GR-практика в Україні: тенденції розвитку та точки дотику бізнесу й держави

GR Комітет Асоціації правників України спільно з «Юридичною Газетою» та Pragma Consulting Group представили результати опитування щодо взаємодії бізнесу з органами державної влади та розвитку GR-послуг у юридичних і консалтингових компаніях. Дослідження проводилось з 22 січня по 14 лютого 2025 року та охопило 63 респонденти: 71% — представники юридичних компаній, 29% — представники бізнесу.

Попит зростає, структура змінюється

Один з основних висновків дослідження — зростання попиту на GR-послуги як з боку клієнтів, так і всередині юридичних компаній. Половина респондентів з юрсектору зазначили, що ринок загалом демонструє зростання інтересу до GR, а 65% підтвердили, що такі послуги стали більш затребуваними саме у їхніх компаніях. Це свідчить про поступову інституціоналізацію GR в юридичному середовищі та перегляд підходів до супроводу взаємодії з державними органами.

Розвиток GR-практики в юридичних компаніях

Серед опитаних юридичних компаній переважали малі фірми (до 15 працівників), що є типовим для ринку. Водночас незалежно від масштабу, 81% респондентів назвали GR важливою функцією як для внутрішньої діяльності, так і для клієнтського обслуговування. Це пояснює, чому половина юрфірм уже мають окрему GR-практику, а ще 35% планують її створити. Відтак, можемо говорити про стійкий тренд на структурну фіксацію GR як окремої функції у юридичному бізнесі.

GR-послуги у таких компаніях зазвичай надаються або партнерами та керівниками практик (48%), або окремими GR-фахівцями (31%). У менших командах також залучаються юристи інших спеціалізацій, які володіють експертизою в дотичних галузях (22%).

GR у бізнесі: внутрішній фокус і стриманість до аутсорсу

На відміну від юридичних компаній, бізнес значно рідше залучає зовнішніх консультантів — 77% компаній не користуються їхніми послугами. Це може свідчити як про бажання контролювати взаємодію з державою власними силами, так і про обмеженість бюджету або недовіру до аутсорсингу в цій делікатній сфері. Водночас у 69% бізнес-компаній функції GR покладено на окремого менеджера чи керівника підрозділу, у 50% таких компаній цей підрозділ складається з 2–5 осіб.

Взаємодія з державою під час війни: активність, що потребує координації

Усі представники бізнесу та 88% юридичних компаній заявили, що з початком повномасштабного вторгнення активно взаємодіяли з органами державної влади. В юридичному секторі ця взаємодія найчастіше проявлялася в практичному реагуванні на виклики воєнного стану, а також у роботі над новими реформами — як розпочатими ще до війни, так і ініційованими в її процесі. Аналогічна картина й у бізнесу, який переважно реагував на практичні та регуляторні виклики.

Водночас 68% юристів і 57% представників бізнесу вважають, що рішення влади в цей період могли б бути ефективнішими за умови більш тісної та системної співпраці. Серед найефективніших форматів взаємодії опитані вказують участь у профільних асоціаціях, експертних групах і розробці законопроєктів.

Закон «Про лобіювання»: потенціал і побоювання

Очікуване запровадження Закону України «Про лобіювання» стало тригером для формування нових GR-стратегій. Водночас ставлення до нього суттєво відрізняється: у юридичному середовищі оцінки переважно стримано-позитивні (37% вважають закон збалансованим), а у бізнесу — домінує скепсис (дві третини респондентів вважають регулювання надмірним). Такі оцінки супроводжуються побоюваннями щодо тіньових практик та труднощів із правозастосуванням на практиці.

«Дослідження показало, що попит на GR-послуги, зокрема в контексті формування внутрішніх GR-команд, зростає. Однак ефективність взаємодії з державою, особливо в умовах війни, потребує удосконалення. Опитування вказує на певні позитивні очікування від впровадження Закону України «Про лобіювання», проте сподівання комбінуються з недовірою щодо виконання цього Закону всіма суб’єктами лобіювання та дискомфортом від нового регулювання для учасників відповідних правовідносин. Якою буде реальна ситуація та як зміняться настрої після введення закону в дію значною мірою залежить від того, наскільки прозорим і об’єктивним буде правозастосування Закону як на перших етапах його впровадження, так і в умовах змінюваної політичної ситуації», – зазначає Альона Шуліма, Ph.D., партнерка Pragma Consulting Group, голова GR Комітету Асоціації правників України.

З детальними результатами дослідження можна ознайомитися на сайті «Юридичної Газети».

Теги: дослідження, співпраця

 

Новини комітетів

Стати членом АПУ - надихаючий нетворкінг, експертиза, практичні інструменти для розвитку та інші переваги членства

Сайт використовує cookies та інші технології для того, щоб ми могли запам’ятовувати Ваші вподобання та дізнаватись, як саме Ви використовуєте наш сайт. Обробка вказаних даних відбувається відповідно до Положення про обробку та захист персональних даних Всеукраїнської громадської організації «Асоціація правників України», з яким можна ознайомитися за посиланням.
Натискаючи «ТАК», Ви надаєте згоду на використання cookies та інших технологій під час відвідування нашого сайту.
ТАК