КИЇВ — 10 червня 2020 року. 4 червня Верховна Рада України підтримала законопроєкт № 3238 про встановлення нового митного тарифу. Що він передбачає та як новація вплине на український бізнес? Розповіла Ірина Кепич, членкиня Комітету АПУ з податкового та митного права, адвокатка АО «Коларес».

— Історично склалося так, що через нашу територію проходив Шовковий шлях — стратегічний для міжнародної торгівлі. Відтак Україна ніколи не була осторонь процесів торгівлі.

Через глобалізацію економіки, процеси обміну інформацією, підписання Україною міжнародних угод щодо співпраці, наміри вступу до ЄС питання спрощення процедур торгівлі є актуальним, як ніколи.

Одна з ключових проблем, яку необхідно було вирішити у тарифному регулюванні — це гармонізація чинного законодавства з міжнародними нормами. Це дасть змогу перейти до застосування єдиних стандартів у митній справі.

Так, 4 червня ВРУ був прийнятий ЗУ «Про митний тариф України». Бізнес одразу почав цікавитися його наслідками та можливими змінами ставок ввізного мита на товари.

Спойлер: ставки ввізного мита не змінюються.

Відбулося лише доповнення, уточнення кодів, описових частин окремих товарів, приміток до товарних груп.

Але питання залишається для бізнесу актуальним. Для чого відбулись такі зміни та на які фактори вони вплинуть?

У пояснювальній записці до законопроєкту автори зазначають, що «необхідність прийняття законопроєкту обумовлена приведенням законодавчої бази країни у відповідність із системою загальновизнаних норм міжнародного права, зокрема шляхом створення митного тарифу України, в основу якого покладено версію української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), побудовану на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2017 року (ГС-2017) і Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (КН ЄС), з урахуванням зобов’язань в рамках СОТ».

До моменту прийняття нового Закону митний тариф України був побудований на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів (далі — ГС) версії 2012 року. Тоді як застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання в більшості країн світу, зокрема в країнах Європейського співтовариства та країнах СНД, з 1.01.2017 року здійснюється на основі ГС-2017.

Тобто наші митні органи керувалися застарілими нормами опису та кодування товарів. А країни ЄС керуються ГС-2017. У результаті такої розбіжності у класифікації товарів український бізнес має проблеми з класифікацією новинок техніки, які застаріла система кодування товарів не може розпізнати.

Крім того, розбіжності у використанні систем кодування товарів створює проблеми через різні коди товару. Так, один код товару присвоюється країною-експортером, а інший — Україною. Відтак, бізнес має звертатися до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Україна ще у 2002 році приєдналась до Міжнародної конвенції про ГС опису та кодування товарів від 14.06.1983 року відповідно до Указу Президента від 17.05.2002 року № 466/2002.

Сторона, яка приєдналася до Конвенції, зобов’язується, що її митно-статистичні номенклатури будуть відповідати ГС з моменту набуття чинності справжньої Конвенції щодо Сторони, зокрема: 1) використовувати всі товарні позиції та субпозиції ГС, а також цифрові коди, що відносяться до них, без доповнень або змін; 2) застосовувати основні правила класифікації для тлумачення ГС, а також всі примітки до розділів, груп і субпозицій без змін обсягу розділів, груп, товарних позицій і субпозицій ГС; 3) дотримуватися порядку кодування, прийнятого в ГС.

Проблеми класифікації товарів іноді можуть призвести до критичного стану цілої галузі. Так, у 2017 році відбулася криза в спиртовій галузі, зумовлена проблемою неоднозначного віднесення різних спиртовмісних товарів до кодів УКТЗЕД.

Так, миючі засоби, розчинники та розріджувачі, антифризні препарати, присадки до моторного палива з антидетонаційними властивостями, суміші запашних речовин, розчини плівкоутворювальних смол були віднесені до категорії спиртовмісних товарів.

Класифікація спиртовмісної продукції за кодом УКТЗЕД (2207, 2208) призводила до збільшення собівартості на розмір акцизного податку, що є перепоною в можливості використання вітчизняної спиртовмісної сировини українськими товаровиробниками (неконкурентна ціна). Водночас, аналогічну спиртовмісну продукцію імпортують з-за кордону, а підприємства спиртової галузі втрачають внутрішній ринок.

Наразі Рада бізнес-омбудсмена є ефективним інструментом захисту прав бізнесу від неправомірних дій органів державної влади.

Фактично, 70 % усіх справ, які розглядаються Радою, стосуються неправомірних дій податкових та митних органів.

Діяльність Ради створює нову адвокаційну практику щодо системних порушень з боку митних органів на бізнес.

Тому системні рекомендації Ради є своєрідним флагманом щодо необхідних змін як законодавства, так і практики його застосування.

Так, ще у 2018 році необхідність у розробленні системного звіту «Актуальні проблеми бізнесу у митній справі» полягала у наступному: впродовж 2017 року було проведено 608 документальних перевірок додержання законодавства з питань державної митної справи (що здійснюються протягом 3-х років після здійснення митного оформлення товарів). З них щодо класифікації товару — 282, за результатами чого було нараховано 28,4 млн грн. У системному звіті Рада рекомендувала контролюючим органам забезпечення створення публічного реєстру рішень щодо класифікації товарів, врахування митними органами існуючої судової практики з питань їх класифікації за відповідними кодами УКТ ЗЕД, застосовувати практику Європейського суду справедливості.

Варто звернути увагу, що судова практика де-факто визнає міжнародні договори частиною законодавства України та при класифікації товарів використовують норми Конвенції. Так, 8 апеляційний адмінсуд у своїй постанові від 18.02.2020 року у справі № 1.380.2019.002994, пров. № 857/12681/19, став на сторону підприємства у спорі з митним органом щодо класифікації товарів. Суд врахував, що обидві сторони контракту, за якими постачалися спірні розподільники мінерального добрива, є учасниками Міжнародної конвенції про ГС від 14.06.1983 року. Митні органи країни-експортера (Польщі та Німеччини) класифікували вказаний товар за кодом для категорії 8432. Зміна без належних на те підстав товарної позиції на іншу товарну позицію (тобто на 8716) є порушенням Конвенції. В матеріалах справи є лист заводу виробника, в якому зазначено, що завод експортує мінеральні добрива, які належать до міжнародного коду товарів 8432.

У цьому судовому рішенні суд, однозначно ставши на бік бізнесу, звернув увагу на класифікацію товарів країною-експортером. Новий Закон про митний тариф має виключити можливість таких судових спорів, оскільки гармонізація кодів УКТ ЗЕД повинна повністю знівелювати можливість різночитання класифікації товарів.

Глобалізація процесів, обмін інформацією вимагає від митних органів постійного впровадження нового, якісного та простішого. Адже діяльність митних органів повинна бути спрямована на полегшення життя бізнесу та покращення сервісів.

Інтеграція України в митну спільноту ЄС неможлива без забезпечення гармонізованих підходів у сфері класифікації товарів.

Сподіваюся, що прийняття нового Закону покращить бізнес-клімат в Україні, що принесе значні дивіденди, перш за все, її громадянам.