Ольга Савченко, членкиня Ради Комітету АПУ з питань енергетики, нафти та газу, старша партнерка ЮК «Альтело», та Михайло Журкевич, старший юрист ЮК «Альтело», у колонці для LIGA ZAKON докладно розповіли про цьогорічні зміни в регуляторній базі, котрі спрощують ввезення та встановлення на підприємствах когенераційних установок.

У зв'язку з постійними обстрілами з боку російської федерації об'єктів енергетичної системи України виникає нагальна потреба в децентралізації енергосистеми та розвитку малої і маневрової енергетики, чого можна досягнути шляхом встановлення когенераційних (здебільшого газових) установок.

Враховуючи потребу в швидкому завезенні та будівництві когенераційних енергооб'єктів, протягом 2024 року до регуляторної бази було внесено низку змін, направлених на спрощення щодо імпорту та будівництва таких об'єктів, про що поблоково йтиме мова нижче.

Особливості імпорту

Законом України "Про внесення змін до підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення товарів для потреб виробництва та/або ремонту машин" механізованого розмінування" № 3853-IX від 16.07.2024 та Законом України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування ввізним митом товарів для потреб виробництва та/або ремонту машин механізованого розмінування, товарів, які сприяють відновленню енергетичної інфраструктури України, та щодо окремих особливостей митного оформлення товарів, призначених для потреб безпеки і оборони" № 3854-IX від 16.07.2024 встановлено звільнення з оподаткування ПДВ та ввізним митом в період з 27.07.2024 по 01.01.2026 щодо операцій з ввезення на митну територію України таких товарів згідно з УКТ ЗЕД (наводяться тільки позиції, що стосуються когенераційних установок):

• 8406 (крім 8406 10 00 00) — Парові турбіни та інші парові турбіни (крім турбін для перетворення енергії в електричну);

• 8410 — Гідравлічні турбіни, водяні колеса і регулятори (тільки гідравлічні турбіни та їх частини);

• 8411 (крім турбогвинтових та турбореактивних двигунів та їх частин) — Турбореактивні та турбогвинтові двигуни та інші газові турбіни;

• 8501 64 00 00 — Генератори змінного струму (альтернатори) потужністю понад 750 кВА;

• 8504 40 90 00 (крім інверторних зварювальних апаратів) — Статичні перетворювачі: інші;

• 8537 (крім 8537 10 98 10) — Пульти, панелі, консолі, столи, шафи та інші бази, обладнані двома або більше апаратами товарних позицій 85.35 або 85.36, для електричного керування або розподілу електроенергії (крім призначених для автомобілів).

У випадку імпорту на територію України товарів, що мають вищезазначені коди УКТ ЗЕД та після здійснення перевірки в момент митного очищення товарів на предмет відповідності визначеним кодам — ставка податку на додану вартість та митний платіж складе 0% від задекларованої вартості товарі. При цьому зазначена пільга застосовується тільки у випадку імпорту для власного використання (будівництва) та не може бути використана при подальшому перепродажу.

Будівництво та приєднання когенераційних установок до мереж

Будівництво

Процедуру будівництва або розміщення когенераційних установок на період воєнного стану було спрощено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 травня 2024 р. № 547, якою внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 р. № 1010 і від 7 грудня 2023 р. № 1320.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2023 р. № 1320 (зі змінами, далі — Постанова № 1320), будівництво та розміщення газопоршневих і газотурбінних установок потужністю від 1 МВт та більше здійснюється без необхідності отримання низки дозвільних документів, які вимагаються в мирний час. Це дозволяє суттєво скоротити строки підготовки до будівництва і швидше реагувати на енергетичні виклики.

Зокрема, на період воєнного стану будівництво когенераційних установок здійснюється без:

• відповідної містобудівної документації;

• отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки;

• отримання звіту про результати проведення експертизи проектної документації;

• отримання права на виконання будівельних робіт;

• використання Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Постанова №1320 також передбачає використання земельних ділянок (незалежно від їх цільового призначення) для розміщення когенераційних установок без попереднього вилучення чи відведення, за умови погодження цього використання з відповідними власниками або розпорядниками земельної ділянки.

Для введення когенераційних установок в експлуатацію також не потрібно отримувати сертифікат про прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об'єкта. Початок експлуатації дозволяється після проведення комплексних випробувань електроустановок та на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації.

Разом із тим, передбачено, що після завершення воєнного стану суб'єктам господарювання надається до 6 місяців для оформлення речових прав на земельні ділянки, розробки та затвердження проектної документації, отримання звіту про проведення експертизи та сертифіката про прийняття об'єкта в експлуатацію.

Приєднання до газорозподільчих мереж

Порядок приєднання до газорозподільних систем під час дії воєнного стану регулюється Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 355 від 29.03.2022 (далі — Постанова № 355).

Відповідно до зазначеної Постанови, оператори газорозподільних систем зобов'язані першочергово забезпечувати приєднання об'єктів, включаючи когенераційні установки, для яких наявна довідка військової адміністрації про необхідність термінового приєднання.

Безпосередньо спрощений порядок приєднання до газорозподільних мереж передбачає, що для приєднання когенераційних установок оператори газорозподільних мереж повинні:

• надавати замовнику інформацію щодо технічної потужності та вільної потужності для нових приєднань протягом 2 календарних днів на безоплатній основі;

• не вимагати від замовника надання копій документів, що підтверджують право власності чи користування на об'єкт або земельну ділянку при поданні заяви на приєднання;

• забезпечувати перенесення існуючих складових газорозподільної системи за власний рахунок, якщо це необхідно для приєднання нових об'єктів;

• проводити підключення об'єкта замовника до газорозподільної системи протягом двох календарних днів після надання підтверджуючих документів про введення в експлуатацію газових мереж внутрішнього газопостачання.

Постановою № 355 також передбачено, що оператори газорозподільних систем повинні впродовж місяця забезпечити приєднання об'єкта замовника після укладення договору на приєднання та виконання всіх необхідних процедур, включаючи будівництво газових мереж зовнішнього газопостачання, встановлення та приймання в експлуатацію комерційного вузла обліку газу, а також пуск газу на об'єкт замовника.

У разі неможливості отримання необхідних документів чи погоджень під час дії воєнного стану, врегулювання таких питань дозволяється після припинення або скасування воєнного стану.

Приєднання до електричних мереж

Приєднання когенераційних установок до електричних мереж під час дії воєнного стану регулюється Постановою НКРЕКП № 352 від 26.03.2022 (далі — Постанова № 352), яка встановлює особливі умови для приєднання новозбудованих, реконструйованих чи технічно переоснащених електроустановок до системи розподілу електричної енергії.

Зокрема, Постановою № 352 передбачено, що приєднання можливе на основі заяви від суб'єкта господарювання, яка має містити технічні параметри електроустановок, графічні матеріали із зазначенням місця розташування, а також довідку від військової адміністрації про необхідність термінового приєднання. В свою чергу, після отримання заяви, оператор системи розподілу (далі — ОСР) зобов'язаний надати замовнику підписані проекти договору про приєднання та технічні умови протягом двох календарних днів з дати реєстрації заяви. Для приєднання пріоритетно використовуються існуючі енергетичні інфраструктури.

У разі приєднання до мережі з метою відпуску електроенергії в загальну мережу, ОСР зобов'язаний здійснити підключення когенераційної установки протягом двох календарних днів після виконання технічних умов та підписання акту надання послуги з приєднання.

Для установок з потужністю понад 5 МВт, технічні умови повинні бути погоджені з оператором системи передачі, що забезпечує відповідність вимогам безпеки об'єднаної енергосистеми України.

Водночас для когенераційних установок, які використовуються для автономного (резервного) електроживлення, не потрібне отримання послуги з приєднання, якщо такі установки не працюватимуть паралельно з об'єднаною енергосистемою України.

Окрім того, варто зазначити, що діяльність з виробництва електричної енергії когенераційними установками потужністю до 5 МВт не підлягає ліцензуванню, що також сприяє розширенню можливостей для підприємств, які хочуть оперативно інтегрувати когенераційні установки в свою інфраструктуру.

Використання когенераційних установок

У першу чергу, спрощення встановлення когенераційних установок для бізнесу пов'язане із заохоченням останнього до самостійного забезпечення власних потреб в електроенергії. Фактично, як очевидно з наведеного вище, встановлення когенераційних установок для самозабезпечення потребує мінімуму документів. Окрім того, при використанні газу для когенераційних установок — його можна закуповувати за спеціальною ціною.

Якщо ж підприємство має намір також частково віддавати згенеровану електроенергію, то потрібно мати на увазі, що це можливо лише шляхом продажу електроенергії через енергетичну біржу.

Таким чином, можна резюмувати, що спрощені процедури будівництва і підключення, нещодавно встановлені відповідними нормативними актами, відкривають нові можливості для когенераційної генерації. Зокрема, спрощення процедур приєднання до газорозподільних та електричних мереж значно скорочує час на введення когенераційних установок в експлуатацію.

Однак слід зазначити, що ці зміни також несуть певні ризики. Спрощення процедур може призвести до недостатньої підготовки мереж до інтеграції великої кількості когенераційних установок, що може викликати технічні проблеми у майбутньому. Крім того, тимчасовий характер спрощених вимог вимагає додаткових заходів після завершення воєнного стану для оформлення всіх необхідних документів та дозволів.

Відповідно, впровадження когенераційних установок є позитивним кроком для розвитку малої і маневрової енергетики в Україні. Проте важливо продовжувати адаптацію нормативно-правової бази для мінімізації ризиків та забезпечення довгострокової стабільності енергосистеми.

Теги: експертна думка