Адміністративна відповідальність за порушення норм Закону України «Про лобіювання». Огляд Pragma Consulting Group

Услід за набранням чинності Законом України «Про лобіювання», що відбулось 14 березня 2024 року, у другому читанні та в цілому був прийнятий проєкт Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо порушення законодавства в сфері лобіювання» (підписано Президентом України 16 квітня 2024 року). Закон встановлює відповідальність за порушення норм закону про лобіювання. Коротко про основні положення прийнятого акта — в огляді Pragma Consulting Group, партнера GR Комітету Асоціації правників України.

Заборона здійснення лобіювання

Прийнятий Закон змінами до пункту 5 частини першої статті 24 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП) запроваджує новий вид адміністративного стягнення — «заборона здійснення лобіювання».

Змінами до частини сьомої статті 30 КУпАП передбачається, що таке адміністративне стягнення може застосовуватися строком на один рік за рішенням суду в тому випадку, якщо воно передбачене санкцією статті (частини статті) особливої частини Кодексу.

На сьогодні таке стягнення передбачене лише в одному випадку — в разі повторного протягом року неподання або несвоєчасного подання звіту субʼєктом лобіювання, разом із штрафом у розмірі від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до змін, внесених до статті 285 Кодексу, Постанова суду про адміністративного стягнення заборони здійснення лобіювання у триденний строк з дня набрання нею законної сили направляється Національному агентству з питань запобігання корупції для внесення до Реєстру прозорості запису про зупинення статусу суб’єкта лобіювання.

Штрафи за порушення норм Закону України «Про лобіювання»

Окрім накладення адміністративного стягнення у вигляді заборони здійснення лобіювання, прийнятим Законом також запроваджуються штрафи за низку порушень законодавства у сфері лобіювання:

  • за здійснення лобіювання без набуття статусу субʼєкта лобіювання або якщо такий статус припинений/зупинений передбачений штраф у розмірі 50-100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, повторне протягом року — 200-500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частини перша та друга нової статті 18846-1 КУпАП);
  • за неповідомлення про наявність обставин, що виключають можливість особи бути суб’єктом лобіювання при реєстрації субʼєктом лобіювання — штраф 500-1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина третя нової статті 18846-1 КУпАП);
  • за неподання або несвоєчасне подання звіту — штраф у розмірі 50-100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, повторно протягом року — 300-400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із забороною здійснення лобіювання на один рік (частини перша та друга нової статті 18846-2 КУпАП);
  • неподання або несвоєчасне подання заяви про зупинення або припинення статусу суб’єкта лобіювання або заяви про виключення з Реєстру прозорості відомостей щодо фізичної особи, яка здійснює лобіювання від імені юридичної особи — штраф 100-300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина третя нової статті 18846-2 КУпАП);
  • порушення обмежень щодо предмета лобіювання або бенефіціара лобіювання — штраф 1000-2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина четверта нової статті 18846-2 КУпАП).

Справи за відповідними статтями розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів. При цьому право складати протоколи про адміністративні правопорушення покладається на Національне агентство з питань запобігання корупції.

Особи, на яких накладається відповідальність

Відповідно до Примітки до статті 18846-2, суб’єктом правопорушень, санкції за які передбачені у цій статті (неподання або несвоєчасне подання звіту; неподання або несвоєчасне подання заяви про припинення статусу субʼєкта лобіювання; порушення обмежень щодо предмета лобіювання або бенефіціара лобіювання), є фізичні особи та керівники юридичних осіб, які, відповідно до Закону України «Про лобіювання», зареєстровані як суб’єкти лобіювання». Щодо статті 18846-1 жодних спеціальних уточнення субʼєктного складу не зроблено.

Передбачається, що Закон набере чинності з дня введення в дію Закону України «Про лобіювання» (тобто через два місяці після початку роботи Реєстру прозорості, або 1 січня 2025 року).

У вас є цікава ідея заходу?