КИЇВ — 12 лютого 2021 року. Більшість погодиться, що епідемія COVID-19 стала чи не найголовнішим чинником, який зумовив зміни в багатьох сферах. А особливо — стрімке зростання ІТ-галузі, що стартувало в 2020 році, буде продовжуватися і в 2021. Про ключові тенденції розвитку вітчизняного ІТ-права в новому році розповів Євген Каташиський, юрист Digilaw.

Першою і найглобальнішою тенденцією є спроби уніфікувати діяльність української ІТ-галузі та привести до запропонованих державою стандартів. За допомогою таких проєктів, як «Дія Сіті», держава намагається унормувати та зарегулювати український ІТ-сектор. Лобісти законопроєкту щодо запровадження «Дія Сіті» роблять ставку на привабливий податковий режим та державні гарантії, що, на їхню думку, допоможе залучити до ініціативи велику кількість представників українського ІТ-сектора. Водночас спостерігається значний спротив цьому проєкту з боку деяких ІТ-компаній, які стверджують, що Міністерство цифрової трансформації намагається монополізувати ринок ІТ шляхом закріплення за собою широких контрольних повноважень.

Я абсолютно переконаний, що подібний конфлікт регулятора та ІТ-фахівців не може тривати нескінченно, не дивлячись на багаторічні спроби в цьому напрямі, вважаю, що вже у 2021 році парламент ухвалить відповідний законопроєкт, що дасть підґрунтя для розвитку супровідних нормативних актів. Питання полягає лише в тому, чи почують та прислухаються урядовці до позиції представників ІТ-сектора, чи ні. 

Другою ключовою тенденцією, на мій погляд, є намагання держави запровадити правове регулювання ринку криптовалют. 02.12.2020 р. парламентом прийнято у першому читанні проєкт Закону України про віртуальні активи № 3637 від 11.06.2020. Коротко нагадаю основні положення проєкту. Віртуальні активи — це сукупність даних в електронній формі з вартістю та наявністю в системі обігу віртуальних активів. Крім цього, авторами проєкту пропонується диференціювати віртуальні активи на а) забезпечені (посвідчують майнові/немайнові права, зокрема, права вимоги на інші об’єкти цивільних прав); б) фінансові; та в) незабезпечені (є самостійними об’єктами цивільних прав).

При цьому запропоновано розподілити суб’єктів у сфері віртуальних активів на власників та надавачів послуг, останні з яких будуть зобов’язані пройти державну реєстрацію в якості надавача послуг у сфері віртуальних активів. І хоча чинна редакція проєкту залишає більше питань, аніж відповідей, однак все-таки вже зараз можна чітко прослідкувати, що державною обрано напрям запровадження правового регулювання у сфері віртуальних активів, що матиме актуальність і у 2021 році. 

Наступним ключовим вектором розвитку ІТ-права України є спрямування державної політики на залучення та релокацію іноземних ІТ-фахівців. І хоча сама ідея щодо залучення іноземних спеціалістів не зовсім відповідає темі цієї роботи, я переконаний у необхідності акцентувати на цьому увагу з огляду на наступне. Минулого тижня Мінекономіки затвердило оновлений перелік спеціальностей та вимог до кваліфікації спеціалістів і робітників, потреба в яких може бути задоволена коштом імміграції у 2021 році, до якого було додано 50 фахівців у сфері блокчейн.

На мою думку, подібний крок, разом із підписанням меморандуму між Мінцифрою та Stellar Development Foundation щодо співпраці у сфері розвитку віртуальних активів, чітко демонструє наміри українського уряду комплексно розвивати правове регулювання цієї галузі, зокрема, і блокчейн-технологій.

Щеодним визначним аспектом розвитку українського ІТ-права у 2021 році є закріплення на законодавчому рівні положень щодо дистанційної роботи. 04.02.2021 Верховна Рада України прийняла Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення правового регулювання дистанційної роботи, яким було доповнено Кодекс законів про працю України двома новими поняттями: дистанційна робота та надомна робота. Фактично, ці два режими схожі між собою, але відмінність полягає у тому, що надомна робота виконується або вдома, або в іншому заздалегідь визначеному місці із використанням технічних засобів (приладів, станків тощо), які необхідні для виконання такої роботи. А дистанційна робота визначає право працівника виконувати роботу в будь-якому місці за власним бажанням без прив’язки до конкретних технічних засобів.

На мою думку, закріплення у КЗпП України положень про дистанційну та надомну роботу, хоча прямо і не стосується ІТ-права, однак здійснює опосередкований вплив на всю галузь. У 2021 році офіси втрачають свою актуальність, і саме норми щодо дистанційної роботи нарешті дали належний початок правовому врегулюванню віддаленої праці.   

Останньою ключовою тенденцією, на мою думку, є те, що держава продовжує здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення правового регулювання інституту контрольованих іноземних компаній (КІК). Сутність КІК полягає у здійсненні оподаткування доходів, отриманих резидентами України від іноземних компаній. Правове регулювання оподаткування доходів, отриманих від КІК, впливатиме й на ІТ-галузь з огляду на те, що значна кількість українських ІТ-фахівців продають свої послуги на ринки США та ЄС, зокрема, через модель КІК. Вважаю, що у 2021 році є усі шанси, що держава посилюватиме регулювання КІК.

Бонус

Тут хочу звернути увагу на спроби запровадити Український міжнародний фінансовий центр — аналог західноєвропейських бірж, що здійснюють торгівлю товарами та капіталами. Також у межах цієї ініціативи було запропоновано створити Арбітражний центр, який розглядатиме інвестиційні спори за моделлю міжнародних комерційних арбітражів. І хоча наразі не зрозуміло, чи не втратить цей проєкт своєї актуальності із плином часу, у випадку реалізації цього проєкту, я вважаю, вже цьогоріч ми побачимо низку заходів, спрямованих на оптимізацію правового регулювання, що може так чи інакше стосуватися й ІТ-галузі. 

Переконаний, що всі перелічені процеси та законодавчі ініціативи матимуть вплив на ІТ-галузь та розвиток ІТ-права цьогоріч. Тому бізнесу необхідно відстежувати законодавчі тенденції та завчасно готуватися до їх імплементації.