КИЇВ — 22 липня 2021 року. В межах спільного проєкту Асоціації правників України, Верховного Суду та Асоціації розвитку суддівського самоврядування України відбулася чергова онлайн-зустріч, присвячена актуальній практиці ВС. Головною спікеркою стала Ольга Булейко, суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, яка розглянула ключові позиції Верховного Суду щодо визнання доказів недопустимими

Всі вебінари від АПУ доступні за посиланням

На початку заходу Ольга Булейко відповіла на запитання учасників, які вони ставили під час реєстрації

Суддя зауважила, що загальні засади визнання доказів недопустимими мають базуватися на безпосередності дослідження доказів та дотриманні принципу диспозитивності

Безпосередність дослідження доказів

Суддя зазначила, що згідно зі ст.23 КПК – суд досліджує докази безпосередньо. Не може бути визнано доказами відомості, що містяться в показаннях, речах та документах, які не були предметом безпосереднього дослідження  суду, крім випадків, передбачених КПК

Виходячи із принципу безпосередності дослідження доказів, апеляційний суд не вправі дати їм іншу оцінку, ніж ту, яку дав суд першої інстанції, якщо цих доказів не було досліджено при апеляційному перегляді вироку суду (постанова  Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі №235/6552/15-к)

Дотримання принципу диспозитивності 

Суддя розповіла, що здійснення судом допиту свідків, витребування документів та проведення процесуальних дій на підставі клопотання сторони захисту не є порушенням принципу диспозитивності у кримінальному провадженні,  а отримані у такий спосіб докази є допустимими. Дослідження цих доказів за участю сторін під час судового слідства не порушує вимог ст.290 КПК (постанова Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 632/313/16-к)

Збирання доказів уповноваженими особами

Ольга Булейко зазначила, що у разі доручення Генеральним прокурором, керівником обласної прокуратури, їх першими заступниками та заступниками здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування без встановлення неефективності досудового розслідування органом досудового розслідування, визначеним ст. 216 КПК, зазначені уповноважені особи діятимуть поза межами своїх повноважень

Наслідком недотримання належної правової процедури як складового елементу принципу верховенства права є визнання доказів, отриманих у ході досудового розслідування недопустимими як таких, що зібрані (отримані) неуповноваженими особами з порушенням установленого законом порядку (постанова ОП ККС ВС від 24 травня 2021 у справі №640/5023/19, та у справі №532/1240/16-к постанова ВС від 10 червня 2021 року) 

Оцінка доказів, отриманих під час  проведення слідчого експерименту 

Заперечення обвинуваченим у судовому засіданні відомостей, які були перевірені  під час слідчого експерименту за його участі не може автоматично свідчити про недопустимість як доказу протоколу слідчого експерименту. Проведення такої слідчої дії у формі, що не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин подій, проведення дослідів чи випробувань, а посвідчує виключно проголошення підозрюваним зізнань у вчиненні злочину з метою його процесуального закріплення, належить розцінювати як допит, що не має в суді доказового значення з огляду на зміст ч.4 ст.95 КПК (постанова ОП ККС ВС від 14 вересня 2020 року у справі №740/3597/17)    

- відсутність у протоколі відомостей про повну послідовність проведення слідчого експерименту та його результатів не є підставою для визнання його недопустимим доказом, у тому випадку, коли до протоколу було долучено відеозапис, на якому ці дані зафіксовано, та які підтверджено обвинуваченим (постанова ВС від 12 грудня 2018 року у справі №755/32908/14)

 - проведення слідчого експерименту щодо свідка за участі особи, якій в подальшому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, не є підставою для визнання протоколу зазначеної слідчої дії недопустимим доказом, оскільки слідчий експеримент проводився з метою перевірки показань свідка та встановлення спроможності роздивився обличчя водія, який керував автомобілем та вчинив наїзд на пішохода (постанова ВС від 29 вересня 2020 року у справі №754/2764/17)

Оцінка доказів, процесуальним джерелом якого є висновок експерта

- відсутність у матеріалах кримінального провадження медичних документів, на підставі яких сформовано висновок експерта та невідкриття цих документів стороні захисту на стадії виконання ст. 290 КПК автоматично не зумовлює визнання експертного дослідження недопустимим доказом, якщо зазначені документи були отримані у визначеному КПК порядку та сторона захисту не клопотала про надання доступу до медичних документів під час досудового розслідування або при здійсненні судового чи апеляційного провадження їй було забезпечено можливість реалізувати право на ознайомлення з такими документами (постанова ОП ККС ВС від 27.01.2020 року справа №754/14281/17)

- висновок експертизи є недопустимим доказом, якщо предмет дослідження одержано в непроцесуальний спосіб або з грубим порушенням КПК (постанова ВС від 30.10.2018 року у справі №755/31376/14-к)

- відсутність постанови про призначення експертиз не ставить під сумнів законність та допустимість висновку (постанова ВС від 19.10.2019 року в  справі №565/1725/16-к)

 - втрата чинності свідоцтва на право проведення експертних досліджень і непродовження його дії зумовлює недопустимість  висновку експертизи як доказу ( постанова ВС від 12 червня 2018 року у справі №367/2556/16-к);

- відсутність безпосередньо у висновку експерта відомостей про попередження про кримінальну відповідальність за подання завідомо неправдивого висновку не є підставою для визнання такого висновку недопустимим доказом, якщо наявні інші обставини, які доводять, що експерт розуміє наслідки надання завідомо недостовірного висновку (постанова  ВС від 22 січня 2019 року у справі №697/2272/14-к)

- КПК не передбачає обов’язкової участі понятих під час відібрання біологічних зразків для проведення експертизи (постанова ВС від 14 липня 2020 року у справі №318/1411/18)

 - те, що речові докази та матеріали провадження не надавалися експертові, не є підставою для визнання експертизи недопустимим доказом (постанова ВС від 24 вересня 2020 року у справі №403290/18)

Презентація спікерки за посиланням.

Вступити до АПУ. Telegram-канал. YouTube-канал.

Якщо ви бажаєте підтримати діяльність АПУ, будемо вдячні, якщо ви зробите це за посиланням.