«Недовіра суспільства — наслідок відсутності належного результату»: підсумки обговорення проблеми виконання судових рішень

2020-11-06

КИЇВ — 6 листопада 2020 року. Вже втретє відбувся щорічний Форум «Виконання рішень національних судів в Україні». Захід організовано Асоціацією правників України спільно з проектом Ради Європи «Подальша підтримка виконання Україною рішень у контексті статті 6 Європейської конвенції з прав людини», який фінансується Фондом з прав людини. Участь в обговоренні взяли представники всіх гілок влади, громадських і міжнародних організацій, посольств та міжнародні експерти.

Відкрили захід Крістос Джакомопулос, генеральний директор Директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, Олексій Резніков, Віце-прем’єр-міністр — Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, голова Комісії з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини, Валентина Данішевська, Голова Верховного Суду, Андрій Костін, Голова Комітету з питань правової політики ВРУ, Іван Ліщина, заступник Міністра юстиції України — Уповноважений у справах ЄСПЛ, Ерік Сведал, Надзвичайний і Повноважний Посол Норвегії в Україні, Карстен Майєр-Віфгаузен, керівник Консульсько-правового відділу Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні, та Ірина Сербін, Голова Комітету АПУ з конкурсного права, партнерка Ario Law Firm. 

«Правосуддя — це мистецтво справедливості»

Олексій Резніков під час вступного слова зауважив: будь-які судові рішення будуть мати справедливий характер, якщо у визначений судом спосіб захистять порушене право чи охоронювані законом інтереси: «А захист такого права неможливий без належного виконання, реалізації. Саме про це говориться у ст.6 Конвенції з прав людини та основних свобод». Він підкреслив, що одним із критеріїв ефективності судової системи є саме показники виконання судових рішень. З огляду на це, проблема їх виконання має бути першочерговою та невіддільною складовою української судової реформи:

«Від імені уряду я хотів би чесно вибачитися за всі попередні роки, коли офіційно Україна не приділяла такої уваги вирішенню цієї проблеми», — підкреслив пан Резніков. Він розповів, що сьогодні це питання вже є одним із пріоритетних для уряду та пообіцяв, що її рішення буде знайдено вже незабаром.

На підтвердження власних слів Олексій Резніков нагадав, що завдяки ініціативі заступника Міністра юстиції України Івана Ліщини нещодавно була офіційно створена Комісія з питань виконання рішень ЄСПЛ як консультативно-дорадчий орган при Кабміні. Це, за словами спікера, свідчить про важливі інституційні зрушення на національному рівні та наявність політичної волі для вирішення проблеми.

«Коли ми говоримо про підвищення довіри до судів і судових рішень, то маємо говорити і про спільні зусилля всіх гілок влади для забезпечення виконання рішень»

У продовження тез пана Резнікова Валентина Данішевська підкреслила: болючість теми форуму переоцінити важко, бо питання виконання судових рішень стоїть на порядку денному вже не перше десятиліття:

«Мені доводилося займатися цією проблемою ще в якості експерта. І тепер вже Верховний Суд, як і я особисто, опікується цими питаннями з боку судової гілки влади».

Голова Верховного Суду також зазначила, що сьогодні вкотре та доволі голосно лунає й тема підвищення довіри до судів. Та ледь не половина цієї довіри лежить саме в площині ефективного виконання судових рішень. Без цього судовий захист для простої людини є беззмістовним, а результат, попри рішення на користь людини, залишається несправедливим.

Далі Голова Верховного Суду звернулася до статистики, що демонструє поточний стан справ у цьому питанні. Так, щорічно суди України розглядають понад 3 млн справ, із яких 1 млн — справи, присвячені врегулюванню конфліктів у господарських, цивільних та адміністративних відносинах, 800 тис. позовів суди задовольняють, а відтак їхні рішення мають бути виконані.

«Проблема виконання судових рішень, безумовно, потребує узгодженої адекватної реакції та консолідованої позиції всіх гілок влади. Тому наша мета — віднайти якомога конкретніші заходи, які ми можемо вжити, щоб змінити стан виконання судових рішень в Україні на краще», — зауважила пані Данішевська.

Щодо законодавчого напряму — першочергового вирішення потребує проблема щодо мораторіїв. Наразі існує понад 10 мораторіїв, якими встановлено заборону на стягнення майна, зокрема, на підставі судових рішень:

«Слід вжити заходів для проведення повного аудиту мораторіїв з точки зору їх регуляторного впливу на вирішення наявних проблем та на діяльність і права інших осіб і виявити таким чином інші ефективні шляхи подолання цих проблем», — підкреслила Валентина Данішевська.

Голова ВС наголосила й на необхідності стимулювання добровільного виконання судових рішень, що потребує забезпечення дії принципу незворотності виконання.

«По-перше, необхідно зробити неможливим ухилення від виконання судових рішень. Крім того, треба вжити заходів, щоб добровільне виконання було значно дешевшим від примусового. Також бажано досягти негативного репутаційного впливу на боржника. При цьому негативні наслідки недобровільного виконання судового рішення мають бути пропорційними та збалансованими. Штрафні санкції не можуть бути такими, щоб зробити неможливим для особи сплату боргу, присудженого судовим рішенням», — зазначила Валентина Данішевська.

«Недовіра — наслідок відсутності належного результату»

Андрій Костін погодився з тезами Голови Верховного Суду, підкресливши, що покращення статистики виконання судових рішень — завдання всіх гілок влади, бо проблема є комплексною: 

«Ми обговорюємо питання не просто законодавчого регулювання чи практики виконання судових рішень. Цифри, які навела пані Данішевська є надкритичними, бо за кожною справою без належного виконання судових рішень є людська доля, розчарування та недовіра до всієї державної системи, не тільки правосуддя. Недовіра — це наслідок відсутності належного результату».

Також пан Костін констатував високий рівень консолідації зусиль на рівні парламенту та виконавчої влади — не лише Мін’юсту, але й Кабміну:

«Саме Комісія, яку очолює пан Резніков, є чудовим прикладом того, як і уряд, і парламент опікується вирішенням проблеми».

Продовжуючии обговорення, Іван Ліщина повідомив учасникам про ухвалення Кабміном Національної стратегії вирішення проблеми невиконання рішень судів, боржниками за якими є державний орган або державне підприємство, установа, організація на період до 2022 року.

Він розповів, що затвердження Національної стратегії є заходом загального характеру, необхідним для виконання рішень Європейського суду групи справ «Іванов/Бурмич проти України». Вона є дорожньою картою для України, яка дозволить досягти таких результатів:

  • зменшення кількості невиконаних рішень судів;
  • погашення державного боргу через невиконані рішення судів;
  • припинення звернень до ЄСПЛ через невиконання (чи тривале виконання) рішень національних судів;
  • зростання довіри суспільства до державних інституцій.

«Наразі Мін’юст працює над проєктом Плану заходів щодо її реалізації, який містить чіткі заходи нормативного та інституційного характеру, спрямовані на ефективне вирішення проблеми тривалого невиконання рішень національних судів.

Вжиття державою цих заходів і активна взаємодія держорганів з міжнародними партнерами матиме позитивний вплив на міжнародні відносини України та доведе прагнення України добросовісно виконувати свої міжнародні зобов’язання», — підкреслив пан Ліщина.

Про заходи нормативно-правового регулювання у сферах соцзахисту та процедур банкрутства для запобігання невиконання національних рішень

Модератор першої панельної дискусії вже другої сесії форуму, член Правління АПУ, старший партнер Ario Law Firm Юліан Хорунжий підкреслив: в Україні щороку втілюється безліч змін, але проблеми щодо виконання судових рішень залишаються незмінними. Для загального розуміння проблеми він надав слово Довидасу Віткаускасу,керівнику проєкту ЄС «ПРАВО-Justice».

В обговоренні також взяли участь Ліліан Апостол, міжнародний експерт проєкту Ради Європи «Подальша підтримка виконання Україною рішень у контексті статті 6 Європейської конвенції з прав людини», Володимир Погребняк, Суддя Касаційного господарського суду у складі ВС, Руслан Мельниченко, національний експерт проєкту Ради Європи «Подальша підтримка виконання Україною рішень у контексті статті 6 Європейської конвенції з прав людини», Тарас Тарасенко, голова Підкомітету з питань прав людини Комітету ВРУ з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та АР Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин, Олександр Олійник, директор Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Мін’юсту, та Cвітлана Глущенко, директорка Департаменту моніторингу соціальних справ, Секретаріат Уповноваженої ВРУ з прав людини.

Володимир Погребняк зосередив увагу на актуальній судовій практиці ВС у справах пробанкрутство. Він зазначив, що з введенням у дію Кодексу України з процедур банкрутства (далі — КУзПБ) змінилися підходи, судова практика та правозастосування.

За його словами, після тривалих обговорень спільно із суддями господарських судів у контексті підготовки до введення в дію КУзПБ фахівці дійшли висновку, що судова влада не може при правозастосуванні зазначеного Кодексу не враховувати норм спеціальних законів. Причина — вихід за межі судового тлумачення законодавства і сприйняття такої дії, як втручання в повноваження законодавчої та виконавчої влади. Тому склалася ситуація, де норми Кодексу застосовуються з урахуванням встановлених спеціальним законом обмежень та мораторію наявних, зокрема, щодо державних підприємств.

«Ми розуміємо, що можливий позитивний ефект від запровадження нового законодавства про банкрутство було значно знівельовано. Без огляду на це, судова влада в межах наявних повноважень, зокрема, й не пов’язаних зі здійсненням правосуддя, зробила низку кроків для недопущення погіршення стану виконання судових рішень», — зауважив пан Погребняк.

Спікер також нагадав, що у 2020 році Пленум ВС двічі звертався до КСУ з конституційним поданням щодо перевірки відповідності Конституції України прийнятих ВРУ законів, які безпосередньо впливають на стан виконання судових рішень.

Асоціація правників України дякує проекту Ради Європи «Подальша підтримка виконання Україною рішень у контексті статті 6 Європейської конвенції з прав людини», який фінансується Фондом з прав людини, за співпрацю та внесок, який проєкт та експерти роблять у розвиток правової держави!

НАГАДАТИ ПАРОЛЬ