Владислав Зайцев, член Ради Комітету Асоціації правників України з міграційного права, юрист АО «ЮК «АРЕС», прокоментував для онлайн-видання UBR.ua ініціативи народних депутатів України щодо вручення повісток військовозобов’язаним через месенджери та створення реєстру осіб, які ухиляються від призову.

Нещодавно в Верховній Раді запропонували вручати повістки військовозобов’язаним українцям онлайн за допомогою месенджерів, узявши за основу вже існуючу практику надсилання судових повісток в Viber.

На думку Владислава Зайцева, подібну ініціативу неможливо реалізувати з огляду на технічну складову.

«В Україні немає прив'язки номерів до осіб, які користуються ними. Контрактна система за номерами є, але вона добровільна», — пояснює юрист.

Розсилання повісток через месенджери буде можливим лише в тому разі, якщо законом буде визначено, що за конкретною особою обов'язково закріплюється номер телефону, зазначає Владислав Зайцев.

«Тоді можна буде надсилати повістки та встановлювати, отримали їх чи ні, за допомогою технічних можливостей операторів. Наразі немає бази, за якою можна ідентифікувати власника номера. Неможливо на 100% встановити — може, хтось користувався і потім передав другу або дружині», — додає він.

Іще одна ініціатива народних депутатів полягає у створенні реєстру осіб, котрі ухиляються від призову до армії. Запропоновано зібрати в загальній базі даних повістки військовозобов'язаних українців, які не з'явилися до територіальних центрів комплектування згідно із приписом та проігнорували також і повторний виклик.

Цю ініціативу реалізувати не так важко, як першу, вважає Владислав Зайцев. За його словами, наразі рано стверджувати, що вона порушить закон про захист персональних даних.

«Дивлячись, як буде прописано закон про реєстр. Зараз існує багато ресурсів, де можна отримати інформацію — реєстр боржників, реєстр судових рішень. Будь-яка особа може отримати інформацію, наприклад, про боржника — такі реєстри є. І під них розроблено нормативно-правові акти», — наголошує член АПУ.

За аналогією, якщо буде розроблено нормативно-правовий акт про реєстр ухилянтів, то, з точки зору закону, всі формальності будуть дотримані. Але, якщо оцінювати ідею не лише з точки зору юриспруденції, а й етики, виникають запитання, зауважує Владислав Зайцев.

«Якщо особа ухиляється, то як впливатиме цей реєстр? Громадський осуд? З точки зору етики, ідея сумнівна», — вважає він.

Повну версію матеріалу UBR.ua читайте за посиланням.