КИЇВ — 16 квітня 2021 року. 19 березня у ВРУ зареєстровано законопроєкт про внесення змін до ст. 3 Закону «Про публічні закупівлі». Він передбачає спрощення організації та проведення процедур закупівель сільськими, селищними радами, міськими територіальними громадами. Та вже 13 квітня спільнота виступила проти законопроєкту, значну кількість зауважень висловило й Головне науково-експертне управління ВРУ. 

«...ініціатива може негативно позначитися на прозорості та ефективності використання бюджетних коштів, ускладнити контроль у сфері публічних закупівель та повернути корупційні ризики на дотендерних сумах», — про це зазначили в «Трансперенсі інтернешнл Україна». Ми вирішили розставити всі крапки над «і» та звернулися за допомогою до Анастасії Цибулько, юристки MORIS GROUP.

— Створення законопроєкту законодавець мотивує численними зверненнями представників територіальних громад та економічною доцільністю. Проте варто зауважити, що Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України не підтримало законопроєкт, а Комітет ВРУ з питань економічного розвитку висловив низку зауважень щодо його тексту.

З одного боку, такі новації значно спростять процедуру закупівель. Та з іншого — поставить під питання існування процедури спрощених закупівель взагалі, бо більшість закупівель знову залишиться в тіні, як це і було до впровадження публічних закупівель.  

Як відомо, процедура спрощених закупівель була створена відповідно до положень Преамбули Закону України «Про публічні закупівлі» «для забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель», забезпечення розвитку добросовісної конкуренції та запобігання корупції.

Сама ідея запровадження процедури спрощених закупівель була розроблена для прозорого та ефективного використання бюджетних коштів, формування здорової конкуренції та розумного ціноутворення. Відтак, звільнення замовників від обов’язку застосування такої процедури може призвести до неефективного здійснення закупівель, неконтрольованих втрат публічних коштів і численних зловживань.

Також звільнення тих чи інших суб’єктів від обов’язку застосування процедури спрощених закупівель може нести в собі дискримінаційний характер відносно інших суб’єктів, тим самим провокуючи замовників оскаржувати свої порушені права, що може призвести до суттєвого збільшення навантаження на судову систему.

Крім цього, до законопроєкту додано поняття проєктно-кошторисної документації, проте визначення такого поняття не наведено. Ймовірно, воно стосується сфери будівництва та архітектури, та в пояснювальній записці до законопроєкту йдеться саме про оперативні закупівлі, які характеризуються нагальною необхідністю та навряд чи можуть охоплювати цю сферу. Невизначення такого поняття може призвести до необмеженого розширення змісту предмету закупівлі, а відтак збільшити ризики зловживань з боку замовників.

Варто зауважити, що чинним законодавством передбачені шляхи вирішення ситуацій, які потребують негайного вирішення. Зокрема, за умови належного обґрунтування неможливості дотримання строків замовник має право опублікувати звіт про договір про закупівлю. 

Зважаючи на практику ЄС, де механізм централізованих закупівель успішно працює у 25-ти країнах з 28, на практиці спостерігається:

— підвищення конкуренції;

— генерація взаємовигідних цін;

— зменшення часових та фінансових витрат;

— стандартизація специфікацій та бізнес-операцій, а також

— суттєве зменшення правових ризиків.

Враховуючи ці переваги, перевірені десятиліттями на практиці, не варто намагатися звузити коло суб’єктів, що підпадають під дію Закону. Навпаки, потрібно розширювати сфери розповсюдження публічних закупівель та вдосконалювати при цьому норми національного законодавства.

Оскільки функціонування процедури спрощених закупівель в Україні розпочалось лише у 2020 році, а рівень правосвідомості громадян все ще знаходиться на доволі низькому рівні, доречніше було б вдосконалити саму процедуру, розробити детальніші роз’яснення та рекомендації для замовників. 

Адже законодавець має розуміти наслідки прийняття такого Закону, ставлячи під загрозу існування процедури спрощених закупівель. Вони можуть значно вплинути не лише на систему публічних закупівель, а й на антикорупційну державну політику загалом.

Якщо ви бажаєте підтримати діяльність АПУ, будемо вдячні, якщо ви зробите це за посиланням.