21 липня президент України підписав указ 538/2025, яким невідкладно ввів в дію рішення РНБО про запровадження мораторію на перевірки бізнесу з боку правоохоронних, митних, податкових та інших контролюючих органів.

На перший погляд, рішення РНБО виглядає як довгоочікуваний «ковток свіжого повітря» для бізнесу, покликаний захистити його від надмірного тиску зі сторони держави та стимулювати економічне зростання в умовах воєнного стану.

Однак, з позиції юридичної практики, ключові положення рішення викликають низку запитань — практична реалізація, потенційні ризики зловживань та можливості їх обходу. Все це ставить під сумнів однозначну ефективність мораторію у контексті реального захисту прав бізнесу.

Якщо зробити коротке самері, то держава вийшла з бізнесом на діалог «Ми не будемо вас чіпляти, якщо порушуєте закон трошки». Конкретніше це прозвучало у таких тезах:

• Зараз ми з усіма держорганами, особливо Державною регуляторною службою, Податковою та Митницею, удосконалимо перелік ризиків, для виходу на перевірки.
• Потім обіцяємо, що перевіряти будуть лише тих, хто більш попав у жорна ризиків.
• Введемо зміни у КПК, щоб саме керівник прокуратури особисто заводив справу (зараз це роблять його підлеглі прокурори) і давав резолюцію на витребування документів у бізнесу.
• Крім того, зараз за один місяць потрібно перевірити всі кримінальні справи по бізнесу, скасувати арешти з майна, якщо є на те підстави та якщо можливо швидше прийняти рішення по справі.
• Давайте попросимо, щоб ВР зняли питання з сумнівності довідок БЕБ (на підставі яких проводяться розслідування по несплаті податків).
• Давайте захистимо іноземних інвесторів, даємо доручення Кабміну особисто їх оберігати (зробити це протягом місяця).
• Ще потрібно за три місяці знайти все санкційне майно і терміново його вилучити.
• Також під загальним шумом рекомендується в ультимативному порядку прийняти декілька законів, зокрема щодо відповідальності за порушення санкційного законодавства.

Перед аналізом цього рішення задля справедливості потрібно сказати, що меседж від нового уряду вкрай оптимістичний. Дійсно, бізнес, що ледве дихає, заслуговує бути почутим керівництвом держави і отримати в його обличчі партнера.

Євген Ріяко, член Ради Комітету АПУ з кримінального та кримінально-процесуального права, адвокат, керуючий партнер ЮК «Ріяко та Партнери», спеціально для NV Бізнес розповів, чому потрібно читати не тільки класний заголовок, але і юридичний складник цього рішення.

По-перше, і мабуть, найголовніше, на сьогодні знайти відповідь на питання «Що насправді болить бізнесу? Перевірки? Ні. Фінансування, кримінальні переслідування, нестача кадрів. Це абсолютний топ-3. Далі цей перелік можна продовжувати й розмінуванням, і прозорістю бронювання, і звичайно, зменшенням бюрократії разом з некримінальними перевірками.

Але новий документ взагалі не розв’язує питання зменшення чи блокування обшуків від правоохоронців. Щобільше, на зустрічах з бізнес асоціаціями новий генеральний прокурор прямо заявив про те, що обшуки будуть і далі тривати, і можуть бути й далі без дозвільних ухвал суду. Далі цитата з виступу — «Якщо КПК дозволяє, то це є законним».

Крім того, пункт 3а) Рішення РНБО дублює слово в слово позицію пана Кравченко у його постах «Потрібно провести аудит справ проти бізнесу, зняти арешти з майна, якщо накладено безпідставно чи давно. Та прийняти швидше рішення по справі - або закрити, або направити з обвинувальним актом до суду».

Ці тези доволі песимістичні, якщо знати, як працює правоохоронна система зсередини. Прокурори дійсно вже три тижні складають багато табличок щодо кількості справ по бізнесу і описують всі обставини. У більшості це дві категорії справ — обвинувачення у розкраданні держбюджету при участі у тендері (80% від всіх справ по бізнесу) та несплата податків. Тепер перед польовим прокурором постає питання, що робити далі. Або подати наверх шефу інформацію, що в нього є безпідставно відкриті кримінальні провадження і вже багато часу нічого не робиться. Або швидко зробити всі потрібні судові експертизи, які будуть мати обвинувальні висновки, і направити справу до суду. Тоді прокурора не звільнять, а навпаки подякують за ефективну роботу проти «розкрадачів держбюджету».

Тому на мою думку обшуків буде тільки більше. І це не просто слова, бо проводити обшуки перед пред’явленням підозри є традиційним (якщо його не було на початку розслідування).

Ще один момент. Знову повертаємося до відносин бізнесу і правоохоронців. Рішенням РНБО прискорюються зміни до КПК зі зменшення тиску на бізнес. Пропонується підвищити статус посади у прокуратурі, яка відповідає за питання внесення у ЄРДР (порушення справи) і витребування з бізнесу документів та інформації. Тепер це не може робити «рядовий» прокурор, а лише його керівник. Ідея непогана, але це не змінить ситуацію. Пояснюю, як працює все насправді.

Витребування документів через запит слідства — доволі непопулярний інструмент. Бо дуже часто підприємство шле у відповідь відмову надати документи, поки не побачать рішення суду. Саме тому слідство чи прокуратура отримують ухвалу суду і з нею вже приходять на підприємство. А у деяких справах і це не потрібно, бо ці документи зручніше вилучити під час обшуку.

Питання додаткового контролю внесення запису у ЄРДР є спірним. Головним завданням Генпрокурор визначив зокрема боротьбу проти привласнення коштів під час виконання державних контрактів. На сьогодні контрольний показник, який бажаний для кожного прокурора як ознака його ефективності перед керівництвом. Тому керівнику прокуратури навпаки цікаво реєструвати як можна більше таких справ.

Але і це обмеження легко обходиться через порушення кримінальної справи не відносно суб'єкта господарювання, а, наприклад, проти чиновника, що оголошував тендер.

По-третє, наступним реально болючим ударом по бізнесу можуть стати зміни, якими легалізують довідки Бюро економічної безпеки. Ці документи є підставою та основним доказом кримінальних справ по несплаті податків. Короткий екскурс в історію останніх 15 років каже наступне: спочатку податкова проводила перевірки, потім складала податкове повідомлення-рішення, далі адвокати підприємства перевіряли законність таких донарахувань у суді. І вже, якщо суд визнав законність таких претензій податкової і ця сума не була сплачена, — починалася кримінальна справа.

Тепер алгоритм наступний. Будь-який працівник БЕБ у власній програмі на ноутбуці (до якої до речі податківці не мають доступу) роздруковує «аналітичний продукт». Цього достатньо для початку кримінально справи й підстав йти до суду і брати ухвали на обшуки.

Як на мене, це виглядає необнадійливо. Ще у контексті відсутності політичної волі на призначення сильного та незалежного керівника БЕБ.

Четверте, це питання безпосередньо про зменшення кількості перевірок і удосконалення системи ризикоорієнтованого підходу. На сьогодні вже достатньо відносно прагматичних підходів до визначення ризиків. І вони працюють. Будь-яке удосконалення — про їх перегляд і скоріше за все більшу деталізацію, а значить збільшення. Нехай хоч тут я буду неправий, подивимося.

Крім того, у багатьох випадках перевірки проходять за ініціативою платника податків (необхідність відшкодування ПДВ, виведення «з ризикових», та інші). Тому зменшення перевірок за ініціативою податкової, не означає зменшення всіх перевірок.

Отже, сьогодні бізнесу потрібен справжній мораторій. Такий, як був перші два роки війни. Будемо відвертими, бізнес зараз не може вести свою діяльність, щоб не наражатись на ризик перевірок. Такі підходи від держави абсолютно виправдані та логічні після війни, але не зараз.

І поглянемо ще на пункт про запровадження відповідальності «про обхід» санкцій. Логіка цієї ідеї виглядає абсолютно нормально і правильно як для країни, яка б'ється проти агресора. Є лише одне але. У СБУ ще з’явиться одна стаття «роботи» з бізнесом. Можливо це мої необґрунтовані страхи, але, експортери, будьте уважніші. Кожна ваша поставка може стати кримінальною справою.

Ми всі хочемо, щоб держава була ідеальною і не заважала бізнесу працювати. Розуміємо і те, що так не буває. Однак коли багато хто на межі виживання, питання збереження мотивації бізнесу є особливо чутливим.

Теги: експертна думка, люди АПУ