Анна Огренчук, Президентка Асоціації правників України, в колонці для онлайн-видання «РБК-Україна» надала правову оцінку черговому воєнному злочину Росії — підриву Каховської гідроелектростанції, що спричинив затоплення прибережних територій Херсонщини обабіч Дніпра.

У ніч на 6 червня майже о 3 годині РФ підірвала Каховську ГЕС. Сталося те, про що неодноразово попереджала Україна ще з осені. Гідроспоруда була замінована щонайменше пів року, і неминучість катастрофи була лише питанням часу, адже для окупантів не існує ані правил та міжнародних норм, ані принципів та моралі.

Руйнування Каховської ГЕС — без перебільшення, найбільша техногенна катастрофа на європейському континенті, автором і реалізатором якої є РФ та її військово-політичне керівництво. Щогодини ми отримуємо все нову й нову інформацію щодо наслідків.

Але я знаю точно, що факт руйнування повинен бути ретельно зафіксований, задокументований та розслідуваний, наслідки й шкода — об’єктивно оцінені, щоб у перспективі лягти в перелік компенсаційних заходів.

Про що ще нам говорить міжнародне право?

Підрив греблі Каховської ГЕС є неспростовним доказом воєнного злочину. З кінця лютого 2022 року Нова Каховка під тимчасовою окупацією, гребля була замінована, а ракетних ударів ззовні — не зафіксовано.

Стаття 8 Римського статуту такій категорії злочинів дає чітке визначення — умисне вчинення нападу з усвідомленням того, що він призведе до випадкової загибелі чи поранення цивільних осіб або заподіє шкоди цивільним об’єктам чи масштабної, довготривалої та серйозної шкоди навколишньому природному середовищу. І ця шкода буде явно надмірною порівняно з конкретною та безпосередньо очікуваною загальною військовою перевагою.

Додатковий протокол I до Женевських конвенцій 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, чітко забороняє застосовувати методи або засоби ведення воєнних дій, що мають на меті завдати або, як можна очікувати, завдадуть широкої, довгочасної та серйозної шкоди природному середовищу.

Декілька статей Конвенції — 55 та 56 — безпосередньо пов’язані із захистом природного середовища та споруд, що містять небезпечні сили. А це саме греблі, дамби й атомні електростанції. Ба більше, вони не повинні ставати об'єктами нападу навіть у тих випадках, коли ці об’єкти є військовими та якщо такий напад може спричинити звільнення небезпечних сил і наступні тяжкі втрати серед цивільного населення.

Окрім того, міжнародне право прямо забороняє вчинення шкоди природному середовищу та будь-яким спорудам цієї категорії як репресалій. Натомість усі ці об’єкти були використані окупаційною владою та ЗС РФ як засіб шантажу, маніпуляцій. Місцеве населення, яке вимушене було перебувати в умовах тимчасової окупації, по суті, стало заручниками злочинного режиму.

Тому, по-перше, відповідальність за цей воєнний злочин має бути всеосяжна: від виконавців до тих, хто віддавав наказ на знищення, та тих, хто планував і мав вплив на реалізацію. Попередньо, Каховську ГЕС підірвала 205 мотострілецька бригада ЗС РФ, що базувалася на об’єкті тривалий час. Відомий і її командир.

Окрім того, за тиждень до підриву Каховської ГЕС прем’єр-міністр РФ Мішустін підписав постанову, що дозволяє не розслідувати аварії на небезпечних виробничих обʼєктах на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Увесь цей ланцюжок має бути досліджений.

По-друге, ми нарешті маємо припинити дискусії щодо доцільності чи недоцільності появи в міжнародному гуманітарному праві такого нового виду злочину, як екоцид. Останні 9 років і понад рік повномасштабних військових дій на території України довели, що екологічні злочини мають бути на рівні з іншими міжнародними злочинами з відповідною правовою оцінкою та відповідальністю.

По-третє, закликаю ООН не ганьбитися. Принаймні цинічним виглядає святкування дня росмови у той час, коли росрежим вчиняє наймасштабніші міжнародні злочини за останні майже 80 років. ООН та інституція — МАГАТЕ — повинні перейматися безпекою на об’єктах техногенного характеру, тому закликаю врешті застосувати всі інструменти міжнародного права та зробити демілітаризовану зону навколо ЗАЕС.

І наостанок. Символічно, але вчора розпочалися усні слухання в Міжнародному суді ООН в Гаазі щодо позову України проти РФ через порушення двох конвенцій — боротьби з фінансуванням тероризму й подолання всіх форм расової дискримінації, поданого ще у 2017 році. Міжнародне право має значення. І РФ відчує це сповна. Рано чи пізно.