КИЇВ - 21 вересня 2021року. Кількість судових справ між платниками податків та податковими органами за час карантину збільшилась із 88,91 тис. справ до 93,87 (станом на 01.01.2021). Такі цифри, оприлюднені Державною податковою службою України, викликали шквал критики зі сторони платників податків, які і без фіскального тиску з труднощами переживали перші локдауни.

Василь Андрусяк, член Асоціації правників України, адвокат, партнер юридичної компанії MORIS, контриб’ютор Forbes Ukraine в публікації на сторінках видання.

Необхідно зазначити, що статистика судових спорів між платниками та податковою має певний часовий лаг, оскільки після завершення перевірки слідує етап надання заперечень платником податків, оскарження рішень місцевих податкових до ДПС України і тільки потім – суд. Тому зростання кількості судових спорів з податковою за підсумками 2020 року – це, значною мірою, результат контрольно-перевірочної діяльності кінця 2019 – початку 2020 року.

Натомість статистика судових спорів на 01.08.21 демонструє зменшення загальної кількості справ до 61,7 тисяч. Крім спаду по кількості спорів, відбулося і зниження їх суми із 313,2 млрд. грн. до 270,1 млрд. грн. Одним із ключових факторів, які спричинили таку низхідну тенденцію, стало запровадження мораторію на проведення більшості видів податкових перевірок.

Згідно даних ДПС за 11 місяців 2020 року було проведено 21,9 тисяч документальних перевірок в порівнянні з 36,5 тисячами за аналогічний період 2019 року (зменшення на 40%). Водночас, фактичних перевірок було проведено 14,1 тис., що практично відповідає минулорічному показнику (14,8 тис.). Причина – мораторій не поширюється на фактичні перевірки, що стосуються підакцизних товарів (алкоголь, тютюнові вироби, пальне).

Власне, боротьбою із нелегальним продажем підакцизних товарів і рясніють інформаційні повідомлення ДПС про її успіхи в боротьбі з тіньовим ринком. На противагу їм ряд анонімних телеграм-каналів, присвячених податковій тематиці, публікують численні факти фіксації продажу «з розкладок під відкритим небом» безакцизними сигаретами та алкоголем, а також відмічають на картах відкриття нових нелегальних автозаправок.

Як би не розвивалася ситуація із карантином і мораторієм на проведення перевірок, однак учасникам ринку підакцизних товарів потрібно завжди бути готовими до візиту контролерів, оскільки акцизний податок – це суттєва доля надходжень до бюджету. Влада на всіх рівнях тримає на контролі його належне справляння.

В статистиці податкової служби щодо перевірок фіскали відзвітували, що перевірки 2020 року зачепили всього 0,6% усіх платників податків, з них 14% суб’єктів великого підприємництва, 2% – середнього, 0,5% – малого.

Таким чином, основна увага ревізорів прикута до суб’єктів великого підприємництва, у яких обсяг можливих порушень та, відповідно, податкових донарахувань, значно більший, ніж у суб’єктів середнього та малого підприємництва. Відтак великі платники завжди перебуватимуть у фокусі.

Останні зміни до податкового законодавства дають підставу припускати, що значно посилиться фіскальний контроль над міжнародними трансакціями та над персональними фінансами фізичних осіб.

Щодо першого блоку, то Олексій Любченко, перебуваючи ще у статусі голови ДПС, у інтерв’ю заявив, що «Бізнес шанованих людей» за 3 роки вивів з України більше $22 млрд».

Для боротьби з виведенням прибутків у офшори Верховна Рада України у 2020-2021 роках прийняла ряд законів, які посилять контроль за транскордонними операціями. Такі заходи – це усталена практика багатьох країн, які базуються на загальних рекомендація Організації економічного співробітництва та розвитку. Перші результати таких змін можна буде відчути уже в 2022 році, адже оновлену звітність платники податків подадуть уже до 1 жовтня 2021 року.

Однак найбільше драматизму очікується саме в сфері особистих фінансів.

По-перше, з наступного року вступають в силу норми про КІК (контрольовані іноземні компанії). Україна дізнається про всі іноземні компанії, якими володіють українські резиденти, а також про обсяг їхніх доходів, з яких, в деяких випадках, необхідно буде сплачувати податок в Україні.

По-друге, Україна поспішає запустити автоматичний обмін інформацією з іншими країнами, наслідком чого стане отримання інформації про закордонні рахунки податкових резидентів України.

По-третє, уже зараз народні депутати та усі профільні органи та міністерства напрацьовують законодавство щодо непрямих методів податкового контролю за платниками податків – фізичними особами.

Останнє нововведення дозволить податківцям порівнювати рівень витрат фізичної особи із рівнем її офіційних доходів та сплачених податків. До прикладу, якщо особа є власником розкішних автомобілів на мільйони доларів, однак її офіційний дохід не покрив би навіть витрат на заправку, вважатиметься, що фізична особа отримала дохід у розмірі вартості автомобілів і повинна сплатити до бюджету ПДФО 18% та військовий збір у розмірі 1,5%.

Цей приклад грубо ілюструє суть непрямих методів податкового контролю, які уже давно перебувають в арсеналі податкових органів, однак до цього моменту не могли ефективно використовуватись для переслідування правопорушників.

Імовірно, на першому етапі візитів фіскалів слід очікувати тим фізичним особам, в яких рівень життя дуже сильно контрастує з рівнем офіційних доходів. Найпростішим відслідковуванням цього якраз стануть реєстри нерухомості та транспортних засобів. Однак, в подальшому, не можна виключати, що навіть селфі з відпочинку та пости в соцмережах будуть використовуватись як доказ неспіврозмірності офіційних доходів і рівня витрат.

Проектуючи найближчі кілька років податкового ландшафту України, можна безпомилково спрогнозувати спроби законодавця та фіскальних органів затягти паски для транснаціональних компаній і звузити можливості виведення доходів у офшори. А також переведення фокусу на перевірки фізичних осіб, зважаючи на величезний банк інформації, який згенерується податковою в найближчі кілька років.

Що ж до діяльності новоствореного БЕБ (Бюро економічної безпеки), то поки рано робити припущення, буде це фаховий аналітичний орган, чи чергова реанімація кращих традицій переслідувань податкової міліції.

[1] https://tax.gov.ua/diyalnist-/rezalt/449094.html

[2] https://tax.gov.ua/diyalnist-/rezalt/491163.html

[3] https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/445334.html

[4] https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/497124.html

[5] https://interfax.com.ua/news/economic/696108.html

Приєднатися до заходів Асоціації правників України можна за посиланням.

Запити на акредитацію для ЗМІ, експертні коментарі та інтерв’ю членів Асоціації надсилайте на адресу: pr@uba.ua, координаторка з PR та міжнародного співробітництва Юлія Матвєєва.

Вступити до АПУ. Telegram-канал. YouTube-канал.

Якщо ви бажаєте підтримати діяльність АПУ, будемо вдячні, якщо ви зробите це за посиланням.