КИЇВ — 31 березня 2021 року. Народні депутати України готують до розгляду у ВРУ законопроєкт №3236-1, яким пропонується значно підвищити вартість держмита за реєстрацію шлюбу, та це не єдина новація. Чим вона зумовлена і що ще передбачає документ, розповіла Зореслава Кудиба, юристка Юридичної компанії MORIS GROUP.

— На розгляді парламенту перебуває законопроєкт «Про внесення змін до статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» щодо приведення у відповідність розміру ставок на деякі нотаріальні дії» № 3236-1.

Ним пропонується в декілька разів збільшити розміри ставок державного мита за деякі послуги: нотаріальне посвідчення договорів, доручень, видачу свідоцтв про право на спадщину, інші нотаріальні дії, реєстрацію актів цивільного стану, видачу паспортів, посвідок тощо.

Якщо наразі за видачу свідоцтва про право на спадщину ви платите 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, то в майбутньому доведеться сплатити 5. Плата за посвідчення доручень на право користування і розпорядження майном, зокрема, транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів, та здійснення кредитних операцій зараз становить 0,001 та 0,03 неоподатковуваних мінімумів (залежно від категорії громадян), а згідно з проєктом — 7 та 10 таких розмірів. За посвідчення інших доручень його ставка виросте з 0,02 до 10 неоподатковуваних мінімумів відповідно.

Крім того, за реєстрацію шлюбу тепер доведеться сплатити 10 неоподатковуваних мінімумів (замість 0,05), за реєстрацію розірвання шлюбу за взаємною згодою подружжя, яке не має неповнолітніх дітей — 7 (замість 0,05), а за видачу паспорта громадянина України в разі обміну замість втраченого чи пошкодженого — 5 (замість 2).

Нагадаю, що розмір неоподатковуваного мінімуму доходів наразі становить 17 грн.

Чим обґрунтовані новації? 

Метою законопроєкту, згідно з пояснювальною запискою, є наповнення місцевих бюджетів. Справді, вказаний декрет був ухвалений ще в 1993 році, а розміри таких платежів істотно застаріли. Вартість виконання певної послуги подекуди значно перевищує її собівартість. Та й місцеві бюджети на сьогодні потребують збільшення надходжень через збільшення їх видатків.

Проте жодних розрахунків щодо збільшення надходжень до бюджетів авторами законопроєкту не наводиться. Не вказується й обґрунтування нових розмірів державного мита. Вони пропонують встановити ставку держмита в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — чому не 5 чи 20?

Найперше, що напрошується на думку — це, звісно, прогнозоване подорожчання таких послуг для населення та ймовірне створення перешкод для реалізації малозабезпечених верств населення їх права та законних інтересів. Декрет Кабміну не передбачає пільг для таких громадян.

Автори законопроєкту пояснюють необхідність його прийняття з метою приведення ставок держмита до вартості окремих нотаріальних послуг, їх осучаснення. При цьому не уточнюється, про які саме нотаріальні послуги йде мова. 

На мою думку, збільшення ставок держмита може призвести до збільшення вартості нотаріальних послуг чи так званих супутніх послуг, які надаються при вчиненні нотаріальних дій. Мається на увазі консультування, складення тексту документа тощо. Бо тепер можна буде пояснити здорожчання нотаріальних послуг збільшенням ставок держмита. 

Та й чи не стане цей Закон підставою для підняття розмірів інших супутніх адмінпослуг?

У разі прийняття законопроєкт набере чинності з 01.01.2022. Тому ще є можливість сплатити держмито за «старими» ставками, за такої потреби.

Для порівняння, наприклад, із сусідньою Білорусією: ставки державного мита там суттєво нижчі за наші «нові». За реєстрацію шлюбу там треба сплатити 1 базову величину, яка з 1 січня становить 29 білоруських рублів — це менше ніж 3 українських гривні.

За таку ж послугу в Молдові потрібно заплатити 20 молдавських леїв (30 гривень). А в сусідній Польщі вам доведеться сплатити гербовий збір у розмірі 84 злотих, що трохи менше за 600 гривень.