Ще декілька років тому договір поставки сільськогосподарської продукції здавався стандартним документом: прописали ціну, строки та якість — і можна працювати. Проте реальність змінилася. Повномасштабна війна, глобальні економічні коливання, процес євроінтеграції агросектору України змушують бізнес уважніше ставитися до формулювання умов договорів поставки для якісного управління ризиками.

У цій статті для видання «Юридична Газета» Світлана Тетеря, голова Комітету АПУ з аграрного права, радниця EVERLEGAL, проаналізувала декілька з останніх тенденцій, що впливатимуть на укладення та виконання договорів поставки, а також надала рекомендації щодо формулювання їхніх умов, які варто застосовувати агровиробникам і трейдерам для захисту своїх інтересів.

Форс-мажор

З початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну очікувано зросла кількість випадків невиконання договорів поставки з посиланням на форс-мажорні обставини (бойові дії, обстріли, блокування морських портів в Україні, введення санкцій) і, відповідно, кількість судових спорів.

Наразі ця тенденція йде на спад, але ризики невиконання договорів поставки через форс-мажорні обставини, зумовлені військовою агресією, все ж таки залишаються з огляду на продовження росією спроб захоплення нових територій та обстрілів по всій території України.

Тому зважаючи на практику Верховного Суду у спорах щодо форс-мажору, що сформувалася з 2022 року, ми радимо під час укладення договорів поставки врегулювати достатньо детально усі питання, пов’язані з форс-мажорними обставинами, зокрема:

• Порядок повідомлення про настання форс-мажорних обставин (строки, форма) і правові наслідки невиконання обов’язку щодо повідомлення у встановлений договором строк, адже якщо у договорі не передбачено жодних наслідків, то невиконання такого обов’язку по суті не впливатиме на можливість сторони посилатися на певні обставини як форс-мажорні.
• Порядок підтвердження стороною настання форс-мажорних обставин (строки, форма) і правові наслідки невиконання обов’язку щодо їх підтвердження.
• Порядок зміни та/або розірвання договору у зв’язку з настанням форс-мажорних обставин. Зокрема, варто передбачити можливість зміни строків або місця поставки товару в разі виникнення обставин, які перешкоджають його поставці покупцю.

Врегулювання цих питань дасть змогу зменшити ризик використання недобросовісними контрагентами безпідставного посилання на форс-мажорні обставини як підстави для невиконання договору.

Відшкодування збитків у зв’язку з непоставкою товару

Одночасно протягом останніх років зберігається і тенденція невиконання форвардних договорів поставки через періодичні коливання цін на сільськогосподарську продукцію, що часто зумовлює для покупців збитки внаслідок того, що вони вимушені закуповувати товар на заміну непоставленому в інших постачальників за вищими цінами.

У разі, коли договір поставки був укладений за формами GAFTA або FOSFA, у покупця є зрозумілий і передбачуваний механізм стягнення з постачальника збитків, понесених у результаті закупівлі ним товару в інших постачальників, у відповідних арбітражах.

Водночас якщо договір поставки був укладений за законодавством України, то ще донедавна вважалося, що стягнути такі збитки в українських судах є нереалістичним завданням з огляду на відсутність серед судів єдиного підходу до вирішення цієї категорії спорів і застосування завищеного стандарту доказування понесення збитків.

Однак у 2023 році Верховний Суд сформулював у межах справи №911/683/21 позицію, яка дозволить покупцям за договорами поставки, що регулюються законодавством України, стягувати збитки у розмірі різниці між договірною ціною непоставленого товару і ціною, за якою покупець вимушено придбав товар на заміну в іншого постачальника. Проте це можливо за умови, що сторони у договорі чітко врегулювали, що у разі порушення постачальником обов’язку поставити товар покупець має право придбати аналогічний товар в іншого постачальника, і різниця між вартістю товару, який би мав отримати покупець за договором, і вартістю придбаного товару на заміну непоставленого є збитками, що завдані покупцю внаслідок порушення постачальником договору.

З огляду на цю позицію Верховного Суду ми рекомендуємо передбачати у договорах поставки, які укладаються за законодавством України, можливість відшкодування таких збитків, з визначенням деталізованого порядку розрахунку розміру збитків та їх документального підтвердження.

Вплив скасування Господарського кодексу України на поставки сільськогосподарської продукції

Обговорюючи тренди укладення договорів поставки з юридичного погляду, ми не могли не згадати про таку подію, як скасування Господарського кодексу України (далі — ГК України) з 28 серпня 2025 року внаслідок введення в дію Закону України від 9 січня 2025 року №4196-IX« Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб».

Вказана подія матиме вплив на правове регулювання поставки сільськогосподарської продукції у таких аспектах, які потрібно буде враховувати під час укладення договорів поставки за законодавством України:

• До усіх договорів поставки будуть застосовуватися виключно положення Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) про купівлю-продаж.
• Перестане існувати передбачене у ч. 6 ст. 232 ГК України обмеження щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання у шість місяців з дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
• Скасовується визначене у ГК України правило залікової неустойки, згідно з яким збитки відшкодовуються в частині, не покритій неустойкою, замість цього буде застосовуватися штрафна неустойка, визначена у ч. 1 ст. 624 ЦК України, згідно з якою вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
• За прострочення виконання грошового зобов’язання буде нараховуватися пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діятиме у період, за який сплачується пеня, однак сторони можуть у договорі визначити розмір пені у меншому розмірі (абз. 2 ч. 3 ст. 549 ЦК України).
• Скасовується застосування штрафу за поставку товарів неналежної якості у розмірі 20% вартості неякісних товарів.
• Скасовується спеціальна позовна давність для подачі позовів у зв’язку з поставкою товарів неналежної якості тривалістю шість місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів. Згідно зі ст. 681 ЦК України має застосовуватися позовна давність в один рік, яка обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків виявлення недоліків і пред’явлення вимоги у зв’язку з недоліками проданого товару, встановлених у ст. 680 ЦК України, а якщо на товар встановлено гарантійний строк (строк придатності) — від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку (строку придатності).
• При укладенні договорів приватними, дочірніми, іноземними підприємствами, підприємствами об’єднань громадян, підприємствами споживчої кооперації, які мають привести свої організаційно-правові форми у відповідність протягом встановленого Законом №4196-IX перехідного періоду (з 28 серпня 2025 року до 27 серпня 2028 року), діють обмеження на укладання значних правочинів та правочинів із заінтересованістю, передбачені Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», якщо їхні статути не містять інші обмеження, а після закінчення перехідного періоду, з 28 серпня 2028 року — обмеження, встановлені вказаним Законом.

Набрання чинності Регламентом (ЄС) 2023/1115 і його вплив на поставку сільськогосподарської продукції в ЄС

З 30 грудня 2025 року набере чинності новий Регламент (ЄС) 2023/1115, відомий як EUDR (EU Deforestation Regulation), який має на меті мінімізувати внесок ЄС у глобальну вирубку та деградацію лісів. Цей Регламент зобов’язує компанії, що розміщують на ринку ЄС певні товари та продукцію, гарантувати, що вони є «вільними від вирубки», тобто не були вироблені на землях, які зазнали вирубки після 31 грудня 2020 року, і поширюється на такі товари, як соя, велика рогата худоба, пальмова олія, деревина, какао, кава та каучук. З метою забезпечення дотримання вимог Регламенту будуть проводитись відповідні перевірки, і у разі виявлення порушень до компанії, що імпортувала в ЄС товари, які не відповідають вимогам Регламенту, можуть бути застосовані такі санкції, як конфіскація товарів, накладення штрафу у розмірі до 4% річного обороту в ЄС, тимчасова заборона на імпорт товарів в ЄС та ін.

Отже, набрання чинності EUDR впливатиме на експорт у ЄС товарів, на які поширюється цей Регламент, зокрема сої, українськими агровиробниками і трейдерами. З метою забезпечення виконання вимог EUDR у договори на поставку відповідної продукції, що буде експортуватися в ЄС, варто буде включати положення, які передбачатимуть:

• вимоги щодо відповідності товару EUDR з обов’язковим наданням геолокаційних даних земельних ділянок, на яких здійснювалося його вирощування;
• надання постачальником гарантій та заяв щодо походження товару;
• можливість відшкодування збитків у разі виявлення невідповідності товару вимогам EUDR;
• наявність у покупця права відмови від прийняття товару в разі його невідповідності EUDR або ненадання постачальником підтвердження щодо його відповідності.

Врегулювання у договорах поставки питань, пов’язаних із дотриманням EUDR, дасть змогу зменшити ризик виникнення спорів щодо їх виконання та застосування санкцій щодо експортерів відповідних товарів до ЄС.

Висновок

Отже, наразі укладення договорів поставки потребує уважного підходу та продуманих рішень для реагування на сучасні виклики. Такий підхід дозволить забезпечити передбачуваність поставок та ефективний захист інтересів бізнесу на випадок можливих спорів.

Теги: люди АПУ