14 травня 2025 року стартував ХІХ Форум «Розвиток ринку юридичних послуг» імені Олега Макарова. Відкрив його Микола Стеценко, Президент Асоціації правників України, наголосивши на важливості обговорення зв'язку між юридичною освітою та ринком праці. Він відзначив, що підготовка майбутніх правників має відповідати сучасним викликам юридичного бізнесу, а також підкреслив роль АПУ у розвитку молодих фахівців.

Перший день події, присвячений темі «Юридична освіта vs Ринок: кому вигідний диплом?», модерували Анна Бабич, виконавча партнерка AEQUO, та Ірина Нікітіна, стратегічна радниця юридичних партнерств, ідеологиня і дослідниця LegalTalents.Report.

Основою для обговорення стали три гіпотези, які запропонувала Анна для учасників дискусії:

• Стажування перетворилось із допоміжного інструмента на головний канал професійного становлення юриста. Ця зміна відбулася без оновлення освітніх програм, що створює розрив між академічною теорією та практичними навичками, які вимагає ринок.
• ЗВО і юридичний бізнес мають протилежні уявлення про відповідальність за якість підготовки випускників. Ця асиметрія гальмує реформи.
• Сьогоднішня модель співпраці між ЗВО і юридичними компаніями не враховує потреб третьої сторони – самих студентів. Молодь стає активними гравцями освітнього ринку і має свої чіткі очікування, але ці потреби часто ігноруються при плануванні освітніх програм.

Важливими фактами щодо сучасної юридичної (правничої) освіти поділилися Ірина Нікітіна, спираючись на результати дослідження LegalTalents.Report, в якому взяли участь понад 450 студентів. Декілька з них:

• Стажування починається задовго до закінчення університету. Понад третина опитаних студентів вже мають практичний досвід, незалежно від офіційних програм ЗВО.
• Більшість студентів не покладаються на університети у пошуку можливостей для стажувань. Вони активно шукають можливості самостійно через мережу контактів, соціальні медіа та професійні платформи.
• Ідеальне стажування для студентів – це навчання, якого не вистачає в університеті. Серед ключових критеріїв: можливість навчитися чомусь новому, отримувати регулярний фідбек, бути помітним у команді і відчувати свою значущість.
• Студенти розглядають стажування як місток до свого першого місця роботи або омріяного роботодавця. Вони чітко знають, в яких компаніях хочуть працювати, і вже на етапі стажування орієнтуються на конкретні фірми. Найбільш цікавими, респонденти відзначають: AEQUO, AVELLUM, LCF, MORIS та Василь Кісіль і Партнери.

Ці гіпотези і факти вказують на потребу у фундаментальних змінах в архітектурі співпраці між університетами, студентами і юридичними компаніями, щоб створити більш ефективну і сучасну модель підготовки молодих юристів.

Дискутуючи про проблеми розриву між академічною освітою та вимогами ринку, Денис Бугай, партнер-засновник VB Partners, зауважив, що сучасним студентам часто бракує вміння чітко і коротко формулювати свої думки. Це, на його думку, створює бар’єр для ефективної практичної роботи, оскільки юридичні документи мають бути лаконічними та змістовними. Він також наголосив на важливості розуміння європейського контексту, оскільки після вступу України до ЄС знання міжнародного права стане критичним для українських юристів.

Олена Перцова, партнерка AEQUO, підтримала цей погляд та додала, що вже зараз багато освітніх програм включають сучасні дисципліни, такі як енергетичне та інформаційне право. Вона акцентувала на важливості soft skills – комунікації, вміння працювати в команді, адаптивності до змін, що часто стає вирішальним фактором у кар’єрі молодих правників. Також Олена звернула увагу, що університети часто покладаються на викладачів із теоретичним бекграундом, залучення практиків із реальним досвідом могло б значно покращити підготовку студентів, допомагаючи їм краще зрозуміти юридичну професію.

Питання гнучкості освітніх програм порушила Марта Мочульська, перша заступниця декана Юридичного факультету ЛНУ ім. І. Франка. Вона зазначила, що університети вже враховують потреби ринку під час акредитації своїх програм, проте цей процес часто має формальний характер. Вона підтримала думки Олени щодо необхідності залучення практиків до викладання. Так студенти зможуть здобувати практичні навички, затребувані роботодавцями.

Дмитро Бойчук, в.о. проректора з навчально-методичної роботи Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, звернув увагу на виклики, пов’язані з інтеграцією ринкових вимог у навчальні плани. Він зазначив, що фінансова та організаційна структура багатьох ЗВО не завжди дозволяє швидко адаптуватися до змін на ринку праці, що впливає на конкурентоспроможність випускників.

Підтримала колег Людмила Кожура, директорка юридичного інституту КНЕУ імені Вадима Гетьмана, наголосивши, що університети мають не лише готувати студентів до здачі ЄДКІ (Єдиного державного кваліфікаційного іспиту), але й розвивати їхні практичні навички. Вона підкреслила, що без належної підготовки у студентів може виникнути розрив між теорією і практикою, що ускладнює їх адаптацію на ринку праці.

Дискусію продовжив Ілля Ткачук, старший партнер INTEGRITES, який звернув увагу на важливість ранньої спеціалізації студентів. За його словами, молоді правники повинні мати можливість обирати напрямки ще під час навчання, щоб краще підготуватися до реальної роботи в юридичній сфері. Він також наголосив на тому, що стажування має стати не просто частиною навчання, а повноцінним інструментом професійного розвитку.

Наталія Мельничук, заступниця директора з науково-педагогічної роботи Навчально-наукового інституту права КНУ імені Тараса Шевченка, звернула увагу на реальні виклики інтеграції практиків у навчальний процес. Вона зазначила, що, попри важливість практичного досвіду, багато фахівців з реального сектору відмовляються від регулярного викладання через складність і масштаб завдань, що виходять за рамки звичайних гостьових лекцій. Водночас вона підкреслила, що студенти активно впливають на зміст програм, формуючи власні запити щодо запрошення зовнішніх експертів.

Про важливість гнучкості освітніх програм і оперативну адаптацію до змін розповіла Світлана Хилюк, деканка Школи права УКУ. Вона поділилася досвідом УКУ, який в умовах повномасштабного вторгнення оперативно переглянув навчальні плани, показавши, що університети можуть швидко реагувати на виклики, якщо мають таку можливість. Вона також зазначила, що в Україні поки що немає офіційної вимоги публікувати дані про працевлаштування випускників, як це роблять, наприклад, правничі школи у США.

«Ми багато говорили про hard skills і soft skills. Звичайно, основна вимога до університетів – це забезпечити студентів міцними hard skills. Але те, що робить юриста дійсно конкурентоспроможним, – це аналітичне і критичне мислення», – поділилася Анна Огренчук, керуюча партнерка Юридичної групи LCF. Вона також підкреслила, що основними критеріями успішності юридичних освітніх програм мають бути не лише відсоток працевлаштованих випускників, але й рівень їхніх стартових зарплат.

Микола Стеценко, Президент АПУ і керуючий партнер AVELLUM, поділився власним досвідом повернення до академічного середовища і наголосив, що фундаментальні знання залишаються критичними для успіху в професії. Він зазначив, що саме університети закладають основи аналітичного мислення, необхідного для розуміння складних юридичних проблем і підготовки до роботи на міжнародному рівні.

Своїми думками щодо сучасних навчальних планів, залучення практиків до викладання та важливості адаптації освітніх програм до потреб ринку поділився Володимир Венгер, декан Факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія». Він також розповів про досвід свого факультету у співпраці з юридичними компаніями та впровадженні нових підходів до підготовки майбутніх правників.

Підсумовуючи обговорення, спікери та учасники взяли участь в інтерактивному опитуванні. Його результати показують, що:

1. Стажування визнане повноцінним етапом професійної підготовки, як і університет (76%).
2. Позиція студента повинна враховуватися при плануванні освітніх програм і стажувань, що потребує механізмів зворотного зв’язку (63%).
3. Підготовка випускників юридичних факультетів має включати як теоретичну базу, так і розуміння кар’єрних опцій для юриста (46%).
4. Покращення співпраці між ЗВО, бізнесом і студентами потребує інтеграції стажувань у навчальні програми як обов’язковий елемент або створення спільних освітніх модулів (по 34% кожен).
5. Зміни в архітектурі співпраці мають пропонуватися спільною ініціативою, але за участі стороннього фасилітатора (54%).

І, як було озвучено не один раз спікерами цим фасилітатором може виступити Асоціація правників України.

Дякуємо модераторам, спікерам і учасникам за продуктивне обговорення та нашим партнерам за підтримку в організації події: AVELLUM, Василь Кicіль і Партнери, AVER LEX, VB Partners, Asters, INTEGRITES, Юридичній групі LCF.