Олег Кириєвський, член Ради Комітету Асоціації правників України з податкового та митного права, та команда First Chair Legal у колонці для LIGA ZAKON зробили огляд змін у сфері міжнародної торгівлі, на які цього року слід зважати українським компаніям.

У 2024 році українські трейдери зіткнуться з низкою змін у сфері міжнародної торгівлі — як з можливостями, так і з викликами. Ось короткий перелік подій від нашої команди, за якими варто поспостерігати:  

1. Законопроєкт № 10411 змінює «пів Митного кодексу». 

Україна продовжує наближатися до європейських стандартів, роблячи черговий крок у гармонізації свого митного законодавства з нормами Європейського Союзу. 

Змінюється регулювання митних режимів та підхід до авторизацій, що вплине на більшість підприємств, дотичних до зовнішньоекономічної діяльності, включаючи митних брокерів. Вводиться нова концепція митного представництва (прямий та непрямий митний представник), авторизації на провадження митної брокерської діяльності, експлуатація митного складу та  складу тимчасового зберігання.  

Суттєві зміни торкнуться процедури «випуску за місцезнаходженням». 

Планується, що компанії, що користуються цією процедурою, більше не вказуватимуть у заяві на отримання спрощення перелік усіх товарів за УКТ ЗЕД, що вони ввозять/вивозять чи планують ввезти/вивезти. Також розглядається можливість завершувати розмитнення однорідних товарів (наливом, насипом або навалом) на авторизованому об'єкті без їх фактичного розвантаження, але з відміткою про прийняття (зараз таке розвантаження є обов'язковим для всіх товарів).  

Окрім того, підприємства зможуть здійснювати митне оформлення товарів безпосередньо за місцем розташування об'єкта свого непрямого митного представника, що зменшить витрати часу та ресурсів на транспортування товарів до митних терміналів.  

Кому актуально: усі, хто отримав або отримує це спрощення, 3PL оператори, нафтокомпанії.  

Пропонується новий підхід щодо поміщення товарів у митний режими переробки на митній території. Необхідно буде отримати авторизацію замість письмового дозволу. Авторизація на переробку на митній території надаватиметься підприємствам, що відповідають визначеним критеріям за результатами оцінки (за аналогією з іншими авторизаціями). 

Кому актуально: всі, хто з застосовує митний режим переробки на митній території.

2. Альтернативні правила походження товарів 

З 1 грудня 2023 року між Україною та Європейським Союзом почали діяти Альтернативні правила Пан-Євро-Мед. Ці правила з 2025 року мають повністю замінити собою поточні (зараз застосовуються на вибір компанії). Альтернативні правила значно спрощують торгівлю товарами преференційного походження між Україною та ЄС (а також з Молдовою та Північною Македонією). Ключові переваги  для бізнесу: 

1. Пом'якшення правил достатньої переробки. Наприклад, для багатьох товарів ліміти матеріалів визначаються мірою ваги, а не вартості. Це зменшує вплив коливань цін і курсу валют тощо. 

2. Правило толеранції (яке дозволяє використовувати товари, навіть якщо вони прямо заборонені правилами переробки) збільшено з 10% до 15%, що надає більше гнучкості у виробництві. 

3.Скасування ввізного мита для матеріалів непреференційного походження. Підприємствам, що здійснюють переробку, не потрібно сплачувати ввізне мито при реекспорті готової продукції 

Окрім того, нові правила спрощують процедурні моменти. Залишаються лише два документи для підтвердження походження товарів: сертифікат EUR.1 та декларація про походження, замість чотирьох (виключено документи EUR-MED). Також збільшено строк їх чинності з 4 до 10 місяців. 

Більше інформації про набуття товарами преференційного походження можна знайти у нашому посібнику за посиланням.

Кому актуально:  всі, хто імпортує, експортує або планує це робити.   

3. Перехід на NCTS Фаза 5 

Україна продовжує успішно застосовувати найновішу версію електронної транзитної системи NCTS — Фаза 5. 

NCTS Фаза 5 є найсучаснішою версією системи NCTS. Для бізнесу це означає зміну структури транзитних декларацій, які тепер мають чотири рівні заповнення даних. Також був удосконалений інтерфейс для подання транзитних декларацій, що робить процес зрозумілішим для користувачів. 

Усі правила та принципи застосування спільного транзиту та транзитних спрощень залишаються актуальними.  

Ознайомитись із технічними деталями можна за посиланням: Методичні рекомендації для подачі декларацій через Портал трейдера NCTS Фаза 5 | Державна Митна Служба (customs.gov.ua) 

Кому актуально: всі, хто використовує або планує використовувати Т1.   

4. Угода про вільну торгівлю з Туреччиною 

Кабінет Міністрів України схвалив законопроєкт щодо ратифікації Угоди про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною. Угода передбачає двостороннє скасування ввізного мита для низки промислових та сільськогосподарських товарів. Серед іншого, положення Угоди також уможливлюють застосування Конвенції Пан-Євро-Мед для визначення походження товарів. Це відкриває можливості для діагональної кумуляції між Україною, ЄС та Туреччиною, а також спростить транзит товарів через Туреччину.  

Детальніше про те, що таке діагональна кумуляція за посиланням.

Кому актуально: всі, хто імпортує, експортує або планує це робити.   

5. Оновлена Угода про вільну торгівлю з Канадою 

На початку травня 2024 року Україна завершила процес ратифікації оновленої Угоди з Канадою. Угода передбачає можливість кумуляції походження на товари з преференційним походженням з країн-партнерів України та Канадою (країни-члени Європейської асоціації вільної торгівлі, ЄС, Ізраїль та Сполучене Королівство ). Зміняться також тарифні квоти на свинину та визначення товарів, на які не поширюється режим вільної торгівлі. 

Кому актуально: всі, хто імпортує, експортує або планує це робити.    

6. Відновлення митних перевірок 

В Україні поновлено  митні перевірки та звірки, у тому числі ті, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року.  

Із планом графіком документальних планових виїзних перевірок Держмитслужби на ІІІ квартал 2024 року можна ознайомитись за посиланням. 

Кому актуально: усім компаніям, що працюють у сфері міжнародної торгівлі.   

7. Криміналізація контрабанди 

З 1 липня 2024 року набрала чинності стаття 201-3 Кримінального кодексу України про контрабанду товарів. Відтепер кримінальна відповідальність настає за контрабанду товарів вартістю понад 7,45 млн грн. Санкції статті передбачають штраф від 170 тис. грн до 11 років ув'язнення з конфіскацією майна.  

За I квартал 2024 року митниці Держмитслужби виявили порушення митних правил на 4,8 млрд грн, що майже в 4 рази більше, ніж за аналогічний період 2023 року. До суду передано 1116 справ на суму 1 млрд грн. Частина з цієї статистики з липня може стати статистикою кримінальних проваджень.  

Кому актуально: всі, хто імпортує, експортує або планує.   

8. Промисловий безвіз 

Україна готується до підписання Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (ACAA), так званого «промислового безвізу», з ЄС. 

Це угода, за якою торгівля у визначених секторах здійснюватиметься на тих самих умовах, які застосовуються між країнами-членами ЄС.   

Підписання угоди забезпечить взаємне визнання сертифікації продукції в ЄС та Україні. Це полегшить експорт українських та імпорт європейських товарів. 

На першому етапі «промисловий безвіз» діятиме для трьох пріоритетних секторів: безпека машин, низьковольтне обладнання та електромагнітна сумісність. Надалі ж його дію можуть розширити — загалом на 27 секторів промисловості.   

Кому актуально: виробники та імпортери промислових товарів.   

9. Запуск електронної системи Держекспортконтролю (ІКСЕК Stratlink) 

В Україні стартував експериментальний проєкт — інформаційно-комунікаційна система у сфері держекспортконтролю (ІКСЕК). Ця ініціатива дозволить бізнесу, який працює на забезпечення потреб безпеки та оборони України, отримувати послуги Держслужби експортного контролю в електронному вигляді. 

Завдяки ІКСЕК тепер можна скористатися електронними послугами для оформлення та видачі документів щодо міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання. 

Кому актуально: всі,  хто імпортує, експортує товари військового та подвійного призначення.

10. Ukraine Facility 

Верховна Рада України ратифікувала Рамкову угоду з Європейським Союзом щодо фінансування в рамках реалізації Ukraine Facility. Ця чотирирічна програма підтримки загальним розміром 50 млрд євро передбачає низку реформ і трансформацій, які повинні наблизити Україну до членства в Євросоюзі. 

Однією з ключових реформ є значні зміни у сфері митного управління. Також ідеться про впровадження єдиного вікна для митниці та електронного обміну даними (EDI) з країнами ЄС, що сприятиме торгівлі та спростить митні процедури, гармонізацію нормативно-правової бази із законодавством Європейського Союзу, цифровізацію митних процедур, впровадження антикорупційних інструментів. 

Особливу увагу приділено оптимізації митних процедур, що включає оновлення ІТ-інфраструктури митниці для сумісності з  ЄС. 

Кому актуально: всім,  хто імпортує, експортує або планує.

11. Продовження тарифної лібералізації з ЄС

Європейський Союз продовжив дію безмитної торгівлі з Україною до 5 червня 2025 року, призупинивши дію імпортних мит, квот, системи вхідних цін та заходів торговельного захисту. Головним нововведенням стали обмеження щодо імпорту українського м'яса птиці, яєць, цукру, вівса, кукурудзи, круп та меду. Якщо у 2024 році імпорт цих товарів з України до ЄС перевищить середній рівень за попередні роки (починаючи з липня 2021 року), Європейська Комісія запровадить тарифні квоти. 

У цьому році Україна вже перевищила експортні норми щодо цукру. У відповідь на це Кабінет Міністрів України заборонив експорт цукру до ЄС у 2024 році та встановив квоти та ліцензування на експорт м'яса птиці.  

Кому актуально: всім хто імпортує, експортує або планує.