Ростислав Соботник, член Ради Комітету з військового права, військової юстиції та захисту прав ветеранів Асоціації правників України, юрист, адвокат MORIS, та Максим Діхтярук, молодший юрист MORIS, у колонці для LIGA ZAKON докладно розповіли, чи повинен роботодавець вести військовий облік жінок на підприємстві.

У сьогоднішніх реаліях, що зумовлені тривалою боротьбою України проти збройної агресії рф, питання ведення військового обліку жінок на підприємствах набуває все більшої актуальності, особливо після прийняття наказу Міністерства оборони України від 07.02.2022 р. № 35 «Про внесення змін до наказу Міністерства оборони України від 11 жовтня 2021 року № 313», який передбачає взяття жінок на військовий облік з 01 жовтня 2023 року.

Ведення обліку жінок на підприємствах є одним із заходів для забезпечення оборони держави, оскільки часто жінки володіють необхідними навичками та знаннями, які можна застосувати у здійснені воєнних заходів, та має важливе значення для формування прогресивної та гуманної мобілізаційної політики.

Правові аспекти ведення військового обліку

Конституція України передбачає, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України (ст. 65 Конституції України).

Водночас, громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі — також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством (ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оборону України»).

Жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров'я та віком і закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних (ч. 11 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).

Тобто, відповідно до норм чинного законодавства, обов'язковому військовому обліку підлягають тільки жінки, які мають медичну або фармацевтичну освіту, незалежно від того, чи працюють вони за відповідною спеціальністю.

Жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов'язаних та Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, затвердженому наказом Міністерства оборони України від 11.10.2021 р. №313 (далі — Наказ № 313), та придатні до проходження військової служби за станом здоров'я та віком, беруться на військовий облік військовозобов'язаних за їх бажанням (абз. 2 п. 11 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).

Перелік спеціальностей, які споріднені з військово-обліковою спеціальністю та підлягають військовому обліку військовозобов'язаних затверджені наказом Міністерства оборони України від 11.10.2021 р. № 313 (далі — Наказ №313). Серед них є:

• професіонали в галузі наук про життя та медичних наук, допоміжний персонал у галузі сучасної медицини, фізіотерапії, фармації (крім медичних сестер), медичні асистенти, дантисти-асистенти, фізіотерапевти та масажисти, фармацевти, інші асистенти професіоналів в галузі сучасної медицини (крім медичних сестер), менеджери (управителі) на пошті та зв'язку;
• професіонали в галузі патології, токсикології, фармакології, фізіології та епідеміології, патологи, токсикологи, фармакологи, фізіологи та епідеміологи, наукові співробітники (лікувальна справа);
• оператори медичного устаткування, робітники, що обслуговують устаткування з виробництва фармацевтичних продуктів та косметичних засобів, керівники підрозділів в охороні здоров'я;
• професіонали в галузі ветеринарної медицини, ветеринари, асистенти ветеринарів, допоміжний персонал у галузі ветеринарії;
• менеджери (управителі) на пошті та зв'язку, службовці, що зайняті на пошті та подібними роботами;
• кухарі;
• перекладачі та усні перекладачі;
• інші (вичерпний перелік зазначений в Наказі № 313).

Водночас законодавство жодним способом не регулює військовий облік жінок інших спеціальностей, тобто тих, які не мають лікарської або фармацевтичної спеціальності та не визначені у Наказі № 313.

Персональний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи або навчання та покладається на керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності (ч. 5 ст. 34 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).

У частині 5 ст. 34 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» передбачений обов'язок вести облік відомостей щодо призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх роботи або навчання. Такий облік має назву «персональний облік призовників», а обов'язок його ведення покладений на керівників, у тому числі підприємств незалежно від підпорядкування та форми власності.

Взяттю на персональний військовий облік на підприємствах підлягають громадяни України, а саме:

• призовники у віці від 16 (у рік досягнення 17-річного віку) до 27 років;
• військовозобов'язані та резервісти, які не досягли граничного віку перебування у запасі, у тому числі жінки, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність, а також за власним бажанням жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю (відповідно до Наказу №313).

Порядок № 1487 передбачає, що керівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій повідомляють відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки про жінок, які працюють у зазначених органах, на підприємствах, в установах та організаціях та які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю і не перебувають на військовому обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (п. 51 Порядку №1487).

Також персональний військовий облік підприємства мають вести для жінок, які мають спеціальність та/або професію споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю та добровільно стали на військовий облік.

Форма ведення обліку військовозобов'язаних, резервістів передбачений у Додатку № 5 Порядку № 1487. Первинний військовий облік жінок проходить за таким самим принципом, як і чоловіків, — відповідно до вказаних у Додатку документів. На даний момент не сформована стала практика відповідальності керівників підприємств за відсутність первинного військового обліку жінок, які мають медичну чи фармацевтичну спеціальність, інших жінок, що стоять на обліку у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у зв'язку з нововведенням обов'язку військового обліку для жінок. Важливо також зазначити, що жінки, які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю, та не перебували на військовому обліку у відповідних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (не отримували військово-обліковий документ) до затвердження Порядку № 1487, можуть працевлаштовуватися як невійськовозобов'язані до кінця 2026 року, але мають обов'язок стати на військовий облік.

Тобто жінки, які не перебували на військовому обліку, у зв'язку з отриманням медичної чи фармацевтичної освіти до прийняття постанови Кабміну від 30.12.2022 р. №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (який визначає порядок прийняття жінок на військовий облік) можуть працевлаштовуватися як не військовозобов'язані до 2026 року, проте їм все ще потрібно стати на військовий облік.

Припускаємо, що до 2026 року держава не буде притягувати керівників підприємства до відповідальності за відсутність обліку військовозобов'язаних жінок, оскільки жінки, які підлягають обов'язковому військовому обліку та не перебували на ньому можуть працевлаштовуватися як невійськовозобов'язані.

Відповідальність

За порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період на особу може бути накладено адміністративний штраф в розмірі від 200 до 300 НМДГ, а на посадових осіб — від 300 до 500 НМДГ (ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Тобто на керівника підприємства як посадову особу в разі невиконання обов'язку щодо ведення військового обліку, в тому числі жінок, які отримали медичну чи фармацевтичну спеціальність, може бути накладено штраф у розмірі від 5100 грн до 8500 грн.

ВИСНОВКИ

Про необхідність постановки жінок на військовий облік на сьогодні точаться суперечки, як між правозахисниками, так і серед пересічних громадян. Військовий облік жінок на рівні з чоловіками забезпечить більшу рівність у правах людей обох статей, а також допоможе державі та територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки оцінити реальний мобілізаційний резерв. Така тенденція є важливою в умовах воєнного стану, оскільки конституційним обов'язком кожного громадянина є захист своєї Батьківщини, а завданням держави є забезпечення обороноздатності в умовах воєнного стану. Потреба забезпечення мобілізаційним резервом в зонах активних бойових дій, а також на тилових посадах, які забезпечують потреби армії, зараз є дуже високою, відтак держава шукає рішення такої проблеми, у тому числі за допомогою постановки на облік жінок. Мета впроваджених державою заходів цілком очевидна, однак практика здійснення таких заходів наразі невідома.

Чинне законодавство передбачає обов’язок ведення роботодавцем на підприємстві обліку жінок з медичною та фармацевтичною спеціальностями, а також жінок, що стали на військовий облік добровільно. Керівники підприємств, які мають обов’язок сприяти мобілізаційним заходам, ризикують отримати адміністративне стягнення за невиконання такого обов’язку.