КИЇВ — 17 липня 2020 року. Одна з найгучніших тем сьогодення — (без)відповідальність за водіння у нетверезому вигляді. «Детонатором» суспільного обурення стала страшна трагедія 12 липня — резонансне ДТП, в якій загинула майже вся сім’я — двоє дорослих і двоє дітей. Ще один підліток досі перебуває в стабільно тяжкому стані. За 10 днів до ДТП Президент України підписав законопроєкт №3314, фактично скасувавши кримінальну відповідальність за керування автомобілем у нетверезому стані. В день трагедії ВРУ знову повернулася до питання посилення відповідальності — ухваленим врешті законопроєктом №2695 будуть внесені зміни, серед яких — необмежені повноваження патрульних поліцейських. Отже, чи допоможуть новації підвищити безпеку на дорогах? Спойлер: ні. Детальніше розібралася Аліна Ігнатенко, адвокатка Ario Law Firm.

«Це як у старому анекдоті про подарунок на День народження ДАЇшику «ось тобі знак «20 км» — став, де хочеш»

Спеціальний матеріал для The Page.

— Трохи статистики. За даними Патрульної поліції, за перші шість місяців 2020 року на дорогах України трапилось 72 394 дорожньо-транспортні пригоди, що на 1% менше такого ж показнику у 2019 році. На цьому, власне, позитивна динаміка закінчується, адже кількість ДТП з постраждалими у  першому півріччі більше на 3,9% за аналогічний період минулого року — 11 200 проти 10 781. Кількість загиблих у ДТП за перші пів року на 11,3% більше цього показника у 2019-ому (1482 проти 1331). І тільки близько 3% від загальної кількості зареєстрованих ДТП в Україні за шість місяців поточного року трапилися через керування транспортним засобом у нетверезому стані.

Трохи фактів. В Японії до покарання водіння у стані алкогольного сп’яніння притягаються навіть пасажири транспортного засобу за те, що не зупинили його. І саме в Японії був виписаний найбільший в історії штраф за водіння у нетверезому стані та ДТП з постраждалими — 2,5 млн доларів США. У Сполучених Штатах покарання за водіння у нетверезому стані залежать від законодавства кожного окремого штату. Найсуворіші заходи — це довічне позбавлення прав, три роки ув’язнення та штраф у розмірі 25 тисяч доларів США. У деяких європейських країнах сума штрафів прив’язана до рівня доходів водія, але так чи інакше, перевищення проміле у крові загрожує водію позбавленням волі до двох років. Так, у Німеччині перевищення до 0,5 проміле тягне за собою лише адміністративну відповідальність і штраф, а понад 0,5 — кримінальна відповідальність та штраф.

Як відомо, спроба ввести в Україні кримінальну відповідальність за водіння у нетверезому стані відбулася ще у 2018 році. Тоді Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який мав набрати чинності з 1 січня 2020 року, та відтермінували його на пів року — до 1 липня. Проте, і тут не судилося — нові правила проіснували лише один день. Річ у тім, що 17 червня 2020 року народні депутати ухвалили інший законопроєкт (№3314), яким скасували статтю 286-1 Кримінального кодексу та прибрали кримінальну відповідальність за керування автомобілем у нетверезому стані. 2 липня президент підписав його. Норми ж прийнятого  закону 2018 року не змогли набрати чинності, бо замінили їх іншими.

12 липня 2020 року Україну сколихнула чергова резонансна ДТП, де дії нетверезого водія призвели до гибелі чотирьох осіб, двоє з яких — діти. Про страшну аварію висловився навіть Президент, акцентувавши на необхідності впровадження більш жорсткої відповідальності за водіння у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння. Цього ж дня Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт № 2695 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху». Проект закону вносить корективи до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінальний кодекс та Закон України «Про дорожній рух».

Та чи зможе це реально вплинути на покращення ситуації на дорогах? Розберемо.

Штрафи: є питання

Законопроєктом пропонується підвищити розмір штрафів за окремі правопорушення. Зокрема:

— за порушення користування ременями безпеки та мотошоломами — з 3 неоподаткованих мінімумів доходів громадян до 30 (з 51 грн до 510 грн);

— за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонений сигнал світлофора, порушення правил обгону і зустрічного роз’їзду тощо — з 25 до 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (з 425 грн до 510 грн);

— за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої, пожежної, поліції, а також за порушення правил руху і зупинки на смузі маршрутних транспортних засобів — з 30 до 40 неоподаткованих мінімумі доходів громадян (з 510 грн до 680 грн);

— за перевищення встановлених обмежень швидкості більш як на 50 км/г  200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (3 400 грн);

— за створення аварійної ситуації через перевищення швидкості, порушення правил проїзду, зупинок, обгону, зустрічного роз’їзду, ненадання переваги у русі службам, порушення правил руху та зупинки на смузі громадського транспорту тощо — з 40 неоподаткованих мінімумів – до 200 ( з 680 грн до 3 400 грн);

— за залишення місця ДТП — з 15  неоподаткованих мінімумів доходів громадян до 200 (з 255 грн до 3 400 грн). У цьому пункті законодавець також пропонує замінити покарання у вигляді громадських робіт від 30 до 40 годин та позбавлення права водія керувати транспортними засобами на строк 6 місяців;

— за порушення ПДР, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, доріг тощо – з 20 до 70 неоподаткованих мінімумів (з 340 грн до 1190 грн);

— за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - з 30 до 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян ( з 510 грн до 3 400 грн);

— за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами – з 30 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 грн до 17 000 грн) з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від трьох до п’яти років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого. Повторне вчинення протягом року вищезазначених (ч.2,3,4 ст. 126 КУпАП) порушень, — тягне за собою штраф в розмірі 2 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (40 800 грн) з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п’яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого;

— за порушення правил дорожнього руху пішоходами, велосипедистами та особами, які керують гужовим транспортом, і погоничами тварин — з 3 до 15 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (з 51 грн до 255 грн).

Разом з тим, неабияке здивування викликає той факт, що за керування у стані алкогольного сп’яніння збільшення штрафної санкції не передбачається — покарання залишається на рівні 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (10 200 грн) з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік. За подібне повторне порушення так само не передбачене збільшення штрафів (наразі 1200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або 20 400 грн). Якщо ж людина притягається за п’яну їзду вже вдруге за рік, то штраф становитиме 2 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (40 800 грн) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років. Заради справедливості, не можу не зазначити, що у цьому пункті нардепи пропонують ще й адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на десять років.

Неюридичне риторичне запитання: як можна боротися з пияцтвом за кермом, як мінімум,  не підвищуючи  штрафи  за таке правопорушення та не впроваджуючи реально жорстких заходів?

Назад у майбутнє?

Непідвищення штрафів за водіння у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння — не єдиний спірний момент законопроєкту № 2695, що, м’яко кажучи, викликає здивування.

Занепокоєння викликають зміни і у Закон України «Про дорожній рух».

Зокрема, тут з’являється норма про зупинення транспортного засобу для здійснення «профілактичних заходів» з метою виявлення алкогольного чи наркотичного сп’яніння або вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Тобто, у разі ухвалення законопроєкту у такому вигляді,  поліцейські зможуть без жодних на це підстав зупинити ваше авто та змусити пройти перевірку.

Ба більше: законодавець пропонує посилити і засоби поверхневої перевірки. Зокрема, мова йтиме не тільки про візуальний огляд багажнику та дверей салону, а й про капот, причепи, салон, ніші, ідентифікаційні номери авто. Останнє, скоріш за все, пов’язано з тим, що з моменту впровадження системи автоматичної фіксації порушень ПДР було виявлено чималу кількість авто-«двійників». Але при цьому, слід очікувати на те, що такий огляд фактично у будь-який момент перетвориться на справжній обшук без будь-яких підстав і головне – без свідків. Важлива порада на випадок такого огляду: у разі виявлення будь-яких сторонніх предметів при огляді вашого авто, вимагайте від поліцейських складення протоколу, де ви зможете зазначити свої пояснення та заперечення, а також обов’язково фіксуйте усі дії правоохоронців на камеру.

Але і це ще не все. Серед абсурдних, на мій погляд, норм законопроєкту окреме місце посідає норма про те, що під час зупинки авто на вимогу поліцейського водій не має права від’їжджати до відповідного дозволу правоохоронця. Така норма має ознаки порушення конституційних прав на свободу пересування.

Анекдотичною виглядає норма про те, що поліцейський не зобов’язаний встановлювати попереджувальні знаки перед радарами. Чому анекдотичною? Тому, що як у старому анекдоті про подарунок на День народження ДАЇшику «ось тобі знак «20 км» — став, де хочеш».

Враховуючи все вищевикладене, українські автомобілісти зможуть стикнутися з «новими-старими» проблемами. Коли зупинка поліцейським здійснюється без причини та ще й з відбиранням документів (законопроєкт також передбачає і це), коли правоохоронці наділені правом фактично поводити обшуки в автомобілях, коли на дорогах не встановлені попереджувальні знаки, то це «розв’язує» руки злочинцям. Зокрема, мало що заважатиме шахраям переодягнутися у поліцейську форму та пограбувати вас та ваше авто. Так  би мовити — закон на їх боці.

Що з кримінальною відповідальністю?

Разом з тим, у бочці дьогтю можна знайти і ложку меду. Зокрема, мова йде про посилення кримінальної відповідальності, що i пропонує законодавець.

Так, проєктом закону пропонується:

— заборонити звільнення від кримінальної відповідальності водіям у стані сп’яніння через дійове  каяття, примирення винного з потерпілим, передачу особи на поруки, зі зміною обстановки;

— заборонити звільнення від покарання та його відбування, якщо злочин було здійснено у стані сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу;

— збільшити строки позбавлення волі до 12 років  за порушення ПДР (вчинене у стані сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу), де є потерпілі та  загиблі.

— збільшити строки позбавлення права керування авто з 3 до 10 років, якщо порушення ПДР з наслідками було вчинене у стані сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу.

P.S.

Чи достатньо зазначених змін для підсилення безпеки дорожнього руху в Україні та культури водіння? На мій погляд, більшість з них є абсурдними. Ба більше — вони нестимуть загрозу для життя та здоров’я автомобілістів. Інші ж — далеко не є тим самим необхідним заходом. Я переконана, що контроль за дотриманням вже наявних правил був би значно результативнішим за постійну видозміну приписів законів.

Наразі, весь законопроєкт в цілому більше нагадує не стурбованість про небезпеку п’яного водіння, а лише метод впровадження «старих-нових» змін, які розширюють повноваження правоохоронних органів і передають нам «привіт» з дев’яностих.