Олександр Губін, член Ради Комітету Асоціації правників України з цивільного, сімейного та спадкового права, адвокат AGA Partners, у колонці для «ЮРЛІГА» описав юридичні механізми стягнення аліментів у ситуації, коли один із батьків перебуває за межами України.

Напевно, в цілому світі не залишилось жодної людини, яка б не знала про ганебні агресивні дії сусіднього з Україною державного утворення. Так, через повномасштабну війну в Україні мільйони наших співгромадян були вимушені шукати притулку за кордоном. Втім, незважаючи на такі сумні події, обов'язки, покладені на ту чи іншу особу в силу закону, мають виконуватись у повному обсязі, і насамперед це стосується аліментів на дітей — майбутнє будь-якої нації. У цій статті я торкнусь питання, яким чином аліменти можуть бути стягнуті з того з батьків, який або яка наразі знаходиться за межами України, а також розглянемо ситуацію, коли аліменти підлягають стягненню з того з батьків, який залишився проживати в Україні, в той час як діти та другий з батьків перебувають за межами нашої держави.

Юридичні механізми міжнародного стягнення аліментів

Для цілей цієї статті особа, яка бажає стягнути аліменти, буде іменуватися як стягувач, в той час як особа, з якої аліменти мають бути стягнуті, називатиметься боржник.

Фактично міждержавне стягнення аліментів може бути досягнуте двома опціями, які застосовуються до обох сценаріїв, згаданих у преамбулі до цієї статті.

Звернення до суду у країні перебування боржника

Першим застосовним та найбільш швидким варіантом є безпосереднє звернення стягувача до суду країни тимчасового або постійного перебування/проживання боржника із позовною заявою про стягнення аліментів (іноземний або український суд, виходячи із того, де перебуває/проживає сам стягувач разом із дитиною або дітьми).

Такий спосіб є дієвим, втім, він не позбавлений недоліків, в тому числі суттєвих, про які буде йтися нижче.

Так, стягувач, звертаючись безпосередньо до іноземного суду, перш за все буде вимушений звернутися за правовою допомогою до місцевих адвокатів, що може значно вплинути на його майновий стан. Таку опцію доречно використовувати, якщо є деякі фінансові резерви і при цьому є впевненість, що майбутні аліментні виплати допоможуть відшкодувати понесені витрати на правову допомогу.

Так само цю опцію можна використовувати, якщо місцеве законодавство дозволяє стягувати витрати на адвоката у судовому порядку. Таким чином, рекомендується зробити самостійний пошук місцевих іноземних адвокатів та задати їм кілька першочергових запитань, на які вони зазвичай надають поверхневі, але безкоштовні відповіді. Серед таких запитань можуть бути: щодо правил підсудності, способів стягнення (тверда грошова сума або в частині від заробітку/доходу), можливості стягнути витрати на адвоката у судовому порядку, мінімального гарантованого або рекомендованого розміру аліментів.

Після ознайомлення з такими відповідями стягувач зможе прийняти для себе виважене рішення, чи підходить йому опція, пов'язана із безпосереднім зверненням до суду в країні місця проживання або перебування боржника.

Окрім цього, доречно буде спробувати дізнатися про майновий стан боржника — чи офіційно він працевлаштований, який дохід він отримує та яким майном володіє. Це також можуть зробити іноземні адвокати.

Альтернативно можна звернутися до українських адвокатів, які спеціалізуються на супроводженні міжнародних сімейних проектів та володіють розгалуженою сіткою контактів сімейних юристів по всьому світу. Такі адвокати зможуть, по-перше, звернутися до безпосередніх спеціалістів в країні перебування/проживання боржника, по-друге, отримати більш детальні й вичерпні відповіді та допомогти спланувати і скоординувати найбільш оптимальний план дій, які дозволять отримати бажаний результат.

Якщо боржник проживає в Україні, то, звичайно, на перший план виходять його майновий стан і характер його доходів. Треба звертати увагу, наприклад, на те, чи не є єдиним джерелом його доходів ФОП і на якій системі оподаткування він перебуває, оскільки стаття 195 Сімейного кодексу України передбачає, що у разі перебування такого боржника на спрощеній системі аліменти будуть визначені, виходячи із середньої заробітної плати працівника для тієї місцевості, де проживає в Україні такий боржник.

Окрім цього, якщо боржник офіційно працевлаштований і отримує значний дохід, тоді доцільним буде формувати позовні вимоги через частку від його доходу/прибутку. Якщо ж відомостей про його працевлаштування немає, тоді, можливо, варто просити суд стягнути тверду грошову суму.

Підсумовуючи: стягнути аліменти в країні перебування/проживання боржника шляхом безпосереднього звернення до суду стягувачем можливо, втім, така процедура передбачає, скоріше за все, залучення іноземного або вітчизняного спеціаліста з сімейного права та вимагає ретельного попереднього планування й підготовки.

Використання міжнародних договорів зі стягнення аліментів

Другим варіантом отримання аліментів у міжнародному форматі є використання різних конвенцій, учасницею яких є Україна. Зазначу, що такі конвенції можуть бути використані для того, щоб отримати аліменти як в Україні, так і за кордоном.

Так, Україна є учасницею таких міжнародних договорів, які в різний час застосовувались та/або застосовуються до аліментних відносин:

• Конвенція про стягнення аліментів за кордоном від 20 червня 1956 року (далі — Конвенція 1956);
• Конвенція про визнання і виконання рішень стосовно зобов'язань про утримання від 2 жовтня 1973 року;
• Конвенція про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання від 23 листопада 2007 року (далі — Конвенція 2007).

Нижче більш докладно піде мова саме про Конвенцію 2007, оскільки, відповідно до ст. 48, 49 та 56 Конвенції, саме вона покликана замінити усі попередні міжнародні договори, що застосовувались до регулювання аліментних відносин.

Варто зауважити, що склад держав-учасниць є різним, якщо порівнювати Конвенцію 1956 року із Конвенцією 2007. Тому, якщо, виходячи із суб'єктного складу, наприклад, Конвенції 2007, країни місця перебування/проживання боржника немає в переліку держав-учасниць, тоді можна використати для стягнення аліментів за кордоном Конвенцію 1956, якщо така країна є учасником згаданого міжнародного договору.

Перелік країн, які є учасницями того чи іншого договору, можна переглянути:

• для Конвенції 1956 — за таким посиланням (англійською мовою);
• для Конвенції 2007 — за таким посиланням (англійською мовою).

Конвенція 2007 передбачає численні механізми, втім, фактично, для того, щоб стягнути аліменти з особи, яка проживає в іншій державі, є два найбільш ефективні способи:

• звернутися до компетентного органу іноземної країни, де проживає боржник, із клопотанням про визнання та надання дозволу на виконання рішення суду про стягнення аліментів (українського або іноземного суду);
• звернутися до компетентного органу країни, де проживає боржник, із заявою про винесення рішення щодо аліментів (така можливість передбачена Конвенцією 1956 року та Гаазькою конвенцією 2007 року, однак на практиці не всі держави погоджуються приймати такі заяви).

В Україні застосування Конвенції 2007 регулюється спеціальним наказом Міністерства юстиції України від 15 вересня 2017 року №2904/5, яким було затверджено Інструкцію про виконання в Україні Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання (далі — Інструкція).

Інструкція містить детальний опис порядку подання й опрацювання заяв стосовно зобов'язань про утримання.

Усі звернення про стягнення аліментів надсилаються через Міністерство юстиції України.

Інструкція містить досить детальний та зрозумілий опис необхідних дій і документів, які мають бути вчинені або додані стягувачем відповідно до Конвенції 2007 та які доступні за посиланнями вище.

Нотаріально завірений переклад не вимагається — достатньо, якщо переклад офіційно засвідчений перекладачем або бюро перекладів. Вимога консульської легалізації або засвідчення документів апостилем також не застосовується.

Звертаю увагу, що практика застосування Конвенції 2007 Міністерством юстиції України показала, що законодавством іноземної держави можуть визначатися особливості порядку вирішення питання про стягнення аліментів.

Так, наприклад, більшість країн-учасниць Конвенції 2007 вимагають, щоб спосіб стягнення аліментів відповідно до рішення українського суду передбачав саме тверду грошову суму, а не у частці від доходу/заробітку (25-50%, залежно від кількості дітей).

Не всі іноземні країни також надають можливість отримати рішення свого місцевого суду про стягнення аліментів для заявників із України. До таких країн, зокрема, належать Чеська та Італійська Республіки.

У Міністерстві юстиції України цими питаннями опікуються професіонали з унікальним досвідом, тому заявники зможуть отримати докладну інформацію про найбільш оптимальний варіант вирішення їхнього питання про стягнення аліментів у разі відповідного звернення до цієї державної установи як до Центрального Органу України відповідно до Конвенції 2007.

Наостанок, хотілося б сподіватися, щоб роботи в цьому напрямі у приватних юристів або колег із Міністерства юстиції України було якомога менше і всі батьки (обох статей), які в силу життєвих обставин і сімейних відносин мають сплачувати аліменти на користь своїх дітей та проживають у різних з ними країнах, робили це добровільно та у розмірі, достатньому для забезпечення усіх їхніх потреб, пов'язаних із зростанням, вихованням і розвитком.