КИЇВ — 11 листопада 2020 року. Черговий випуск спільної серії вебінарів АПУ & The Page став спеціальним. 27 жовтня Конституційний Суд України прийняв гучне рішення про визнання неконституційними статей про незаконне збагачення та скасування е-декларування. Вже згодом АПУ висловила стурбованість цим фактом і закликала ВРУ відновити антикорупційну реформу. Подальший розвиток історії — контроверсійний законопроєкт Президента України, яким пропонувався розпуск КСУ та розвиток конституційної кризи.

Все це, разом із нескінченною судовою реформою ми обговорили під час спеціального випуску серії антикризових вебінарів разом із Президентом Асоціації правників України, партнером VB PARTNERS, Денисом Бугаєм і традиційним інтерв’юером серії — головним редактором The Page, Андрієм Юхименком.

*13 листопада ви зможете дізнатися ще більше про діяльність ВАКС, практику ЄСПЛ і навіть кібертероризм на VII Конференції з кримінального права та процесу.

Передмова

«Висока мета КСУ — розуміння того, що таке добро, а що – зло»

Денис Бугай коротко нагадав глядачам про роль та задачі, що стоять перед Конституційним Судом України та зауважив, що, безумовно, окремі його рішення є дискусійними.

Про рішення КСУ

Так, розповідаючи про гучне рішення КСУ, пан Бугай зазначив про 2 ключові речі:

1. Фактична ліквідація електронного декларування суддів. При цьому, обґрунтування рішення, на думку спікера, є вельми непоганим — припинення (неконституційного) обмеження незалежності суддів, впливу на них антикорупційних органів.

2. Скасування статті ККУ про декларування недостовірної інформації. Суд пояснює такий крок тим, що приховування майна чиновниками не є суспільно-небезпечним.

Скасування електронного декларування — добро чи зло?  

Спікер зауважив, що підтримує систему електронного декларування та наявність відповідальності за порушення його правил — без огляду на низку претензій до поведінки антикорупційних органів (НАЗК, НАБУ, САБ). За його словами, знесення системи негативно вплине на питання боротьби з корупцією: «Ми маємо вдосконалювати роботу системи, а не ставити під сумнів її існування». Крім того, постає ключове питання — чому таке рішення приймається після 5 років роботи системи?

Адвокат нагадав, що це не перше такого роду рішення КСУ: 2 роки тому суд скасував відповідальність за незаконне збагачення — хоча згодом парламентарі ситуацію виправили, вдосконаливши законодавство. Три місяці тому було прийнято рішення щодо неконституційності Указу Президента про призначення керівника НАБУ (Артем Ситник — ред.). Крім того, на розгляді перебуває справа щодо (не)конституційності створення ВАКС. Все це свідчить про негативну тенденцію щодо (відсутності) волі до системної антикорупційної політики.

Про конституційну кризу. Правова оцінка дій влади

«...гілки влади мають навчитися жити разом, а не розганяти одна одну»

Крім того, пан Бугай нагадав, що КСУ планує розглянути й питання земельної реформи. Та наразі робота суду штучно заблокована — четверо суддів не приходять на засідання, рішення прийматися не можуть. «І це ще один елемент конституційної кризи», — підкреслив спікер.

На прохання ведучого надати правову оцінку діям влади щодо КСУ та їх (не)ефективності, Денис Бугай зауважив — рішення є дуже дискусійними: «Це виглядає, як певний тиск, мовляв «Мені не подобається суд, я буду його розпускати». Закон передбачає особливий порядок формування і виключний порядок звільнення. Не можна прийняти окремий Закон і «за бажанням» розпустити суд. Наші гілки влади мають навчитися жити разом, а не розганяти одна одну».

Врешті, спікер підкреслив, що будь-які намагання влади розпустити будь-який суд — це пряма загроза його незалежності.

Референдум — вихід із ситуації?

Щодо цього спікер відповів однозначно — в контексті саме цієї ситуації, пропозиція про референдум звучить популістично та маніпулятивно: «Ми не можемо проводити референдуми щодо всіх можливих питань. Потрібно вибудовувати інституції, які будуть працювати незалежно від прізвищ тих, хто там працює. І обмежити можливість тиску на суддів і втручання в їх діяльність з боку влади», — зазначив Денис Бугай.

Рішення ж КСУ оскарженню не підлягає, відтак єдиний правильний крок, який може зробити влада — прийняти новий закон про відповідальність за незаконне збагачення з урахуванням позицій КСУ.

Що чекає на 110 справ про незаконне декларування?

Всі 110 відкритих справ підлягають закриттю, а матеріали, зібрані в них не можуть використовуватися в інших, нових провадженнях: «Це перегорнута сторінка», — підкреслив спікер.

Все про судову реформу

За останні 1,5 роки політичної влади судова реформа була фактично зупинена. Ба більше, ця зупинка спровокувала нову проблему – тотальна нестача суддів після розпуску ВККС. Крім того, незрозумілими залишаються й подальші кроки влади для вирішення такої кризи. Денис Бугай розповів, що є прибічником продовження реформи, розпочатої 5 років тому. Нагадаємо, що концепція включає:

1. Оцінювання суддів, в тому числі Громадською рада доброчесності.

2. Прозорість системи конкурсів з набору та переводу суддів (з одного суду в інший).

3. Достойний рівень суддівської винагороди.

Щодо останнього, Президент АПУ підкреслив — державний бюджет дозволяє забезпечити цей пункт. У свою чергу, ефективна судова система згенерує cash flaw і підвищить інвестиційну привабливість країни.

Взаємодія з судами: практичні поради для бізнесу

Тут Президент Асоціації зазначив однозначно: «Справи потрібно вести так, щоби до суду не потрапляти». Найголовніша порада від адвоката — перш за все, вести свою діяльність відповідно до Закону та обов’язково заручитися юридичною підтримкою. На тезу Андрія Юхименка щодо неможливості абсолютно законного ведення в Україні, пан Бугай підкреслив — за такими тезами найчастіше криється банальна неготовність до роботи над собою задля законного підприємництва.

Якщо бізнес все ж стикнувся з судовою проблемою, то найперша порада — вирішити спір шляхом медіації. «Варто зрозуміти, що, з огляду на судові витрати, то навіть за умови виграшу — не факт, що ви будете цим задоволені. Закон працює — потрібно просто вміти ефективно його застосовувати».