КИЇВ — 23 вересня 2021 року. Асоціація правників України відкрила Першу міжнародну конференцію з аграрного права разом із Секцією аграрного права Міжнародної асоціації юристів (International Bar Association). Перший день конференції пройшов в онлайн-форматі.

Відкрили захід і привітали учасників та спікерів Анна Огренчук, Президентка Асоціації правників України, співзасновниця та керуюча партнерка LCF Law Group, та Пітер Бартлетт, Голова Відділу юридичної практики Міжнародної асоціації юристів, партнер Minter Ellison.

Анна Огренчук також подякувала співорганізатору цього заходу - Міжнародну асоціацію юристів в особі присутнього Пітера Бартлетта за участь у першій в історії Міжнародній конференції по аграрному праву.

Крім того, Анна Огренчук зазначила, що для України аграрне законодавство має величезне значення в зв'язку з ухваленням парламентом Закону "Про землі сільськогосподарського призначення" і наступним відкриттям в липні 2021 року ринку землі.

Цей крок призвів українське законодавство у відповідність до міжнародних зобов'язань і кращої європейської практики. Україна успішно виконала рішення Європейського суду з прав людини у справі «Зеленчук і Цицюра проти України».

На її думку, вільний і відкритий оборот землі сприятиме зміцненню ринкової економіки в Україні і поліпшить інвестиційний клімат. Однак, з прийняттям закону земельна реформа тільки почалася. Зокрема, Анна Огренчук продовжила та виділила наступні необхідні заходи:

- розробити необхідне додаткове законодавство,

- провести аудит земель в Україні та створити ефективну інституційну систему управління земельними ресурсами,

- переконатися, що система реєстрації прав власності функціонує добре, а судова система готова до розгляду земельних спорів,

- впровадити необхідні IT-технології, які дозволять здійснювати прозору, справедливу і ефективну передачу прав на землю.

«Асоціація правників України готова підтримати владу та юридичну спільноту в подальшій реалізації земельної реформи. Ми сподіваємося, що щорічні форуми по аграрному праву стануть зручним майданчиком для підбиття підсумків та планування подальших дій», - додала Анна Огренчук.

Пітер Бартлетт подякував всім спікерам та учасникам заходу. Зокрема він зазначив, що проведення даної конференції має особливе значення. З одного боку, проведення першої конференції співпало з початком роботи нової секції з аграрного права Міжнародної асоціації юристів. З іншого боку, проведення заходу цілком доречно саме в Україні, одному з найбільших експортерів у світі та враховуючи кількість та якість с/х земель країни.

Перша сесія «Лібералізація ринку землі. Кращі практики земельної реформи» пройшла під модеруванням Яна Холтуіса, партнера BUREN.

Доповідачами сесії стали:

Олег Нів’євський, професор Київської школи економіки, координатор дослідницького проєкту UaFoodTrade;

Олег Самусь, партнер Sayenko Kharenko;

Сохайл Менсорі, голова групи містобудування у земельних справах Міністерства сільського господарства Ірану;

Мандівамба Рукуні, професор економіки сільського господарства та член Африканської консультативної групи.

У фокусі сесії були такі теми:

- Світовий досвід земельної реформи: порівняльне вивчення найкращих світових практик.

- Відкриття українського ринку землі: нові можливості та перші результати.

У своїй доповіді «Лібералізація ринку землі в Україні» Олег Нів’євський зупинився на питаннях ринку сільськогосподарських угідь в Україні, заборони/мораторію на сільськогосподарські угіддя, попередніх економічних впливах та новому ринку сільськогосподарських угідь.

Попереду порядок денний земельної реформи/Комплексний пакет законодавства. Детальніше за посиланням.

Мандівамба Рукуні поділився доповіддю щодо глобального досвіду у сфері земельної реформи в порівняльному вивченні кращого досвіду з особливим акцентом на Африку.

Серед юридичних викликів Африки щодо земльної реформи він навів наступні:

- подвійна/множинна юридична юрисдикція - означає конфлікт між даними/колоніальними/статутними законами та звичаєвими законами, які, як правило, не кодифіковані,

- подвійна економіка - Євроцентричне комерційне право поширюється на землю, яка раніше належала колоніальним поселенцям, тим часом немає тлумачення комерційної вартості у звичайній землі через африканський світогляд,,

- вирішення питань з оцінкою,

- обов’язкове придбання, експропріація, перерозподіл,

- укрупнення зазвичай орієнтовані на звичайну землю для концесій,

- покращення безпеки власності відчувають переважно негативний вплив з примусовим правом власності. Це потребує попереднього захисту нинішніх землевласників шляхом конституційного визнання звичайних прав корінного населення - навіть без офіційної реєстрації.

Друга сесія була присвячена темі: «Зміна клімату. Зелена угода. Сталий розвиток».

Модераторкою панелі була Сара Мойо, старша партнерка Honey & Blanckenberg, а доповідачами виступили:

Назар Бобицький, директор брюссельського офісу Української асоціації бізнесу і торгівлі (UBTA);

Андреас ван дер Віс, юрист з аграрного права, член Правління Нідерландської сільськогосподарської юридичної асоціації;

Еббі Денгу, консультантка з інновацій у сфері розвитку та адаптації до зміни клімату Служби розвитку технологій (TDS) Африки.

Під час сесії обговорювали теми впливу зміни клімату на сільське господарство та продовольчу безпеку, а також переваги сталого розвитку в сільському господарстві та його вплив на стале виробництво та транспорт.

Андреас ван дер Віс у своїй доповіді навів приклад Нідерландів — це 1,8 млн га сільськогосподарських земель, середня ціна за гектар становить 63 500 євро. Основними викликами для країни сьогодні є азот, біорізноманіття та захист урожаю. Також Андреас ван дер Віс розглянув такі питання:

- загальна сільськогосподарська політика 2023 — 2027 рр. у Нідерландах;

- нові ключові інструменти CAP Farm to Fork стратегії та ЕU Green Deal;

- більше уваги на результати / виконання та менше на прямі / основні виплати;

- встановлення більших екологічних цілей;

- кожна країна ЄС розвивається згідно із запланованим Національним стратегічним планом.

Крім того, у доповіді Андреас ван дер Віс звернув увагу на висновки CAP 2023-2027:

- фермери повинні йти на крок попереду екологічних / кліматичних нововведень САР;

- немає на сьогодні загальної політика ЄС, але реалізація вже йде на національному рівні;

- всі екосхеми є добровільними, ризик є лише тоді, коли фермери не враховують нові тенденції (вартість / аналіз користі).

У своїй доповіді «Сталий розвиток у сільському господарстві» Еббі Денгу виокремив такі напрями щодо можливостей розбудови спроможності та відносин для боротьби зі зміною клімату:

- реєстрація та забезпечення прав спільнот дрібних власників на їхню землю та природні ресурси;

- забезпечення політики підтримки та державних витрат на інноваційні сільськогосподарські та екологічні системи і практики;

- інновації на основі природи: вода та відновлювальна енергія для ефективного використання та регенерації ландшафтів;

- освіта споживачів про зв’язки між здоров’ям грунтів, продуктами харчування та здоров’ям людей;

- планування на місцевому рівні та системи управління для підтримки адаптаційної спроможності до зміни клімату;

- покращення доступу дрібних власників до своєчасної інформації про системи раннього попередження;

- додавання місцевої вартості, стимулювання місцевої економіки та доступ до ширших ринків.

Остання сесія першого онлайн-дня «Технології, сільське господарство та торгівля» була зосереджена на темах відповідальності за використання високотехнологічних виробів, регулювання ГМО в аграрному секторі та експорту продуктів харчування до ЄС.

Співмодерторами сесії були Іван Касинюк, партнер AGA Partners, та Сонке Лунд, партнер Grupo Gispert.

Спікерами обговорення виступили:

Едона Віла, партнерка офісу Borden Ladner Gervais LLP у Торонто;

Лукешні Четті, генеральна директорка SANSOR;

Йенс Карстен, партнер з питань співробітництва з ЄС KWG Legal.

Едона Віла провела огляд системи відповідальності, пов’язаної з інтелектуальними агротехнологіями, та зосередила увагу учасників на нормативно-правовій базі, що впливає на впровадження агротехнологічних рішень. У дискусії «Відповідальність за використання високотехнологічних виробів» були порушені питання ризиків великих даних, пов’язаних із уразливими, які можуть призводити до економічних і особистих травм користувачів, технологіями.

Практика спікерки зосереджена на відповідальності за якість продукції, зокрема, щодо інтернету речей і нових класів підключених продуктів, таких як автономні транспортні засоби, підключення медичних пристроїв та інтелектуальних машин, що застосовуються в сільському господарстві та будівництві.

У межах цієї сесії ключовими темами обговорення стали: «Регулювання ГМО в аграрному секторі: загальний огляд та тенденції ГМО з глобальної точки зору», спікерка — Лукешні Четті, та «Експорт продуктів харчування до ЄС: доступ до ринку — оформлення документів — вимоги до якості», спікер — Йенс Карстен.

Всі матеріали та презентації спікерів Першої міжнародної конференції з аграрного права будуть доступні за посиланням, після другого дня конференції

Ринок землі Gрадус «Приземлення» https://www.menti.com/hi8o7xyn8v, опитування для визначення викликів відкритого ринку землі в Україні

Висловлюємо подяку всім спікерам та генеральному партнеру заходу BUREN, партнерам заходу LCF Law Group, Vasil Kisil & Partners, AVELLUM, партнерам сесій Asters та Arzinger, а також медіапартнерам АПУ «Юридична практика», «Юридична Газета», «Закон і Бізнес», Dead Lawyers Society, інформаційним партнерам заходу ЮРЛІГА та ЛігаЗакон, журналам «Земля» та «Зерно», 33 канал, «Агроном», УНІАН, «Інтерфакс-Україна», ActiveLex, «Аграрний тиждень», Fermer.blog, LegalHub.online, «Поради юриста», UkraineInvest та технічному партнеру Black Raven Agency.

Приєднатися до заходів Асоціації правників України можна за посиланням.

Запити на акредитацію для ЗМІ, експертні коментарі та інтерв’ю членів Асоціації надсилайте на адресу: pr@uba.ua, координаторка з PR та міжнародного співробітництва Юлія Матвєєва.

Вступити до АПУ. Telegram-канал. YouTube-канал.

Якщо ви бажаєте підтримати діяльність АПУ, будемо вдячні, якщо ви зробите це за посиланням.