Асоціація правників України 5 липня 2024 року провела в Києві IV Конференцію з енергетичного права. Як і в минулі роки, подія зібрала провідних фахівців галузі, представників регуляторних органів та спеціалізованих державних установ, а також експертів та головних спеціалістів з енергетичної сфери.

Захід відкрив Микола Стеценко, Президент АПУ, керуючий партнер AVELLUM. Він зауважив, що з кожним роком Конференція з енергетичного права стає все більш значущою. Пан Стеценко констатував, що зараз енергетичний сектор України стикається з великою кількістю викликів — від повномасштабної війни до євроінтеграційного процесу. Ці та інші важливі питання увійшли до програми Конференції та будуть обговорені фахівцями галузі, додав Президент АПУ.

Також у рамках заходу Асоціація правників України підписала меморандум про співпрацю з Асоціацією сонячної енергетики України. Документ підписали Микола Стеценко, Президент АПУ, та Владислав Соколовський, керуючий партнер АК «Соколовський і партнери», Голова Правління Асоціації сонячної енергетики України.

Пан Соколовський висловив сподівання, що співпраця двох асоціацій принесе користь і правникам, і галузі сонячної енергетики.

Перша сесія IV Конференції з енергетичного права мала назву «Енергетична стратегія України та євроінтеграція». Панель модерував Іван Бондарчук, партнер Юридичної групи LCF, керівник практики Energy and Projects, Голова Комітету АПУ з питань енергетики, нафти та газу.

Одним із головних питань дискусії був вплив перемовин про вступ України до ЄС на енергетичну галузь. Зокрема, учасники обговорення проаналізували, що було зроблено за рік на шляху до Євросоюзу в цьому напрямі та які виклики повинні бути подолані.

Олексій Оржель, керівник Київського офісу Energy Community, Міністр енергетики та захисту довкілля України у 2019-2020 роках, зауважив, що Україна повинна здійснити повноцінну імплементацію європейського енергетичного законодавства й чітко та згідно з дедлайном виконувати поставлені завдання.

Іншим важливим питанням у фокусі дискусії були шляхи забезпечення енергетичної незалежності, збільшення видобутку, децентралізації енергетичних потужностей та ВДЕ на тлі повномасштабної війни, що триває.

Роман Андарак, заступник Міністра енергетики України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, наголосив, що зараз усі зусилля держави кинуті на підготовку енергетичної галузі до прийдешньої зими. На його думку, з огляду на умови повномасштабної війни та загалом зміни в енергетиці держави енергетичні стратегії України — наприклад, на 2025 або 2030 роки — безумовно потрібно буде переглядати.

Також пан Андарак розповів про роботу уряду над впровадженням Четвертого енергетичного пакету ЄС та Національним планом з енергетики та клімату України 2025-2030.

Андрій Герус, Голова Комітету ВРУ з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, зазначив, що зараз перед державою стоїть завдання максимально сприяти розвитку розподіленої генерації електроенергії. Окрім того, парламентарій розповів про рішення, які спрощують приєднання до електричних і газових мереж.

Також пан Герус повідомив, що народні депутати з’ясовують, чи потрібні ще якісь законодавчі зміни для запуску аукціонів щодо відновлювальної енергетики. За інформацією від Міненерго, ці аукціони планують провести вже цього року, додав парламентарій.

Юрій Камельчук, народний депутат України, зазначив, що основний виклик зараз — питання теплової генерації. За його словами, до кінця цього року очікується запуск до 8 блоків ТЕС потужністю 200-300 МВт кожен. Також після планових ремонтів будуть запущені кілька блоків АЕС. З огляду на це пан Камельчук висловив обережні сподівання, що зима для України не буде такою важкою, як прогнозується зараз.

Ольга Бабій, членкиня Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), окреслила п’ять викликів, з якими зараз стикнулася енергетична сфера України:

• руйнування маневрових потужностей;
• дефіцит електроенергії, який потрібно буде врегульовувати;
• початок переговорів про вступ України до ЄС;
• питання щодо програми фінансової підтримки України Ukraine Facility, яке включає низку питань щодо ринків електроенергії та газу, котрі потребують уваги;
• затверджений Кабміном Національний план з енергетики та клімату.

Також пані Бабій торкнулася питань врегулювання заборгованостей та імплементації Регламенту REMIT (набір європейських правил і практик, який спрямований на запобігання зловживанням на оптових енергетичних ринках та передбачає відповідальність за маніпуляції учасників цих ринків).

Після першої сесії Ольга Бабій дала публічне інтерв’ю. Із членкинею НКРЕКП спілкувалася Ольга Савченко, партнерка Altelaw.

Зокрема, пані Бабій висловила сподівання, що до вересня цього року НКРЕКП буде повністю доукомплектована та реагуватиме на виклики прийдешнього опалювального сезону 2024-2025 років уже в повному складі. Зараз Комісія, яка, за законом, повинна складатися із семи осіб, працює у складі чотирьох членів, обрання ще двох очікується найближчим часом.

Також під час інтерв’ю були порушені питання, пов’язані з Регламентом REMIT та ескроу-рахунками. Окрім того, Ольга Бабій відповіла на запитання учасників Конференції.

Друга сесія IV Конференції з енергетичного права була присвячена питанням функціонування ринку електроенергії. Модератором дискусії був Владислав Соколовський, керуючий партнер АК «Соколовський і партнери», Голова Правління Асоціації сонячної енергетики України.

Даніїл Петренко, заступник генерального директора із забезпечення розвитку АТ «Оператор ринку», виступив із доповіддю «Об’єднання ринків електроенергії (market coupling)». За його словами, метою об’єднання ринків є:

• підвищення ліквідності на ринку;
• вирівнювання цін;
• оптимальне використання пропускної спроможності міждержавних перетинів.

Пан Петренко докладно розповів, як виник market coupling, та пояснив, як він працює.

Олексій Захарчук, директор з регуляторних та правових питань ДТЕК, у своєму виступі розглянув проблемні питання запуску REMIT в Україні. За його словами, такими проблемними питаннями є:

• відсутність в учасників ринку можливості ознайомитися з матеріалами розслідування під час його проведення — лише після отримання висновку про результати розслідування;
• відсутність прав у суб’єктів господарювання на етапі попереднього дослідження (ознайомлення з матеріалами, надання заперечень до результатів попереднього дослідження тощо);
• відсутність у суб’єктів господарювання можливості самостійно залучати експертів у процесі розслідування — лише клопотати перед НКРЕКП;
• широка дискреція регулятора щодо збільшення штрафів на власний розсуд, без урахування методики визначення штрафів, без чітких і виключних критеріїв;
• відсутність винятків на рівні закону для норм REMIT із загального правила щодо граничного розміру пені, які не можуть перевищувати розмір штрафу, накладеного відповідним рішенням регулятора тощо.

Ольга Єрьоміна, асоційована директорка, старша банкірка Департаменту електроенергії Європейського банку реконструкції та розвитку, розповіла про проєкти ЄБРР в електроенергетиці під час повномасштабної війни. Зокрема, вона зазначила, що із залученням Нідерландів НЕК «Укренерго» було надано кредитів на 670 млн євро. Також на початку 2024 року було підписано угоду з італійською стороною про кредит на 200 млн євро для «Укргідроенерго».

За словами пані Єрьоміної, ЄБРР також розвиває співпрацю з виробниками енергії з відновлюваних джерел, наприклад із «Галнафтогаз».

Андрій Конеченков, Голова Правління Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА), розповів про стан вітроенергетичного сектору України. Він наголосив, що надання можливості виробникам електроенергії з енергії вітру виходити з балансуючої групи ДП «Гарантований покупець» на вільний ринок з можливістю повернення назад без втрати «зеленого» тарифу або підтримки за результатами аукціону стало найбільш прогресивним політичним рішенням 2023 року, яке відповідає європейській ринковій практиці.

Також пан Конеченков окреслив потенціал наземної та офшорної вітроенергетики в Україні та короткострокові перспективи розвитку вітрової енергетики в нашій країні.

Про судову практику у спорах щодо розрахунків на ринку учасникам Конференції розповів Максим Юрков, директор з правових питань НЕК «Укренерго».

Також у дискусії взяли участь Олександр Мартинюк, головний експерт з відновлюваної енергетики USAID Energy Security Project (ESP) | USAID Проєкт енергетичної безпеки (ПЕБ), та Юрій Бойко, радник Прем’єр-міністра України, член наглядової ради НЕК «Укренерго».

Ринок газу та питання галузі видобування — такою була тема третьої, завершальної сесії IV Конференції з енергетичного права. Співмодераторами панелі були Ольга Терефенко, партнерка GRAVITY, та Сергій Даців, старший юрист практики енергетики INTEGRITES.

Про перспективи виробництва біометану в Україні розповів Георгій Гелетуха, Голова правління Біоенергетичної асоціації України (UABIO). Він ознайомив аудиторію з потенціалом виробництва біогазу/біометану в нашій країні, базовим національним законодавством у цій сфері, існуючими біометановими заводами та проєктами, котрі плануються до запуску, GR-діяльністю Біоенергетичної асоціації України тощо.

Юлія Боржемська, менеджерка з регуляторної політики ДТЕК Нафтогаз, виступила із доповіддю «Питання реалізації угод про розподіл вуглеводнів». Зокрема, вона запропонувала такі заходи для врегулювання проблемних питань у цій сфері:

1. Прийняти Порядок управлінського обліку майна.
2. Прийняти Порядок реалізації рідких вуглеводнів.
3. Визначитися з уповноваженою особою щодо рідких вуглеводнів.
4. Передбачити чіткий алгоритм взаємодії державного уповноваженого органу (ДУО) з інвесторами та внесення змін до угод про розподіл продукції (УРП).
5. Розробити механізм залучення ДУО, інших держорганів для ефективного адміністрування УРП.

Артем Петренко, виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України, виступив із доповіддю «Інвестиції в нафтогазовидобуток під час війни: ризики чи можливості?». Він розповів про поточний стан галузі в Україні, зокрема навів такі цифри:

• майже 300 нових газових свердловин закладено в Україні під час повномасштабної війни;
• 150 свердловин у 2023 році — рекордна кількість за останні шість років;
• середня кількість працюючих бурових верстатів в Україні у січні-травні 2024 року — 46.

Також пан Петренко приділив увагу законопроєкту щодо стимулювання розвитку нафтогазовидобувної галузі №4344, котрий зараз перебуває на фінальній стадії підготовки до другого читання. За словами експерта, цей документ удосконалює процедуру проведення конкурсів на укладення угод про розподіл продукції, а також процес підписання й виконання УРП, його ухвалення сприятиме залученню інвестицій в українську економіку для повоєнного відновлення країни. Очікується, що цьогоріч парламент ухвалить цей закон.

Андрій Москалик, партнер київського офісу Baker McKenzie, торкнувся питання іноземних інвестицій у нафтогазову промисловість України під час повномасштабної війни, зокрема за допомогою моделі PSA. За його словами, тенденції свідчать, що інвестори не втратили інтересу до України та індустрії, однак цей інтерес наразі залишається здебільшого відкладеним, особливо стосовно ділянок на Сході. Тому, на думку пана Москалика, реалізацію масштабних інвестиційних програм можна буде спостерігати пізніше, після припинення воєнного стану та скасування низки обмежень НБУ стосовно руху капіталу.

Також в обговоренні взяли участь Денис Кудін, виконавчий віцепрезидент з питань корпоративної стратегії та розвитку ПАТ «Укрнафта», та Роман Ніцович, директор з досліджень DiXi Group.

Фоторепортаж із заходу ви можете переглянути за посиланням.

АПУ дякує за підтримку в організації IV Конференції з енергетичного права:

• партнерам: Altelaw, ДТЕК ВДЕ, Юридичній групі LCF, АК «Соколовський і партнери»;
• партнеру сесії — GRAVITY;
• соціально відповідальному партнеру — INTEGRITES.