КИЇВ – 28 липня 2020 року. До вашої уваги пропонується друга частина чергової серії рубрики «Поза кадром» про ефективні способи захисту прав та інтересів у контексті практики ВС, респондентом якої став Дмитро Гудима, суддя ВП ВС. 

З першою частиною матеріалу можна ознайомитися за посиланням.

Чи застосовується позовна давність до визнання недійсним договору оренди рухомого майна, що заявлена дійсним власником майна до сторін договору?

До такої вимоги, звісно, застосовується загальна позовна давність. Як зазначив КЦС у складі ВС, початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Тобто перебіг позовної давності починається не з дня укладення оспорюваного договору оренди, а з часу, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого майнового права (постанова КЦС, 13.02.2020, справа № 140/2015/17, № у реєстрі 87672536).

Проте слід звернути увагу і на те, що власник не може бути позбавлений певних його повноважень щодо майна, володільцем якого він є, лише тому, що сплинула позовна давність. Одна з особливостей найму житла полягає, зокрема, у тому, що наймач має право тимчасового володіння (detentio) ним. Право володіння (possessio) майном залишається в його власника, який не втрачає це право навіть тоді, коли інша особа використовує таке майно протиправно. Після того, як припинила існування підстава переходу майна у тимчасове володіння іншої особи, власник може просити усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні відповідним майном. Допоки особа є власником нерухомого майна, вона не може бути обмежена у праві звернутися до суду з таким позовом (стаття 391 ЦК України), зокрема і шляхом виселення. А тому негаторний позов може бути пред’явлений упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення (постанова ВП ВС (пункти 91, 96), 04.07.2018, справа № 653/1096/16-ц, № в реєстрі 75296538).

Яким є ставлення Суду до питання розірвання договорів, за якими складено акт приймання-передачі, що фактично виконаний?

ВП ВС висловлювалася про те, що розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним. Так само не перешкоджає поданню відповідного позову закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову (постанова ВП ВС (пункт 55), 27.11.2018, справа № 905/1227/17, № у реєстрі 78376886).

Якщо ж питання полягає у тому, чи можна розірвати договір, який вже за згодою сторін припинений, що підтверджує відповідний акт, то ВС неодноразово висловлювався, що розірвати можна лише договір, який діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення, строк/термін дії якого не закінчився (див. постанови КГС, 07.08.2018, справа № 910/7981/17, № в реєстрі 75795797; 18.11.2019, справа № 910/16750/18, № у реєстрі 85778821; 12.05.2020, справа № 911/991/19, № у реєстрі 89321497).

Назвіть умови, за яких може бути задоволений позов про визнання права власності за набувальною давністю?

ВП ВС висловлювалася щодо визнання права власності на земельну ділянку за набувальною давністю та вказала, що умовами набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю є: 1) добросовісність користування земельною ділянкою, якеполягає у невчиненні особою перешкод власнику земельної ділянки у реалізації ним свого права власності на це майно протягом 15 років; 2) відкритість користування, яке має бути очевидним для усіх інших осіб; 3) безперервність користування протягом 15 років; 4) відсутність документів, які б свідчили про наявність у громадянина прав на цю земельну ділянку (детальніше див. постанову ВП ВС, 15.05.2019, справа № 729/608/17, № у реєстрі 82095850).

Чи можна розірвати спадковий договір після смерті відчужувача його правонаступником при одночасному застосуванні ст. 388 ЦКУ?

По-перше, вимоги про розірвання договору та про витребування майна з чужого незаконного володіння є взаємовиключними (друга вимога може бути застосована лише тоді, якщо договірних відносин не було).

По-друге, Верховний Суд України писав, що спадковий договір може бути розірвано на вимогу відчужувача або набувача; інші особи, зокрема, спадкоємці відчужувача, не можуть пред’являти вимоги про розірвання спадкового договору (пункт 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»). На вимогу набувача спадковий договір може бути розірвано судом як до смерті, так і після смерті відчужувача. Для цього має бути встановлена неможливість виконання ним розпоряджень відчужувача (постанова КЦС, 06.12.2019, справа № 761/29285/17, № у реєстрі 86505075).

Спадкоємець, який прийняв у спадщину нерухоме майно, ще до його державної реєстрації має право витребувати це майно від його добросовісного набувача з підстав, передбачених у ст. 388 ЦК України, зокрема у разі, якщо воно вибуло з володіння спадкодавця поза волею останнього (постанова Верховного Суду України, 23.01.2013, справа № 6-164цс12, № у реєстрі 29023880).

Чи вважаються шахрайські дії третьої особи, яка не є стороною правочину, тяжкою обставиною відповідно до ст. 233 ЦК України?

Відповідно до ст. 233 ЦК України під впливом тяжкої обставини вважається вчиненим правочин, який особа вчинила вимушено під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних для себе умовах, чим інша сторона скористалася. Такий правочин має ваду волі і вчиняється за таких обставин, коли особа змушена вчинити правочин на невигідних для себе умовах (постанова КЦС від 16.12.2019 у справі № 755/12358/15-ц, № у реєстрі 86400884). Отже, для застосування ст. 233 ЦК України шахрайські дії має вчиняти саме інша сторона правочину, а не третя особа.

Чи є взаємовиключними вимоги про визнання договору недійсним і його розірвання?

Так. Позовні вимоги про визнання договору або його частини недійсним та про розірвання договору є взаємовиключними (постанова КЦС, 13.06.18, справа № 643/3939/16-ц, № у реєстрі 74809252).

Чи має право Держгеокадастр відмовити у відведенні та поділі раніше сформованої ділянки, яку громадянин бажає безкоштовно приватизувати?

Питання не зовсім зрозуміле. Зокрема, незрозуміло, про відмову на якому етапі йде мова, коли і у кого виникла потреба у поділі земельної ділянки (у власника? у громадянина?).

На розгляді ВП ВС перебуває справа № 688/2908/16-ц (ухвала від 18.02.2020, № у реєстрі 87826897), яку КЦС у складі ВС передав для розв’язання правової проблеми, пов’язаної з тим, що у практиці касаційних судів існує різний підхід до вирішення спорів у справах про визнання незаконними актів органів державної влади або органів місцевого самоврядування про надання у власність (користування) земельних ділянок у ситуації, коли дозвіл на розроблення проєкту землеустрою на земельну ділянку надається кільком особам щодо однієї і тієї самої земельної ділянки.

Зверну також увагу на деякі висновки КАС у складі ВС: умови, за яких орган відмовляє у затвердженні проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен прийняти відповідне рішення про затвердження проєкту землеустрою. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу — затвердити проєкт землеустрою або відмовити в його затвердженні, якщо для цього є законні підстави. За законом, у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними (постанова КАС, пункт 70, 24.12.2019, справа № 823/59/17, № у реєстрі 86635618). Керуючись наведеним висновком, КАС у складі ВС зазначає про те, що правильно задовольняти вимогу про зобов’язання відповідача надати позивачу дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (постанова КАС, 02.07.2020, справа № 825/2228/18, № у реєстрі 90155000).

З попередніми серіями рубрики можна ознайомитися за посиланнями:

1. Олександра Яновська про застосування запобіжного заходу.

2. Про банкрутство від Сергія Жукова:

Частина 1;

Частина 2;

Частина 3, практична.

3. Володимир Кравчук про строк звернення до суду в адмінсправах.

4. Ольга Ступак про поділ майна подружжя та розпорядження ним.

Слідкуйте за оновленнями на нашому сайті та дізнавайтеся про всі новини першими. Крім того, всі записи вебінарів від АПУ можна переглянути за посиланням. Підписуйтеся на наші сторінки у мережах Facebook, Youtube, Instagram, LinkedIn, а також Телеграм-канал АПУ. Про всі оновлення ми повідомляємо в режимі реального часу.