Марина Корнієнко, членкиня Ради Комітету Асоціації правників України з цивільного, сімейного та спадкового права, адвокатка юридичної фірми Asters, у коментарі для онлайн-видання «20 хвилин» відповіла на деякі запитання про процедуру оформлення спадщини під час воєнного стану.

Які документи необхідні для отримання спадщини та як їх зібрати?

Для реалізації своїх спадкових прав спадкоємцю потрібно подати нотаріусу документи, які підтверджують: факт смерті спадкодавця, особу спадкоємця, родинний зв'язок спадкоємця та спадкодавця, в окремих випадках — факт спільного проживання спадкоємця та спадкодавця.

Окрім вказаних документів, потрібно також подати нотаріусу наявні у спадкоємця правовстановлюючі документи на спадкове майно.

У процесі ведення спадкової справи нотаріус, як правило, сам інформує спадкоємців про необхідність додатково подати ті чи інші документи, виходячи з індивідуальних особливостей кожної спадкової справи. У разі неможливості подати необхідні документи та підтвердити право спадкодавця на те чи інше майно нотаріус роз'яснює спадкоємцям право на звернення до суду з відповідним позовом.

Попри те, що в умовах воєнного стану діють більш лояльні правила щодо перебігу строків для прийняття спадщини, я рекомендую подавати заяву при першій можливості і не відкладати цей процес на останній місяць строку. Нагадаю, що в разі пропуску строку для прийняття спадщини спадкоємцеві доведеться поновлювати строк у судовому порядку, що не завжди вдається легко.

В умовах воєнного стану заповіти військовослужбовців, а також працівників правоохоронних органів, органів цивільного захисту можуть посвідчувати командири (начальники) відповідних формувань (органів) або інші уповноважені таким командиром (начальником) особи з подальшим надсиланням таких заповітів через Генеральний штаб Збройних Сил, Міністерство оборони, відповідний правоохоронний або інший орган до Міністерства юстиції або його територіального органу для забезпечення реєстрації заповіті у Спадковому реєстрі.

Яким чином розподіляється спадщина, якщо немає заповіту?

Якщо спадкодавець за життя не склав заповіту, спадкування після його смерті відбуватиметься на підставі закону. Спадкування за законом відбувається на основі принципу черговості, закон встановлює п'ять черг спадкоємців.

До першої черги спадкоємців за законом належать діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті; той з подружжя, який його пережив, та батьки.

До другої черги закон зараховує рідних братів і сестер спадкодавця, його бабу та діда як з боку батька, так і з боку матері. Третю чергу складають рідні дядько та тітка спадкодавця.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. І, нарешті, у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно.

Кожна наступна черга отримує право на спадкування, якщо спадкоємці попередньої черги відсутні. Спадкоємці в рамках однієї черги мають рівні права, тобто отримують рівні частки у спадщині.

Говорячи про спадкування за заповітом і за законом, також варто згадати про одне важливе правило, яке закріплене в українському законодавстві, — так звану «обов'язкову частку у спадщині». Це правило застосовується в тих випадках, коли спадкування відбувається на підставі заповіту. Річ у тому, що заповідач може скласти заповіт на користь будь-якої особи, без обмежень, проте закон безумовно захищає права певної категорії спадкоємців. Так, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом.

Повну версію публікації видання «20 хвилин» читайте за посиланням.