КИЇВ — 01 лютого 2021 року. Після прийняття минулого року закону про фінмоніторинг медіапростір переповнився «страшилками» для фізосіб, змусивши нервувати навіть правників. Та чи відбулися тектонічні зрушення у сфері фінмоніторингу для адвокатів і нотаріусів у 2021 році? Коротко про головні новації у порядку подання інформації для взяття на облік суб’єктів первинного фінмоніторингу розповів і розвіяв міфи Василь Андрусяк, член Комітету АПУ з податкового та митного права, керівник практики податкового права АО MORIS.

— Однією зі знакових подій 2020 року стало набрання чинності новим Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі — Закон).

Медіапростір за тиждень-два до цієї події кишів «страшилками» та «зрадою» про те, що з моменту набрання чинності Законом неможливо буде здійснювати більшість платежів від імені фізособи, пропаде банківська таємниця, держоргани отримають інформацію про кожну транзакцію й усіх масово оподаткують чи конфіскують активи. Додалося тривоги й адвокатам та нотаріусам, які були суб’єктами первинного фінмоніторингу за старого Закону, та новий істотно змінив правила здійснення фінмоніторингу, а головне — значно зросли санкції за порушення його вимог.

Та наразі ми з вами перебуваємо вже в 2021 році, і катастрофи, як бачимо, не сталося. Чи значить це, що новий Закон нічого не змінив і можна спокійно видихнути й нічого не робити? Ні, зовсім ні. 

Невелике зростання активності фінмоніторингу в 2020 році пояснюється двома основними причинами.

По-перше, відсутністю значної кількості підзаконних нормативно-правових актів, які треба було прийняти на виконання вимог Закону. По-друге, карантином і мораторієм на перевірки. Саме накладення цих двох нюансів стало причиною того, що більшість адвокатів/нотаріусів не відчули на собі якихось змін.

У 2021 році цих факторів (принаймні частини) немає. Мораторій на перевірки знятий, профільні контролюючі органи вже склали план-графік проведення перевірок ( наприклад НБУ). Та й підзаконна нормативно-правова база напрацьовується профільними органами.

Один із останніх релевантних актів — постанова КМУ від 09.09.2020 №850 «Деякі питання організації фінансового моніторингу» (далі — Постанова №850), яка набрала чинності 01.01.2021 року.

Нею затверджено 3 порядки:

1. Порядок подання інформації для взяття на облік (зняття з/поновлення на обліку) суб’єктів первинного фінмоніторингу, реєстрації та подання ними Державній службі інформації про фінансові операції, що підлягають моніторингу, та інформації, що може бути пов’язана з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та розповсюдження зброї масового знищення.

2. Порядок ведення Держслужбою фінмоніторингу обліку інформації про фінансові операції, що підлягають моніторингу.

3. Порядок ведення Держслужбою фінмоніторингу обліку суб’єктів первинного фінмоніторингу.

Щодо Порядку 1, то загалом він передбачає функціонування електронного кабінету, через який повинна вестися комунікація між Держфінмоніторингом та спеціально визначеними суб’єктами первинного фінансового моніторингу. В цьому ж кабінеті повинна зберігатися інформація про порогові фінансові операції, підозрілі операції, розбіжності між відомостями про бенефіціарів, зупинення операцій, замороження активів тощо. На облік також потрібно ставати через е-кабінет. У разі неможливості подання інформації в електронній формі, передбачена можливість надсилання паперових документів.

Щодо конкретно адвокатів та нотаріусів, то Порядок 1 передбачає обов’язок для останніх стати на облік у Держфінмоніторингу не пізніше дня встановлення ділових відносин з клієнтом у випадках, якщо вони беруть участь, діючи від імені та/або за дорученням клієнта, у будь-якій фінансовій операції та/або допомагають клієнту планувати чи здійснювати операцію щодо:

— купівлі-продажу нерухомості або управління майном при фінансуванні будівництва житла;

— купівлі-продажу суб’єктів господарювання та корпоративних прав;

— управління коштами, цінними паперами або іншими активами клієнта;

— відкриття та/чи управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах;

— залучення коштів, необхідних для створення юридичних осіб та фондів, забезпечення їх діяльності або управління ними;

— створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами, фондами, трастами або іншими подібними правовими утвореннями (ст. 10 Закону).

Порядок 2 розбирати не будемо, оскільки він стосується виключно обліку інформації Держфінмоніторингом. Порядок 3 стосується ведення обліку СПФМ Держфінмоніторингом і загалом також не містить значних новацій (пам’ятаємо тільки, що про зміну відповідального працівника/припинення діяльності юрособи потрібно звітувати в Держфінмоінторинг, щоб він відобразив відповідні зміни в реєстрі).

Підсумовуючи

Тож чи відбулися тектонічні зрушення у сфері фінмоніторингу для адвокатів та нотаріусів у 2021 році? Поки ні. Ми й надалі чекаємо активізації Мін’юсту як профільного контролера для нас у частині роз’яснень щодо ведення фінмоніторингу адвокатами/нотаріусами і, мабуть, головне — прийняття порядку проведення перевірок та їх графіка (станом на сьогодні ще діє наказ Мін’юсту від 13.05.2015 №673/5, яким затверджено порядок перевірок за старим Законом).

А поки цих актів нема, чи можна розслабитись і не ставати на облік/не проводити фінмоніторинг клієнтів? Навряд чи це виграшна стратегія. 

Адже, по-перше, Закон чинний і він містить зобов’язання для СПФМ щодо взяття на облік в конкретних ситуаціях. По-друге, і це, мабуть, головне, при притягненні СПФМ до відповідальності контролюючий орган повинен враховувати характер і тривалість порушення, а також ступінь відповідальності суб’єкта. Тому навряд чи майже річна бездіяльність СПФМ щодо постановки на облік та здійснення фінансового моніторингу своїх клієнтів зможе стати аргументом на користь адвокатів/нотаріусів.