КИЇВ — 27 листопада 2020 року. Другий день ІХ Судового форуму відкрили Ліліт Данеґян-Босслер, Голова Відділу реформ сектору правосуддя Департаменту правосуддя та правового співробітництва Ради Європи, і Денис Бугай, Президент Асоціації правників України.

З підсумками першого дня форуму можна ознайомитися за посиланням.

Якість законодавства та його вплив на інвестпривабливість України

Модерували першу сесію обговорення Ірина Кушнір, менеджерка проєкту Ради Європи «Підтримка впровадження судової реформи в Україні», та Людмила Буймістер, народна депутатка України ІХ скликання.

Так, керівниця сектору в складі відділу департаменту виконання рішень ЄСПЛ Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Клер Браун розповіла про важливість системи виконання рішень, зазначивши про потребу в її максимальній прозорості для процесу. Вона навела приклади справ ЄСПЛ щодо інвестиційного клімату в контексті судової системи та зауважила про необхідність належного регулювання в особисте життя з боку держави:

«Інвестори мають бути переконані в якості законів і справедливості суду в питаннях захисту інтересів», — підкреслила спікерка.

Расім Бабанли, керівник департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду, д.ю.н., розповів про чотири конституційні подання ВС, спрямовані на розгляд до КСУ протягом поточного року. Стосуються вони: 1) судової реформи, 2) карантинних обмежень, 3) конституційного імунітету Президента України та 4) мораторію на виконання судових рішень.

Пан Бабанли зупинився окремо на кожному з них, окреслив підстави, якими керувався Верховний Суд для підготовки висновку про відповідне звернення до КСУ, коротко розкрив їх суть та повідомив про поточний стан розгляду.

Зокрема, в поданні щодо судової реформи ВС вбачав неконституційними норми Закону України №193-IX та норми щодо скорочення кількості суддів ВС удвічі, зменшення базового розміру посадового окладу судді ВС, ліквідації ВККСУ, наділення Комісії з питань доброчесності та етики повноваженнями щодо перевірки членів ВРП.

«Ці аргументи були сприйняті КСУ, і Закон №193 в цій частині визнано неконституційним», —зазначив Расім Бабанли.

А щодо карантинних обмежень, у ВС переконані, що запровадження їх Кабміном перешкоджало реалізації конституційних прав громадян. КСУ визнав, що Кабмін перевищив конституційні повноваження.

Продовжив розгляд питання інвестпривабливості Іван Бондарчук, радник юридичної групи LCF. За його словами відповідний індекс України за першу половину поточного року становить 2,51 за 5-бальною шкалою. Показник був виведений із таких підстав: 62% CEO не задоволені інвестиційним кліматом, слабка судова система, відсутність прогресу щодо забезпечення верховенства права та нестабільний політичний вектор.

Станіслав Тарасов, менеджер із розвитку бізнесу в Україні Scatec Solar, нагадав, що інвестиційна діяльність полягає у взаємодії уряду та галузі, спрямованій на партнерство. Він підкреслив, що будь-яка нестабільність призводить до репутаційних ризиків, і якщо законодавство змінюється, інвестор стабільності не відчує, адже мусить передбачати це у стратегії розвитку в країні.

Про мораторії на стягнення з державного сектору економіки

Модератор другої сесії Олег Горецький, керуючий партнер ЮФ «Горецький і Партнери», нагадав, що в Україні існує близько 4000 державних підприємств, і дуже часто держава для захисту їх інтересів застосовує механізм під назвою «мораторій». Та на жаль, за словами спікера, він, в основному, порушує інтереси та права інших суб’єктів прав власності.

Підтримав його тезу Павло Пушкар, керівник відділу Департаменту виконання рішень ЄСПЛ Генерального Директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, зауваживши, що мораторій, по суті, є забороною на звернення до суду, оскарження рішень та дій влади. Тому у світовій практиці такий механізм використовується вкрай рідко.

Тарас Тарасенко, народний депутат України ІХ скликання, зауважив, що для певних державних підприємств мораторій усе ж необхідний для контролю їх роботи. За його словами, згодом, за умови вирівняння ситуації в їх діяльності, такий механізм втратить актуальність.

Доповнила його тези Валерія Коломієць, заступниця Міністра юстиції України, зазначивши, що мораторій на банкрутство держпідприємств використовується як вогнегасник для кризових питань, попри порушення таким чином права людини та інтереси держави:

«Неефективність діяльності державних підприємств — це відповідальність виконавчої влади, проте в нас накопичилося чимало стратегічних питань до законодавчої влади. Саме тому потрібен майданчик для розробки та реалізації спільних проєктів для їх вирішення», — підкреслила спікерка.

Партнерка Юридичної групи LCF, арбітражна керуюча, адвокатка Олена Волянська прокоментувала мораторій на стягнення з АТ «Укрзалізниця» за зобов’язаннями ДП «Донецька залізниця».

Вона розповіла, що мораторії на примусове стягнення з боржника порушують права особи-кредитора, визначені Конвенцією про захист прав та основоположних свобод: право на мирне володіння майном і право на справедливий суд. Тому встановлюючи мораторій, Україна має дотримуватися пропорційності між метою мораторію та засобом досягнення мети:

«Окупація українських територій — це спільна проблема, що болюче вдарила по суспільству та всіх секторах економіки країни. Та це аж ніяк не причина не повертати борги і ставити під сумнів здатність державних підприємств відповідати за своїми зобов’язаннями. Вже давно потрібно вибудовувати діалог між кредиторами та державою в питанні боргів «Укрзалізниці».

Про альтернативні способи вирішення спорів & третейські суди

Розпочав фінальне обговорення форуму заступник Міністра юстиції України Олександр Банчук.

Щодо законопроєкту №3411 про відновлення довіри до системи третейських судів спікер зауважив: пропонуються дуже жорсткі та однозначні кроки для втілення цієї ініціативи. Наразі вже є рішення Комітету з питань правової політики щодо підтримки урядового законопроєкту:

«Плануємо відсіяти «непрацюючі» суди. Залишаться лише ті, що справді підтвердять готовність й відповідність новим вимогам роботи. Крім того, передбачається підвищення прозорості їх діяльності, повноцінне надання повноважень Третейській палаті як самоврядній організації, яка повинна стати основною ланкою в системі третейського судочинства. Крім того, ми пропонуємо через 3 роки з моменту проходження перереєстрації надати судам право розглядати справи з нерухомості».

Шляхи відновлення довіри до третейських судів і роль у цьому Третейської палати висвітлив Тарас Шепель, Голова Третейської палати України, голова Третейського суду при ТПП України, член правління Фундації DEJURE.

Він розповів, що з понад 500 зареєстрованих третейських судів близько половини не розглянули жодної справи. Близько 2/3 — недоступні для комунікації.

Відтак основними новаціями законопроєкту є: перереєстрація третейських судів через підвищення вимог до них та зростання ролі самоврядування третейської спільноти, що дозволить зробити ефективним регулювання їх діяльності, без можливостей стороннього впливу на розгляд справ.

«На жаль, панує низка міфів про нібито можливі зловживання у сфері обігу нерухомості в разі повернення третейським судам права розглядати спори щодо нерухомості. Хоча можливість будь-яких зловживань вже викоренена, оскільки третейські суди не мають права зобов’язувати вчиняти реєстраційні дії та виносити рішення, які впливають на права осіб, які не є учасниками справи», — підкреслив пан Шепель.

Про медіацію

Про особливості запровадження медіації в Україні та очікування від нового законопроєкту Кабміну щодо регулювання медіації розповіла адвокатка, медіаторка, президентка ГС «Українська академія медіації» Луїза Романадзе, зазначивши, що Україна стоїть на порозі переломного моменту, бо прийняття законопроєкту може істотно вплинути на розвиток української медіації.

Зі спікеркою погодилася й Галина Єрьоменко, керівниця та викладачка Українського центру медіації, підкресливши, що український ринок невпинно змінюється, медіація щодня стає все популярнішим явищем. А Лариса Швецова, членкиня Вищої ради правосуддя, зазначила, що наразі й більшість суддів виступають за використання альтернативних способів вирішення конфліктів, бо це допоможе сторонам отримати бажаний результат. Крім того, медіація сприятиме й істотному розвантаженню судів.

Продовжила обговорення Юна Потьомкіна, старша юристка Asters, керівниця практики альтернативного вирішення спорів, експертка робочої групи з розробки закону про медіацію, зауваживши, що поточна ситуація в бізнес-середовищі дуже нагадує часи фінансової кризи 2008 року. Тоді бізнесу також доводилося терміново шукати швидке вирішення проблем із більш зваженим підходом. Як наслідок: конфлікти, розірвані угоди й банкрутства. Від попередньої кризи бізнес, за словами спікерки, став значно розумнішим, визнаючи цінність підтримки та збереження ділових відносин.

Ключове, на що, за словами пані Потьомкіної, варто звернути увагу: 1) рамковий характер закону; 2) закріплення тільки основних положень щодо процедури медіації; 3) принцип поширення дії Закону «Про медіацію» на всі види спорів, за винятком обмежень, передбачених в законах; 4) мінімальне державне регулювання.

«Люди мають розуміти, що не можна грати з судовими рішеннями. Як тільки це стане зрозуміло, одразу виникнуть умови для розвитку медіації та інших альтернативних методів вирішення спору», — підсумувала юристка.