Наталія Гутаревич, заступниця Голови Комітету з питань енергетики, нафти та газу Асоціації правників України, старша юристка АО «Саєнко Харенко», к.ю.н., у колонці для «ЛІГА ЗАКОН» зробила огляд актуальних змін у законодавстві, що регулює ринок енергетики.

Літо 2023 року стало сезоном фундаментальних законодавчих змін в енергетиці, адже парламент прийняв два основоположні закони, що мають на меті наблизити український енергетичний ринок до європейського та запропонувати нові інструменти у сфері розвитку відновлюваної енергетики.

Законодавство про запобігання зловживанням на енергетичних ринках

2 липня 2023 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання зловживанням на оптових енергетичних ринках» № 3141-ІХ (далі — Закон про REMIT). Його метою є імплементація адаптованого Енергетичним Співтовариством Регламенту (ЄС) № 1227/2011 від 25 жовтня 2011 року щодо доброчесності та прозорості оптового енергетичного ринку і виконанням відповідних євроінтеграційних зобов'язань України.

Закон про REMIT впроваджує фундаментальні принципи європейського енергетичного ринку в Україні — засади доброчесності та прозорості на енергетичних ринках, інструменти запобігання зловживанням на ринках електричної енергії та газу, а також відповідальність за такі зловживання.

Зловживаннями на оптових енергетичних ринках визнано:

• порушення вимог щодо розкриття і використання інсайдерської інформації,

• маніпулювання та спроби маніпулювання,

• здійснення операцій з оптовими енергетичними продуктами без реєстрації як учасника оптового енергетичного ринку.

Оптові енергетичні продукти — це договори:

• купівлі-продажу електричної енергії/природного газу та деривативні контракти, базовим активом яких є електрична енергія/природний газ;

• про передачу електричної енергії/транспортування природного газу, доступ до пропускної спроможності/розподілу потужності та відповідні деривативні контракти;

• про постачання або розподіл електричної енергії/природного газу кінцевим споживачам з установками споживання електричної енергії/газу в обсязі 600 ГВт·год на рік та вище.

Для практичної реалізації положень Закону про REMIT Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі — НКРЕКП) вже затвердила:

• Порядок реєстрації учасників оптового енергетичного ринку; з 01 лютого 2024 року операції з оптовими енергетичними продуктами можуть здійснювати виключно особи, зареєстровані згідно з цим порядком;

• Порядок розслідування зловживань на оптовому енергетичному ринку (постанова від 26.09.2023 № 1756), що дає можливість розслідувати діяльність за період до трьох років, які передують року початку розслідування; тривати розслідування може до 18 місяців та може бути продовжено ще на 12 місяців за наявності обґрунтованих підстав;

• Порядок (методику) визначення розміру штрафів, які накладаються НКРЕКП (постанова від 29.09.2023 № 1800) за порушення ліцензіатами законодавства та відповідних ліцензійних умов та за зловживання на оптовому енергетичному ринку.

Найвищі штрафи передбачаються за порушення, пов'язані з інсайдерською інформацією і маніпулюванням — до 459 млн грн (орієнтовно 11,9 млн євро), але не більше ніж 10 відсотків річного доходу від реалізації продукції. Запроваджується двоетапне встановлення максимальних рівнів штрафів: з 1 листопада 2023 року для маніпулювання, і з 1 лютого 2024 року для інсайдерської інформації та протягом 12 місяців максимальний розмір штрафу не має перевищувати 50 відсотків від загального рівня. Штраф за здійснення операцій з оптовими енергетичними продуктами без реєстрації на ринку газу може застосовуватись одразу в повному обсязі з дати набрання чинності Законом про REMIT.

Окрім регулювання зловживань на оптових енергетичних ринках, Закон про REMIT також продовжує максимально до 31 грудня 2023 року можливість добудувати та ввести в експлуатацію об'єкти ВДЕ (крім енергії сонячного випромінювання), щодо яких укладено договір купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом.

Законодавство про зелену трансформацію енергосистеми України

27 липня 2023 року набув чинності Закон України № 3220-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення та «зеленої» трансформації енергетичної системи України» (далі — Закон про зелену трансформацію), що пропонує зміни до наявного набору інструментів розвитку відновлюваної генерації в Україні.

Запроваджено механізм ринкової премії — альтернативна система стимулювання виробництва електричної енергії з ВДЕ для генерації, якій встановлено “зелений” тариф: виробник з ВДЕ має право обрати цю систему підтримки, відмовившись від механізму «зеленого» тарифу. Згідно з цією системою пропонується виплата гарантованим покупцем різниці між розміром “зеленого” тарифу та розрахунковою ринковою ціною.

Для виробника, який за результатами аукціону набув право на підтримку, механізм ринкової премії застосовуватиметься в обов'язковому порядку на заміну викупу державою всього обсягу виробленої електроенергії за аукціонною ціною. В аукціонах механізм ринкової премії матиме дві складові: (і) виплата гарантованим покупцем різниці між розміром аукціонної ціни та розрахунковою ринковою ціною, якщо аукціонна ціна перевищує розрахункову ринкову ціну та (іі) в іншому випадку — виробник з ВДЕ сплачує гарантованому покупцю різницю між розрахунковою ринковою ціною і аукціонною ціною.

Врегульовано механізм самовиробництва для стимулювання власного споживання електричної енергії активними споживачами, що полягає у взаєморозрахунку між електричною енергією, відпущеною в мережу генеруючими установками споживача, та відібраною споживачем електричною енергією з мережі.

Ця система підтримки розповсюджується на:

• сонячні/вітрові генеруючі установки приватних домогосподарств зі встановленою потужністю до 30 кВт;

• сонячні/вітрові генеруючі установки малих непобутових споживачів зі встановленою потужністю до 50 кВт;

• установки інших непобутових споживачів, що генерують електроенергію з енергії сонця, вітру, біомаси, біогазу, гідроенергії, геотермальної енергії;

• генеруючі установки інших непобутових споживачів, введених в експлуатацію до 31 грудня 2029 року,

діє за умови, що:

• генеруючі установки споживачів приєднані до їхніх електроустановок споживання,

• встановлена потужність установок генерації не перевищує дозволену (договірну) потужність електроустановок споживання.

Дозволяється відпускати в мережу потужність до 50 відсотків від величини дозволеної (договірної) потужності електроустановок споживання споживача (обмеження не стосується побутових та малих непобутових споживачів) та після виконання технічних вимог може бути збільшено.

Для участі в механізмі самовиробництва необхідно укласти договір з постачальником універсальних послуг (приватні домогосподарства та малі непобутові споживачі) або електропостачальником (усі активні споживачі), згідно з примірною формою, яку має затвердити НКРЕКП.

За договором з постачальником універсальних послуг продаж відпущеної електричної енергії споживачами здійснюється за ціною на ринку “на добу наперед” у відповідній годині, а за договорами з електропостачальниками — за вільними цінами.

Розрахунок здійснюється за календарний місяць, за результатами якого встановлюється зобов'язання споживача або постачальника здійснити оплату за результатами сальдування.

Змінено регулювання гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії (далі — гарантія походження), що є електронним документом, який підтверджує, що електрична енергія вироблена з ВДЕ, підтверджує її екологічну цінність і засвідчує права, пов'язані з позитивним ефектом від виробництва електричної енергії з ВДЕ.

Гарантії походження підтверджують походження з ВДЕ електричної енергії, виробленої:

• суб'єктом господарювання, який виробляє електричну енергію з ВДЕ,

• споживачем, який встановив генеруючу установку для власного споживання, або

• активним споживачем.

Кабінет Міністрів України має затвердити Порядок видачі, обігу та погашення гарантій походження.

Гарантії походження видаються безоплатно, вони є приналежністю електричної енергії, виробленої з ВДЕ. Обіг гарантій походження може здійснюватися окремо від обсягів відповідної електричної енергії з ВДЕ.

НКРЕКП є уповноваженим органом з видачі, обігу та погашення гарантій походження і для цього забезпечує функціонування реєстру гарантій походження, в якому гарантії походження формуються автоматично на підставі даних комерційного обліку.

Гарантія походження видається на обсяг 1 МВт•год. Строк обігу гарантій походження — 12 місяців з дати виробництва відповідного обсягу електричної енергії. Строк погашення — 18 місяців з дати виробництва, після спливу цього строку гарантія походження автоматично втрачає чинність.

НКРЕКП перевіряє достовірність даних, наданих до реєстру гарантій походження. Якщо за результатами перевірки виявлено виробництво електричної енергії не з ВДЕ — реєстрація відповідного генеруючого об'єкта/установки ВДЕ скасовується на 6/12/36 місяців, залежно від виявленого обсягу електричної енергії, що вироблена не з ВДЕ. Без реєстрації установки гарантії походження не видаються.

Купівля-продаж гарантій походження здійснюється на ринкових засадах за вільними цінами, крім гарантій походження щодо електричної енергії за «зеленим» тарифом або щодо якої застосовується механізм ринкової премії. У цих виняткових випадках гарантії походження переходять у власність гарантованого покупця/постачальника універсальних послуг разом з відповідним обсягом електричної енергії.

Гарантія походження може використовуватися для:

• розкриття інформації споживачам про джерела енергії у загальній структурі балансу електричної енергії, придбаної електропостачальником та/або виробленої на їх власних генеруючих установках;

• підтвердження того, що електрична енергія, спожита споживачем, який встановив генеруючу установку з ВДЕ, вироблена з відновлюваних джерел енергії та що товари/роботи/послуги вироблені/виконані/надані таким споживачем повністю або частково з використанням електричної енергії, виробленої з ВДЕ;

На НКРЕКП покладено завдання забезпечити інтеграцію українського реєстру гарантій походження з реєстрами країн Енергетичного Співтовариства, Європейського Союзу та ОЕСР, а також сприяти набуттю Україною повноправного членства в Асоціації органів емітентів (the AIB), що об'єднує уповноважених з видачі гарантій походження в ЄС.

Інші ключові зміни на ринку електричної енергії, внесені Законом про зелену трансформацію:

• врегульовано новий вид ліцензованої діяльності на ринку електричної енергії — агрегацію, що полягає в об'єднанні електроустановок, призначених для виробництва (не більше ніж 20 МВт), споживання, зберігання електричної енергії для купівлі-продажу електричної енергії, надання допоміжних послуг, послуг з балансування;

• для генерації з ВДЕ скасовано обов'язок продавати електричну енергію за двосторонніми договорами на електронних аукціонах, що дає потенціал для розвитку довгострокових корпоративних договорів купівлі-продажу електричної енергії (power purchase agreements, PPA);

• передбачена Законом про REMIT можливість добудувати та ввести в експлуатацію об'єкти ВДЕ за механізмом «зеленого» тарифу, надається при одночасному виконанні таких умов: (і) укладено договір купівлі-продажу електричної енергії за “зеленим” тарифом до 31 грудня 2019 року, (іі) технічні умови для об'єктів електроенергетики були чинними станом на 24 лютого 2022 року, (ііі) у замовника приєднання відсутні невиконані зобов'язання, строк виконання яких настав до 24 лютого 2022 року за договором про приєднання до електричних мереж і такий договір був чинні станом на 24 лютого 2022 року;

• для установок приватних домогосподарств, що введені в експлуатацію з 1 січня 2024 року, встановлюється додаткова умова для надання «зеленого» тарифу: наявність в межах приватного домогосподарства будівель та інших капітальних споруд і споживання електричної енергії приватним домогосподарством. Водночас умови та рівень коефіцієнту “зеленого” тарифу для сонячних генеруючих установок приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 30 кВт, переглянуто залежно від дати встановлення.

Розробка національного енергетичного і кліматичного плану (далі — НЕКП)

Розробка НЕКП є ще одним євроінтеграційним зобов'язанням України в рамках Енергетичного Співтовариства. Адаптований Регламент (ЄС) 2018/1999 від 11 грудня 2018 року встановлює вимоги до змісту та процедури узгодження/прийняття/затвердження НЕКП. Такий план розглядається як дорожня карта з декарбонізації країни, досягнення вуглецевої нейтральності, а також досягнення цілей у сфері енергетики та клімату, поставлених в рамках Енергетичного Співтовариства. Положення Регламенту не були імплементовані безпосередньо в українське законодавство, однак на міжнародному рівні це не є виключає обов'язковості для України його положень. Тож, постановою Уряду від 19 серпня 2023 р. № 924 утворено Міжвідомчу робочу групу з питань підготовки пропозицій та рекомендацій з розроблення Національного енергетичного і кліматичного плану під головуванням Першого віце-прем'єр-міністра України — Міністра економіки. Згідно з Регламентом проєкт НЕКП мав бути розроблений і наданий Секретаріату Енергетичного Співтовариства до 30 червня 2023 року.

Висновок

Загалом зміни, запроваджені у сфері енергетики, є важливим сигналом про імплементацію європейських принципів роботи енергетичних ринків, підвищення рівня їхньої прозорості та доброчесності учасників цих ринків, а також про прагнення держави збалансувати підхід держави до стимулювання розвитку ВДЕ з акцентом на ринкові засади. Водночас, з погляду українських учасників енергетичних ринків регулювання ускладнюється та спонукає в плануванні розвитку все менше покладатися на державну підтримку.

Запроваджені зміни також сигналізують про залучення України до світового тренду децентралізації генерації і надання споживачу активної ролі на енергетичних ринках, можливості активно впливати на баланс попиту і пропозиції на енергетичних ринках, та, як наслідок, зменшувати власні платіжки за енергетичні ресурси.