15 вересня відбувся захід Комітету АПУ з податкового та митного права на тему: «Перевірки та санкції – випробування платника на міцність». Модерувала захід Тетяна Лисовець, Голова Комітету АПУ з податкового та митного права, старша партнерка Адвокатської компанії «Соколовський і партнери».

Відпочивати від візитів податкових органів довго не довелося. Ось вже судова практика щодо незаконності проведення окремих перевірок під час воєнного стану з’явилась. Однак у перспективі — ще й перевірки за весь час карантинних та воєнних реалій. Про це йдеться у матеріалі Віктора Федоріва для «Закон і Бізнес».

Хронологія регулювання

В Асоціації правників України відбувся захід, присвячений фіскальним перевіркам та санкціям. Голова комітету АПУ з податкового та митного права Тетяна Лисовець зауважила, що хоча теми, які піднімає дана дискусія, є, з одного боку, доволі тривіальними, разом з тим у сьогоднішній ситуації вони віднаходять нове відображення.

Член ради комітету АПУ з податкового та митного права Юлія Федосюк розповіла про хронологію регулювання питання проведення перевірок на законодавчому рівні. Так, спочатку законом щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану (від 3.03.2022 №2118-ІХ) було введено мораторій на перевірки на час воєнного стану. Але вже 15.03.2022 законом №2120-ІХ було зроблено перші винятки, а саме дозволені фактичні та камеральні перевірки декларацій щодо відшкодування ПДВ. Трохи згодом — законом від 24.03.2022 №2142-ІХ було дозволено також камеральні перевірки податкових декларацій платників єдиного податку 4-ї групи.

У квітні (1.04.2022, закон №2173-ІХ) також були закріплені особливості проведення фактичних перевірок при здійсненні контролю за дотриманням платниками податків вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки. А у травні — законом №2260-ІХ від 12.05.2022 було дозволено фактичні, камеральні та окремі документальні позапланові перевірки.

Такими документальними позаплановими перевірками можуть бути:

• перевірки за зверненням платника податків;

• у разі реорганізації, припинення, банкрутства чи зняння з обліку (пп.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу);

• щодо від’ємного декларування ПДВ (пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК);

• з питань порушення валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

Особливості іншого виду перевірок полягають у тому, що камеральні податкові перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість та уточнюючих розрахунків до них розпочинаються залежно від звітного періоду:

• для лютого, березня, квітня та травня 2022 року —на наступний день після 20.07.2022 та завершуються не пізніше 20.09.2022;

• для червня, липня 2022 року — на наступний день після 20.08.2022 та завершуються не пізніше 20.10.2022.

При цьому Ю.Федосюк звернула увагу на те, що документ, надісланий контролюючим органом до електронного кабінету, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням законів «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». А основною умовою для проведення документальних позапланових перевірок є виключна безпека доступу та допуску до територій, приміщень та майна.

Істина останньої інстанції

Але особливу увагу та обговорення отримала доволі свіжа постанова Верховного Суду від 1.09.2022 у справі № 640/16093/21. У ній суд дійшов висновку, що оскільки проведена перевірка відбулась усупереч законодавчій забороні, такі обставини тягнуть за собою протиправність податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

У зв’язку з цим суд вказав на відсутність необхідності переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства. Також ВС вказав на те, що дії відповідача щодо проведення та відновлення планової документальної виїзної перевірки, які здійснено податковим органом в період дії мораторію на проведення перевірок, є протиправними, а акт перевірки не може слугувати підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень як доказ, що одержаний з порушенням порядку, встановленого законом, у розумінні ст.74 Кодексу адміністративного судочинства.

Саме після появи такої практики, на думку Ю.Федосюк, можна вказувати однією із підстав позову саме незаконність проведення перевірки. Адже впродовж цього часу було проведено понад 4 тис. планових перевірок, а тому логічним завершенням має бути або притягнення до відповідальності цих осіб або скасування рішень. Модератор заходу також відзначила, що побачити цю постанову було дуже приємно і цілком можливо, що ВС просто таким чином подбав про те, аби скоротити кількість судових справ із цього приводу.

Окремим питанням в обговорені між учасниками дискусії стало те, чи можливе повторне проведення перевірки, якщо під час попередньої були допущені порушення. Частина правників погодилась із тим, що не можна планово перевіряти повторні періоди. Але модератор допустила і таку логіку, за якої якщо перевірка була скасована по формі, а не по суті, то фактично перевірки не було. Отже ніщо не заважає податковій провести таку перевірку наново.

Ще однією проблемою правники назвали те, що функції Бюро економічної безпеки, Державної податкової служби та податкової міліції дублюються.

Вихід з режиму паузи

Ще один член ради профільного комітету АПУ Андрій Реун розповів про зупинення строків на період воєнного стану. Як відомо, на початку було зупинено всі строки без уточнень, а згодом було зроблено ряд виключень. Які ж строки залишились зупиненими? Це строки:

• виникнення права на податкову заставу та на подальше стягнення боргу;

• давності;

• надання відповіді на запити контролюючих органів;

• надання індивідуальних податкових консультацій;

• внесення змін щодо даних платника податків та подання форми №20-ОПП;

• подання заяви на бюджетне відшкодування періоду

• інші подібні строки, не пов’язані безпосередньо із виконанням податкового обов’язку.

Втім, законодавець готує також потенційні зміни щодо відновлення податкових строків. Йдеться про законопроєкт №7720, який пропонує відновити строки здійснення заходів погашення податкового боргу платників податків — суб’єктів господарювання, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, передбачені стст.59—60, 87-101 ПК та/або визначення грошових зобов’язань згідно зі ст.116 ПК.

Тобто, може відновитись вимоги щодо дотримання контролюючими органами строків зокрема:

• надіслання податкової вимоги;

• виникнення права податкової застави;

• погашення податкового боргу за рахунок продажу майна платника податків.

Також даним проєктом пропонується зупинити строки виконання податкового обов’язку особам, які не мають можливості його виконувати.

Документ пропонує відновити і зупинені на час дії карантину строки надання платниками відповідей на запити контролюючих органів з питань:

• оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які проводять господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України;

• податкового контролю за трансферним ціноутворенням;

• податкового контролю за нерезидентами;

• валютного контролю в частині дотримання встановлених граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Також А.Реун звернув увагу на те, що оскільки зупинення стосується строків, а не термінів, зупинення останніх, ймовірно, не буде підтримано контролюючими органами. Поруч із цим законодавець подовжив термін одноразового добровільного декларування – до 1.03.2023.

Спікер також зупинився на строках для звільнення від відповідальності:

• для тих, у кого немає можливості виконати свій податковий обов’язок він триватиме протягом воєнного стану та протягом 6 місяців після його закінчення;

• для тих, хто має можливість, у разі подання звітності до 15.07.2022, сплатити податки до 31.07.2022;

• у разі відновлення модливості — протягом 60 днів з початку наступного місяця після відновлення можливості.

Однак, мабуть, найбільш загрозливою перспективою, яка пролунала від правника, є те, що фактично контролюючі органи вже мають право перевірити майже 6 років діяльності платника податків (для трансферного ціноутворення — 10 років), а з продовженням карантину та/або воєнного стану цей період лише збільшуватиметься.