ХАРКІВ — 07 вересня 2020 року. Після тривалої карантинної перерви Асоціація правників України успішно повернулася до офлайн-всесвіту разом із ІІ Kharkiv Legal Business Forum у комбінації з онлайн-трансляцією. Зберігаючи безпечну відстань, правники обговорили поточний стан українського ринку юридичних послуг і останні тенденції на його теренах, шляхи реанімації юросвіти, діджиталізацію в усіх її проявах і обмінялися інструментами якісного просування власного бізнесу. «Нарешті це відбулося!», — наголосив Кирило Кролевецький, Голова Відділення АПУ в Харківській області. Підтримуючи ноту урочистості, наводимо головні тези заходу.

Що з юрринком? Або «Все, що можна делегувати приватному сектору – потрібно делегувати приватному сектору»

Держава має займатися безпосереднім, ключовим бізнесом — регулюванням, а не наданням послуг. І стосується це всього ринку — не лише правничого. Такої думки дотримується Довидас Віткаускас, керівник Проєкту ЄС «Право Justice». Щодо поточного стану українського юрринку він зауважує — ситуація майже чудова. Нотаріат — майже приватизований сектор, якому впродовж останніх чьотирьох років вдалося успішно консолідувати саморегулювання під егідою Нотаріальної палати. Тим часом, ситуація з приватними виконавцями, без огляду на сталий розвиток (на сьогодні система вже містить понад 600 фахівців), наразі виглядає більш сумно через істотний дефіцит довіри з боку держави. Те саме стосується й арбітражних керуючих. Крім того, не зважаючи на торішню консолідацію зусиль, для третьої ланки попереду ще є багато роботи.

Проте щодо згаданої трійки професій Мін'юст (як і держава загалом) досі не визначилося – регулювати чи конкурувати. Тому наразі постає нагальне питання — визначити вектор взаємодії з приватним сектором і налагодити якісну співпрацю, засновану на взаємній довірі, знищити наявний конфлікт інтересів:

«Приватні виконавці, зокрема, вже продемонстрували ефективність, вп’ятеро більшу за ДВС. Без огляду на це, вгадайте де саме перебувають 91% з усіх наявних справ», — зауважив пан Віткаускас.

Серед інших нагальних проблем він виокремив:

1. Потребу в створенні прозорої системи квот — наразі в Мін’юсту така методологія відсутня. Квотування наявне, та лише «де-факто».

2. Екзамени. Правники оцінили сучасність підходу Мін’юсту до процедур, проте одностайно зауважили, що система організації та контролю потребує значного доопрацювання: «Потрібно перевіряти не знання (для цього є виші), а навички».

3. Відсутність дисципліни — найбільша з наявних проблем сфери контролю та регулювання. Розв'язати проблему просто — Мін’юст має передати повноваження Дисциплінарній комісії кожній із гілок приватного сектору.

Повністю підтримав тези пана Віткаускаса представник однієї з них — Голова Ради арбітражних керуючих Харківської області, керуючий партнер АО «Іваненко та партнери» — Євген Іваненко, додавши, що його професії наразі не довіряє не лише держава, але й суспільство: «І вже тут лише якісна робота та неупередженість, дотримання балансів дозволить виправити ситуацію».

Про блюдо, яке подають холодним. Форензік: що воно та з чим його їсти 

Плин форуму перервався спеціальною доповіддю від Артема Ковбеля, аудитора, старшого партнера Vigilant Forensic Botique. Отже, як віднайти якісні шляхи захисту від корпоративного шахрайства?

Що таке форензік?

Це інструмент, який забезпечує превентивні заходи щодо розвитку недобросовісних дій в компанії з одного боку, та дозволяє розслідувати такі дії (внутрішні та зовнішні) — з іншого.

Найчастіше такі розслідування стосуються саме топменеджерів: СЕО, фіндиректорів і партнерів, а серед найгостріших ризиків — не лише розкрадання активів, але й їх незаконне відчуження, маніпуляції з фінзвітністю, корупція, схеми «відкатів».

Трикутник шахрайства, про який важливо пам’ятати

Три ключових моменти, ччому люди йдуть на шахрайство: 1. сприятливі умови в компаніях із слабкою системою внутрішнього контролю (від наявності відсутності контрольно-пропускного контролю до зворотного зв’язку); 2. виправдання («це найменше зло», «я заслуговую на більше»); 3. мотив (фінпотреби, жадібність, особисті пороки, банальний страх звільнення тощо).

Ключові поради для мінімізації ризиків

1. Максимально виключайте з бізнесу посередників.

2. Перед тим, як взяти проєкт — якісно вивчайте замовника.

3. Пам’ятайте, що: а) крадуть в 100% компаніях, питання лише у розмірі сум, б) вихід із операційного контролю компанії, рівнозначний втраті бізнесу.

4. Не поспішайте карати шахрая одразу, потрібно точно проаналізувати всі нюанси, щоби виявити кожного учасника шахрайської схеми.

5. Хочете знайти шахрая — Follow the green (слідуйте за грошима).

Be digital or die 

Ключове питання на порядку денному для бізнесу на будь-якому з його життєвих етапів — діджиталізація, трансформація та повний перехід до онлайну. Розвиток, маркетинг, залучення клієнтів — у кожному з цих аспектів ключову роль відіграє саме «онлайн». Про нагальність процесу розповів заступник харківського міського голови з питань цифрової трансформації, координатор Офісу реформ Харкова, експерт електронного управління та побудови SMART-міст — Олег Дробот. Головні переваги він продемонстрував на кейсі цифрового розвитку Харкова. Так, сьогодні вже успішно функціонують «Мій Харків», «Портал електронних сервісів» і «Портал харків'янина». Жителі Харкова активно користуються єдиною медичною системою «HELSI.me», платять за паркування онлайн і користуються іншими онлайн-послугами.  

Експерт зауважив, що зручність, економія часу, цифрова безпека, любов клієнтів і керування ними — головні переваги, які надає діджитал: «Ви маєте зрозуміти, що вчора бізнес ще міг існувати без цифри. Сьогодні картина максимально протилежна. Не спішіть — підходьте до процесу зважено, шукайте інструменти, аналізуйте їх та імплементуйте. Та не стійте на місці в епоху, коли рух уперед — ключ до виживання».

Серед таких інструментів ледь не найбільш популярною є СRM-система, про аспекти використання якої розповіла Наталія Рязанова, керуюча партнерка компанії «SION patent law firm», патентна повірена, к.ю.н. Щодо обумовленості потреби запровадження СRM-системи, спікерка зауважила — вона дозволяє максимально автоматизувати процеси, оптимізувати роботу з клієнтами (як у наданні послуг, так і у виявленні потреб), а іноді — навіть врятувати репутацію фірми.

Та перелік цифрових рішень для бізнесу є майже безмежним, і правникам допоміг його доповнити Арсен Бучковський, партнер, менеджер з інновацій ILF, попередньо порадивши: «Спочатку навчіться керувати проєктом, уже потім — діджиталізуйте його. Більше взаємодії, більше аналітики, менше рутини». Для побудови якісної системи гнучкого керування проєктами спікер радить Agile, Scrum, Kanban. А покращенню комунікації суттєво допоможе частковий перехід від електронної пошти до месенджерів, адже це про «швидше, якісніше, легше».

Зауваження-примітка* від модератора сесії — Ігоря Маркевича, співзасновника Amigo Partners: «Важливо пам’ятати, що у вирі цифровізації не варто забувати й про інформаційну гігієну — як у контексті сприйняття, так і продукування інформації».

Smalltalk про юридичну освіту 

Передбаченої дискусії під час «освітньої» сесії врешті не відбулося, бо експерти дійшли одностайного висновку — юридичну освіту потрібно терміново реанімувати, — наявні підходи застаріли, а нових ще не запроваджено. Так, Сергій Сільченко, партнер ЮК «ILF», доцент кафедри трудового права НЮУ ім. Ярослава Мудрого зазначив: «Проблема в тому, що знання, які ми надаємо, швидко застарівають. Врешті, виші випускають лише 10% справді підготовлених до реалій фахівців. Тому ми маємо транслювати конкурентні навички 1. освіти та 2. комунікації». До їх переліку Андрій Удовиченко, CPO Bot&Partners додав швидкість: мислення, орієнтування в контекстах, пошуку інформації. Спікер переконаний — «Люди, які лише впевнено повторюють тексти кодексів, наразі нікому не потрібні».

В свою чергу, Іван Городиський, адвокат, к.ю.н, директор-засновник Школи права Українського католицького університету (2014-2020) переконаний, що якісне навчання має обов’язково поєднуватися з постійною практикою, регулярною роботою студентів з фахівцями.

А Роман Радейко, CEO OnlineLawSchool, доцент Національного університету «Львівська політехніка», зауважив, що не дозволить юросвіті впасти в абсолютну кому саме використання сучасних інструментів у підготовці правників. Тут про правильну організацію онлайн-навчання, завдяки якій студенти можуть здобути практичні навички та знання, безпосередньо потрібні для подальшої роботи: «Ба більше, навіть досвідчені юристи активно використовують онлайн-курси для підвищення власної кваліфікації та конкурентоспроможності».

Бажаєте переглянути повний запис Kharkiv Legal Business Forum? Звертайтеся до Секретаріату Асоціації правників України за ном. тел.: (067) 158-46-46 або пишіть на адресу ел. пошти: press@uba.ua. Контактна особа — Юлія Гончаренко.

Асоціація правників України висловлює щиру вдячність Проєкту «Право-Justice», банк-партнеру OtpBank, генеральному партнеру заходу Sion Patent Law Firm, tech-партнеру Cube, партнеру заходу АО «Шкребець & Партнери», партнерам сесій Institute of Law Technology & Innovation та Underdog, партнерам прийому АО «Капустін & Партнери», АО «PRAVO GARANT», АО «Gladky, Yatsenko & Partners», партнерам Відділення АПУ в Харківській області ЮК «Арес», АО «Кролевецький та партнери», АО «Іваненко та партнери» та інформаційним партнерам заходу: The Page, Depo.UA, Lойер, Law&Events, #Букви, «Ділова столиця», «Поради юриста», Ліга:Закон, «Юридическая практика», «Закон і Бізнес», «Юридична газета»  за сприяння та підтримку в організації заходу!