Коаліція громадських організацій — Лабораторія законодавчих ініціатив,  Transparency International Ukraine, Центр прав людини ZMINA, Адвокат майбутнього та Асоціація правників України — презентувала представникам Європейської комісії Тіньовий звіт (Shadow Report) до розділу 23 «Правосуддя та фундаментальні права» Звіту Європейської комісії щодо України у 2023 році.

Це перший Звіт, який громадський сектор України підготував для Європейської комісії після отримання статусу кандидата на членство в ЄС. Тіньовий звіт висвітлює точку зору українського громадянського суспільства, представників правничої спільноти та експертів, які активно працюють у сфері правосуддя. У звіті проаналізовано досягнутий прогрес у сферах верховенства права, боротьби з корупцією та захисту основоположних прав і свобод людини, визначено слабкі місця та прогалини, а також надано рекомендації — що потрібно зробити з українського боку.

«Цей Тіньовий звіт пропонує більш цілісне та прозоре бачення перебігу реформ в Україні. Він є важливим інструментом для підготовки до переговорів про вступ до ЄС — і для української сторони, і для ЄС. Тіньовий звіт було надано українській владі та українській делегації, яка наступного тижня візьме участь у двосторонніх зустрічах щодо розділу 23», — прокоментувала важливість звіту Оксана Цимбрівська, керівниця Проєкту Європейського Союзу «Право-Justice».

Манфредас Лімантас, керівник сектору верховенства права та боротьби з корупцією Представництва ЄС в Україні, високо оцінив рівень підготовки Тіньового звіту.

«Я ніколи не бачив такого серйозного звіту, підготовленого громадянським суспільством — ні в одній країні, де я працював раніше. Ми використовуватимемо цей Звіт під час формулювання наших рекомендацій для скринінгового звіту, а також під час розгляду проєкту дорожньої карти реформ у сфері верховенства права, які Україні потрібно буде підготувати, щоб рухатися вперед на шляху вступу до ЄС. І, звичайно, ці матеріали будуть використані для визначення орієнтирів для переговорів про вступ. Тому звіт дуже своєчасний з точки зору нашої роботи з Україною», — зазначив пан Манфредас.

У своїй частині звіту Лабораторія законодавчих ініціатив наголошувала на необхідності прийняття стратегії судової реформи. На сьогодні Україна, на жаль, не має її як єдиного ухваленого документа. Реформа здійснюється під тиском громадськості та міжнародних партнерів. Лише зараз Офіс Президента України напрацював та направив проєкт Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2024-2029 роки до головних судових органів та деяких представників неурядового сектору для надання пропозицій та зауважень. Цей проєкт Стратегії необхідно суттєво доопрацювати, ЛЗІ вже готує свої пропозиції.

«Ми зробили короткий аналіз цього документа й виявили проблеми. Перше і найголовніше — документ за деякими напрямками реформування порушує незалежність судової влади. По-друге, він не містить переліку поточних проблем, натомість містить опис того, як і що потрібно реформувати. Але яка мета таких змін, якщо не зазначено, які конкретно проблеми вони вирішують? І третє — багато пунктів Стратегії насправді не є стратегією», — зауважила під час презентації Звіту Карина Асланян, керівниця напряму верховенства права ЛЗІ.

Своєю чергою, Манфредас Лімантас висловив сподівання, що рекомендації громадянського суспільства будуть враховані Офісом Президента для вдосконалення Стратегії.

Євген Крапивін, експерт із кримінальної юстиції програми «Адвокат майбутнього» та Центру політико-правових реформ, зосередився на проблемах та рекомендаціях для їх вирішення щодо системи прокуратури України. Спікер наголосив на необхідності незалежності прокуратури та Генерального прокурора, зокрема від політичного впливу, та розвитку інститутів, які мають забезпечувати цю незалежність.

«Прокуратура в Україні суттєво розвинулась після Революції Гідності — прокурори стали більш незалежними, зокрема за рахунок функціонування прокурорського самоврядування. Водночас залишаються питання якісного відбору кадрів, особливо на керівні посади, реагування на загрози незалежності, деполітизації порядку призначення/звільнення Генерального прокурора тощо. Усі ці речі знаходимо в рекомендаціях ЄС, Ради Європи, GRECO та інших організацій. Тіньовий звіт має дати ширше уявлення Єврокомісії стосовно стану розвитку прокуратури як інституту правосуддя, доповнивши доповідь офіційної делегації», — зазначив експерт.

Дар'я Писаренко, виконавча директорка програми «Адвокат майбутнього», презентувала основні висновки, проблеми й рекомендації до розділу про реформу адвокатури. Зокрема, вона розкрила питання правового статусу адвокатури, проблематики адвокатського самоврядування, дисциплінарної відповідальності, — усі аспекти, що характеризують нинішню структуру організації сфери адвокатури.

«Адвокатура є важливим елементом судової системи як такої, однак наразі вона не є прозорою, підзвітною та підконтрольною суспільству й адвокатській спільноті. Питання щодо обрання представників до Вищої ради правосуддя, необхідності переобрання органів адвокатського самоврядування та зміни правил обрання, монополізації постійного професійного розвитку, непрозорих процедур доступу до професії, ризиків дисциплінарних зловживань — у сучасних умовах незалежність адвокатів радше декларується, ніж дотримується. Водночас адвокатура є компонентом сектору правосуддя, який не буде цілком успішним без інституційно розвиненої, незалежної адвокатури. Тож детальний аналіз цієї сфери й має стати тим необхідним рушієм змін», — підсумувала Дар'я Писаренко.

Повноцінна реформа системи правосуддя неможлива без вирішення проблем з юридичною освітою в Україні. Щороку українські виші випускають тисячі правників, утім, якість цієї освіти не відповідає європейським стандартам. Рекомендації громадянського суспільства щодо необхідних змін в освіті озвучив Іван Городиський, Віцепрезидент АПУ.

«Неактуальність юридичної освіти в Україні зумовлена насамперед особливою пострадянською спадщиною, яка навіть у сучасних умовах не полишає проекції застарілого радянського бачення Закону. Сьогодні ми повинні просувати сучасну освіту, орієнтовану на людину — на ціль правосуддя. Звичайно, не варто забувати про оптимізацію системи юридичної освіти. Саме тому ми пропонуємо реформувати фінансування освіти на користь грантових пропозицій. Це призведе не лише до зменшення навантаження на державні ресурси, а й до підвищення мотивації талановитих студентів, які є основою сучасного юридичного процесу», — зауважив спікер.

Катерина Риженко, заступниця виконавчого директора Transparency International Ukraine з юридичних питань, презентуючи розділ із боротьби з корупцією, наголосила на потребі вдосконалення антикорупційного законодавства та нагальній потребі враховувати недоліки попередніх Державної антикорупційної стратегії і Державної антикорупційної програми в процесі розробки нових документів, адже цей процес розпочнеться вже зовсім скоро. Також у межах своєї презентації пані Катерина згадала про важливість повноцінного відновлення електронного декларування та звітування політичних партій.

«Боротьба з корупцією — це обʼємне питання. Надані нами рекомендації дуже конкретні й прикладні, але при цьому вони комплексно покривають напрями, які стосуються запобігання та боротьби з корупцією. Про деякі з порушених проблем ми говоримо вже давно, але є й ті, що виникли якраз у процесі перемовин з Європейським Союзом», — резюмувала Катерина Риженко.

Тетяна Печончик, голова правління Центру прав людини ZMINA, розповіла про головні виклики для дотримання широкого спектру прав людини в Україні, з якими Україні треба буде впоратися на шляху до ЄС.

«Особливістю української ситуації є те, що країна проходить євроінтеграційну трансформацію під час повномасштабної війни, і у зв'язку із цим ми маємо багато проблем, які є унікальними для України і які не стояли перед іншими країнами — як забезпечити справедливість і покарання воєнних злочинців при колосальному масштабі вчинених злочинів, як захищати права потерпілих від російської агресії, включно із мешканцями окупованих територій. Ми сподіваємося, що питання дотримання прав людини в контексті деокупації та реінтеграції будуть також у фокусі ЄС», — наголосила експертка.

Тетяна Печончик також звернула увагу на негативні тенденції у сфері захисту прав людини, зокрема на намір обмежити доступ до інформації та рішень Єдиного державного реєстру судових рішень через законопроєкт №7033-д, який, попри критику правозахисників, Верховна Рада прийняла за основу.

Моніторинг, аналіз та підготовка Тіньового звіту проводилися в лютому-серпні 2024 року. Повний текст звіту вже оприлюднено українською та англійською мовами.

Звіт підготовлений за фінансової підтримки Європейського Союзу у межах Проєкту ЄС «Право-Justice». Його зміст є виключною відповідальністю Асоціації правників України та інших громадських організацій і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.

Теги: новини АПУ, діяльність АПУ