ЛЬВІВ — 01 липня 2021 року. Законодавчий контроль за медіа & гарантування свободи слова, наслідки карантину та кризи для юридичного ринку і країни, вакцинування як право VS обов'язок — про це говорили під час першого дня Західноукраїнського юридичного форуму від Асоціації правників України. 

Нагадаємо, що наприкінці другого дня заходу відбудуться вибори керівництва Асоціації на черговому засіданні Правничої Асамблеї АПУ — найвищого представницького органу Асоціації правників України.

З вітальними словами звернувся Денис Бугай, партнер VB PARTNERS, Президент Асоціації правників України, підкресливши, що ЗУФ фактично є флагманом Асоціації: 

«Вперше такий форум відбувся 10 років тому, а сьогодні він збирає вже чимало юристів з усієї України у місті Лева».

У свою чергу Іван Городиський, керуючий партнер ЮФ «Дексіс Партнерс», Голова Відділення АПУ у Львівській області зауважив, що ЗУФ є саме тим заходом, який відкрив регіональні осередки для Асоціації.

Маркіян Мальський, партнер, керівник західноукраїнської філії Arzinger зазначив: «Такий форум — одна з найбільших юридичних подій. Сьогодні наш ринок є більш структурованим та цивілізованим, а такі форуми зближують юристів. АПУ – це організація, голос якої щодня стає гучнішим».

Cвобода слова в епоху популізму

(Не)реальність балансу між нацбезпекою та свободою слова, потреба в регулюванні циркулювання інформації в соцмережах, роль держави у гарантуванні свободи слова: все це обговорили під модеруванням Дмитра Шеренговського, програмного директора ГО «Центр Дністрянського».

Спеціальним спікером став Патрік Пеннікс, голова Департаменту інформаційного суспільства Ради Європи. Він зауважив, що занепокоєння щодо свободи слова загострилося через кризу в галузі медицини. Відтак нагальною потребою стало забезпечення належного рівня захисту журналістам, правозахисникам та громадським активістам. 

За його словами, цьогорічний звіт Генерального секретаря ЄС продемонстрував, що останніми роками свобода слова не забезпечується на належному рівні у всій Європі.

Наступною спікеркою стала Наталія Галецька, к.ю.н., старша викладачка Школи права УКУ, яка розглянула питання правового регулювання соцмереж. На її думку, заборона платформ буде ефективноюі, коли суспільство втратить інтерес до цього, адже будь-яку правову заборону сьогодні можна обійти.

У свою чергу, юрист Лабораторії цифрової безпеки Максим Дворовий зауважив: «Дискутуючи про свободу слова і загрозу безпеці України, ми маємо говорити про початок агресії РФ у 2014 році, що супроводжувалася медіа-атакою на український простір. Наша протидія почалася із судових розглядів та спроб заборонити трансляцію певних каналів. Однак протягом тривалого часу невирішеним питанням був інтернет-простір, адже це простір свободи. У 2017 році вперше з'являються санкції на російські сайти, проте знову ж таки це блокування викликало дискусії щодо порушення прав людини та свободи слова». 

А Юрій Опока підкреслив:

«Ми вже дійшли до того рівня технологічного розвитку, коли медіа-спільнота (ЗМІ) перестала бути монополістом на поширення інформації, хабом інфо-поля. Превалюють соцмережі, або, як казав відомий журналіст Павло Казарін – «Коли галактика Гутенберга перетворилася на галактику Цукерберга». 

Відтак, коли ми говоримо про виклики, пов'язані зі свободою слова, невід'ємно дискутуємо про свободу слова — де вона починається та де закінчується. І тут варто пам'ятати про важливий аспект. Цензура є невіднятною частиною поняття «свобода слова», одне без іншого не існують». 

І в свою чергу Тарас Шевченко переконаний, що інтернет-медіа, соцмережі також потребують встановлення певного контролю з боку держави:  

«Регулювання Інтернету є неминучим. Правила мають бути, бо це першочергово про захист прав споживачів і прав громадян. Та зауважу, що це регулювання має бути обережним. Ми свідомі того, що будь-які ініціативи повинні обговорюватися з зацікавленими сторонами та фаховими спільнотами»

PostСovid для трудового та медичного права

Другу сесію модерував Тарас Дашо, партнер Kodary Partners Law Firm. За його словами, боротьба з вірусом триває, відтак наразі розслаблятися не варто.

Тему вакцинування висвітлив Довидас Віткаускас, керівник проєкту ЄС «Право- Justice», зазначивши про відчутний брак вакцин. За його словами, у владних, бізнесі та суспільстві загалом сертифікат вакцинацій стане темою № 1:

«Євросоюз у травні цього року прийняв рамки цифрового зеленого сертифіката. Це три документи: перший підтверджує негативний тест, другий засвідчує, що особа перехворіла COVID-19, третій підтверджує вакцину».  

Пан Віткаускас також розповів і про формат зелених паспортів, створених для більшості правових можливостей. За прикладом Ізраїлю пішли такі країни як Австрія, Данія, Литва. В США вже є подібний формат. Також пан Віткаускас презентував привілеї, які надають паспорти вакцинації в Литві.

Ці документи допомагають спецорганам розуміти, чи має особа, що планує перетнути кордон, певний статус. Але навіть виробники вакцин не можуть гарантувати, що вона буде ефективною. 

Річ у тім, що вакцини приймалися з поспіхом, не було можливості ретельно їх дослідити та протестувати. Не було методології, як краще, в яких випадках працюватиме вакцина. Єдине, що гарантує документ, що особа має менше шансів передати вірус:

«Загалом, вакцинуватися потрібно всім, оскільки тоді буде меншою ймовірність, що інші хворітимуть та передаватимуть вірус. Пандемія продовжується, хоча багато країн стверджують, що коронавірус зникає. Думаю, країни просто провели ребрендинг карантину, але обмеження залишаються. Існує вірогідність, що новий спалах захворюваності відбудеться восени, тому потрібно бути до цього готовими».

Експерт також наголосив на необхідності охоплення вакцинацією 70% населення кожної з окремих країн. За його словами, наразі найближчий до цієї цифри Ізраїль, та деякі країни, зокрема США, ставляться до цього скептично:

«Між владою та бізнесом має бути відкрити діалог, щоб не розслаблятися та вакцинувати більшість людей», — підкреслив пан Віткаускас.  

У свою чергу, Оксана Данкевич, партнерка ЮФ «Дексіс Партнерс», розповіла про пандемію як про виклик захисту конфіденційності. Вона зосередила увагу на двох блоках: 1. захисті конфіденційних даних щодо чутливих даних особи, що наразі перебуває під шаленою загрозою та 2. конфіденційної інформації, комерційної таємниці роботодавця.

Продовжила тези колеги Роксолана Лемик, партнерка АО «Імунітет», зазначивши: 

«Як би ми не ставилися до вакцинації, але сьогодні це єдиний дієвий спосіб. Держава не зобов’язує громадян вакцинуватися. Кожна держава визначає для себе власну політику: одні виплачують винагороду, а інші штрафують».

На її переконання, у правовому полі та у практичному застосуванні має бути створений розумний баланс між громадськими інтересами щодо захисту здоров’я та приватними інтересами. Мова йде про випадки, коли держава не може заходити занадто далеко у питанні щодо обмеження прав та свобод. Хоча інколи це трапляється, коли працівників звільняють з роботи, примушуючи їх вакцинуватися.

Спікери одностайно підкреслили, що Україна з обов'язком належного вакцинування впоратися наразі не може.

Щодо організації дистанційної роботи, Валерія Савчук, партнерка ЮФ «Василь Кісіль і Партнери» зауважила, що запит неї сформувався вже давно. Та аж до вересня минулого року в Україні не було відповідного законодавчого регулювання. За її словами, особливо гостро це питання постало в березні 2020 року — лише тоді з’явилося регулювання дистанційки та були внесені зміни до КЗпП України.

За словами спікерів, наразі далеко не всі роботодавці готові до такого формату роботи та проведення інструктажів з охорони праці. Вони зауважили, що робота HR, IT та роботодавця має відповідати новим нормам трудового законодавства ы правам працівників.

Врешті Володимир Свінціцький, старший юрист індустріальної практики охорони здоров’я і фармацевтики Arzinger, назвав інструменти медичної реформи та позитивні показники.

А що там на юрринку?

На завершення першого дня форуму обговорили питання кризи та її наслідків, відносини з клієнтами в новій реальності, розвиток національного і регіональних ринків та всю правду про рейтинги під модеруванням Дениса Бугая, партнера VB PARTNERS, Президента Асоціації правників України у форматі інтерв’ю зі спікерами.

Так, Маркіян Мальський щодо підсумків останнього року для юрбізу розповів:

«Я думаю, що COViD, карантин — все це була доволі цікава фаза для всіх нас. Попри значні переживання більшості юрринку, все склалося доволі непогано. Ми адаптувалися доволі швидко: мільйон нарад, успішний перегляд витрат. Як не дивно, десь з 2018 року наш бізнес виріс удвічі. Чому — пояснити важко, та досі ми тримаємося на цих показниках. 

Взагалі післяковідна епоха є доволі суворою, адже ніхто не знав і досі не знає, як історія розвиватиметься далі. Наприклад, ми проводили опитування, де 60% респондентів відповіли, що не уявляють подальший розвиток подій для юрринку та країни в цілому.

Отже, у підсумку: є розуміння, що є повне нерозуміння! Разом із тим, особисто ми тримаємося «ОК».

У свою чергу, Олег Горецький, керуючий партнер ЮФ «Горецький і Партнери» зауважив, що:

«1. Протягом цього року ми виросли в кількості працівників, розширили офіс, а також збільшилися доходи адвокатів. Минулий рік був дуже насиченим у сфері банкрутства та у кримінальній практиці, наразі відбувається розширення судової практики. Тому для нашої фірми минулий рік був поштовхом для розвитку.

2. Насправді рейтинги ні на що не впливають: ні на кількість клієнтів, ні на якість роботи. Кілька років тому це питання навіть не підіймалося, тому є невизначеність щодо актуальності рейтингів.

3. Фінансовий результат та визнання на ринку.

4. Пропонуємо хорошу заробітну плату і розвиток в нашій компанії.

5. Якісно змінилися клієнти, змінюється держава та суспільство, яке стає більш цивілізованим. Це загальнодержавна тенденція.

6. Після демпінгу у критичній ситуації клієнт, як правило, платить будь-які гроші, адже тут йде мова про якість послуг». 

Наступним доповів Ярема Кондратюк, керуючий партнер Kodary Partners Law Firm:

«1. Відбувся спад транзакцій, проте збільшилася поточна робота. Для нас цей рік суттєво не відрізнявся від інших, ми не відчули різких змін.

2. Колись ми брали участь у рейтингах, але наразі зазвичай не беремо. Ми ставимося до них нейтрально. На мою думку, це корисна річ. Ми з’ясували, що для нас це не є інструментом для розвитку. Існують певні підстави вважати, що не всі рейтинги відображають реальний стан речей. Важливо, щоб рейтинг був об'єктивним, незалежно від того, чи він регіональний, чи національний, чи індустріальний тощо.

3. Кількість та якість проєктів, клієнти, фінансові успіхи.

4. Фінансовий інструмент – найбільш дієвий, а також пропонуємо гнучку систему бонусів, яка залежить індивідуально від кожного працівника.

5. З’явилося багато молодих активних колег, які по-різному вплинули на ринок. На регіональному ринку збільшилася конкуренція, але на кожну компанію є свій клієнт.

6. Може поставати питання щодо спеціальної ціни в окремих випадках чи в окремих проєктах. Відверті та тривалі стосунки можуть втримати клієнта, але не демпінг.

7. Тенденцій на об’єднання у Львівському регіоні не передбачається».

А от Сергій Матвіїв, керуючий партнер АО «Матвіїв та Партнери» розповів, що для себе правники вирішили не збільшувати свій колектив, але розпочати роботу з більшими витратами на орендну плату. Не підвищувалися й ціни на послуги. Також він зауважив, що:

«Хантять не лише міжнародні компанії, але й національні. На це впливають не тільки гроші, а ще й проєкти, клієнти та середовище, в якому працюєш».

Наостанок Ольга Ворожбит, партнерка Kinstellar, підсумовуючи сесію-інтерв'ю, зазначила, що не потрібно протиставляти міжнародні та національні компанії, адже вони виконують різну роботу:

«Наш бізнес протягом останніх років зростає, так само як і розвивається національний ринок. За останній рік у нас відбулося масштабне об’єднання київських офісів компаній DLA Piper та Kinstellar», – зазначила пані Ольга. Також з приводу рейтингів вона додала: «Оцінювати потрібно себе, свої фінансові результати за рік, клієнтів і проєкти, які ведеш. Я орієнтуюся на міжнародні рейтинги, як мірило успіху, тому що до українських рейтингів виникають певні питання».

Далі буде.

Вступити до АПУ. Telegram-канал. YouTube-канал.

Якщо ви бажаєте підтримати діяльність АПУ, будемо вдячні, якщо ви зробите це за посиланням.