Експертна думка. Авторські права на об'єкт, створений штучним інтелектом
Якщо штучний інтелект створює об'єкти авторського права, чи можна його називати автором? Як урегульоване це питання на законодавчому рівні? Чи існує практика розгляду таких справ в Україні та світі? На ці та інші запитання, пов’язані з авторськими правами на створені ШІ об’єкти, у колонці для ЮРЛІГИ відповіла Тетяна Харебава, Голова Комітету Асоціації правників України з інтелектуальної власності, керівниця юридичного департаменту Sport Labs Group, адвокатка.
Штучний інтелект (далі також — ШІ) в умовах сьогодення став невід'ємною частиною нашого повсякденного життя. Звісно, поки що ми не живемо поруч з розумними роботами із фільмів про далеке майбутнє, але й ШІ — це вже не просто концепція з наукової фантастики.
Так, навіть британський словник Collins назвав головне слово 2023 року, ним став «штучний інтелект». «Революційна мовна модель на основі штучного інтелекту увірвалася в суспільну свідомість наприкінці 2022 року, вразивши нас своєю здатністю імітувати природну людську мову. Насправді ШІ може зробити набагато більше. Потрібна копія для презентації завтра вранці? Без проблем. Рецепт обіду з використанням лише того, що залишилося у кухонній шафі? Готово. І хоча люди, зрозуміло, були зачаровані, вони також почали трохи хвилюватися», — пояснив такий вибір літературний редактор та письменник Девід Шаріатмадарі [1].
І дійсно, генеративний ШІ (тип технології ШІ, що здатна створювати новий контент на основі набору вхідних даних або правил), такий як ChatGPT та MidJourney, зробив справжній бум на ринку цифрового контенту і продовжує стрімко розвиватись далі. З'являються все нові і нові інструменти, побудовані на базі штучного інтелекту, завдання яких спростити людям життя. З одного боку це чудово, а з іншого — вже є чимало аналітичних прогнозів про те, що творчі професії можуть стати неактуальними для людей, адже штучний інтелект набагато швидше і якісніше, ніж звичайна людина, може виконати завдання щодо написання тексту чи створення зображень [2].
Але чи можуть такі твори набути ознак охороноздатності в розрізі права інтелектуальної власності? І якщо штучний інтелект у таких випадках створює об'єкти авторського права, то чи можемо ми називати його автором? Як врегульоване це питання на законодавчому рівні? Чи є практика розгляду таких справ в Україні та світі? І якщо так, то як суди та практикуючі юристи визначають статус AI та створених за його допомогою творів у системі авторського права?
Розглянемо відповіді на ці та інші питання нижче.
Визначення штучного інтелекту та його законодавче регулювання в контексті авторського права в Україні та світі
Слід зазначити, що більшість країн світу не мають належного законодавчого регулювання щодо функціонування штучного інтелекту. У Європейському Союзі лише планується, що протягом найближчого часу буде вирішено питання, пов'язані з використанням об'єктів авторського права у процесі машинного навчання, а також встановлено винагороду за це використання. Так, 9 грудня 2023 року Європарламент досяг проміжної угоди з Єврокомісією щодо Закону про штучний інтелект (EU AI Act). Узгоджений текст тепер повинен бути офіційно прийнятий як Європарламентом, так і бути узгодженим Єврокомісією, щоб стати законом Європейського Союзу [3].
Підходи до обсягу та можливостей правового захисту об'єктів, створених ШІ, варіюються в різних країнах, в т.ч. в Україні.
Таким чином, перед тим як переходити до безпосереднього аналізу норм законодавства України, слід розглянути підходи до визначення авторства творів, створених ШІ. Тож на прикладі генеративного ШІ дослідимо, хто може бути автором створеного за допомогою ШІ об'єкта:
1. Автор — розробник штучного інтелекту: у цьому випадку авторство може належати особі або групі людей, які розробили алгоритми та програми штучного інтелекту, що використовуються для створення творів.
2. Автор — користувач штучного інтелекту: іноді особа, яка використовує штучний інтелект, може бути визнана автором твору, який був згенерований ШІ, особливо якщо вона надала важливі вхідні дані, параметри або інструкції для генерації твору.
3. Автор — безпосередньо штучний інтелект (концепція «електронної особи»): у деяких контекстах розглядається можливість визнання штучного інтелекту як автора твору, якщо він має достатньо високий рівень самостійності і творчості у генерації контенту.
То який же підхід втілено в українському законодавстві? На даний момент правове регулювання використання штучного інтелекту в Україні частково здійснюється законами України "Про захист персональних даних", "Про авторське право та суміжні права", "Про захист прав споживачів", "Про електронні довірчі послуги" тощо.
Окрім цього, у 2020 році Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням № 1556-р від 02 грудня 2020 р. схвалив Концепцію розвитку штучного інтелекту в Україні. Концепція розвитку технологій штучного інтелекту в Україні закріпила пріоритетність напрямку ШІ у сфері науково-технологічних досліджень. Так, згідно із зазначеною Концепцією, штучний інтелект — це організована сукупність інформаційних технологій, із застосуванням якої можливо виконувати складні комплексні завдання шляхом використання системи наукових методів досліджень і алгоритмів обробки інформації, отриманої або самостійно створеної під час роботи, а також створювати та використовувати власні бази знань, моделі прийняття рішень, алгоритми роботи з інформацією та визначати способи досягнення поставлених завдань.
Тоді як Закон України «Про авторське право та суміжні права» (далі також — Закон) у новій редакції також приніс чимало новел у плані регулювання ШІ, адже передбачив існування прав sui generis на неоригінальні об'єкти, згенеровані комп'ютерною програмою (тобто без участі фізичної особи).
Водночас визначення автора твору залишилось незмінним. Так, відповідно до статті 1 Закону, автором твору вважається фізична особа, яка своєю творчою працею створила цей твір. Тобто в Україні, як і в більшості інших країн світу, необхідною умовою для охорони твору авторським правом є те, що твір має бути результатом оригінального та творчого авторства людини.
Разом із тим, стаття 33 Закону встановлює регулювання щодо неоригінальних об'єктів, згенерованих комп'ютерною програмою, під що можна підвести деякі результати роботи штучного інтелекту. Так, згідно з цією статтею такі об'єкти охороняються правом особливого роду (sui generis). Це право складається з норм, які відрізняються від загальних правових положень і застосовуються лише до неоригінальних об'єктів, створених комп'ютерними програмами, тобто об'єктів, що відрізняються від існуючих подібних об'єктів та утворених у результаті функціонування комп'ютерної програми без безпосередньої участі фізичної особи в утворенні цього об'єкта. Тоді як твори, створені фізичними особами з використанням комп'ютерних технологій, не вважаються неоригінальними об'єктами, згенерованими комп'ютерною програмою.
Суб'єктами права особливого роду можуть бути особи, які мають майнові права або ліцензійні повноваження, такі як автори програми штучного інтелекту, їх спадкоємці або правомірні користувачі цієї програми. Умови, що визначають належність права особливого роду до творів, згенерованих штучним інтелектом, також можуть бути визначені окремими договорами чи іншими правочинами.
У результаті створення неоригінального об'єкта, згенерованого комп'ютерною програмою, особисті немайнові права не виникають. Виникають майнові права суб'єкта права, обсяг яких визначається ст. 12 цього Закону. Право особливого роду (sui generis) виникає внаслідок факту генерування цього об'єкта і починає діяти з моменту його генерування. Строк чинності права особливого роду (sui generis) на неоригінальний об'єкт, згенерований комп'ютерною програмою, спливає через 25 років, що обчислюються з 1 січня року, наступного за роком, в якому згенеровано неоригінальний об'єкт.
Отже, згідно з українським законодавством, штучний інтелект не може бути автором та мати авторські права на створені об'єкти, оскільки для отримання авторських прав необхідна творча та оригінальна діяльність фізичної особи. Водночас неоригінальні об'єкти, створені штучним інтелектом, підпадають під захист правом особливого роду, а їх власниками визнаються власники виключних прав на відповідну комп'ютерну програму. Тобто в даному аспекті законодавство в Україні, як і в більшості інших країн світу, допускає застосування першого підходу до визначення авторства на об'єкти, створені ШІ.
Однак, якщо штучний інтелект був лише допоміжним інструментом у творчій діяльності людини та було створено саме оригінальний об'єкт, цілком ймовірно, що правом авторства може бути наділений і користувач інструменту ШІ. Разом із тим, ліцензійні умови та правила використання такої комп'ютерної програми (ШІ інструменту) будуть мати ключову роль у визначенні авторства на об'єкт, створений за допомогою ШІ, а тому це слід враховувати при використанні генеративного ШІ.
Наприклад, відповідно до умов користування деяких популярних інструментів генеративного ШІ (ChatGPT, DALL·E 2, MidJourney тощо), користувачі набувають право на використання контенту, згенерованого ШІ, за умови дотримання користувацьких умов. Водночас забороняється привласнювати авторство контенту, згенерованого ШІ (заборона видавати контент як згенерований людиною).
Практичні підходи до питань інтелектуальної власності в сфері застосування ШІ
Варто приділити увагу окремим ключовим справам щодо питань інтелектуальної власності у сфері застосування ШІ. Цікавим є дослідження як саме на практиці розглядаються спірні ситуації, пов'язані з авторством та виключними правами на об'єкти, створеними ШІ. То ж які саме підходи застосовують суди та державні відомства з питань інтелектуальної власності у світі? На час написання цього матеріалу у вільному доступі не було матеріалів справ щодо врегулювання таких питань, пов'язаних з ШІ, в Україні, тому пропонується розглянути ключові справи в інших юрисдикціях, зокрема США, ЄС та Великій Британії.
Спори про порушення авторського права щодо використання оригінальних робіт при навчанні систем штучного інтелекту
Зокрема, особливий інтерес громадськості викликають останні позови авторів проти розробників систем генеративного штучного інтелекту (ШІ). Наприклад, у США художники звернулися до суду проти компаній, що створили арт-генератори ШІ, такі як Stability AI і Midjourney, а також до платформи портфоліо художників DeviantArt, яка недавно впровадила свій власний арт-генератор ШІ DreamUp. Позов виник у зв'язку з використанням мільйонів творів без дозволу від їхніх власників та без виплати винагороди за використання для машинного навчання [4].
Також виникають суперечки між платформами зображень і власниками ШІ. У Великій Британії розглядається конфлікт між Getty Images та власниками художнього інструменту штучного інтелекту Stable Diffusion, оскільки база зображень була використана для машинного навчання ШІ без дозволу [5].
Розробники ШІ зазвичай спираються на доктрину вільного використання творів для навчання, яка передбачає можливість використання творів без згоди автора та без виплати винагороди, зазвичай для критики, новин, навчання та досліджень.
Правозастосовча практика щодо авторства та оригінальності творів, створених ШІ
Щодо авторства на об'єкти, створені за допомогою ШІ, цікавими є справи, розглянуті судами та відомствами в Сполучених Штатах Америки та Європейському Союзі.
Так, у США дотримуються позиції, згідно з якою авторське право не може бути надане об'єктам, що були створені не людьми (тобто згенеровані штучним інтелектом чи тваринами).
Один із цікавих кейсів стосується авторки коміксів «Zarya of the Dawn», яка використала ілюстрації, створені за допомогою ШІ Midjourney, у своїй книзі коміксів. У результаті Бюро з авторського права США відмовило у наданні свідоцтва про авторське право на ці зображення авторці коміксу, наголошуючи на тому, що авторське право охороняє тільки творчий внесок, створений людиною. Тому ілюстрації, згенеровані ШІ, не захищені авторським правом, у той час як текст коміксу та творче оформлення книги підпадають під авторське право. У деяких випадках охорона авторським правом може бути надана контенту, якщо буде доведено суттєвий внесок автора (людини) у створення відповідного контенту [6].
Кейс Стівена Талера доповнює позицію Бюро авторських прав щодо попереднього кейсу про «Zarya of the Dawn». У центрі справи Талера знаходиться картина «Нещодавнє входження до райського саду», створена в 2012 році ШІ DABUS, розробленою Стівеном Талером, засновником компанії Imagination Engines Incorporated. Так, пан Талер подав заявку на реєстрацію картини в Бюро авторських прав США, зазначивши DABUS як автора роботи. Бюро відхилило заявку, зазначивши, що «робота не має достатнього людського авторства для отримання охорони авторським правом». У своєму позові проти Бюро Стівен Талер посилався на позицію Верховного суду США, який постановив, що «при тлумаченні Закону про авторське право слід враховувати технологічні зміни», яким, на думку позивача, є стрімкий розвиток ШІ [7].
У Європейському Союзі система правового захисту авторського права встановлює вимоги до оригінальності та участі людини як автора, яка втілює свої творчі задуми. Тут відокремлюють об'єкти, створені штучним інтелектом, від тих, які створені за допомогою штучного інтелекту.
Наприклад, Суд Європейського Союзу у своїх рішеннях наголошує, що авторське право застосовується тільки до творів, які є результатом оригінального інтелектуального внеску їх автора (рішення CJEU C-5/08 Infopaq International A/S проти Danske Dagbaldes Forening) [8]. Це означає, що об'єкти, створені за допомогою штучного інтелекту, можуть отримати захист авторського права лише у разі значного впливу людини під час їх створення. Проте визначення того, що вважається значним і творчим внеском людини, залишається складним і суперечливим питанням. Таким чином, як правило, контент, створений виключно штучним інтелектом, не захищається авторським правом.
Післяслово
Авторське право на твори, створені штучним інтелектом, стає все більш значущим аспектом юридичної та технологічної сфер. Водночас права на твори, створені штучним інтелектом, є складним та подекуди дуже спірним питанням. Адже класично в праві інтелектуальної власності авторство приписується конкретній людині, яка створила твір. Однак у випадку творів, створених ШІ, це поняття стає неоднозначним, оскільки у таких випадках доволі часто немає конкретної фізичної особи, якій можна було б приписати авторство.
В Україні, як і в багатьох інших країнах світу, законодавство не надає чітких відповідей на питання про авторство та права на твори ШІ. Так, у більшості випадків законодавці та практики визначають, що авторство та права на твори ШІ можуть належати власникам алгоритмів, розробникам програмного забезпечення або власникам систем штучного інтелекту. Відтак нова редакція ЗУ «Про авторське право і суміжні права» стала проривною в плані врегулювання правом sui generis питань, пов'язаних з створенням та використанням неоригінальних об'єктів, згенерованих комп'ютерною програмою. Відповідно до цього закону правами на згенеровані комп'ютерною програмою об'єкти наділяються розробники цієї програми або інші особи-власники прав на цю програму. У більшості інших країнах світу правовий статус творів ШІ визначається на рівні судової практики та тлумачення законодавства (наприклад, США, ЄС, Великобританія).
Водночас укладення спеціальних договорів між розробниками систем штучного інтелекту та їх замовниками може бути ключовим моментом у вирішенні питання про авторське право. Ці договори можуть визначати, кому саме належать права на створені системою твори, що є важливим кроком для встановлення правового статусу творів ШІ.
Таким чином, з урахуванням швидкого розвитку технологій та штучного інтелекту, зокрема, надзвичайно важливою є розробка чіткого та адаптивного правового регулювання, яке враховуватиме особливості та потреби цієї нової сфери. Вирішення питань авторства, прав інтелектуальної власності та відповідальності є ключовим завданням для правників в усьому світі, адже вимагає комплексного підходу та співпраці між правниками, технологічними експертами та законодавцями з метою забезпечення захисту прав та інтересів усіх сторін, що залучені до цього процесу.
Список посилань на джерела:
1. https://life.pravda.com.ua/society/2023/11/1/257361/
2. https://www.epravda.com.ua/publications/2023/05/30/700569/
4. https://gamedev.dou.ua/news/ai-vs-artists-lawsuit/
5. https://www.theverge.com/2023/12/4/23988403/getty-lawsuit-stability-ai-copyright-infringement
7. https://news.artnet.com/art-world/ai-art-intellectual-property-lawsuit-stephen-thaler-2242031
8. https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A62008CJ0005