КИЇВ — 11 грудня 2020 року. Ми продовжуємо традиційну серію вебінарів за участі суддів Верховного Суду для обговорення актуальної практики. Чергова онлайн-зустріч була присвячена питанню представництва інтересів сторін адвокатами в господарському процесі. Ключовий спікер — Іван Міщенко, суддя Касаційного господарського суду у складі ВС. До вашої уваги — ключові тези доповіді.

Всі вебінари від Асоціації правників України доступні за посиланням.

Вступ

У 2016 році були внесені зміни до Конституції (ст.131-2), відповідно до яких представництво іншої особи в суді та захист від кримінального обвинувачення здійснює виключно адвокат. Стаття містить винятки щодо певних категорій справ: трудові, щодо захисту соціальних прав, виборів і референдумів, малозначних і щодо представництва малолітніх/неповнолітніх і визнаних недієздатними осіб. При цьому, поняття «самопредставницво» Конституція не містить. Воно з’являється вже в процесуальних кодексах, зокрема, в ст. 56 ГПК:

На думку спікера, річ у тім, що загальна реформа, що стартувала в 2015-2016 рр. передбачала введення адвокатської монополії, в першу чергу через відповідні зміни в Конституції. Процес розпочався, та до кінця доведений не був: «На сьогодні ж питання адвокатської монополії вже не на часі. Оскільки були внесені відповідні зміни до процесуальних кодексів щодо представництва державних органів, які скаржилися на неготовність до таких змін». А от «невнесення» відповідних запланованих змін до Конституції, за словами судді, створює правову невизначеність — з одного боку є пряма норма Конституції, яка вимагає представництво виключно адвокатами, з іншого — є процесуальні кодекси, які все ж дають змогу брати участь в судовому процесі і без сторони захисту.

Представництво особи в суді: нагальні нюанси

Спікер нагадав, що, фактично, представництво в суді є правовідносинами, де представник виступає від імені довірителя та набуває для нього права/обов'язки в суді.

Щодо запровадження інституту виключного представництва в судах адвокатами, пан Міщенко нагадав, що введення адвокатської монополії було розділено на три роки: 1. у ВС — з 1 січня 2017 року, 2. в апеляції — з 1 січня 2018 року та 3. в судах першої інстанції — з 1 січня 2019 року. Відтак на цю модель представництво органів держвлади та місцевого самоврядування мали перейти з 1 січня 2020 року.

«Насправді ж, вони стикнулися з певними проблемами, тому через Парламент були внесені відповідні зміни до процесуального закону які дали змогу органам представляти свої інтереси в порядку самопредставництва», — зазначив Іван Міщенко.

При цьому, на справи, провадження в яких почалися до 2 червня 2016 року, принцип представництва лише адвокатом не розповсюджується. Слухання відбуваються за старими правилами.

«Розпочате провадження»

Спікер зауважив, що ГПК таким поняттям не оперує. Але саме від дати старту провадження залежить, чи повинен представником у справі бути лише адвокат. Її ВС ототожнює з датою порушення провадження в справі судом першої інстанції.

Уточнення

Пан Міщенко уточнив, що у справі, порушеній до набрання чинності згаданим законом (30 вересня 2016 року) представництво може здійснюватися не лише адвокатом, а й іншим законним представником з наданням до суду доказів про уповноваження.

Проте, якщо провадження розпочато до 30 вересня 2016 року, а особа вступає в справу після цієї дати, то виключне представництво має здійснюватися саме адвокатом.

Документи-посвідчення повноважень адвоката

Суддя нагадав, що документів, які посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:

1) договір про надання правової допомоги;

2) довіреність;

3) ордер;

4) доручення органу, уповноваженого законом на надання БПД.

При цьому, допустимим доказом повноважень адвоката як особи, що підписала касаційну скаргу, є лише довіреність чи ордер.

Тут важливо, щоб представник за довіреністю, мав статус адвоката та отримав адвокатське свідоцтво. Довіреність визначає тільки повноваження, межі наданих представникові прав та перелік дій, які він може вчиняти для виконання доручення.

Якщо ж ордер на надання правової допомоги не має обов'язкових реквізитів, він не може вважатися належним документом для здійснення представництва. Відтак адвокат, який його надав, не має права підписувати касаційну скаргу.

Пан Міщенко розповів, що законодавець комплексно підійшов до врегулювання питання про підтвердження повноважень адвоката в суді:

1. спростивши з одного боку, порядок підтвердження повноважень;

2. передбачивши відповідальність адвокатів щодо подання ними невірогідних відомостей про обсяг наданих йому повноважень у такому ордері шляхом запровадження кримінальної відповідальності за ст. 4001 ККУ.

Також суддя розповів про нюанси відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, винятки із загального правила щодо здійснення представництва в суді адвокатом і на завершення вебінару відповів на питання глядачів.

З презентацією Івана Міщенка можна ознайомитися за посиланням.