КИЇВ — 05 червня 2020 року. 30 квітня Україна приєдналася до тимчасового апеляційного органу для розблокування та розгляду спорів у межах СОТ. Пандемія призвела до значного торгового протекціонізму країн. Ще невідомо, наскільки довго будуть тягнутися процеси деглобалізації та чи приведуть вони до перегляду системи СОТ. Проблему детально розглянув Едуард Голодницький, адвокат з міжнародного права, колумніст, founder Firm 24.

— У межах глобальної економічної рецесії світ побачив посилення обмежень на пересування товарів і послуг, капіталу і праці, технологій і персональних даних. Останній приклад тенденції в секторах фармацевтики та медичного обладнання. У відповідь на кризу уряди обмежують торгівлю важливих для країн товарів і збільшують загороджувальні мита.

Саме такі міжнародні торговельні суперечки вирішуються у межах СОТ і угод про зони вільної торгівлі. Для України як країни з орієнтацією на експорт важливо бути конкурентоспроможною на світовому ринку. На сьогодні, за статистикою СОТ, Україна була 9 разів позивачем, 43 рази — третьою стороною зі своїми інтересами і 4 рази — відповідачем.

Як розглядаються торгові суперечки між країнами

Торгові суперечки між країнами-членами СОТ, як правило, розглядаються на базі статті XI GAAT (General Agreement on Tariffs and Trade) 1994 і Угоди про врегулювання спорів у СОТ (Understanding on Rules and Procedures Governing the Settlement of Disputes, DSU). Такі спори можуть стосуватися розміру мит, нетарифних бар’єрів (ліцензій, правил походження товару, інспектування або митної оцінки), тимчасових захисних заходів імпорту (safeguard actions), субсидування і компенсацій (subsidies and countervailing measures), антидемпінгових заходів (аnti-dumping actions).

За наявності двосторонніх угод про зону вільної торгівлі такі спори можуть також розглядатися на базі цих угод. Наприклад, з ЄС можуть розглядатися на базі 35 статті «Обмеження експорту або імпорту» і глави 14 «Вирішення спорів» Угоди про асоціацію Україна-ЄС. Але їх норми процедурно відповідають GAAT 1994. Наприклад, у цьому році ЄС ініціював розгляд спору EU wood export ban vs Ukraine. Єврокомісія після консультацій із українським урядом у 2019 році не змогла переконати зняти заборону на експорт необробленої деревини-кругляка й ініціювала створення арбітражної панелі згідно з угодою про асоціацію Україна — ЄС.

Органом з врегулювання спорів (Dispute Settlement Body, DSB) у Світовій організації торгівлі (СОТ) є Генеральна рада (The General Council). В межах СОТ спори між країнами можуть проходити до трьох стадій:

1) міжурядові консультації (до 60 днів);

2) розгляд спору панеллю (близько року);

3) апеляційний перегляд звіту апеляційним органом (до 3-4 місяців). 

Панелі й апеляційний орган — це все складові частини Генеральної ради.

Розгляд спору панеллю

Якщо країни не можуть досягти консенсусу в ході консультацій уряду, то незадоволена країна-заявник може ініціювати розгляд спору в межах панелі шляхом подання до Генеральної ради СОТ письмового запиту про створення панелі (request for the establishment of a panel). У запиті вказується: чи проводилися консультації країн, конкретні спірні заходи та дається короткий виклад правових основ скарги, достатніх для чіткого розуміння проблеми. Заявник також може просити створити панель з нестандартною компетенцією (terms of reference).

Країни-учасники спору можуть сформувати панель з 3 або 5 панелістів за період до 45 днів. Якщо країна-відповідач ухиляється від призначення членів панелі на першому засіданні Генради, то панелістів призначить Генеральна рада на другому засіданні. Як правило, в панелі не повинні брати участь громадяни країн, що сперечаються. Якщо виникає суперечка між країною, що розвивається, і розвиненою країною, то до складу панелі на прохання країни, що розвивається, потрібно включити мінімум одного панеліста з країни, що розвивається — члена СОТ.

Перед першим слуханням кожна сторона спору спрямовує до панелі свою скаргу в письмовому вигляді. На першому слуханні сторони та зацікавлені країни представляють свої позиції. На другому слуханні сторони представляють спростування на позиції протилежної сторони. Якщо одна зі сторін порушує наукові чи інші технічні питання, панель може проконсультуватися з експертами або призначити групу експертів з розгляду (expert review group) для підготовки консультативного звіту (advisory report). 

Потім панель направляє сторонам описові (фактичні і аргументовані) розділи проєкту звіту без висновків, надаючи їм 2 тижні для коментарів. Далі панель направляє проміжний звіт (interim report) з висновками, надаючи сторонам 1 тиждень на вивчення. Під час стадії вивчення (Review) панель може провести ще одне додаткове засідання зі сторонами і потім повинна підготувати і направити сторонам фінальний звіт (final report), а через 3 тижні він поширюється серед усіх членів СОТ.

Фінальний звіт стає обов’язковим рішенням (ruling), якщо сторона (-и) не подають на нього повідомлення про апеляцію (notice of appeal) протягом 60 днів, і Генеральна рада затвердить його протягом 60 днів. Формально, панель допомагає Генеральній раді виносити рішення або рекомендації, але оскільки звіт панелі може бути відхилений лише шляхом одностайного консенсусу всіх членів Генради, то їх висновки важко скасувати.

Апеляційна стадія

Якщо країна подає повідомлення про апеляцію (notice of appeal) на звіт панелі, то воно не набере чинності без перегляду в апеляційному органі. Кожне повідомлення про апеляцію розглядається 3 обраними арбітрами.

Апеляційний орган СОТ як постійний орган був створений в 1995 році згідно зі статтею 17 Угоди про врегулювання спорів. Апеляційний орган знаходиться в Женеві, Швейцарія. Для його роботи потрібно 7 постійних арбітрів, які призначаються на 4 роки.

Вони вивчають тільки юридичну відповідність нормам Угоди СОТ фінального звіту панелі. Апеляційний орган може підтримувати, змінювати або скасовувати юридичні факти та висновки панелі. Розгляд апеляції має займати від 60 до 90 днів. Далі звіт апеляційного органу (Appellate Body Report) затверджується протягом 30 днів Генеральною радою і стає обов’язковим для країн, що беруть участь у спорі.

Блокування призначення арбітрів в апеляційний орган СОТ

Однак з 2017 США заблокували призначення нових суддів в апеляційний орган, у результаті з 11 грудня 2019 року він перестав розглядати апеляції, тому що не залишилося достатньо арбітрів. США в особі адміністрації Дональда Трампа звинувачувало СОТ в «надмірній активності». Дипломатичною мовою це означало, що спорів проти США розглядалося в 3 рази більше, ніж проти Китаю. 

США спочатку активно лобіювали глобалізацію в межах СОТ, але останнім часом навпаки закликають вийти із СОТ і заснувати іншу міжнародну організацію для розгляду торгових суперечок. В період з 1995 СОТ було ініційовано 595 торгових спорів, з них 155 — проти США, хоча США також були заявником 124 рази, 85 спорів було проти ЄС і 43 — проти Китаю. У підсумку апеляційний орган затвердив 158 апеляційних звітів, інша частина справ не дійшла до цієї стадії.

У результаті блокування призначення арбітрів в апеляційний орган СОТ країни-заявники фактично втратили можливість імплементації рішення панелі, якщо інша сторона подавала повідомлення про апеляцію. 

Тимчасове рішення MPIA до розблокування постійного органу

Офіційне обговорення проблеми відсутності працюючого органу в СОТ відбулося на Всесвітньому економічному форумі в Давосі в січні 2020 року, де низка країн висловилися за формування тимчасового апеляційного органу у зв’язку з припиненням роботи постійного органу в СОТ.

Вже 27 березня 2020 року країни — члени СОТ оголосили про рішення створення MPIA як тимчасового органу для вирішення спорів на підставі статті 25 Угоди про врегулювання спорів у СОТ. Багатостороння угода про тимчасовий апеляційний арбітраж (Multi Party Interim Appeal Arbitration Arrangement, MPIA) була підписана міністрами Австралії, Бразилії, Канади, Китаю, Чилі, Тайбею, Колумбії, Коста-Ріки, Європейського Союзу, Гватемали, Гонконгу, Мексики, Нової Зеландії, Норвегії, Сінгапуру, Швейцарії та Уругваю.

MPIA відкрита для приєднання будь-якого члена СОТ. Але від участі відмовилися США, Великобританія, Індія, Японія і Південна Корея.

Важливо, що Україна оперативно приєдналася до цієї угоди ще до створення тимчасового органу. 30 квітня 2020 року Європейський Союз та інші члени СОТ і MPIA офіційно повідомили Генеральну раду як орган врегулюванню спорів СОТ про початок дії Багатосторонньої угоди про тимчасовий апеляційний арбітраж. Це офіційне повідомлення знаменує собою початок застосування MPIA до майбутніх і вже наявних, але невирішених спорів між сторонами, що беруть участь у MPIA.

Важливо зауважити, що MPIA буде функціонувати у межах СОТ на основі звичайних правил Угоди про врегулювання суперечок (DSU) з деякими новими елементами для підвищення процесуальної ефективності.

Тобто це не альтернатива СОТ, а тимчасовий механізм для легітимізації всіх стадій торговельних спорів між країнами — учасниками MPIA, тоді як США, Японія і Великобританія в ньому не беруть участі. 

У межах MPIA будуть розглядатися спори тільки між 19 зі 164 країн — членів СОТ, а інші спори на апеляційній стадії в СОТ між іншими великими країнами (Великобританія, США, РФ, Японія, Індія, Південна Корея) можуть розглядатися тільки за окремою двосторонньою домовленістю.

Процедура тимчасового апеляційного арбітражу не призначена для скасування використання постійного апеляційного органу СОТ. Тому як тільки постійний апеляційний орган знову зможуть укомплектувати арбітрами, справи перейдуть до нього.

Арбітрами MPIA можуть бути визнані експерти зі значним досвідом у сфері міжнародного публічного права і торгівлі. На сьогодні країни MPIA призначили пул з 10 арбітрів для розгляду майбутніх апеляцій, серед них, до речі, троє колишніх арбітрів постійного апеляційного органу.

Процедура тимчасового арбітражу аналогічна нормам постійного апеляційного органу. Для розгляду конкретної апеляції на звіт панелі обирається 3 арбітри. Після отримання повідомлення про апеляцію спір має бути розглянутий протягом 90 днів з дати подання.

Україна як експортоорієнтована країна тепер бере участь у важливій угоді великих торговельних партнерів ЄС, Швейцарії, Канади, Австралії. І хоча угода і створений орган називаються тимчасовими, але, як відомо, не буває нічого більш постійного, ніж тимчасові рішення!