед відкривають значні можливості для українського бізнесу, водночас вимагаючи уважного перегляду підходів до митного оформлення, логістики та документального супроводу зовнішньоекономічної діяльності.

Імплементація митного законодавства до стандартів ЄС: виклики та прогрес

У своїй спецдоповіді Наталія Білак, адвокатка, к.ю.н., керівниця субгрантового проєкту GIZ «ACCORD», представила фактичні досягнення та стратегічні виклики, пов’язані з євроінтеграційними зусиллями у митній сфері. Вона навела конкретні показники ефективності: лише у ІІ кварталі 2025 року за процедурою спільного транзиту (NCTS) було оформлено рекордні 33,9 тис. декларацій. У складних умовах воєнного часу митні надходження до держбюджету зберігають позитивну динаміку, що підтверджує стабільну роботу сфери попри обстріли та пільги на критичний імпорт.

Окремо було розглянуто поточну нормотворчу діяльність. За підтримки ЄС розроблено проєкт нового Митного кодексу України, що повністю ґрунтується на Регламенті (ЄС) №952/2013 та супровідних актах. 26 серпня 2025 року уряд підтримав цей проєкт протокольним рішенням. Наразі триває етап перекладу для міжнародних консультацій та підготовки до подання в парламент. Згідно зі звітом Уряду, рівень імплементації митного acquis ЄС сягнув 91% — один з найвищих показників серед усіх сфер інтеграції.

Наталія Білак також окреслила системні зміни у Держмитслужбі: впроваджено нові підходи до оплати праці, створено дисциплінарні комітети, оновлено стратегію управління. Утім, кадрова невизначеність триває — конкурс на посаду голови митниці затримується через брак фінансування. Під час перемовин з Єврокомісією було також обговорено можливість надання митним органам статусу правоохоронного з ОРД-функціями, що підтримується як працівниками митниці, так і більшістю опитаних фахівців.

Як рішення ЄСПЛ впливають на українську судову практику: аналіз Великої Палати ВС

У спеціальній доповіді Секретар Великої Палати Верховного Суду Віталій Уркевич зосередив увагу на важливій темі — перегляді судових рішень в Україні на підставі рішень Європейського суду з прав людини. За його словами, Україна посідає третє місце за кількістю справ, які перебувають на розгляді в ЄСПЛ, що свідчить про нагальну потребу вдосконалення національного механізму реалізації рішень міжнародного суду.

Як пояснив доповідач, Велика Палата має виключні повноваження щодо перегляду справ, у яких ЄСПЛ встановив порушення прав людини. У рамках свого виступу він зупинився на кількох показових кейсах. Так, у справі «Краєва проти України» ЄСПЛ визнав, що штраф у 48 000 євро за декларування товару з помилковими даними був непропорційним втручанням у право власності. Велика Палата у цій справі призначила повторний апеляційний розгляд, визнавши порушення майнових прав та недосконалість аргументації національних судів.

Не менш показовою була справа «Ганущак проти України», яка стосувалася конфіскації авто через перетин кордону в Криму через закритий пункт пропуску. ЄСПЛ підкреслив непередбачуваність такого покарання, адже практика українських судів у подібних справах була суперечливою. Велика Палата, реагуючи на рішення ЄСПЛ, визнала відсутність правової визначеності та задовольнила заяву частково, скасувавши санкцію у вигляді конфіскації.

У доповіді також прозвучала справа «Сапіташ та інші проти України», що стосувалася конфіскації незадекларованої готівки. ЄСПЛ констатував порушення майнових прав, а Велика Палата, переглянувши справу, вказала на нову редакцію статті 471 МК, яка наразі дозволяє конфіскацію лише за обґрунтованої потреби. «Ми маємо уникати автоматизму у застосуванні санкцій. Це питання довіри до права і справедливості», — наголосив Уркевич.

Доповідь яскраво продемонструвала, як рішення ЄСПЛ інтегруються в українську судову практику через інституційний механізм Великої Палати. Цей процес не лише забезпечує виконання міжнародних зобов’язань, а й формує нові стандарти правосуддя, орієнтовані на права людини.

Правові виклики у сфері контролю та правозастосування

Другу сесію Форуму було присвячено актуальним викликам у сфері контролю та правозастосування в митній та суміжних галузях. Модератор дискусії — Петро Поляк, старший партнер АО «Поляк і партнери» — закликав учасників до переосмислення наявних правозастосовних підходів, пошуку нових рішень і визначення стратегічних пріоритетів.

«Як казали раніше, всі дороги ведуть в Рим, а у нас всі дороги ведуть в суд», — зауважив він, підкреслюючи, що незалежно від ролі учасників — митників, адвокатів чи правоохоронців — кінцевою точкою часто стає саме судовий розгляд.

У межах сесії суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Олег Анісімов виступив із ґрунтовним аналізом практичних проблем, що виникають у публічно-правових спорах. Він зосередив увагу на особливостях спорів, де однією зі сторін виступає суб’єкт владних повноважень, наголосивши, що важливу роль у таких процесах відіграє не лише правова кваліфікація, а й фактичне виконання владних функцій.

Суддя підкреслив, що митні спори часто супроводжуються недостатньо вмотивованими рішеннями органів влади. Як приклад, він навів ситуації із визначенням митної вартості: нерідко митниці уникають консультацій та належного обґрунтування, переходячи одразу до резервного методу без пояснень. Це, за словами спікера, призводить до масового скасування таких рішень судами.

Окрему увагу суддя приділив хибній практиці класифікації запашних речовин та ароматизаторів: митниця кваліфікує їх за призначенням, а не за властивостями товару, що суперечить підходам Верховного Суду. Також спікер акцентував на необхідності врахування принципів Закону «Про адміністративну процедуру» (ЗАП), навіть у сфері, що регулюється спеціальним митним законодавством. Він закликав юристів мислити нестандартно та користуватися сучасними інструментами правового захисту, наголосивши, що якісна мотивація та прозорість рішень — основа довіри до держави.

«Якщо ви хочете планувати свою роботу, досягати більшого — працюйте нестандартно. У нас є інструменти. Їх чимало, і вони нові, сучасні. Просто треба навчитися їх використовувати», — наголосив Олег Анісімов.

Правозастосування у справах про порушення митних правил – без єдиної координатної сітки

Суддя Чернівецького районного суду Євген Нестеренко у своєму виступі представив аналітичний огляд розгляду справ про порушення митних правил на рівні регіону. Він зазначив, що саме Чернівецький районний суд єдиний серед місцевих загальних судів Чернівців розглядає такі справи, що дозволяє бачити динаміку та напрацьовувати узагальнення.

За його словами, у 2024 році судом було розглянуто близько 350 справ, з яких лише 60 оскаржено. З них більшість рішень апеляційна інстанція залишила без змін. У першому півріччі 2025 року кількість справ сягнула вже 250. Ці цифри, на думку судді, свідчать про відносну сталість правозастосування в регіоні.

Втім, Євген Нестеренко звернув увагу на суттєву проблему: відсутність єдності судової практики на національному рівні. Апеляційні суди в різних областях формують протилежні правові позиції щодо одних і тих самих правовідносин. Позиція Верховного Суду з цього приводу наразі не визначена, що лише посилює правову невизначеність.

Окремо суддя зупинився на темі застосування «непереборних обставин» (форс-мажору) у справах про прострочення строків вивезення транспортних засобів. Він навів приклад, коли довідка Торгово-промислової палати, видана значно пізніше, не була прийнята судом як належний доказ, оскільки авто було ввезене ще у 2019 році. Подібні кейси, за словами спікера, демонструють, що успішне застосування аргументу форс-мажору можливе лише за наявності конкретних доказів, належно прив’язаних до обставин справи.

Митна вартість — це постійна зона напруги

Старша інспекторка Ради бізнес-омбудсмена Марія Козленко презентувала досвід інституції у сфері досудового врегулювання митних спорів, підкресливши, що митні питання стабільно входять до трійки найпоширеніших у зверненнях бізнесу. За її словами, Рада функціонує з 2014 року, працює на підставі меморандуму з Кабінетом Міністрів, ЄБРР і бізнес-об’єднаннями, та має на меті захист підприємців у відносинах із державними органами.

Серед основних напрямів звернень — коригування митної вартості, яке пані Марія назвала системною проблемою. До Ради надходять скарги як на поодинокі випадки, так і на практики, що мають негативний ефект у масштабах ринку: «Бізнес очікує прозорих і передбачуваних підходів, а натомість часто стикається з рішеннями, які виглядають як непрозорі чи навіть довільні».

Другим типом проблемних кейсів, за словами спікерки, є затримки або відмови в митному оформленні. Як приклад вона навела справу про імпорт мускатного горіха, який містив сліди сафролу — речовини, що класифікується як прекурсор. Незважаючи на харчове призначення продукту, митні органи відмовили в оформленні. «Це питання викликало резонанс. Ми тривалий час комунікували з Держмитслужбою, щоб знайти збалансоване рішення», — зазначила пані Козленко.

Вона також пояснила, як відбувається взаємодія Ради бізнес-омбудсмена з Держмитслужбою: на підставі спеціального Меморандуму, із залученням онлайн-платформи подачі скарг. Водночас, якщо справа вже перебуває в суді, Рада не має повноважень її розглядати, проте може долучатися до процесу на етапі адміністративного оскарження.

Компроміс — це цивілізований спосіб швидко вирішити спір

Адвокатка JN Legal Юлія Олійник презентувала можливості застосування митного компромісу як альтернативи судовому розгляду. Йдеться про механізм мирного врегулювання спорів відповідно до статті 521 Митного кодексу України. За словами спікерки, ця процедура — дієвий інструмент для бізнесу, проте залишається недостатньо відомою й майже не використовується у щоденній практиці.

«Порушнику надається вибір: або пройти повну процедуру притягнення до адміністративної відповідальності, або укласти мирову угоду з митницею», — пояснила Юлія Олійник.

Вона підкреслила, що компроміс дозволяє не лише зекономити час і кошти, а й мінімізувати операційні та репутаційні ризики для бізнесу, водночас наповнюючи бюджет. Проте підходить він не для всіх справ — до кожної ситуації варто підходити індивідуально.

У 2024 році було порушено понад 9 400 справ про порушення митних правил на суму 18 млрд грн, проте стягнуто лише 3,8 млрд. У той же час, наприклад, Закарпатська й Тернопільська митниці уклали лише по 47–48 мирових угод. Кількість угод суттєво відстає від масштабів порушень.

Пані Юлія навела приклад зі своєї практики — мирну угоду у справі за статтею 472 МКУ на суму 69 554,48 грн. У разі судового розгляду клієнт ризикував отримати штраф у повному розмірі вартості товару та конфіскацію. Завдяки компромісу вдалося уникнути тяжких наслідків.

Окрему увагу експертка приділила питанню невиконання умов мирної угоди, звернувши увагу на прогалину в законодавстві: «Якщо умови виконано частково — угода вважається недійсною. Проте законодавство не розмежовує поняття “недійсність” і “невиконання”, що призводить до різночитання в судовій практиці».

Судова практика в таких справах наразі різниться. Зокрема, Першотравневий райсуд Чернігова поновив провадження через часткове виконання угоди, тоді як Солом’янський райсуд Києва навпаки — припинив провадження через її досягнення.

Судова тенденція останніх років — застосування проміжного підходу: суди повертають справи на додаткову перевірку, щоби дати сторонам змогу скористатися механізмом митного компромісу. Така позиція дозволяє бізнесу зменшити ризики, а державі – наповнити бюджет, не доводячи справу до повного судового розгляду.

Бізнесу варто будувати діалог з правоохоронцями на основі відкритості та фаховості

Заступник начальника Управління детективів із стратегічного захисту економіки Територіального управління БЕБ у Чернівецькій області Дмитро Кривий поділився досвідом роботи Бюро економічної безпеки у сфері протидії митним правопорушенням.

Він нагадав, що БЕБ — новий орган, який почав повноцінно діяти лише у 2023 році, але вже демонструє активну роботу: зокрема, у 2025 році до суду направлено 96 кримінальних проваджень, 127 осіб повідомлено про підозру, а загальна сума відшкодованих збитків перевищила 643 млн грн.

Серед найпоширеніших схем, які розслідуються детективами — заниження митної вартості, фіктивні інвойси, підміна кодів УКТЗ, сірий імпорт через офшори. До прикладу, БЕБ розслідує справу щодо незаконного ввезення 22 авто під виглядом гуманітарної допомоги, що завдало понад 12 млн грн збитків, а також випадки контрабанди брендового одягу і підакцизних товарів.

Дмитро Кривий окремо звернув увагу на нові норми Кримінального кодексу, які діють із 2024 року: зокрема, криміналізацію всієї товарної контрабанди у великому розмірі. Уже зареєстровано 70 проваджень за цими нормами, дев’ять із яких направлено до суду.

Серед викликів, із якими стикаються детективи БЕБ, він назвав складність доведення умислу, правову колізійність між кримінальним, податковим та митним законодавством, а також проблеми комунікації з митними органами. Крім того, вказав на випадки подвійного переслідування — коли митні органи одночасно складають адміністративні протоколи і передають справу до БЕБ, що створює юридичну невизначеність.

Також Дмитро Кривий надав практичні поради бізнесу:

• Не ігнорувати запити БЕБ і оперативно відповідати;
• Залучати адвокатів або митних експертів ще на ранньому етапі;
• Підтримувати внутрішній комплаєнс і перевіряти правильність митного оформлення;
• Фіксувати слідчі дії та вимагати надання всіх відповідних процесуальних документів.

«Прозорість, професійний діалог і належна доказова база — запорука того, що навіть у складній ситуації бізнес зможе захистити себе й уникнути ескалації», — підкреслив спікер.

Між протекціонізмом та відкритістю: про збалансовану промислову політику в Україні

Під модеруванням Олесі Кривецької, к.ю.н., Голови Комітету АПУ з права міжнародної торгівлі, експертки Inly, говорили про пріоритети розвитку переробної промисловості, інструменти підтримки експорту та баланс між відкритістю і протекціонізмом під час третьої сесії. Вона охопила широке коло питань — від внутрішньої промислової політики України до зовнішніх викликів, що формують нову економічну реальність.

Індустріальна політика — поняття зі специфікою в кожній юрисдикції

Науковий співробітник Інституту Жака Делора Ніколас Кельєр-Сузукі присвятив свій виступ особливостям формування та трансформації індустріальної політики у США та Європейському Союзі. Він розпочав із зауваження, що саме поняття індустріальної політики є багатозначним і в кожній юрисдикції трактується по-різному. На його переконання, незважаючи на поширене твердження про відсутність класичної індустріальної політики у США, країна історично реалізовувала потужну оборонно-орієнтовану стратегію через такі інституції, як DARPA, NASA та Національні інститути здоров’я.

Особливу увагу Кельєр-Сузукі звернув на еволюцію американської індустріальної політики в останні роки — від обмежених заходів за адміністрації Трампа до комплексної, координованої стратегії в часи президентства Байдена. Цей підхід включає розвиток внутрішнього виробництва, інвестиції в НДДКР і цільову підтримку критично важливих галузей — від сталі до напівпровідників і дронів.

У європейському контексті спікер наголосив на повороті від ліберальної моделі до оркестрованої промислової політики, з урахуванням стратегічної автономії, кліматичних викликів та глобальної конкуренції. ЄС, за його словами, не копіює модель США у відповідь на Inflation Reduction Act, а формує власну систему стимулювання інновацій і технологій. Зміни також спричинені зростанням впливу Китаю, зокрема в межах реалізації стратегії “Made in China 2025”, яка активно просуває КНР у сектори, де традиційно домінували західні економіки.

Промислова політика України — крок до інтеграції в ланцюги доданої вартості ЄС

Директор Департаменту розвитку реального сектору економіки Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України Роман Кропивницький розповів про напрямок розвитку промислової політики, який зараз визначається як стратегічна складова державної економічної стратегії — інтеграція в європейські ланцюги доданої вартості. За його словами, частка переробної промисловості у ВВП України наразі коливається між 5–7%, що критично мало. Водночас Кабінет Міністрів ставить перед собою мету — досягти щонайменше 20%, на рівні рекомендацій ОЕСР.

Для цього держава використовує і інституційні, і фінансові інструменти. Із інституційних — створення галузевих екосистем, підтримка відповідних інституцій. Фінансові інструменти — це, серед іншого, програма «5‑7‑9», гранти на запуск чи розширення переробної діяльності, страхування військових ризиків та податкові пільги для індустріальних підприємств. Окремо працюють механізми стимулювання попиту: кешбек та компенсації — 15 % для промислового обладнання й 25 % для агротехніки.

У продовженні виступу пан Роман фокусувався на кластерах і смарт‑спеціалізації як сучасних механізмах розвитку. Кластери, за його словами, дозволяють об’єднувати ресурси, інновації та логістику для спільного розвитку. Смарт‑спеціалізація — це інструмент для формування регіональних економічних стратегій на основі їхніх сильних галузей. В Україні цей підхід уже реалізується як адаптація методології «підприємницького відкриття».

Він також підкреслив, що промислова політика та стратегічне бачення інтегровані до ключових державних документів: “Ukraine Facility”, Національного енергетичного та кліматичного плану, стратегії підтримки малого та середнього бізнесу. Серед напрямів, на яких наголошено — зелена металургія, агропереробка, критично важливі матеріали, енергетика, транспорт та логістика, зокрема авто-кластеризм.

Європейська промислова політика — це багаторівнева система стратегічної оборони

Президентка Європейської асоціації юристів з питань торгівлі та партнерка Dentons Brussels Ніколета Монтаг поділилася глибоким аналізом сучасної промислової політики ЄС, зосередившись на конкретних прикладах із практики.

Однією з центральних тем стали антисубсидійні заходи проти китайських електромобілів. Пані Ніколета нагадала, що з 29 жовтня 2024 року ЄС застосував п’ятирічні мита на такі авто через масову субсидизацію з боку Китаю. Вона підкреслила, що це не поодиноке рішення, а частина системного підходу до захисту внутрішнього ринку.

Особливу увагу вона приділила новому фреймворку — Clean Industrial State Aid Framework, ухваленому в листопаді 2025 року. Він дозволяє державам-членам ЄС підтримувати «чисту» промисловість у межах нових національних схем, що можуть співфінансуватися Євросоюзом. Йдеться насамперед про галузі декарбонізації, де конкуренція з Китаєм та США стає дедалі жорсткішою.

У виступі також було розглянуто Carbon Border Adjustment Mechanism (CBAM), який у 2023 році перейшов до етапу звітності, а з 2026 року передбачає реальні фінансові зобов’язання для імпортерів. На думку спікерки, цей механізм відіграватиме важливу роль у збереженні рівних умов для європейських виробників.

Також Ніколета Монтаг зосередилась на регуляторному середовищі, яке впливає на інвестиційну та зовнішньоекономічну діяльність компаній у ЄС. Зокрема, вона охарактеризувала:

• Foreign Subsidies Regulation — обов’язкову нотифікацію злиттів, якщо сторони отримували субсидії з-за меж ЄС.
• FDI Screening — механізм перевірки інвестицій у стратегічні сектори.
• Regulation 2021/821 — контроль за експортом технологій подвійного призначення.
• IPI та ACI — інструменти реагування на дискримінаційні та економічно ворожі дії третіх країн.

Експертка поділилася, що промислова політика ЄС — це не лише про підтримку галузей, а передусім про захист внутрішнього ринку, технологічного суверенітету та правової стабільності. Вона порадила бізнесу бути пильним, враховуючи не лише економічні, але й геополітичні ризики, які дедалі частіше перетинаються з торговельними процесами.

Асоціація правників України висловлює вдячність спікерам і модераторам за продуктивне обговорення, а також партнерам події, які підтримали ініціативу з проведенням заходу:

• Генеральному партнеру: Partner Brok
• Партнерам: АК «Соколовський і Партнери», АО «Поляк і партнери»
• Партнеру сесії: JN Legal
• Партнеру вечірнього фуршету: Асоціація Імпортерів та Декларантів України

Теги: діяльність АПУ, події АПУ