КИЇВ — 28 жовтня 2020 року. 20 жовтня у ВРУ був зареєстрований законопроєкт №4240. Про це повідомило Міністерство цифрової трансформації в соціальних мережах. Що містить документ: які переваги та прогалини? Врешті, наскільки він є ефективним? Детальну аналітику надала Ірина Брилянт, керуюча партнерка АО «Дестра», адвокатка.

— В умовах стрімкого розвитку інформаційних технологій та глобалізаційних процесів у світі актуальним є впровадження методів електронного врядування. Зокрема, електронне резидентство є одним із прогресивних методів сучасного урядування, який створює передумови для успішного ведення бізнесу із нерезидентами. Водночас, е-резиденство дозволятиме контролювати державі-резиденту легальність господарської діяльності та оподаткування таких суб’єктів.

25.06.2020 року Постановою Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проєкту із запровадження та реалізації в Україні електронного резидентства» № 648 (далі — Постанова) було створено передумови для втілення проєкту із запровадження в Україні інституту електронного резидентства.

20.10.2020 року зареєстровано проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ведення підприємницької діяльності е-резидентами в Україні» (далі — законопроєкт).

Аналізуючи законопроєкт, слід зазначити, що він пропонує низку реальних новацій, які здатні створити умови для отримання зацікавленими іноземцями та особами без громадянства, які набули статусу е-резидента, можливості реєстрації себе як фізичної особи-підприємця та ведення підприємницької діяльності без необхідності перебування в Україні.

Проте цей законопроєкт не містить заходів протидії кіберзагрозам та двостороннього захисту даних при е-резиденстві відповідно до Закону України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України».

Доцільно розглянути ключові позиції законопроєкту.

Законопроєктом передбачається, зокрема, доповнення Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України Підрозділом 10-1 «Ведення підприємницької діяльності електронними резидентами», яким передбачаються тимчасові, до кінця 2022 року, особливості та правила ведення підприємницької діяльності електронними резидентами-підприємцями, як виняток, дія цього Підрозділу не поширюється на електронних резидентів-фізосіб.

Варто зауважити, що позитивним є те, що в законопроєкті пропонується встановити, що податковою адресою е-резидента, який зареєструвався як фізична особа-підприємець, визнається місцеперебування адміністратора, за яким він береться на облік як платник податків у контролюючому органі, а не місцеперебування кожного окремого резидента, для запобігання махінацій зі зміни домену. 

Адміністратором виступає державне підприємство «ДІЯ», що здійснює заходи зі створення, адміністрування, технічної підтримки системи, а також забезпечує та відповідає за захист та безпеку інформації в системі відповідно до вимог Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», виконує інші функції відповідно до чинного законодавства України.

Проте в законопроєкті не йдеться про конкретні дані, програми та заходи безпеки, які б гарантували максимальний ступінь захисту інформації е-резидентів та держави.

Варто зауважити, що законопроєктом чітко встановлено, що е-резидент здійснює державну реєстрацію себе як платника єдиного податку третьої групи спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності відповідно до правил, встановлених цим Підрозділом та іншими актами чинного законодавства в частині, що не суперечать цьому Підрозділу, та провадить свою господарську діяльність в межах обмежень, встановлених чинним законодавством. Зазначається також, що е-резидент-підприємець не може використовувати працю найманих осіб.

Законопроєктом також запропоновано норму, згідно з якою е-резидент-підприємець може здійснювати виключно ті види господарської діяльності, які визначені Міністерством юстиції України за погодженням з Міністерством фінансів України. Передбачається подальше внесення змін до відповідних підзаконних актів, у яких будуть визначені види господарської діяльності, що здійснюватимуть е-резиденти, серед яких, зокрема, такі: видання комп’ютерних ігор (58.21 КВЕД); видання іншого програмного забезпечення (58.29 КВЕД); комп’ютерне програмування (62.01 КВЕД); інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп’ютерних систем (62.09 КВЕД); оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов’язана з ними діяльність (63.11 КВЕД) тощо.

Вважаю, що встановлення цим законопроєктом спеціальних правил звітування е-резидентів є інструментом ефективного контролю за своєчасною та правильною сплатою ними податків.

Так, цілком співмірними заходами для цілей оподаткування є те, що е-резидент-підприємець зобов’язаний вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, виключно в електронному вигляді та через електронний кабінет платника податків.

Щодо правильності обчислення е-резидентом-підприємцем сум податку, а також достовірності задекларованих ним даних податкового обліку, то вони можуть підтверджуватися лише первинними та іншими документами, які складені в електронному вигляді та надіслані до контролюючого органу, засвідченими кваліфікованим електронним підписом, копіями таких документів, якщо вони були складені в паперовому вигляді.

Досить ефективним є застереження законопроєкту, що будь-які дані, не підтверджені зазначеними документами, вважаються такими, що не існують і не можуть враховуватися під час обчислення податкових зобов'язань е-резидента-підприємця, крім випадків, коли врахування таких даних призводить до збільшення розміру його податкових зобов’язань чи збільшення обсягу інших обов’язків такого суб’єкта. При цьому будь-які суми коштів, що надійшли е-резиденту-підприємцю, визнаються його доходом і оподатковуються за ставкою, передбаченою пунктом 293.4 статті 293 Податкового кодексу України, якщо підстава для надходження таких коштів не підтверджена документами, наведеними в цьому пункті цього Підрозділу.

Як вбачається із наведеного вище, положення проєкту Закону відображають і специфіку проведення Державною податковою службою України перевірок, що зумовлено специфікою підприємницької діяльності, яку провадить е-резидент-підприємець, та особливостями їх звітування. Проєктом Закону також зазначається, що е-резидент-підприємець подає податкову декларацію виключно в електронній формі через електронний кабінет платника податків.

Зазначеним проєктом Закону також пропонується внести зміни до деяких інших законодавчих актів України. Зокрема, пропонується доповнити статтю 1087 Цивільного кодексу України частиною четвертою, якою передбачити порядок проведення розрахунків фізичних осіб-підприємців, що зареєстровані електронними резидентами, виключно у безготівковій формі. Документом також пропонується внести відповідні зміни до таких законів України: «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» тощо.

Отже, законопроєкт № 4240 містить чіткі норми, які сприятимуть налагодженню умов для ведення бізнесу е-резидентами в Україні, створить механізм для залучення нових інвестицій, а також сприятиме збільшенню доходів державного бюджету шляхом наповнення його коштом податків, що сплачуються е-резидентами.

Проте все ж цей законопроєкт в недостатній мірі передбачає заходи мінімізації виникнення кіберінцидентів та посиленого захисту інформаційно-цифрових даних нашої держави