КИЇВ — 23 жовтня 2020 року. М&A після карантинного півріччя, міжнародні тренди трансакцій, судова практика та все про корпоративне структурування — до вашої уваги підсумки другого дня дискусій XIV Форуму з корпоративного права від Асоціації правників України, який цього року відбувся в режимі онлайн.

З підсумками першого дня форуму можна ознайомитися за посиланням.

 «Змінюємо форму — не змінюємо суть»

Перша сесія форуму, модератором якої виступив Володимир Ігонін, партнер АО «ЮФ «Василь Кісіль і Партнери», була присвячена обговоренню останніх трендів щодо M&A та корпоративних договорів.

Про підсумки року та карантинного півріччя

«Вважатимемо чутки про клінічну смерть ринку панікерством»

Спікери дійшли до висновку, що карантин не надто вплинув на ринок М&A, лише трохи посунув плани. Так, розповідаючи про власні враження від напівкарантинного року, пан Ігонін зауважив: «На початку жорсткого локдауну ми мали в роботі 6 великих угод, в перші ж 2 тижні 5 із них паралізувалися, було вельми лячно. На щастя, починаючи з літа, ця ситуація відновилася, справи успішно завершені, «злетіла» лише одна». А Микола Стеценко,керуючий партнер AVELLUM, розповів, що кількість угод не змінювалася взагалі, а плани сильно інтерпретувалися: «Справи затягувалися, та згодом все надолужилося, літо було справді «гарячим» у контексті М&A угод». Також він зазначив про тенденцію на зростання кількості великих угод.

Онлайн-вимір температури

За результатами паралельного доповідям онлайн-опитування учасників у 45% аудиторії кількість угод за рік істотно не змінилася, в 36% — скоротилася, а у 18% — зросла.

Про міжнародні тренди трансакцій

 «Стресовий тест-драйв пройдено»

Ситуація у міжнародних колег аналогічна українським — про це зазначила Тетяна Довгань, партнерка CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang: у березні низка трансакцій компанії була поставлена на паузу, та ситуація вирівнялася вже за 1,5 місяця. Особлива активність, за словами спікерки, наразі спостерігається у сферах інфраструктури, промисловості та телекомунікації. Незмінним залишається й основний інструментарій.

Who dares wins — дослідження CMS 

Розповідаючи безпосередньо про ключові тренди М&A трансакцій, пані Довгань зазначила, що на європейський ринок пандемія все ж вплинула істотно. Так, у першому півріччі 2020 року обсяг угод впав на 31% — до 2800. А їх сукупна вартість знизилася на 29% — до 262,9 млрд євро. 74% респондентів «охолонули» до М&A, а 65% — не розглядають їх взагалі. «Змушена констатувати, що це найнижчі показники з 2013 року». Попри це спікерка підкреслила збереження оптимізму: вже очікується активізація трансакцій з проблемними активами та процесів фінансової реструктуризації.

Щодо М&A активності з непроблемними активами — найбільш популярними секторами є технології, медіа та телекомунікації, фінпослуги, фармацевтика, медицина та біотехнології, промисловість. А найбільш перспективними для інвестування є фарма та телеком.

Серед іншого, Тетяна Довгань розповіла, що на відміну від України, європейські країни посилюють протекціоністські заходи, спрямовані на контроль за режимом іноземного інвестування.

Тренд щодо основних умов укладення M&A трансакцій зберігається — за п’ять років вони майже не змінилися, певні корективи вніс лише COVID-19:

1. Коригування покупної ціни (purchase price adjustment). Без огляду на коливання, зберігається тренд збільшення кількості трансакцій, де застосовується цей механізм. Статистика варіюється, в основному, з огляду на розмір трансакції.

2. Коригування ціни через певний проміжок часу після завершення угоди на основі фінпоказників (earn-out). Тут тренд також стабільний — зростання. Проте не у всіх країнах. Зокрема, Україна перебуває серед країн з найнижчим показником earn-out — 8% у 2019 році, тоді як, наприклад, в Німеччині — 22%. З огляду ж на пандемію, до кінця 2020 року очікується ріст показників.

Кейс. Корпоративний конфлікт у кіпрській компанії

Про «бойовий досвід» розповів Микола Стеценко. Правники представляли інвестора, який «у ковбойському стилі» заходив до холдингу на рівні Кіпру. Акціонерів було приблизно 10, один з них вирішив вийти з холдингу, а клієнт спікера — зайняти його місце:

«Він дуже сподівався отримати достатню кількість місць у Раді директорів, щоб врешті перехопити стратегічний контроль над компанією. Але засновник мав інший погляд на перебіг подій». За словами пана Стеценка, засновник зловживав своїм контролем над менеджментом, зокрема, укладав невигідні для бізнесу угоди, акціонери від цього стомились. Статут холдингу, при цьому, не був повністю приведений у відповідність до корпоративного договору.

«Корпоративний договір — не панацея» 

Спікер нагадав, що наслідки порушення корпоративного договору — збитки. А наслідки порушення статуту — потенційна недійсність угоди. Тому максимальне приведення до відповідності обох документів — очевидний must have. 

«Статут — також не панацея!»

«Є у вас корпоративний договір — класно. Статут відображає всі домовленості — круто! Чи можна розслабитися? Виявляється, що ні», — зазначив Микола Стеценко, зауваживши, що на Кіпрі (і не тільки) роль секретаря, який веде реєстр акціонерів і директорів компанії, є надважливою. Це значить, що якщо інша сторона контролює його, є ризик зловживання корпоративним управлінням у неоднозначних питаннях, наявність яких є неминучою. Наприклад, секретар незаконно звільнить директора. Врешті, справа проти нього розглядатиметься 2-3 роки, а наслідків за прийняті рішення ніхто не понесе (максимум — відшкодування зарплатні).

«Крім того, раджу завжди тримати квиток на вихід — має бути опціон. А ще краще — створюйте холдинг в Україні, де корпоративний реєстр є незалежним, а дії незаконного директора можна визнати недійсними», — підсумував Микола Стеценко.

На завершення першого блоку форуму Юрій Шаратов, суддя Господарського суду Одеської області, розповів про першу (успішну!) судову практику по корпоративних договорах за українським правом.

Про корпоративне структурування

Останню панель обговорень розпочала Анна Зоря, партнерка Arzinger, зазначивши про її унікальність, адже порушені питання досі на теренах юрринку не висвітлювалися, а саме йдеться про інститути спільного інвестування (ІСІ):

«В майбутньому набуде максимальної популярності, тому ми як флагмани юрспільноти хочемо дати старт цьому тренду. Чому так? Бізнес починає жити по-новому, і пов’язано це не тільки з пандемією».

Модераторка зауважила, що в Україні тема щодо ІСІ має особливий статус, адже вітчизняний бізнес намагався відшукати варіанти правильного (само)структурування для збереження «зони комфорту». Наразі світові тренди змінюються, і саме ІСІ може дозволити бізнесу жити по-новому в межах діючого законодавства. Та чим тоді зумовлена його непопулярність?

По черзі. Що таке ІСІ?

Ілля Ткачук, партнер Integrites, коротко нагадав про те, що таке ІСІ (корпоративні та пайові інвестиційні фонди) та чому про них варто говорити. Так, корпоративний інвестфонд є акціонерним товариством, на який не поширюється Закон про АТ і де виконавчим органом виступає юрособа. Пайовий же інвестфонд є сукупністю активів учасників, яка належить їм на праві спільної часткової власності. Створюється та повністю оперується він компанією з управління активами. Важливо, що для ІСІ встановлені привабливі податкові винятки.

Тож чим зумовлена його непопулярність? На думку пана Ткачука, причиною може бути недосконалий механізм або можливість його застосування тільки в окремих бізнесах. Для імплементації ІСІ варто виявити конкретні перешкоди шляхом спільних обговорень та практики.