КИЇВ — 01 червня 2020 року. До вашої уваги — наступна серія відповідей на запитання учасників онлайн-зустрічі в межах вебінарів із суддями ВС, присвячена третьому, останньому блоку запитань щодо судової практики у справах про банкрутство. Відповіді дав Сергій Жуков, д.ю.н., суддя-спікер КГС у складі ВС.

Поза кадром. Про банкрутство від судді ВС Сергія Жукова. Частина 1

Поза кадром. Про банкрутство від судді ВС Сергія Жукова. Частина 2

*Примітка. Надані відповіді є науковими думками автора щодо юридичних питань застосування КУПБ, а не судовою практикою.

— Чи є достатньою для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність підприємця лише одна підстава, зазначена у ч. 2 ст. 115 Кодексу?

— Відповідно до ч. 2 ст. 115 КУПБ боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:

1) розмір прострочених зобов’язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;

2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 % місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов’язань упродовж двох місяців;

3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення;

4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов’язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

Приписи ст. 115 КУПБ не встановлюють обов’язку наявності усіх підстав, зазначених у ч. 2 ст. 115 КУПБ для відкриття провадження у справі про банкрутство фізичної особи.

Тому наявність однієї із підстав, визначених ч. 2 ст. 115 КУПБ, є достатньою для відкриття провадження у справі про банкрутство фізичної особи.

— Чи є ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про теплопостачання» підставою для правонаступництва боржника у справі про банкрутство?

— Приписи КУПБ не передбачають правонаступництва боржника у справі про банкрутство.

— Ваші коментарі щодо прийнятого 13.05.2020 у першому читанні проєкту Закону №3322.

— Вважаю, що вказаний законопроєкт у тому вигляді, який прийнятий у першому читанні, не піде на користь економіки, а навпаки може викликати лавиноподібну реакцію, коли кредитори боржників, які мають змогу не виконувати свої зобов’язання, самі стануть банкрутами.

— Як визначати розмір вимог заставних кредиторів (ст. 45 Кодексу) у справі про банкрутство майнового поручителя?

— Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 45 КУПБ, забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.

Питання є спірним, на жаль, судової практики Верховного Суду поки немає.

На мій погляд, розмір вимог заставного кредитора, а саме забезпечених вимог, визначається вартістю предмета забезпечення, яка визначена у договорі (застави чи іпотеки).

— Чи можливе застосування судових чи позасудових способів звернення в разі припинення мораторію відповідно до ч. 8 ст. 41Кодексу.

— Так, лише щодо майна банкрута, яке є предметом застави.

Але необхідно врахувати, що відповідно до ч. 4 ст. 41 КУПБ, серед іншого, звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника.

— Склад учасників розгляду заяви прокурора про недійсність договору боржника 02 р. у світлі ст. 7 КУзПБ та вимог ГПК до третіх осіб.

Спір розглядається в межах справи про банкрутство в порядку розгляду справи позовного провадження за правилами ГПК України.

— Питання щодо складу учасників розгляду заяв про недійсність у межах справи про банкрутство, розбите на 3 підпитання:

1. Який склад учасників розгляду заяви прокурора про визнання недійсним договору боржника (на підставі ст. 48 ЦК УРСР) у світлі ст. 7 КУзПБ та норм ГПК про залучення третіх осіб?

2. Якщо справа про банкрутство давня і суд «за інерцією» зазначає учасниками деяких (не всіх) конкурсних кредиторів (яких взагалі-то близько 100 осіб) і яких спір не стосується, чи повинен суд після 21.10.19 поставити питання про відповідність їх подальшої участі у спорі тим вимогам ГПК, які ставляться при залученні третіх осіб, враховуючи, що визначення складу учасників є одним із завдань підготовчого провадження?

3. У разі заміни учасника правонаступником, чи повинен суд перевірити саме на момент проведення такої заміни можливість впливу рішення у спорі на права і обов’язки такого правонаступника, чи заміна здійснюється автоматично?

— Відповідно до п. 2 Розділу «Приувнцеві та перехідні положенняя» КУПБ з дня введення в дію цього Кодексу визнати такими, що втратили чинність:

Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» («Відомості Верховної Ради України», 1992 р., № 31, ст. 440 із наступними змінами);

Постанову Верховної Ради України «Про введення в дію Закону України «Про банкрутство» («Відомості Верховної Ради України», 1992 р., № 31, ст. 441).

Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» («Відомості Верховної Ради України», 2014 р., № 28, ст. 940; 2015 р., № 43, ст. 386) втрачає чинність через один рік з дня введення в дію цього Кодексу.

Згідно абз. 2, 3 ст. 7 КУПБ склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

— Ст. 51 ГПК України

— Якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право щодо третьої особи або третя особа може пред’явити вимоги до сторони, така сторона зобов’язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги до предмета спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява.

— У разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред’явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред’явленого цією третьою особою до такої сторони.

— На всі запитання в сукупності можна дати таку відповідь.

Норми КУПБ застосовуються до всіх справ про банкрутство з моменту набрання Кодексу чинності з урахуванням перехідних положень вказаного Кодексу.

Одними із принципів господарського судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 2 ГПК України). Тобто суд не повинен самостійно (без клопотань чи заяв) вчиняти процесуальні дії на користь однієї зі сторін чи учасника справи.

На мій погляд, якщо сторона такого спору припускає, що за результатами розгляду справи буде необхідність пред’являти позов до третьої особи, то їй слід звернути увагу на приписи ст. 51 ГПК України.

— Питання з практичних кейсів глядачів

— Відповідно до вимог Кодексу з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство необхідно долучити докази авансування винагороди арбітражному керуючому за три місяці, перерахувавши їх на депозитний рахунок суду. Нині сума становить 42 507 грн.

Питання:

Я як ініціюючий кредитор подаю заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство відносно боржника та визнання моїх вимог (із зазначенням окремо штрафу, пені) у загальній сумі, наприклад, 100 000 ( + додаю вимогу на суму судового збору 21 020 грн). Чи можу я в цій же заяві заявити вимоги по сплачену мною суму авансу на винагороду арбітражному керуючому у сумі 42 507 грн?

Тобто, 100 000 + 21 020 + 42 507.

Чи лише 100 000 + 21020?

— Відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 64 КУПБ кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому у першу чергу задовольняються витрати, пов’язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді.

Тому вимоги щодо авансу на винагороду арбітражному керуючому та щодо судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство підлягають включенню до першої черги задоволення вимог кредиторів.

— Справа про банкрутство ФОП тягнеться з 2009 року. Змінилось декілька ліквідаторів. Майна у фізособи немає. Як закінчити справу?

— Питання не носить теоретичного характеру.

Від себе можу зазначити, що у разі наявності обставин відсутності у банкрута майна та вжиття ліквідатором усієї повноти дій, спрямованих на виявлення та повернення активів боржника, після подання звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу провадження у справі про банкрутство підлягає закриттю.

— Якщо справа про банкрутство втрачена через воєнні дії, суд відмовляє у поновленні провадження через недостатність документів — у якому статусі знаходиться підприємство, щодо якого було відкрито провадження про банкрутство?

— Статус будь-якого підприємства відображається в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

— Якщо при втраченому провадженні по справі про банкрутство ще й втратив свої повноваження арбітражний керуючий (свідоцтво припинено), кому дозволено здійснювати управління підприємством? Це можуть бути загальні збори ТОВ?

— Управління підприємством здійснюють ті особи, які зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

— За якою процедурою має розглядатися самобанкрутство, порушене та одразу зупинене у грудні 2011 року?

По-перше, банкрутство порушене і в 2011, і відкрите в 2020 як за правилами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника», так і за правилами Кодексу України з процедур банкрутства не може бути зупинене, оскільки судові процедури у банкрутстві не зупиняються, а можуть у випадках, визначених відповідним Законом, бути продовжені.

По-друге, з 21.10.2020 норми КУПБ поширюються на всі справи про банкрутство, які були в провадженні станом на вказану дату, крім випадків, визначених КУПБ.

По-третє, питання не коректне, адже не зрозуміло, що мається на увазі під словом «процедура». Це чи судова процедура у справі про банкрутство, чи нормативно-правовий акт, який регулює провадження у справі про банкрутство?