КИЇВ — 25 листопада 2021 року. Комітет АПУ з цивільного, сімейного та спадкового права провів захід, присвячений обговоренню питань поділу корпоративних прав як спільної сумісної власності подружжя. Ця проблематика наразі є дуже актуальною у сучасному правозастосуванні, що зумовлено нетиповістю об’єкта, який підлягає поділу.

Модераторкою заходу виступила Олена Сібірцева, адвокатка,старша юристка AGA Partners, членкиня Ради Комітету з цивільного, сімейного та спадкового права АПУ.

Своїм досвідом і науковими дослідженнями зі слухачами поділилися спікери — судді Верховного Суду, науковці, адвокати, представники нотаріату та корпоративні юристи, зокрема: Ганна Вронська,суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, Ольга Ступак, суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, Ірина Мороз,партнерка AGA Partners, Голова Комітету з цивільного, сімейного та спадкового права, адвокатка, Таліна Кравцова, партнерка Asters, заступниця Голови Комітету з цивільного, сімейного та спадкового права, адвокатка, Марія Орлик, партнерка київського офісу CMS Reich-Rohrwig Hainz, в.о. Голови Комітету з господарського права та процесу НААУ, адвокатка, авторка Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», Інна Спасибо-Фатєєва, докторка юридичних наук, професорка кафедри цивільного права НЮУ ім. Ярослава Мудрого, Богдан Левківський, адвокат, заслужений юрист України, кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник лабораторії захисту суб’єктивних прав Відділу проблем приватного права Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва ім. академіка Ф.Г. Бурчака НАПрН України, Віталій Желінський,кандидат юридичних наук, експерт у сфері державної реєстрації бізнесу, Золтан Русанюк, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, Лілія Тімакіна, корпоративна юристка, адвокатка, Вільям Лонгріг, партнер Charles Russel Speechlys LLP, та Олена Васильєва, старша юристка Charles Russel Speechlys LLP.

Широка практика Верховного Суду дає відповіді на багато питань, що стосуються теми спільного володіння корпоративними правами подружжя. Зокрема, висновки Великої Палати ВС презентувала Ганна Вронська: «Якщо ми поглянемо на висновки Великої Палати, то можемо зрозуміти, що корпоративні права є спільною власністю подружжя, і питання володіння, користування та відчуження цих активів вже є у судовій практиці Верховного Суду. Чоловік та дружина мають право розпоряджатися спільним майном, але для того щоб управляти корпоративними правами, потрібно презюмувати згоду під час укладання договорів одним із подружжя. Суди дійшли спільного висновку в питанні, що стосується спорів, які виникають у подружжя щодо власності корпоративних прав: вони мають розглядатися в межах господарського судочинства, адже це питання більше стосується ведення господарської діяльності, ніж сімейних стосунків».

На сьогоднішній день практика ВС та інших судів не врегульовує питання змін у законодавстві. Спікери повідомили, що варто внести зміни в Цивільний та Сімейний кодекси, адже в країні давно існує ідея ліквідації Господарського кодексу, який вже в багатьох випадках є неактуальним. «На жаль, у більшості випадків жінка є незахищеним суб’єктом у сімейних відносинах. Що стосується формування позовних вимог у сімейних спорах, потрібно їх формулювати в напрямі отримання частки від прибутку, одержаного від володіння корпоративними правами. У цьому випадку необхідно ввести законодавчу схему, що двоє членів подружжя будуть входити в частку володіння бізнесом як засновники, тоді ми вирішимо багато ключових проблем ще перед поділом майна чи розірвання шлюбу. Велика робота потрібна для зміни кодифікованих нормативних актів, тоді багато зникне», — зазначив БогданЛевківський.

Також розглянули питання, як вберегти іншого з подружжя, хто не є власником корпоративних прав.

«На моє переконання, потрібно розробити механізм забезпечення захисту прав того з подружжя, хто не є власником, щоб його частка залишалася недоторканою. Адже дуже часто ми бачимо випадки набуття боргів, закладення корпоративних прав під заставу. Моя позиція полягає в тому, щоб захистити саме права громадянина, а не юридичної особи. Поки ми не закріпимо нормами законодавства, то практика буде змінюватися відповідно до обставин, що виникають у сімейних спорах», — додав пан Богдан.

Звісно, відносини між подружжям можуть бути різними. Якщо розглянути ситуацію, що подружжя не хоче вести бізнес разом, бо хтось із них має більший вплив і є ключовим або ж «титульним» власником, як діяти в такому випадку?

«Я переконана, що є багато таких ситуацій. Зі свого досвіду я скажу, що бізнес не буде функціонувати в людей, які мають по 50% частки в бізнесі і спілкуються виключно через суд та адвокатів. Для відповіді на це питання я пропоную запровадити на законодавчому рівні розумний строк, щоб титульний власник сплатив частку, еквівалентну частці бізнесу тому члену подружжя, хто не володіє бізнесом для досягнення справедливості», — зазначила Лілія Тімакіна.

Чи можна поділити отримані доходи від діяльності ТОВ?

П. 28 славнозвісної Постанови Пленуму 2007 року передбачає, що вклад до статутного фонду господарського товариства не є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Втім, якщо такий вклад зроблено коштом спільного майна подружжя, в інтересах сім’ї той із подружжя, хто не є учасником товариства, має право на поділ одержаних прибутків. У разі ж використання одним із подружжя спільних коштів без відома чи дозволу іншого з подружжя, останній має право на компенсацію вартості його частки.

Тобто фактично частка не ділиться, проте інший із подружжя може претендувати на гроші, джерелом яких буде частина виплачених дивідендів або вартості частки.

Варто підкреслити, що такий підхід Пленуму знайшов свій відбиток у подальшій судовій практиці. Суди касаційної інстанції при вирішенні справ дотримуються саме такого підходу: якщо один із подружжя є учасником господарського товариства та вносить до його статутного капіталу майно, придбане за рахунок спільних коштів, то переходить воно до власності цього підприємства. В іншого ж із подружжя речове право трансформується в зобов’язальне право. Сутність останнього полягає у праві вимагати виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя чи половини отриманого доходу від діяльності підприємства.

Нагадаємо, що під час розгляду такої категорії справ суди будуть звертати особливу увагу на три критерії, з огляду на які майно може бути віднесене до спільної сумісної власності подружжя: 1) час, 2) джерело та 3) мета набуття такого майна.

Що ж таке корпоративні права та як вони відрізняються від майнових прав?

«Я не можу погодитися з усіма твердженнями Верховного Суду. В нас багато питань заплутані практикою. Мені здається, що є штучно створена проблема поділу корпоративних прав між подружжям. Я хочу посилатися на Постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 травня 2019 року по справі 2-3632/11, що стосується поділу корпоративних прав статутного майна підприємства: один із подружжя викупив частку у іншого 23 % і по суті став власником більшої частини в статутному капіталі, а пізніше почався поділ майна між чоловіком та дружиною. По цій справі я виділила, що у висновку вказано «право другого з подружжя на майно трансформується у право вимоги».  Є багато моментів, з якими я категорично не згодна, зокрема, в матеріалах справи ототожнюються поняття «частка» і «корпоративні права». Частка є об’єктом права, вона обертається і спадкується, а корпоративні права є змістом. Частка — це майнові права, натомість корпоративні права мають більшу гаму, зокрема і немайнову. Ці поняття аксіоматично не можна заміщувати. Право власності не можна звужувати або ототожнювати — це різні площини корпоративних відносин, і я акцентую на цьому увагу», — наголосила Інна Спасибо-Фатєєва.

ТОВ — це об’єднання людей і капіталу, і бувають випадки, що товариство само не допускає іншого з подружжя. Так, при поділі майна подружжя учасники шлюбних відносин мають право отримати матеріальні активи з частки, але чи можна убезпечити колектив і бізнес від негативного впливу через володіння правами ТОВ? 

На питання, чи можливо законодавчо чи на основі судової практики обмежити передачу прав з частки при поділі самої частки пані Інна відповіла: «На мою думку, під час складання статуту можна прописати такі умови для встановлення певних механізмів. Якщо учасники ТОВ захотять прописати такі умови, щоб убезпечити себе від входу іншого члена з подружжя у діяльність організації, то наше законодавство для цього підходить, і змін не потрібно вносити. Тоді залишається лише механізм виплати компенсації без входу члена подружжя в корпоративну діяльність ТОВ».

На відміну від багатьох інших юрисдикцій, англійські суди ділять активи так, як їм видається справедливим.

На сторони процесу покладається обов’язок достовірно розкрити всі свої активи і джерела доходу по всьому світу. Якщо цей обов’язок порушується, наслідки можуть бути суворими (включаючи скасування судового рішення та перегляд справи).

Широкі повноваження англійських судів означають, що вони можуть приймати рішення щодо низки активів, включаючи трасти.

«Підхід англійських судів полягає в тому, що якщо бізнес або компанія були створені під час шлюбу (навіть якщо вони оформлені на офшорний траст), це сімейний актив, і суд спробує знайти спосіб врахувати цей актив при розподілі майна.

Вихідною точкою є поділ активів порівну, але з урахуванням низки аргументів, що можуть дозволити відступити від цього принципу» — пояснила Олена Васильєва.

Шлюбні договори в англійському законодавстві прокоментував Вільям Лонгріг: «Шлюбні договори, укладені як до, так і під час шлюбу, є юридичним механізмом, що забезпечує сторонам більшу визначеність (і більший захист фінансово сильнішої сторони) у разі розлучення. У судовому прецеденті Radmacher v Granatino [2010] UKSC 42 Верховний Суд ухвалив рішення про те, що сторони повинні дотримуватися дошлюбного договору, який «був підписаний кожною стороною на підставі її вільного розсуду, з повним розумінням його наслідків, за винятком ситуацій, коли, з урахуванням обставин на момент розлучення, було б несправедливо дотримуватися умов їхньої угоди». Хоча шлюбні договори не підлягають примусовому виконанню, вони є корисним інструментом захисту активів, і суди, зазвичай, дотримуються цих угод, якщо це справедливо і угода забезпечує потреби фінансово слабшої сторони.

Про цивільну юрисдикцію розповіла Ольга Ступак: «На моє переконання, найшвидше вирішення майнових спорів — це укладання мирової угоди. Розгляд цивільних справ, що потрапили до суду — це вже досить непроста ситуація, адже люди використовують недобросовісні позови, і цей процес нагадує мені фільм «Ножі наголо» режисера Раяна Джонсона».

Які ж є відправні точки у судовій практиці цивільного судочинства?

Підхід залишається незмінним: майно подружжя, внесене в товариство чи приватне підприємство, стає власністю цієї організації. Якщо внесено кошти в статутний капітал підприємства, ці гроші вже вважаються власністю підприємства і не можуть бути поділеними між подружжям. Але багато деталей регулюються судовою практикою.

«Нещодавно була справа з поділом майна подружжя зі стягнення ½ частки власності приватного підприємства, ми перевірили всі дати і визначили, що договори позики для створення цього підприємства були запозичені вже під час перебування в шлюбі. ВС постановив нове рішення про задоволення вимоги щодо стягнення ½ вартості внеску в статутний капітал приватного підприємства.

Також цікавою є справа від 10.11.2021 р. про вимогу про поділ майна подружжя. Її суть полягає в тому, що чоловік створив ПП і передав йому у власність спільне майно. Дружина, ініціаторка позову, попросила поділити майно пооб’єктно та визнати ½ власності на автомобіль, земельну ділянку та нежитлову будівлю. Суд першої інстанції задовольнив цю вимогу, а ВС з цим не погодився і виніс рішення про те, що якщо майно належить приватному підприємству, то можна витребувати лише компенсацію вартості майна або ½ доходу», — розповіла пані Ольга.

Приєднатися до заходів Асоціації правників України можна за посиланням.

Вступити до АПУ. Telegram-канал. YouTube-канал.

Якщо ви бажаєте підтримати діяльність АПУ, будемо вдячні, якщо ви зробите це за посиланням.