КИЇВ — 26 червня 2020 року. В січні поточного року народні депутати підтримали законопроєкт №2285-д «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор». Президент мотивує рішення про легалізацію грального бізнесу можливістю залучення інвестицій, збільшення робочих місць, та головне — значного поповнення державного бюджету.

Наразі в Україні гральний бізнес заборонено законом, ліцензії анульовані ще з 2009 року, та насправді цей бізнес вже багато років працює в тіні, обертаючи мільярдами повз бюджет. Законопроєкт про легалізацію грального бізнесу в Україні чекає на найближчий розгляд парламентарями у другому читанні, враховуючи 3500 внесених та зареєстрованих поправок. Ми вирішили детально розібратися в новаціях, запропонованих документом та плюси і мінуси узаконення азартних ігор в Україні в цілому. Допоміг із цим Денис Шевченко, помічник адвоката з кримінальних справ АО «AVER LEX».

— Казино, ігрові автомати, букмекерські контори та інші азартні ігри – гральний бізнес, який заборонено в Україні вже понад 10 років. Введення такої заборони планувалось як тимчасовий захід, а закон, який би встановлював чіткі правила роботи грального бізнесу, мали розробити впродовж трьох місяців після введення заборони. Проте «не буває нічого більш вічного, ніж тимчасове», і до цього часу азартні ігри знаходяться поза законом. При тому, що за зайняття підприємницькою діяльністю з їх організації та проведення передбачено кримінальну відповідальність.

І ось нарешті, наприкінці 2019 року, у Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт №2285-д, який покликаний знову легалізувати гральний бізнес на всій території України.

Законопроєктом пропонується дозволити ведення в Україні підприємницької діяльності з організації та проведення азартних ігор в гральних закладах казино і в гральних залах автоматів, а також букмекерської діяльності в букмекерських конторах і на іподромах.

До азартних ігор казино відносять: рулетку, ігри в карти, ігри в кості та ігри на гральних автоматах.

Для того щоб будь-яка гра вважалась азартною, вона повинна відповідати трьом критеріям: 1) наявність ставки (грошова умова, необхідна для участі в грі);                   2) можливість отримання або неотримання виграшу (призу); 3) імовірність виграшу (призу) та його розмір повністю або частково залежить від випадковості. Не відносяться до азартних ігри в більярд, боулінг, спортивні та творчі змагання, лотереї та спортивний покер.

Негативним у цьому випадку є те, що за наявності такого бажання, керуючись трьома критеріями, зазначеними вище, до азартної гри можна віднести й не пов’язану з ними діяльність, наприклад – будь-яке інвестування. Альтернативою є розроблення окремого переліку азартних ігор з чітким описом їх правил та особливостей.

З метою контролю діяльності грального бізнесу пропонується створити спеціально Уповноважений орган, завданням якого стане видача дозволів на розміщення гральних залів у приміщеннях, видача ліцензій на зайняття гральним бізнесом, контроль дотримання ліцензійних умов та законодавства організаторами азартних ігор.

Основний контроль планується здійснюватися Уповноваженим органом через Державну систему онлайн-моніторингу, до якої в обов’язковому порядку мають бути підключені всі гральні заклади та ігрові автомати в них. Таке підключення повинно забезпечувати безперебійний контроль в режимі реального часу всієї роботи організаторів азартних ігор (інформація про гравців, час та розмір зроблених ними ставок, їх виграші та інше) та надійне збереження й захист такої інформації. Окрім того, за допомогою цієї системи можна буде віддалено вимкнути будь-який з ігрових автоматів у разі потреби.

Такий контроль з боку держави не буде зайвим, адже в деяких власників бізнесу та людей існує спокуса приховати частину доходів від податкової або збільшити їх не зовсім чесним шляхом. В сучасному світі всі вже звикли до того, що держава є лише одним із суб’єктів, який регулярно збирає й обробляє їх особисту інформацію, а це буде лише ще один із них.

Без сумнівів, одним із плюсів легалізації стане те, що участь в азартних іграх зможуть брати лише ті, хто досяг 21-річного віку та не перебуває у спеціально сотвореному реєстрі осіб, яким обмежено участь в азартних іграх. До цього спеціального реєстру можна буде потрапити як за рішенням суду, так і за власною заявою. Кожного гравця будуть перевіряти на вході в гральний заклад, а онлайн гравців навіть зможуть змусити робити фото/відео поряд зі своїм паспортом.

Іншим плюсом для держави (й одночасно мінусом для підприємців) є те, що організатори азартних ігор будуть сплачувати величезні податки та ліцензійні збори до бюджетів України. Максимальна вартість річної ліцензії за гральний заклад буде становити близько 283,3 млн. грн., а за один гральний стіл/автомат – 802,9 тис. грн. Проте, до введення в дію Державної системи онлайн-моніторингу, а це приблизно 2-3 роки, відповідно до законопроєкту ці суми будуть у три рази більшими.

Знадобиться дуже багато бюджетних коштів та часу, щоб налагодити всю систему легального грального бізнесу, а у підприємців може не вистачити доходу, аби сплачувати всі ці податки та збори. І тут виникає питання, а коли бюджет стане реально поповнюватись, та чи буде взагалі, якщо більшість підприємців вирішить залишитись у тіні?

Також законом встановлено низку вимог до місця знаходження й приміщень гральних закладів, кількості й якості гральних столів/автоматів у них. Гральні заклади дозволять розміщувати в «трьох», «чотирьох» та «п’яти» зіркових готелях і спеціальних зонах по всій території країни. Розміщення по всій Україні дасть змогу збільшити дохід організаторів азартних ігор у рази, але це збільшить і кількість гравців, які не є туристами. Тим більше, що з останньої редакції законопроєкту прибрали заборону розміщувати гральні заклади ближче ніж в 500 м. від закладів освіти.

У багатьох країнах заборонені онлайн азартні ігри, але реально заблокувати всі сайти та їх дзеркала майже неможливо. Україна пішла іншим шляхом – дозволити ліцензованим сайтам працювати, а всіх інших блокувати за рішеннями Уповноваженого органу. Єдиними вимогами є реєстрація сайту в доменній зоні «.UA» та розміщення всіх його серверів на території України, що, на жаль, не дуже добре з огляду захисту від злочинців та недоброчесних правоохоронців.

Як висновок можна сказати, що легалізація грального бізнесу виведе більшість тіньового бізнесу в рамки закону, що дозволить не тільки  контролювати всіх гравців і за потреби обмежувати їх доступ до азартних ігор, а і дозволити підприємцям цілком законним шляхом отримувати доходи від своєї діяльності та коштом цього поповнювати бюджет України.

Якщо гральний бізнес не легалізувати та продовжувати заплющувати очі на його підпільне існування, то це продовжить призводити до розквіту неконтрольованої, паразитарної лудоманії серед неповнолітніх та малозабезпечених людей, поширення злочинності в державі та до багатомільярдних втрат бюджету.