Як український юридичний бізнес протягом року пристосовувався до нових реалій, спричинених повномасштабною війною? З якими проблемами й викликами стикнувся юридичний ринок та як вирішує їх з огляду на перспективу повоєнної відбудови та відновлення України? На ці та інші запитання спробували відповісти учасники ХVIІ Форуму «Розвиток ринку юридичних послуг», проведеного Асоціацією правників України 18 травня 2023 року в Києві.

На відкритті Форуму з вітальним словом до присутніх звернулася Анна Огренчук, Президентка АПУ, співзасновниця та керуюча партнерка LCF Law Group. Вона нагадала, що ХVIІ Форум мав відбутися в березні 2022 року, але розпочата Росією повномасштабна війна проти України зламала всі плани.

«Я згадую наші перші опитування серед учасників ринку в перші місяці повномасштабного вторгнення. Керівники юридичних фірм були тотально песимістичні — від повної зупинки ринку на час війни до втрати роботи. Але ми вистояли у надзвичайно важкий рік для країни, для бізнесу, для людей. Наступні наші дослідження ринку юридичних послуг свідчили про те, що він вцілів, пристосувався та стабілізувався. І це найголовніше», — наголосила Президентка АПУ.

Анна Огренчук акцентувала, що практично в кожній другій юрфірмі є співробітники, які зараз захищають країну в лавах Сил оборони. На жаль, серед полеглих і поранених воїнів є й члени АПУ. Також Президентка Асоціації відзначила колег із регіонів, які першими відчули на собі всю жорстокість ворога, а зараз перебувають у зоні бойових дій та фіксують злочини російських загарбників.

«Сьогодні, як і завжди, ми об’єднали всіх учасників ринку: малий, середній, великий бізнес, як з українськими інвестиціями, так і з іноземними. Тут є і інхауси, і представники правоохоронних органів та судової системи, навіть незважаючи на виклики останніх днів. Тому й порядок денний максимально насичений. Кожен із вас може розповісти історію своєї компанії в умовах повномасштабної війни, про проблеми, виклики та шляхи вирішення, досвід релокації, стажування за кордоном. Ми говоритимемо про реалії та перспективи створення військової юстиції. І, звісно, про відбудову України та наше євроінтеграційне майбутнє», — резюмувала Президентка АПУ.

Учасники першої сесії Форуму, модераторкою якої була Анна Огренчук, обговорили проблеми та виклики для юридичного ринку в умовах повномасштабної війни. Зокрема, вони порозмірковували над тим, як юридичний бізнес «переживає» війну, та поділилися практичними кейсами адаптації їхніх юрфірм до умов воєнного стану.

Тетяна Тітаренко, керуюча партнерка LEGRANT, юридичної фірми, що спеціалізується на інфраструктурі, міжнародній торгівлі, морському праві, портовому господарстві тощо, розповіла, що упродовж шести місяців 2022 року робота українських морських портів була заблокована через бойові дії — відповідно, без роботи увесь цей час була і її компанія. Рятівним колом стало відкриття «зернового коридору».

«На ринку перевезень з’явилося багато компаній-новачків, тому нам потрібно було дуже швидко адаптовуватися до викликів», — зазначила Тетяна Тітаренко.

Керуюча партнерка LEGRANT розповіла, що зараз порти працюють регулярно, хоч і з певними технічними обмеженнями, водночас став можливим вихід суден із портів «Миколаїв» та «Ольвія». Також вона наголосила на перспективності розвитку портів Дунайського регіону.

«Я вважаю, що для морських та інфраструктурних юристів буде дуже багато роботи», — додала Тетяна Тітаренко.

Сергій Боярчуков, керуючий партнер юридичної компанії «Алєксєєв, Боярчуков та партнери», розповів, що після паузи першого місяця повномасштабної війни, у квітні — на початку травня 2022 року він вирішив, що компанії час повертатися до роботи. Станом на травень того року в його офісі вже працювали 19 адвокатів, тоді як до початку вторгнення їх було 37. Зараз команда ЮК налічує 31 особу.

«На сьогодні наша команда дуже монолітна. Ми кардинально переродилися й перетворилися на абсолютно іншу компанію з точки зору управління. Ми виповзли з цієї ями завдяки нішовості та професіоналізму», — підкреслив Сергій Боярчуков.

Він додав, що зараз роботи в компанії дуже багато: «Ми завантажені на всі 150%».

Ліна Немченко, партнерка Baker McKenzie, у своєму онлайн-виступі зазначила, що з перших днів вторгнення пріоритетом для компанії була безпека людей: сім’ї працівників евакуювали, а тим, хто був змушений залишитися, допомагали. Також, за її словами, у Baker McKenzie нікого не звільнили та нікому не знизили зарплату, а офіс не зачиняли.

Окрім того, Ліна Немченко розповіла про те, як на початку вторгнення компанія мала труднощі в налагодженні комунікації зі своїми клієнтами, більшість із яких є міжнародними.

«Питання в них виникали щоденно. Спочатку нам було важко на них відповідати, але потім ми повернулися до практики відповіді клієнту протягом 24 годин», — зазначила вона.

Лаймонас Скібарка, керуючий партнер Sorainen, котрий також виступав онлайн, заявив, що він вражений тим, як українці навчилися управління в умовах війни. Він розповів, що в країнах Балтії юридичні фірми з перших днів повномасштабної війни почали підтримувати українців і припинили обслуговування російських клієнтів.

На думку пана Скібарки, повернення до України великих міжнародних юридичних фірм залежить від ситуації в країні. Водночас він висловив упевненість, що після перемоги України до неї прийде багато інвесторів.

Друга сесія Форуму була присвячена реаліям і перспективам військового права та військової юстиції в Україні. Вона розпочалася з відеоінтерв’ю Юджина Саллівана, колишнього старшого судді військового апеляційного суду США. Пан Салліван розповів, як функціонує система військової юстиції у Сполучених Штатах. Він також висловив думку, що Україні для формування власної системи військової юстиції потрібно взяти за основу американську й британську системи військових судів та інші системи, які наслідують ці дві.

Юджин Салліван заявив, що буде радий співпрацювати з Україною для створення належної системи військової юстиції. Він наголосив, що Україна зобов’язана забезпечити справедливу правову систему не лише для цивільних, а й для військових, котрі повинні мати окрему систему правосуддя.

Модератором другої сесії виступив Андрій Романчук, віцепрезидент АПУ, керуючий партнер MORIS. Учасники сесії подискутували на тему різниці у світоглядах військової та цивільної особи, різних підходів та умов ухвалення рішень. Також спікери спробували відповісти на запитання, чи існує перспектива створення повноцінної системи військової юстиції в Україні. Іще однією темою для обговорення стали воєнні та військові злочини, найпоширеніші військові кримінальні правопорушення з моменту повномасштабного вторгнення та вироки за ними.

Сергій Наєв, генерал-лейтенант, командувач Об’єднаних сил Збройних Сил України, Герой України, говорив про підготовку військових та оперативну майстерність. Зокрема, він наголосив, що військовим начальником можна стати, лише пройшовши певний шлях і здобувши спеціальні знання — спочатку в первинному навчальному закладі, а згодом у Національному університеті оборони України. З огляду на це пан Наєв висловив думку, що без спеціальних знань цивільній особі буде вкрай складно правильно й адекватно оцінити дії військових з юридичної точки зору.

Ганна Маляр, заступниця Міністра оборони України, зауважила, що цивільному юристові важко визначити співмірність прав людини й завдань держав, адже його ще у виші вчать, що людина та її права й можливості перебувають у центрі правового всесвіту. Водночас у військовій сфері влаштовано все інакше.

«Якщо там центром всесвіту зробити те, що в нас [юристів] є центром всесвіту, ми просто втратимо державу», — пояснила Ганна Маляр.

Заступниця очільника Міноборони додала, що для військового збереження держави є первинною цінністю. Відповідно, щоб військо виконувало це завдання злагоджено, є підхід до прав і свобод, який звичайним людям видається недемократичним.

На думку пані Маляр, ліквідація військових судів була диверсією проти України, а майбутня система військової юстиції повинна включати не тільки суди та прокуратуру, а й військових адвокатів.

Володимир Гуцол, начальник Військової служби правопорядку в ЗСУ, бригадний генерал, у своєму виступі наголосив, що зараз стан правопорядку та військової дисципліни в Збройних Силах є контрольованим. Він додав, що на початку російського повномасштабного вторгнення рівень злочинності в українській армії був мінімальним, але у другій половині 2022 року почав поступово зростати.

«Основні зусилля [Військової служби правопорядку] спрямовані на профілактику загальних правопорушень, запобігання та виявлення кримінальних правопорушень», — наголосив пан Гуцол.

Начальник Військової служби правопорядку в ЗСУ також розповів про правопорушення, поширення яких спричинено російським вторгненням, та проблемні питання їх доказування.

Євген Грушовець, партнер Ario Law Firm, Голова Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони України, погодився з думкою попередніх спікерів, що система військової юстиції в Україні потрібна.

«Повинні бути судді, які мають відповідний досвід, повинні бути військові прокурори. Щодо військових адвокатів — до кінця не впевнений», — зазначив він.

Темою третьої сесії Форуму стали відбудова України та євроінтеграція. У ролі її модератора виступила Анна Бабич, членкиня Правління АПУ, виконавча партнерка AEQUO. Відкриваючи сесію, вона наголосила, що перед Україною стоїть доволі складне завдання, адже через повномасштабне вторгнення країна втратила третину ВВП і, з огляду на темпи відновлення, для повернення української економіки на довоєнний рівень може знадобитися понад 10 років.

Анна Бабич також зауважила, що в Україні багато виробничих потужностей доволі застарілі, тож країні слід акцентувати на побудові нового замість тривалої та дороговартісної модернізації старого.

Марина Денисюк, старша проєктна менеджерка Офісу реформ Кабінету Міністрів України, керівниця групи з координації та підготовки проєкту Плану відновлення України, розповіла про особливості багатоетапного впровадження вищезгаданого Плану, котрий має дві основні складові — проєктну та регуляторну (законодавчу).

Пані Денисюк повідомила, що Кабмін визначив п’ять основних пріоритетів для фінансування на наступний рік: відновлення енергетичного сектору, відбудова житла (зокрема, вже стартувала програма єВідновлення), відновлення інфраструктури, розмінування та підтримка секторів економіки. Вона також зазначила, що в уряді зараз розробляють програму залучення інвестицій в західні регіони України, які є найбільш віддаленими від зони бойових дій. Окрім того, Марина Денисюк нагадала, що в червні цього року в Лондоні відбудеться друга Ukraine Recovery Conference.

Анна Артеменко, керівниця Офісу підтримки адаптації законодавства України до положень права ЄС, розповіла, що ідея створення очолюваної нею інституції полягала в інтелектуальній підтримці Верховної Ради України під час підготовки всіх євроінтеграційних документів, адже саме парламент є головною ланкою впровадження євроінтеграційних реформ. За її словами, фінальним завданням Офісу є покращення якості ухвалюваних Верховною Радою законів з точки зору євроінтеграційного виміру.

Пані Артеменко акцентувала, що зараз головним завданням країни є досягнення певного рівня готовності до членства у Європейському Союзі, а для цього, окрім політичної волі, необхідно розвивати економічну складову, аби гідно конкурувати на європейському ринку.

Себастьян Лоусон, партнер Freshfields Bruckhaus Deringer, на початку свого виступу висловив надзвичайне захоплення Україною та її народом. Він розповів про особливості успішного залучення інвестицій для розвитку потенціалу та повоєнної відбудови країни, наголосивши на важливості ролі людського капіталу в системі цього процесу.

Спікер виокремив три групи інвесторів, які, на його думку, зараз є для України: 1) компанії, які були давно присутні в Україні; 2) компанії, які зосереджені безпосередньо на відбудові країни; 3) компанії, які до сьогодні не були присутні в Україні та не розглядали її як ринок.

«Саме від того, скільки компаній 3-ї групи прийде в Україну після війни, залежатиме нова реальність», — акцентував пан Лоусон.

Він додав, що його компанія готова допомогти українським проєктам, які потребують міжнародної правової підтримки.

Ілля Ткачук, старший партнер INTEGRITES, голова практики корпоративного права та M&A, звернув увагу на залучення приватних інвестиції до відновлення України та прокоментував, зокрема, проблемні моменти, які зараз стримують інвесторів.

«Європейський бізнес, який готовий інвестувати у відновлення України, часто, на жаль, не знає, до кого звернутися та з чого почати», — констатував пан Ткачук.

Про питання етики на юридичному ринку після війни говорили учасники четвертої сесії Форуму, яку модерував Микола Стеценко, член Правління АПУ, керуючий партнер AVELLUM.

Ольга Ворожбит, партнерка Kinstellar, презентувала напрацювання робочої групи з підготовки нового Кодексу професійної етики правника. За її словами, серед актуальних питань, які турбують юристів-практиків, варто виокремити конфлікт інтересів та його прояви в різних ситуаціях. Також урегулювання потребують питання конфіденційності інформації, інформаційних витоків, агресивних практик залучення клієнта, введення клієнтів в оману, надання рекомендацій та винагороди за такі рекомендації (referral fee). Ольга Ворожбит наголосила, що пропоновані правила передбачають більш широке регулювання порівняно, наприклад, із правилами адвокатської етики.

«Це нормальні правила гри, які більшістю і так виконуються. Вони просто будуть кодифіковані та узагальнені. І я дуже сподіваюся, що вони будуть для юристів опорою в моменти сумнівів», — зазначила спікерка.

Назар Чернявський, партнер Sayenko Kharenko, та Олексій Дідковський, cпівкеруючий партнер Asters, виступили на сесії онлайн. Вони поділилися своїм баченням підходів юридичних фірм до розкриття окремих параметрів своєї діяльності. Правники зауважили, що зараз більшість фінансових показників компаній є у відкритому доступі, водночас інтерес представляють також питання структурування юрфірми, кількості юристів та конфліктів інтересів.

За підсумками інтерактивного голосування аудиторії Форуму більшість присутніх у залі підтримали можливість розкриття таких показників, як сукупний дохід (оборот), кількість юристів і кількість сплачених податків.

Темою п’ятої сесії Форуму став людський ресурс. Ірина Нікітіна, стратегічна радниця юридичних партнерств, ідеологиня і дослідниця LegalTalents.Report, котра модерувала цю завершальну сесію, презентувала результати опитування, проведеного LegalTalents.Report серед юристів, що мають досвід роботи/стажування за кордоном.

Також пані Нікітіна порівняла результати досліджень LegalTalents.Report 2016, 2021 і 2023 років. За її словами, у всі ці роки в першій п’ятірці чинників, на які юристи найбільше зважають у визначенні успішної кар’єри, незмінними залишаються цікава робота, висока грошова винагорода та можливість кар’єрного зростання. Однак 2023 року в цей топ-5 вперше потрапив, наприклад, work-life balance.

До дискусії долучилися Оксана Даскалюк, старша юристка Allen&Overy Secondee 2022, Юрій Нечаєв, партнер корпоративної практики AVELLUM, Євген Пронін, керуючий партнер АО «Пронін і партнери», та Євген Ріяко, керуючий партнер ЮК RIYAKO & PARTNERS. Вони обговорили виклики для юридичного бізнесу в сфері кадрів — як-от втрата кваліфікованих кадрів, зміна структури попиту на послуги, якість юридичної освіти, — проблему кадрового голоду та практичні шляхи її вирішення в сьогоднішніх умовах, релокацію та міфи про неї.

На думку Євгена Проніна, більшість із тих юристів, котрі виїхали за кордон, вже не повернуться назад в Україну. За його словами, є джуніори, які виїхали за кордон, адаптувалися там і бояться повертатися, бо малюють собі в голові жахливу картину війни в Україні. Водночас є партнери, які пожили за кордоном рік і зрозуміли, що їм бракує «українського драйву».