КИЇВ — 19 березня 2021 року. Минулого року експерти підбивали підсумки виключних за масштабами реорганізації служби змін у митниці. Тоді вони готувалися до потужних законодавчих новацій, які зрушать парадигму її процесів, і зазначали: 2020 обіцяє стати роком активного становлення та розвитку «митної служби нового зразка». Чи справдилися очікування?  

Про це та нові тенденції, актуальну практику та вектор руху в умовах нинішніх реалій говорили під час традиційного щорічного, вже ІІІ Форуму з митного права та міжнародної торгівлі. 

Трансформація митниці: що тепер і що далі?

Під модеруванням Тетяни Лисовець, Голови Комітету АПУ з податкового та митного права, старшої партнерки АК «Соколовський і Партнери», підбили підсумки реформи митниці, виявили ключові прогалини, обговорили можливий судовий захист від неправомірних дій органів митниці та окремі аспекти асоціації з ЄС.

Розпочав обговорення Андрій Бондарчук, інспектор Ради бізнес-омбудсмена, з окреслення ключових проблем митниці та перспектив прийняття Закону «Про Установу бізнес-омбудсмена». Останні, за словами спікера, оцінюються як високі. Він розповів, що наразі бізнес-омбудсмен веде перемовини з послами низки європейських країн, і вже гарантована їх підтримка законопроєкту. Поки що документ доопрацьовується профільним Комітетом ВРУ.

Підбиваючи підсумки року, пан Бондарчук розповів, що за 2020 Рада бізнес-омбудсмена отримала понад 4 тис. скарг, серед яких 13 % — щодо адмінправопорушень та визначення коду товарів. Про втручання правоохоронних органів скарг отримано лише 7%, а ще 6% стосувалися неповернення митних платежів. Значно збільшився відсоток скарг щодо затримок митних пересилок. 

Спікер підкреслив, що попри низький процент скарг, тенденція втручання органів не припинилася, а лише видозмінилася. 

Водночас, Андрій Бондарчук зауважив, що бізнес уже в найближчому майбутньому може чекати на законодавчі зміни, покликані виправити ситуацію. Зокрема, йдеться про внесення змін до КУпАП щодо притягнення працівників митної служби до відповідальності за порушення в проведенні митних перевірок. Передбачаються й зміни до Митного кодексу щодо обмеження дій правоохоронців при вивантаженні товару та введення системи ефективності постаудиту.

Кадровий голод — наріжний камінь проблем митниці

Тетяна Острікова, екс-народна депутатка, експертка Громадської ради при Державній митній службі, ключову проблему функціонування митниці вбачає у значній кадровій кризі. За її словами, проблема з добором кадрів особливо загострена в невеликих регіонах, зокрема, лише зараз почали призначати в.о. керівників регіональних відділень. Вона підкреслила, що для реалізації рекомендацій Ради бізнес-омбудсмена та запуску належної роботи митних органів передусім слід налагодити управлінську вертикаль та адміністрування.

Дмитро Приймаченко,проректор з наукової роботи Університету митної справи та фінансів, зазначив про поточне знищення адміністрування митниці. На його думку, ідея однієї юрособи є не надто вдалою, а регіональну роботу може налагодити саме дворівнева система. 

Завершив підбиття підсумків Тарас Качка, заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України — торговий представник України.За його словами, ескалація проблем між бізнесом і митними органами була спричинена відсутністю діалогу між особами, які приймають рішення. 

Він зауважив, що вирішити проблему допоможе спрощення механізмів митних процедур і впровадження системи постаудиту. Наразі вже працює система діагональної акумуляції, налагоджена співпраця з країнами ЄС.

Про міжнародну торгівлю

Друга сесія під модеруванням Германа Тасліцького, керуючого партнера Delta International Services, розпочалася з обговорення актуальних питань та нових інструментів міжнародної торгівлі, проблемних аспектів діяльності українських експортерів, актуальної практики в галузі.

Про поточний стан справ щодо транзиту розповів Володимир Тимошенко, заступник начальника відділу організації контролю за доставкою товарів управління організації митного оформлення департаменту організації митного контролю та оформлення ДМС України. Він підкреслив, що наразі Україна має реальну перспективу посилення ролі транзитної держави. Сприяють цьому об’єктивні фактори: вигідне географічне положення та наявність потужного транспортного потенціалу. Також експерт констатував зниження кількості транзитних перевезень через агресію РФ щодо України.

Про запровадження в Україні режиму спільного транзиту, який дозволить контролювати товари на кожному етапі перевезення та відстежувати вантажі в різних юрисдикціях, розповіла Аліна Брендак. Вона зауважила, що реалізувати його можливо після приєднання до конвенції (ССТР) митниці ЄС і України. Перед ратифікацією необхідна підготовка відповідних законодавчих змін, запровадження NCTS та проходження перевірки. На сьогодні в Україні вже запущено пілотний проєкт NCTS.