Інформагентство «Інтерфакс-Україна» запитало в юристів, як вони оцінюють роботу нотаріусів та якість надання нотаріальних послуг під час повномасштабної війни. Зокрема, в опитуванні взяли участь два члени Асоціації правників України — Роман Чумак, керуючий партнер адвокатського об'єднання «Юридична компанія «АРЕС», та Марина Шершакова, старша юристка адвокатського об’єднання «Гладкий, Яценко та Партнери» (Запоріжжя).

Як розповів Роман Чумак, від початку великої війни основні труднощі в роботі нотаріусів були пов'язані з обмеженнями їхніх повноважень щодо реєстраційних дій стосовно юросіб, фізосіб-підприємців та нерухомості. Деякий час реєстраційні дії здійснювали тільки держреєстратори, а через зупинення роботи Держреєстру прав на нерухоме майно неможливо було зареєструвати купівлю/продаж нерухомості.

«Вирішення цих проблем залежало від темпів деокупації і, відповідно, пристосування суспільства до воєнних умов життя», — сказав пан Чумак.

Він також зазначив, що невирішеною залишається проблема оформлення спадщини після смерті громадян Росії та Білорусі, зокрема тих, які постійно проживають в Україні.

«Не всі нотаріуси згодні реєструвати спадкові справи в таких ситуаціях. Також складнощі виникають і під час вирішення питання податкового резидентства померлого і, як наслідок, визначення розміру податку від вартості спадкового майна або відсутності такого податку взагалі», — зауважив Роман Чумак.

Окрім того, юрист звернув увагу на проблему визначення терміну для прийняття спадщини під час воєнного стану. Зокрема, за його словами, влітку 2022 року було ухвалено низку нормативних актів, котрими до загальних шести місяців на прийняття спадщини додано ще чотири місяці. Отже, загалом термін прийняття спадщини становить десять місяців. Водночас Верховний Суд виключає можливість застосування 10-місячного терміну на прийняття спадщини в умовах воєнного стану й наполягає на застосуванні шестимісячного терміну, встановленого Цивільним кодексом України, оскільки він є актом вищої юридичної сили.

«Це питання так і залишається спірним», — констатує Роман Чумак.

Водночас він наголосив, що загалом система нотаріату в Україні від початку війни спрацювала ефективно, нотаріат подолав виклики, які перед ним постали через воєнні дії.

Своєю чергою Марина Шершакова зазначила, що більшість проблем, які виникали за час повномасштабного вторгнення, були не з вини самих нотаріусів.

«Наприклад, Мінреінтеграції на певний час внесло Запорізький район до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Тобто Запоріжжя вважалося таким, де ведуться бойові дії, тому був заблокований доступ до всіх реєстрів, які використовує нотаріус у своїй діяльності», — сказала вона.

При цьому Шершакова також зазначила, що найскладніша ситуація залишається з веденням спадкових справ і видачею свідоцтва про право на спадщину. Зокрема, згідно з чинним законодавством України, спадкову справу відкривають тільки один раз і тільки в одного нотаріуса. Винятком є вчинення нотаріальних дій у спадкових справах, зареєстрованих у Спадковому реєстрі до початку тимчасової окупації, але не завершених, — таке вчинення здійснюється будь-яким нотаріусом на підконтрольній Україні території за зверненням спадкоємця.

«Більшість нотаріусів від початку повномасштабного вторгнення виїжджала до безпечніших регіонів України. Громадяни, які мали намір отримати свідоцтво про право на спадщину, були позбавлені такої можливості, оскільки нотаріус, у якого заведена спадкова справа, перебував в іншому регіоні й не мав можливості видати таке свідоцтво. Ця проблема виникла в перші два тижні війни», — пояснила Марина Шершакова.

Окрім того, юристка назвала ще одну проблему від початку повномасштабного вторгнення — коли після смерті спадкодавця право на отримання спадщини виникло у двох осіб, наприклад, у сина й дочки спадкодавця.

«Якщо дочка раніше за свого брата подала нотаріусу заяву про вступ у спадщину, тобто спадкова справа вже відкрита в одного нотаріуса, у такий спосіб син спадкодавця мав би подати таку заяву тому самому нотаріусу. Однак якщо нотаріус вирішив на певний час виїхати до безпечнішого регіону, то другому спадкоємцю (сину) треба було очкувати, доки нотаріус повернеться на робоче місце», — прокоментувала пані Шершакова.

Також опитані агентством правники зазначили, що повітряні тривоги не створюють проблем у роботі нотаріусів, а в судовій практиці наразі не зафіксовано позовів щодо проблем, які виникли в роботі нотаріусів у період дії воєнного стану.

Повну версію публікації «Інтерфакс-Україна» читайте за посиланням.