GR-практика в Україні: тенденції розвитку та точки дотику бізнесу й держави

GR Комітет Асоціації правників України спільно з «Юридичною Газетою» та Pragma Consulting Group представили результати опитування щодо взаємодії бізнесу з органами державної влади та розвитку GR-послуг у юридичних і консалтингових компаніях. Дослідження проводилось з 22 січня по 14 лютого 2025 року та охопило 63 респонденти: 71% — представники юридичних компаній, 29% — представники бізнесу.

Попит зростає, структура змінюється

Один з основних висновків дослідження — зростання попиту на GR-послуги як з боку клієнтів, так і всередині юридичних компаній. Половина респондентів з юрсектору зазначили, що ринок загалом демонструє зростання інтересу до GR, а 65% підтвердили, що такі послуги стали більш затребуваними саме у їхніх компаніях. Це свідчить про поступову інституціоналізацію GR в юридичному середовищі та перегляд підходів до супроводу взаємодії з державними органами.

Розвиток GR-практики в юридичних компаніях

Серед опитаних юридичних компаній переважали малі фірми (до 15 працівників), що є типовим для ринку. Водночас незалежно від масштабу, 81% респондентів назвали GR важливою функцією як для внутрішньої діяльності, так і для клієнтського обслуговування. Це пояснює, чому половина юрфірм уже мають окрему GR-практику, а ще 35% планують її створити. Відтак, можемо говорити про стійкий тренд на структурну фіксацію GR як окремої функції у юридичному бізнесі.

GR-послуги у таких компаніях зазвичай надаються або партнерами та керівниками практик (48%), або окремими GR-фахівцями (31%). У менших командах також залучаються юристи інших спеціалізацій, які володіють експертизою в дотичних галузях (22%).

GR у бізнесі: внутрішній фокус і стриманість до аутсорсу

На відміну від юридичних компаній, бізнес значно рідше залучає зовнішніх консультантів — 77% компаній не користуються їхніми послугами. Це може свідчити як про бажання контролювати взаємодію з державою власними силами, так і про обмеженість бюджету або недовіру до аутсорсингу в цій делікатній сфері. Водночас у 69% бізнес-компаній функції GR покладено на окремого менеджера чи керівника підрозділу, у 50% таких компаній цей підрозділ складається з 2–5 осіб.

Взаємодія з державою під час війни: активність, що потребує координації

Усі представники бізнесу та 88% юридичних компаній заявили, що з початком повномасштабного вторгнення активно взаємодіяли з органами державної влади. В юридичному секторі ця взаємодія найчастіше проявлялася в практичному реагуванні на виклики воєнного стану, а також у роботі над новими реформами — як розпочатими ще до війни, так і ініційованими в її процесі. Аналогічна картина й у бізнесу, який переважно реагував на практичні та регуляторні виклики.

Водночас 68% юристів і 57% представників бізнесу вважають, що рішення влади в цей період могли б бути ефективнішими за умови більш тісної та системної співпраці. Серед найефективніших форматів взаємодії опитані вказують участь у профільних асоціаціях, експертних групах і розробці законопроєктів.

Закон «Про лобіювання»: потенціал і побоювання

Очікуване запровадження Закону України «Про лобіювання» стало тригером для формування нових GR-стратегій. Водночас ставлення до нього суттєво відрізняється: у юридичному середовищі оцінки переважно стримано-позитивні (37% вважають закон збалансованим), а у бізнесу — домінує скепсис (дві третини респондентів вважають регулювання надмірним). Такі оцінки супроводжуються побоюваннями щодо тіньових практик та труднощів із правозастосуванням на практиці.

«Дослідження показало, що попит на GR-послуги, зокрема в контексті формування внутрішніх GR-команд, зростає. Однак ефективність взаємодії з державою, особливо в умовах війни, потребує удосконалення. Опитування вказує на певні позитивні очікування від впровадження Закону України «Про лобіювання», проте сподівання комбінуються з недовірою щодо виконання цього Закону всіма суб’єктами лобіювання та дискомфортом від нового регулювання для учасників відповідних правовідносин. Якою буде реальна ситуація та як зміняться настрої після введення закону в дію значною мірою залежить від того, наскільки прозорим і об’єктивним буде правозастосування Закону як на перших етапах його впровадження, так і в умовах змінюваної політичної ситуації», – зазначає Альона Шуліма, Ph.D., партнерка Pragma Consulting Group, голова GR Комітету Асоціації правників України.

З детальними результатами дослідження можна ознайомитися на сайті «Юридичної Газети».

Теги: дослідження, співпраця

 

Новини комітетів

Стати членом АПУ - надихаючий нетворкінг, експертиза, практичні інструменти для розвитку та інші переваги членства